Тература, сублітература, — це розважальна і дидактична

Белетристика XIX—XX століть. Вона є складовою частиною

"індустрії культури" і прямого відношення до історії літера-

тури як мистецтва не має: її розвиток зумовлюється ринко-

Вим попитом. Масова література, за переконанням більшості

науковців, є категорією літературних творів, які можна від-

Нести до маргінальної сфери загальновизнаної літератури [6; 8].

Вона часто одержує назву тривіальної, розважальної, ескапіст-

Ської, ринкової. Інакше кажучи, масова література в цьому

Розумінні не стільки жанрове, скільки соціокомунікаційне

поняття. Виходячи з цього, дослідники намагалися виокре-

Мити ті методики, які дали б можливість віднести художній

Твір до масової літератури.

У дослідженні цього напряму з позицій науки соціаль-

них комунікацій заслуговують на увагу праці сучасних нау-

ковців: С. Аверинцева, М. Бахтіна, Д. Лихачова, Ю. Лотма-

На, Є. Пульхритудової, В. Халізева [1; 2; 3; 4; 6; 9]. Але вони

розглядають переважно літературознавчі, психологічні, по-

літичні, етичні аспекти існування масової літератури. Так,

Наприклад, Є. Пульхритудова вважає визначальними рисами

паралітератури втілення консервативних політичних і мо-

ральних уявлень, що викликають безконфліктність; відсут-

ність характерів і психологічної індивідуальності героїв [6,

С. 10—29]. В. Халізев визначає на фабульно-сюжетному рівні

таку ознаку масових творів літератури, як дію, що динаміч-

но розгортається, з великою кількістю надзвичайних подій,

Quot;псевдодокументалізм", тобто спробу запевнити читача в

Правдивості маловірогідних подій. Автор називає таку рису

виробництва аналізованої літератури, як "конвеєрність". У до-

слідженнях С. Аверинцева, М. Бахтіна, Д. Лихачова закрі-

пився термін "низова" література, який пояснює явища, по-

В'язані з особливостями творчості народних мас і в цілому зі

Стихією "низу" [1; 2; 3].

Досліджуючи основні тенденції існування текстів ма-

сової літератури в загальній системі художніх текстів, до-

цільно, на нашу думку, зосередитися також на соціокомуні-

каційному аспекті проблеми, оскільки це питання має прин-

Ципове та актуальне значення для еволюції комунікаційного

Середовища. Тому метою нашої статті є визначення місця масової

літератури в загальній системі художніх текстів з урахуван-

ням соціокомунікаційного підходу. Досягнення мети потре-

бує вирішення таких завдань:

- визначити смисл поняття "масова" література;

З'ясувати, яку роль відіграють тексти масової літератури в загальному потоці творів художньої літератури.

Коли йдеться про масову літературу, мається на увазі

література "середньої" якості, призначена для "масового"

читання, функції якої полягають насамперед у розва-

Жальності.

Розглядаючи свого часу процес формування масової

Культури, Х. Ортега-і-Гассет зазначав, що пов'язувати цей

процес із американізацією суспільства примітивно, це спро-

Щує проблему [5, с. 185]. Іспанський філософ наголошував

на широкій лібералізації європейського суспільства, що за-

Безпечує пересічним громадянам однакові з представниками

вищих верств населення права на участь в економіці, соціаль-

ному і політичному житті, але звільнивши їх від обов'язків,

що накладає на людину культура. "Тріумф" масової культу-

ри Х. Ортега-і-Гассет пов'язував із послабленням епохи арис-

Тократизму — відходом від духовного ідеалу, понять честі

та шляхетності, відмовленням від служіння обов'язку, роз-

Ширенням прав пересічної людини і вседозволеністю.

Проблема набагато складніша, ніж просто уявити опо-

зицію "високого — низького", "благородного — вульгарно-

го". Науковці зазначають, що розподіл культури на "високу"

І "низьку" має давню історію і пояснюється її історичним

Розвитком у межах станових європейських спільнот.

Зворотний вплив з боку мас був відчутним, завдяки

Чому ідеал високої простоти, постать доморослого філософа

І комічні "низові" жанри одержали національне визнання.

Ніша "низової" культури не підкорялася контролю автори-

тетів і продовжувала поповнюватися тематикою та форма-