Ми, які відповідали смаку середньої більшості

Уже з середини XIX століття поряд з терміном "масо-

ва" вживається поняття "популярна" культура, яка підкрес-

Лює відповідність її вимог більшості невибагливих читачів.

Популярна культура стала формою сучасного буття загаль-

Нонародної культури, простором вільного синтезу високого і

Низького, офіційного і неофіційного мистецтв.

Негативне забарвлення внесла в поняття "масова куль-

Тура" діалектика демократії: на зміну філософії "здорового

глузду" часів Просвітництва прийшла філософія прагматиз-

му, що стала життєвим кодексом більшості, за якою остаточ-

но й закріпилося поняття "маси". Саме "масова культура"

трансформувала ідеал пересічної людини, яка досягла успі-

ху в житті творчою працею, у міф, герой якого — обиватель,

який обмежив мрію про успіх кар'єрою. Міфотворча сут-

ність "масової культури", що спотворює демократичні цін-

Ності, проявилася на початку XIX століття, коли прагнення

Більшості до збагачення стало відчутно позначатися на стані

Моралі, смаках суспільства.

Отже, виходячи з цього, можна визначити такі риси

"масової" літератури:

¾ вона популярна, тобто має комерційний попит;

розповсюджується серед широких верств суспільства, впли-

ває на світовідчуття читачів;

Frac34; вона демонстративно тривіальна, тобто змістовно

спирається на розповсюдження певних "загальних місць",

стереотипів, важливих у системі ціннісних уподобань су-

спільства в певний конкретно-історичний період;

Frac34; вона чітко структурована, тобто організована у

Відповідності з канонами, що базуються на найуспішніших

Зразках-попередниках.

Відрізняючись надзвичайним станом у духовному

житті суспільства, у сучасних умовах література гостро від-

чуває себе товаром на ринку комунікації. У просторі літера-

турного ринку відбувається співіснування та протидія масо-

вого і "високого" її типів, що постійно конкурують між со-

Бою. Відбувається комерціалізація літератури, що примушує

письменників шукати нові стратегії літературної комуніка-

Ції, осмислювати шляхи досягнення успіху та визнання у

читача. У цих умовах стратегії, що обираються письменни-

Ками, бувають різними і впливають на процес створення

тексту. Може бути використана так звана подвійна адресація —

Коли твори орієнтують як на масового читача сенсаційної

Літератури, так і на "літературного гурмана". Ефективним

Може бути застосування потенціалу торгу, що дає стимул

Для прояву творчої ініціативи читача. Крім того, до твору

Уводяться характерні для "ринку" проблеми і герої.

Таке включення письменника в поле ринкових відно-

син не заперечує існування протилежних субполів — елітар-

Ного і масового виробництв. Саме наявність протилежних

Полюсів робить ефективними ринкові стратегії конкурентної

Боротьби письменників, одним з аспектів якої стає право

визначати престижні позиції літератури. Свого часу Ю. Лот-

ман наголошував, що мистецтво є частиною культури і по-

Требує для свого розвитку не-мистецтва, подібно до того, як

культура, виступаючи тільки частиною людського буття,

Потребує динамічного співвіднесення із зовнішньою для неї

сферою не-культури — незнакового, нетекстового, несеміо-

тичного буття людини [4, с. 130]. Між зовнішньою і внутріш-

ньою сферами відбувається постійний обмін, складна сис-

Тема входження та виведення. Проникнення тексту у сферу

Мистецтва означає перекодування його на мову художнього

сприймання, тобто кардинальне переосмислення. Уся сис-

тема текстів, які входять в культуру, в ціннісному відно-

Шенні організується триступеневою шкалою. Ю. Лотман

ототожнює "верх" із вищими ціннісними характеристиками,

А "низ" виступає його протилежністю. І проміжна сфера є

Нейтральною в аксіологічному відношенні [4, с. 141].

Такий розподіл різних за своєю природою та функція-

Ми груп текстів за класами ієрархії здатний стати суттєвою

типологічною характеристикою цього типу культури. Окрес-

лені тенденції яскраво проявилися в творах постмодерніст-

ської літератури, що орієнтовані на деканонізацію стереоти-