Статистичні показники: абсолютні та відносні величини

1. Сутність, види та функції статистичних показників.

2. Абсолютні статистичні величини, їх види і одиниці виміру.

3. Відносні величини, їх види, форми вираження.

1. Зібрані методом статистичного спостереження первинні матеріали узагальнюють і дістають підсумкові статистичні дані. Показники, за допомогою яких статистично характеризують сукупності одиниць в цілому або її окремих груп, називають статистичними або узагальнювальними показниками. Вони є однією з основних економічних категорій, за допомогою яких відображають кількісну і якісну сторони явищ і процесів. Отже, статистичний показник - це узагальнююча характеристика соціально - економічного явища або процесу, в якій поєднується якісний зміст та кількісний вираз. Якісний зміст показника залежить від суті явища і знаходить своє відображення у назві (наприклад, ціна, собівартість, заробітна плата). Кількісний вираз явища представляє число і його примірник (одиниці виміру).

За статистичною природою показники дуже різноманітні і поділяються за такими ознаками:

1) за способом обчислення:

- первинні;

- похідні.

2) за ознакою часу:

- інтервальні;

- моментні.

3) за ступенем охоплення одиниць сукупності:

- індивідуальні;

- загальні.

4) за визначенням у просторі:

- загальнотериторіальні;

- локальні (регіональні, міські).

Соціально – економічні явища складні і один показник не може дати комплексну характеристику цих явищ, тому необхідно використовувати сукупність показників. Сукупність показників утворює систему, яка необхідна для інтегральної оцінки явища.

Функції статистичних показників: пізнавальна, управлінська, стимулювальна.

Залежно від способу обчислення статистичні показники можуть подаватися у наступних формах: у вигляді абсолютних величин, відносні величини, середні величини.

2.Абсолютні статистичні величини – це первинні узагальнюючі показники, які характеризують розміри соціально-економічних явищ і процесів у певних умовах місця і часу. Абсолютні величини являють собою іменовані числа, тобто кожна з них має свою одиницю виміру (шт., т., кг., м., см.). Отримують їх методами статистичного спостереження і зведення вихідної інформації та розрахунку за певною методикою.

За своїм виразом абсолютні величини можуть бути:

· натуральні;

· вартісні;

· трудові.

Натуральні величини здебільшого відповідають природнім або споживчим властивостям предмета і поділяються на:

а) прості (вимірником є міри довжини, маси, площі). Їх використання залежить від фізичних властивостей одиниць сукупності;

б) складні – це комбіновані натуральні величини (т*км, кВт*год);

в) подвійні (вимірюються в двох одиницях виміру);

г) умовні (визначаються в умовно-натуральних одиницях). Застосовуються тоді, коли виникає потреба звести разом кілька різновидів однієї споживчої властивості. Перерахунок в умовні одиниці здійснюється за допомогою спеціальних коефіцієнтів – сумірників.

Вартісні показники – це абсолютні величини, які визначені в грошовому виразі.

Трудові показники застосовуються з метою обліку кількості відпрацьованого часу на виготовлення продукції. Використовується для нарахування заробітної плати, визначення середньоспискової чисельності працівників.

Задача 1. Споживання палива тепловими електростанціями становило:

Визначте обсяги спожитого палива за кожний рік в умовних одиницях.

∑х _{мин. р.} = 9,4*0,9+32,5*1,37+11,4*1,2 = 8,46+44,525+13,68 = 66,665 ум. од.

∑х _{пот. р.} = 22,6*0,9+18,2*1,37+21,0*1,2 = 20,34+24,934+25,2 = 70,474 ум. од.

Висновки: обсяг споживання палива тепловими електростанціями у минулому році становив 66,665 ум. од., а в поточному році – 70,474 ум. од.

3.Відносні величини – це статистичні показники, які виражають кількісні співвідношення між соціально – економічними явищами та процесами. Їх дістають як частку від ділення двох абсолютних величин. Чисельник – це показник, який вивчається – звітна величина. Величину, з якою проводиться порівняння (знаменник) називається основою, базою порівняння або базисною величиною.

У залежності від бази порівняння відносні величини виражаються в:

- коефіцієнтах (база порівняння =1);

- процентах (база порівняння =100%);

- проміле (база порівняння =1000‰);

- продециміле (база порівняння =10 000‰ );

- іменовані натуральні величини для визначення інтенсивності явищ.

Вибір цих одиниць виміру залежить від характеру даних, які ми співставляємо.

У статистиці виділяють 7 основних відносних величин (ВВ):

- відносна величина планового завдання – показник, який вказує на скільки відсотків або у скільки разів планом передбачається змінити рівень показника, що вивчається, у звітному році порівняно з попереднім періодом.

ВВ план. завд. = (плановий рівень показника / рівень показника за попередній період (досягнутий) * 100)

- відносна величина виконання плану (договірних зобов’язань) – показник, який показує на скільки відсотків фактично перевиконано чи недовиконане планове завдання у звітному періоді.

ВВ вик. пл. =(фактичний рівень показника у звітному періоді / плановий рівень показника) * 100

- відносна величина динаміки (темп зростання) – показник, який показує у скільки разів або на скільки відсотків змінився рівень показника за звітний період порівняно з базисним або попереднім періодом, характеризує розвиток явища.

ВВ дин. = (фактичний рівень показника у звітному році / фактичний рівень показника у минулому році) * 100 або

ВВ дин. = ВВ план. завд. * ВВ вик. пл.

Залежно від характеру бази порівняння розрізняють два види відносних величин динаміки:

1) із змінною базою (ланцюгові) – порівняння проводиться з попереднім періодом;

2) із сталою базою (базисні) – порівняння проводиться з базисним періодом.

- відносна величина структури – показник, що показує, який відсоток становить окрема частина сукупності відносно сукупності в цілому. Різниця між відповідними частками називається процентними пунктами.

ВВ стр. = (частина сукупності / уся сукупність) * 100

- відносна величина інтенсивності характеризує ступінь поширення або розвитку явища у певному середовищі; визначається шляхом співставлення двох різних абсолютних величин, але пов’язаних між собою, виражається іменованими числами: наприклад, виробництво вугілля на душу населення, фондовіддача, густота населення.

ВВ інт. = (обсяг певного явища / обсяг середовища, якому це явище властиве)

- відносна величина просторового порівняння – показник, який характеризує міру співвідношення однойменних показників, які стосуються різних об’єктів, але за один і той же період часу, виражається в коефіцієнтах або відсотках.

- відносна величина координації –це показник, який характеризує співвідношення окремих частин сукупності між собою, тобто показує, скільки одиниць однієї частини сукупності припадає на одиницю іншої, взятої за базу порівняння (за базу порівняння береться частина цілого, яка має найменшу питому вагу).

Задача 2. Виробництво цукерок на кондитерській фабриці склало, тис. кг:

Визначити всі відносні величини.

ВВ_{корд 0} = 540/350 = 1,54;

ВВ_{корд 1} = 612,2/355,6 = 1,72.

Висновки: згідно проведених розрахунків планове завдання на поточний рік порівняно з минулим по карамельним цукеркам збільшили на 7,7%, а по шоколадним – на 22,9%; в загальному заплановано збільшити обсяг виробництва на 13,7%. Фактично по карамелі план було перевиконано на 5,3%, по шоколадним недовиконане на 17,3%; в загальному планове завдання було недовиконане на 4,3%. В плановому році порівняно з минулим роком обсяг виробництва карамелі збільшився на 13,4%, шоколадних цукерок – на 1,6%; в загальному обсяг виробництва цукерок у поточному році збільшився на 8,7%. У минулому році питома вага карамельних цукерок в загальній сукупності становила 60,7%, шоколадних цукерок – 39,3%. У поточному році структура виробництва була наступною: карамель – 63,3%, шоколадні – 36,7%. У минулому році на 1 тис. кг шоколадних цукерок припадало 1,54 тис. кг карамелі, а в поточному році відповідно 1,72 тис. кг.

Задача 3.Використовуючи дані про територію та чисельність населення двох областей, визначити відносні величини інтенсивності та просторового порівняння.

Київська область: Закарпатська область:

ВВ_інт07 = 1751,1/28,1 = 63 ос/км² ВВ_інт07 = 1243,8/12,8 = 97 ос/км²

ВВ_інт08 = 1737,3/28,1 = 62 ос/км² ВВ_інт08 = 1242,6/12,8 = 97 ос/км²

ВВ_пор07 = 97/63 = 1,54 рази

ВВ_пор08 = 97/62 = 1,56 рази

Висновки: густота населення в Київській області станом на 01.01.2007р. становила 63 ос/км², на 01.01.2008р. – 62 ос/км², а в закарпатській області відповідно – 97 ос/км² на протязі двох років. Тобто в Закарпатській області станом на 01.01.2007р. густота населення була більшою, ніж в Київській області в 1,54 рази, а станом на 01.01.2008р. – в 1,56 разів більше.

Завдання для самостійної роботи

1.