Різновидами аудіометрії є тональна, ігрова та мовна аудіометрія

Тональна аудіометрія - це визначення порогів чутності на частотах від 125 до 8000 Гц. Вимірювання проводяться в спеціально обладнаній, захищеної від шуму кімнаті. Сигнал подається у вухо пацієнта або через навушник або вкладиш (дослідження повітряної провідності), або через кістковий вібратор (дослідження кісткової провідності). Пацієнту пред'являються звуки різних частот з різною інтенсивністю. Коли пацієнт чує звук, він повідомляє про це, натискаючи сигнальну кнопку. Оскільки результат визначається по реакції пацієнта, вимірювання організовані так, що пацієнт не бачить, коли оператор перемикає частоти і змінює інтенсивність сигналу. За результатами вимірювань будується аудиограмма, яка необхідна для правильного вибору і настройки слухових апаратів.

Для дослідження слуху у дітей молодше 4-х років застосовується ігрова аудіометрія. Спеціальна методика дозволяє визначати стан слуху у дітей в процесі гри.

Мовна аудіометрія є основним методом визначення стану слуху до і після протезування та оцінки якості слухопротезування. Лікар пред'являє пацієнтові спеціальні тестові послідовності слів, які відтворюються з різними рівнями гучності. Пацієнт повторює почуті слова. Результат визначається за кількістю правильно почутих слів при відповідних рівнях гучності. Мовна аудіометрія дозволяє більш точно підібрати і настроїти слуховий апарат з метою досягнення максимально можливої ​​розбірливості мови. Особливістю мовної аудіометрії є те, що на відміну від інших методів обстеження вона дозволяє не тільки лікаря, але і пацієнту об'єктивно оцінити стан власного слуху та ефективність слухового апарату.

Акустична імпедансометрія застосовується для обстеження та виявлення причин захворювань середнього вуха. Як правило, за допомогою імпедансометрія відразу проводиться два дослідження - тімпанометрія і акустична РЕФЛЕКСОМЕТРІЯ. Тимпанометрия дозволяє оцінити рухливість барабанної перетинки і слухових кісточок. Вимірювання акустичних рефлексів реєструє скорочення внутрішньовушних м'язів у відповідь на звукову стимуляцію. При обстеженні у вухо пацієнта вставляється спеціальна пробочка, поєднана з імпедансометрія, через яку в зовнішньому слуховому проході створюється негативний або позитивний тиск, а також подаються різні звуки. Результати вимірювань, що виводяться на принтер в цифровому і графічному вигляді, дають важливу інформацію про стан середнього вуха, барабанної перетинки і ланцюга слухових кісточок, і можуть допомогти в діагностиці таких захворювань, як різні види отитів, отосклероз та ін.

Рання діагностика порушень слуху методом

Отоакустичної емісія (ОАЕ)- це надзвичайно слабкі звукові коливання, що генеруються равликом, які свідчать про нормальне функціонування слухового рецептора. Ці коливання можуть бути зареєстровані в зовнішньому слуховому проході за допомогою високочутливого малошумного мікрофону. Найчастіше метод ОАЕ використовується для скринінгу новонароджених та для обстеження слуху дітей першого року життя.

58. Поняття психологічної корекції та її види.

Психологічна корекція (психокорекція) – це система дій, спрямованих на виправлення недоліків емоційного, інтелектуального та поведінкового аспектів особистості за допомогою спеціальних засобів психологічного впливу. Це – психозаміна усталених характеристик суб’єкта, стабілізованих у процесі життєдіяльності, що має на меті актуалізацію внутрішнього потенціалу „Я” суб’єкта; шлях аналізу цілісних явищ психіки в єдності свідомого і несвідомого аспектів психіки суб’єкта.

За характером спрямованості:

§ симптоматична психокорекція (зняття гострих симптомів відхилень у розвитку, які заважають перейти до корекції каузального типу);

§ каузальна психокорекція (усунення причин проблеми; такий вид корекції триваліший, проте й ефективніший, надійніший).

За змістом:

§ пізнавальної сфери;

§ особистісної сфери;

§ афективно-вольової сфери;

§ поведінкових аспектів;

§ міжособистісних стосунків;

§ внутрішньо групових відносин;

§ дитячо-батьківських відносин.

За формою:

§ індивідуальна;

§ групова.

За наявністю програми:

§ програмована;

§ імпровізована.

За характером керування:

§ директивна;

§ недирективна.

За тривалістю:

§ короткотривала (кілька годин, діб): актуальні проблеми;

§ середньої тривалості (місяці): особистісні проблеми;

§ довготривала (роки): несвідомі процеси.