Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)


 

 

 

 



Соціальна дія: сутність та механізми



Поняття дія, «соціальна дія» уперше вжив і обгрунтував М. Вебер. Дія — людська поведінка, якій суб’єкт надає певний сенс (мотивацію). Соціальною дією вчений назвав дію, яка за своїм сенсом, що вкладає в неї діючий індивід чи група, орієнтована на відповідну поведінку інших співучасників взаємодії, тобто на певні очікування.

соціальна дія характеризується двома рисами: наявністю суб'єктивного значення і орієнтацією на іншого. Відома веберівська класифікація типів соціальної дії заснована на різному ступені свідомості і раціональності, характерної для його різних типів:

На думку М. Вебера, соціальна дія характеризується двома рисами:

по-перше, вона повинна мати суб’єктивну мотивацію індивіда чи групи, бути усвідомленою;

по-друге, орієнтованою на минулу, нинішню чи очікувану в майбутньому поведінку інших людей (друзів, колег по роботі, тощо).

Соціальні дії зумовлюються невдоволеністю, тобто невідповідністю між тим, чого потребує людина й тим, що вона має.

Невдоволеність виявляється в різних формах: голод, матеріальний дискомфорт, тривога, творчий неспокій. Рівень невдоволеності зміниться, якщо досягнуто мети. Мета — це очікуваний наслідок задоволення потреби.

Формування особистої мети, спрямованої на задоволення власної потреби з урахуванням можливої реакції оточення, є мотивом соціальної дії.

У реальному житті, за М. Вебером, наявні різні типи дій:

• цілераціональні, що орієнтовані на очікування певної поведінки інших людей і стану об’єктів зовнішнього світу, побудовані на свідомому виборі засобів досягнення усвідомлених цілей з визначенням усіх можливих побічних наслідків власної поведінки. Вони характеризуються досконалим розумінням, чого саме хоче людина, якими засобами буде цього досягати, які можуть бути наслідки;

• ціннісно-раціональні, що пов’язані з вірою в етичну, естетичну, релігійну чи якусь іншу самодостатню цінність (гідності, добра, обов’язку, честі) певної поведінки, незалежно від її успіху.

• традиційні, що базуються на звичках людей, а не на смислі і відбуваються за давно засвоєним взірцем. Вони частіше перебувають на межі, або й за межами неусвідомленого і є автоматичною реакцією на звичні подразники згідно з певною установкою. Це настільки глибоко засвоєні стереотипи поведінки, що вони вже не потребують перевірки на істинність;

• афективні, що грунтуються на емоціях і є реакцією на несподівані, незвичні подразники, однак нерідко виступають як свідома емоційна розрядка. Їм притаманний потяг до негайного задоволення пристрасті, прагнення негайної помсти тощо.

 

Хто з науковців розробив систему ієрархії потреб?

Теорія ієрархії потреб розробив Абрахам Маслоу.Вонаґрунтується на тезах: потреби людини мають ієрархічну структуру(пріоритетність). Потреби можуть бути зведені до чіткої ієрархії: а) фізіологічні потреби (їжа, вода, одяг, секс тощо); б) потреби в безпеці й захищеності (забезпеченість на "завтрашній день"); в) соціальні потреби (сім'я, колеги по роботі); г) потреби в повазі з боку інших (начальників, підлеглих); д) потреби в самовираженні (реалізація власних здібностей і можливостей). Перші дві групи потреб є первинними, бо потребують першочергового задоволення, а останні три - вторинними. Поведінка людини визначається найсильнішою на даний момент потребою; найсильніша потреба визначає поведінку людини до моменту її задоволення; за одночасного існування кількох сильних потреб домінують потреби нижчого рівня.

За теорією Мак-Клеланда, слід враховувати три головні потреби: прагнення до успіху (виконати роботу краще, ніж це було зроблено раніше), соціальні прагнення (потреби в дружніх, товариських міжособових стосунках з колегами по роботі) й прагнення до влади (потреби впливати на поведінку інших людей, бути впливовим).

А видатний український вчений Туган-Барановського виділив 5 груп потреб:

а) фізіологічні;

б) статеві;

в) симптоматичні інстинкти та потреби;

г) альтруїстичні;

д) потреби практичного характеру.

Особливого значення він надавав раціональним почуттям, належності до народностей, моральним і

релігійним поглядам, наголошуючи значущість духовності в розвитку економіки.

 



Просмотров 855

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.su - 2025 год. Все права принадлежат их авторам!