Оформлення наряду-допуску на проведенняробітпідвищеноїнебезпеки на будівельномумайданчику

Форма наряд-допуску визначається видом виконуваних видів робіт та приймається роботодавцем відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів з охорони праці. Право видачі нарядів-допусків надається інженерно-технічним працівникам відповідної кваліфікації з числа осіб, уповноважених на це наказом керівника підприємства.

Обов’язки особи, яка видала наряд-допуск:

1.Визначає небезпечні та шкідливі виробничі чинники, притаманні передбачуваній роботі.

2.Визначає заходи безпеки, які забезпечують безпечні умови ведення робіт.

3.Призначає відповідального виконавця робіт, а у разі необхідності визначає відповідального керівника робіт та допускача або суміщає обов’язки відповідального керівника робіт.

4.Проводить цільовийінструктажвідповідальномукерівникуробіт, допускачу та відповідальномувиконавцюробіт по передбаченим нарядом заходам.

Особа, яка видає наряд, несевідповідальність за повноту та достовірністьвказанихунарядізаходівбезпеки.

-Наряд-допуск видається на термін не більше 15 календарних днів від дня початку роботи.

27. Класифікація і склад заходів з охорони праці, що враховуються при розробці проектів

Основні заходи, передбачені в проектах організації будівництва (ПВР) і в проектах виконання робіт (ПВР), поділяють на три групи: організаційні (розробляють у календарних планах, сіткових графіках будівництва об'єкта при узгодженні будівельних процесів); за­гальні по будівельному майданчику (розробляють при проектуванні будівельних генеральних планів об'єктів) і технологічні (розробляють у технологічних картах і схемах виконання робіт)..

Питання охорони праці й техніки безпеки відобража­ються також у спеціальних проектних документах — типових проектах безпечного виконання робіт з будівниц­тва серійних об'єктів; в альбомах типового інвентаря, пристроїв та інструментів для безпечного проведення робіт; окремих проектних документах (технологічні кар­ти, схеми) щодо виконання найбільш складних і небез­печних видів будівельно-монтажних робіт у складі про­ектів виконання робіт; у формі художніх плакатів з безпечного проведення окремих видів робіт.

Обгрунтування і розрахункові дані прийнятих рішень з техніки безпеки викладають у пояснювальній записці до проекту (наприклад, розрахунки кріплен­ня траншей і котлованів при веденні земляних робіт, при освітленні будівельного майданчика й окремих робочих місць.при застосуванні підвісних риштувань, при розрахунках балок на гнуття і крутіння тощо).

28. Вимоги до планування території підприємства.

Створення здорових і безпечних умов праці починається з правильного вибору території для розміщення підприємства та раціонального розташування на цій території виробничих і допоміжних будівель і споруд. Правильне розміщення і розташування підприємств харчової промисловості відіграє дуже важливу роль в захисті населення від шкідливих речовин, пари, пилу, диму, копоті, шуму та шкідливого впливу стічних вод.

Санітарні норми проектування промислових підприємств (СН 245-71) передбачають поділ всіх виробництв за шкідливістю для оточуючого середовища на 5 класів з такими розмірами санітарно-захисних зон:

І клас - 1000 м; II клас - 500 м; ІІІ клас - 300 м;IV клас - 100 м; V клас - 50 м.

До І, II та ІІІ класу відносяться в основному підприємства хімічної та металургійної промисловості, деякі підприємства по видобутку руди, виробництву будівельних матеріалів.До IV класу, поряд з підприємствами хімічної та металургійної промисловості, відносяться підприємства металооброблювальної промисловості з чавунним (в кількості до 10000 тон/рік) та кольоровим (в кількості до 100 тон/рік) литвом, ряд підприємств по виробництву будівельних матеріалів, обробці деревини, багато підприємств текстильної, легкої, харчової промисловості.

До V класу, крім деяких виробництв хімічної та металургійної промисловості, відносяться підприємства металооброблювальної промисловості з термічною обробкою без ливарних процесів, великі друкарні, меблеві фабрики.

Велике значення з санітарно-гігієнічної точки зору має благоустрій території, що вимагає озеленення, обладнання тротуарів, майданчиків для відпочинку, занять спортом та ін. Озеленені ділянки повинні складати не менше 10... 15% загальної площі підприємства.

Види природної вентиляції

Природна вентиляція відбувається в результаті теплового та вітрового напору. Тепловий напір обумовлений різницею температур, а значить і густини внутрішнього і зовнішнього повітря. Вітровий напір обумовлений тим, що при обдуванні вітром будівлі, з її навітряної сторони утворюється підвищений тиск, а підвітряної — розрідження (рис. 2.2).

Природна вентиляція може бути неорганізованою і організованою. При неорганізованій вентиляції невідомі об'єми повітря, що надходять та вилучаються із приміщення, а сам повітрообмін залежить від випадкових чинників (напрямку та сили вітру, температури зовнішнього та внутрішнього повітря). Неорганізована природна вентиляція включає інфільтрацію — просочування повітря через нещільності у вікнах, дверях, перекриттях та провітрювання, що здійснюється при відкриванні вікон та кватирок.

Організована природна вентиляція називається аерацією. Для аерації в стінах будівлі роблять отвори для надходження зовнішнього повітря, а на даху чи у верхній частині будівлі встановлюють спеціальні пристрої (ліхтарі) для видалення відпрацьованого повітря. Для регулювання надходження та видалення повітря передбачено перекривання на необхідну величину аераційних отворів та ліхтарів. Це особливо важливо в холодну пору року.