Рекогностування та закладання центрів геодезичних пунктів. Побудова геодезичних знаків 1 часть

3.1. На основі затвердженого проекту проводиться рекогностування геодезичних мереж. При рекогностуванні уточнюється проект мережі, напрямок ходів полігонометрії і намічуються місця встановлення пунктів. 3.2. Ходи полігонометрії повинні прокладатися на місцевості, найбільш сприятливій для проведення кутових і лінійних вимірювань. 3.3. Місця встановлення пунктів тріангуляції, трилатерації і полігонометрії повинні бути легкодоступні, добре розпізнаватися на місцевості і забезпечувати довгочасне збереження центрів і знаків. 3.4. Пункти на місцевості треба вибирати так, щоб можна було використувати їх і як точки знімальної мережі. 3.5. Між двома суміжними пунктами має бути забезпечена видимість із землі. 3.6. На забудованих територіях, де це можливо, з метою збереження треба передбачити закріплення пунктів геодезичних мереж стінними знаками. 3.7. Місця встановлення пунктів доцільно вибирати з урахуванням можливості передачі дирекційних кутів з вихідних пунктів на пункти полігонометрії по стороні, довжина якої не коротша середньої розрахункової. 3.8. Вибрані в натурі місця для закладання пунктів закріплюють тимчасовими знаками (кілками, металевими штирями, обкопуванням тощо) і на них складають абриси з прив'язкою до постійних предметів місцевості не менше ніж трьома промірами. При закладанні проміри уточнюють. 3.9. На пунктах мереж тріангуляції, трилатерації і, як виняток, полігонометрії, що створюються як основа великомасштабних знімань, установлюють зовнішні геодезичні знаки таких типів: тури і металеві піраміди-штативи із візирними цілями, що знімаються, чотиригранні і тригранні металеві піраміди (див.дод.4). Г-подібні віхи (див.дод.4, мал.25) можуть використовуватися тільки як тимчасові геодезичні знаки. Установлення зовнішніх знаків слід виконувати відповідно до вимог діючих нормативних документів. 3.10. На забудованих територіях зовнішні геодезичні знаки пунктів тріангуляції і трилатерації можуть установлюватися на дахах будівель. Для цього застосовують металеві піраміди-штативи або тури з візирними цілями, що знімаються (див.дод.4, мал.26, 28), а також тимчасові металеві віхи з візирними циліндрами на трьох-чотирьох відтяжках (див.дод.4, мал.29). Центрами таких пунктів слугують марки, які закладаються в тур або верхнє перекриття. Для закріплення центрів можуть також використовуватися конструктивні елементи на дахах будівель. 3.11. Візирні цілі геодезичних знаків повинні бути малофазними та мати такі розміри: висота візирного циліндра 0,50 м, діаметр 0,25 м. Відстань від інструментального столика до нижнього диска візирного циліндра повинна бути не менше 0,8 м. 3.12. Малофазна циліндрична поверхня створюється краями радіально розташованих планок, що прикріплені до дисків. Зовнішні знаки повинні бути стійкими та міцними, щоб забезпечити можливість вимірювання кутів при вітрі середньої сили. Знаки мають бути симетричними відносно вертикальної осі. Відхилення проекцій центрів візирного циліндра і столика для приладу від центра пункту може бути не більше 5 см. На геодезичних знаках, що встановлені на дахах будівель, елементи приведення повинні бути зведені до нуля. У всіх випадках піраміда-штатив або внутрішня піраміда простого сигналу, на яких кріпиться столик для приладу, не повинні стикатися з площадкою для спостерігача. 3.13. На час спостережень на піраміди-штативи дозволяється встановлювати віхи висотою не більше їх подвійної висоти, піднявши стандартну візирну ціль на спеціальних трубчастих елементах з відтяжками. 3.14. Металеві геодезичні знаки повинні бути захищені від корозії спеціальним антикорозійним покриттям. 3.15. Пункти геодезичних мереж 4 класу, 1 і 2 розрядів закріплюють центрами відповідно до вимог, що викладені в діючій Інструкції про типи центрів геодезичних пунктів (ГКНТА-2.01,02-01-93, К., 1994) ( z0066-93 ). 3.16. При побудові геодезичної мережі в містах, селищах та на промислових майданчиках всі пункти тріангуляції, трилатерації і полігонометрії закріплюють постійними центрами типів У15, У15К, У15Н, У16, 143, 160. Вузлові та суміжні з ними пункти полігонометрії 4 класу закріплюють центрами типу 160. У сільській місцевості пункти тріангуляції, трилатерації та полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів закріплюють постійними центрами типу У15, У15Н (див.дод.5). Закріплення пунктів постійними центрами здійснюють не рідше ніж через 1000 м у мережах 4 класу та 1 розряду, а 500 м - у мережах 2 розряду. Центри мають розташовуватися попарно, забезпечуючи закріплення обох кінців лінії. Вузлові точки підлягають обов'язковому закріпленню постійними центрами типу У15 або У15Н. Пункти ходів полігонометрії, на яких центри типів У15, У15Н не закладаються, слід закріплювати центрами тривалого збереження, що передбачені для знімальної мережі (див.дод.6, мал.39-41). 3.17. На забудованих територіях пункти полігонометрії можуть бути закріплені групою з двох-трьох стінних знаків. 3.18. Зовнішнє оформлення центрів пунктів 4 класу, 1 і 2 розрядів виконують обкопуванням круглої (у плані) форми (крім центра типу 160, зовнішнє оформлення якого виконують обкопуванням квадратної форми) з канавою шириною 50 см зверху, 20 см знизу і глибиною 30 см. Внутрішній радіус обкопування 1,3 м. Над центром насипають курган висотою 10 см (див.дод.5, мал.33). На забудованих територіях, а також коли на геодезичних пунктах 4 класу, 1 і 2 розрядів встановлені металеві або залізобетонні зовнішні знаки, обкопування не виконують. В окремих випадках, при відсутності зовнішніх знаків та обкопування, встановлюються розпізнавальні стовпи на відстані 1-3 м від центра пункту. 3.19. Пункти знімальної мережі закріплюють на місцевості центрами, що забезпечують тривале збереження пунктів (див.дод.6, мал.39-41) та тимчасовими центрами з метою збереження їх на час знімальних робіт (див.дод.6, мал.42-44). 3.20. Центрами тривалого збереження можуть бути: бетонний паралелепіпед з розмірами 10х10х70 см, у вершину якого закладають штир або кований цвях; марка, штир, труба, болт, залізничний костиль тощо, які закріплюють цементним розчином у бетонні основи різноманітних споруд, на ділянці землі з твердим покриттям або в скелі; пень свіжозрубаного дерева діаметром не менше 15 см, що оброблений у вигляді стовпа, з вирізом для напису, поличкою і забитим кованим цвяхом. 3.21. Бетонні центри тривалого збереження закладають на глибину 60 см і обкопують канавами у вигляді квадрата із сторонами 2,0 м, глибиною 0,3 м, шириною в нижній частині 0,2 м і верхній частині 0,5 м. 3.22. Центри тривалого збереження в теодолітних ходах закладають по 2-3 у ряд з таким розрахунком, щоб вони закріплювали одну чи дві суміжні лінії ходу через 500-800 м. Допускається замість двох-трьох сусідніх точок ходу закріплювати тільки одну точку за умови визначення дирекційного кута (азимута) із закріпленої точки на характерні, що легко розпізнаються, постійні місцеві предмети-орієнтири: флюгери, радіо- і телевізійні щогли, антени, заводські труби тощо. 3.23. У всіх випадках центри тривалого збереження встановлюють у місцях, що забезпечують їх збереження, техніку безпеки та зручність використання при топографічному зніманні, вишукуваннях і будівництві, а також наступну їх експлуатацію. Не дозволяється проводити закладання центрів тривалого збереження на ріллі та болотах, проїжджій частині, поблизу брівок русел річок, що розмиваються, і поблизу берегів водосховищ. 3.24. Тимчасовими центрами можуть бути пеньки дерев, дерев'яні кілки діаметром 5-8 см із цвяхом, забитим у верхній зріз кілка (пенька), а також залізні труби, штирі, кутова сталь, забиті в грунт на 0,3-0,4 м з насічкою на металі. 3.25. Пункти планової основи нумерують порядковими номерами таким чином, щоб на об'єкті не було однакових номерів. При включенні в хід (мережу) пунктів попередніх робіт міняти присвоєні їм раніше номери не дозволяється. 3.26. На всі закладені центри пунктів у забудованій (а, б) та незабудованій (в) територіях оформлюють картки встановленої форми (див.дод.7). Побудову зовнішніх геодезичних знаків оформлюють відповідним актом (див.дод.7). 3.27. Геодезичні пункти після побудови здають за актом для нагляду за збереженням: у містах, селищах та сільських населених пунктах - міським, районним та сільським органам виконавчої влади; на інших територіях - землекористувачам. Акт складають у двох примірниках, один з яких зберігається в установі, що прийняла знак на збереження, другий направляється в Інспекцію держгеонагляду України.

4. Геодезичні мережі згущення

4.1.1. Мережі полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів створюються у вигляді окремих ходів або систем ходів (див.дод.2). 4.1.2. Окремий хід полігонометрії повинен опиратися на два вихідних пункти. На вихідних пунктах вимірюють прилеглі кути. Як виняток, у разі відсутності між вихідними пунктами видимості з землі, допускається: - прокладання ходу полігонометрії, що опирається на два вихідні пункти без кутової прив'язки на одному з них. Для контролю кутових вимірів використовують дирекційні кути на орієнтирні пункти державної геодезичної мережі або дирекційні кути прилеглих сторін, які одержані з астрономічних вимірів з середньою квадратичною помилкою 5'' або вимірів гіротеодолітами з середньою квадратичною помилкою 10''; - координатна прив'язка до пунктів геодезичної мережі. При цьому для контролю кутових вимірів (з метою виявлення грубих помилок вимірів) використовують дирекційні кути на орієнтирні пункти або азимути, що одержані з астрономічних або гіротеодолітних вимірів. Замість останніх дозволяється прокладати кутові ходи, які утворюють замкнуті фігури з включенням вихідних пунктів. Прокладання висячих ходів не допускається. 4.1.3. При створенні мереж полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів треба дотримуватися вимог, що наведені в табл. 2. 4.1.3а. В окремих випадках, коли абсолютна лінійна нев'язка і довжина ходу задаватимуться технічним завданням, кількість сторін у ході, при використанні електронних віддалемірів, треба розраховувати за формулою:

m²_{b n+3} M² = m²_s n + ----- [S] ----- p^{2 12}

а допустима довжина ходу за формулою:
[S] = М х Т,

- де: М - абсолютна лінійна нев'язка; m_s - середня квадратична помилка вимірювання довжини сторони; m_b - середня квадратична помилка вимірювання кута; n - кількість сторін у ході; [S] - довжина ходу; T - відносна помилка ходу.

4.1.4. Віддалі між пунктами паралельних ходів полігонометрії даного розряду, що близькі до граничних, повинні бути не менше: у полігонометрії 4 класу - 2,5 км; у полігонометрії 1 розряду - 1,5 км. При менших віддалях найближчі пункти паралельних ходів повинні бути зв'язані ходами відповідного розряду. Таблиця 2--------------------------------------------------------------------| Показники | 4-й клас | 1-й розряд | 2-й розряд||----------------------------+-----------+-------------+-----------|| 1 | 2 | 3 | 4 ||----------------------------+-----------+-------------+-----------||Гранична довжина ходу, км: | | | || окремого | 14,0 | 7,0 | 4,0 || між вихідною і | | | || вузловою точками | 9,0 | 5,0 | 3,0 || між вузловими | | | || точками | 7,0 | 4,0 | 2,0 ||----------------------------+-----------+-------------+-----------||Граничний периметр | 40 | 20 | 12 ||полігону, км | | | ||----------------------------+-----------+-------------+-----------||Довжини сторін ходу, км: | | | || | | | ||найбільша | 3,00 | 0,80 | 0,50 || | | | ||найменша | 0,25 | 0,12 | 0,08 || | | | ||середня | 0,50 | 0,30 | 0,20 ||----------------------------+-----------+-------------+-----------||Кількість сторін у | | | ||ході, не більше | 15 | 15 | 15 ||----------------------------+-----------+-------------+-----------||Відносна помилка ходу, | | | ||не більше | 1:25000 | 1:10000 | 1:5000 ||----------------------------+-----------+-------------+-----------||Середня квадратична помилка | | | ||виміряного кута | | | ||(за нев'язками у ходах і в | 3 | 5 | 10 ||полігонах), кутові секунди, | | | ||не більше | | | ||----------------------------+-----------+-------------+-----------||Кутова нев'язка ходу або | | | ||полігона, кутові секунди, | 5 корінь | 10 корінь | 20 корінь ||не більше, де n - кількість | кв.n | кв.n | кв.n ||кутів у ході | | | ||----------------------------+-----------+-------------+-----------||Середня квадратична помилка | | | ||вимірювання довжини сторони,| | | ||см: | | | || до 500 м | 1 | 1 | 1 || | | | || від 500 до 1000 м | 2 | 2 | - || | | | || понад 1000 м | 1:40000 | - | - |--------------------------------------------------------------------( Таблиця 2 в редакції Наказу Укргеодезкартографії N 90 ( z0653-99 ) від 27.07.99 )

Примітки: 1. При вимірюванні сторін полігонометрії слід уникати переходу від дуже коротких сторін до найдовших.
2. Як виняток, у ходах полігонометрії 1 розряду довжиною до 1 км і в ходах полігонометрії 2 розряду довжиною до 0,5 км допускається абсолютна лінійна нев'язка 10 см.
3. Кількість кутових і лінійних нев'язок, близьких до граничних, не повинна перевищувати 10%. 4.1.5. З метою забезпечення більшої жорсткості мережі треба прагнути до скорочення багатоступінчастості мережі, обмежуючись розвитком полігонометрії 4 класу і 1 розряду. 4.1.6. На всі закріплені точки ходів полігонометрії повинні бути передані позначки нівелюванням IV класу або технічним. У гірській місцевості при забезпеченні знімань з перерізом рельєфу через 2 і 5 м допускається визначення висот точок ходів полігонометрії тригонометричним нівелюванням. 4.1.7. Вимірювання кутів на пунктах полігонометрії виконують способом вимірювання окремого кута або способом кругових прийомів за триштативною системою оптичними приладами не нижче 5-секундної точності. Центрування приладу та візирних марок виконують з точністю 1 мм. Спосіб кругових прийомів застосовують, коли кількість напрямків на пункті більше двох. Перед початком робіт, але не рідше одного разу на рік, прилади перевіряють і досліджують за програмою, що викладена в дод.13. 4.1.8. При вимірюваннях способом окремого кута алідаду обертають тільки за ходом годинникової стрілки або тільки проти ходу годинникової стрілки. При вимірюваннях круговими прийомами в першому півприйомі алідаду обертають за ходом годинникової стрілки, а в другому - в протилежному напрямку. 4.1.9. Кількість прийомів, у залежності від розряду полігонометрії і точності приладу, що застосовується, наведена в табл.3.

Таблиця 3—————————————————————————————————————————————————————————————| Прилади | Кількість прийомів ||з точністю вимірювання |——————————————————————————————————|| кутів | 4 клас | 1 розряд | 2 розряд||————————————————————————+——————————+—————————————+—————————|| 1'' | 4 | - | - || 2'' | 6 | 2 | 2 || 5'' | - | 3 | 2 |—————————————————————————————————————————————————————————————

При переході від одного прийому до другого лімб
180переставляють на кут --- +сг, де: n - кількість прийомів, а сг=10' nабо 5'.

4.1.10. Результати вимірювання окремих кутів або напрямків на пунктах полігонометрії мають бути в межах допусків, що наведені в табл.4. 4.1.11. За наявності в групі вимірювань кутів в окремих прийомах, результати яких не відповідають установленим допускам, вимірювання повторюють при тих же установках лімба. Повторні вимірювання виконують після закінчення спостережень за основною програмою. Якщо середнє значення кута (напрямку), що одержане з основного і повторного вимірювань, задовольняє установлені допуски, то його приймають до подальшої обробки. У противному разі основний прийом вилучають і в обробку приймають повторний.

Таблиця 4——————————————————————————————————————————————————————————————————| Елементи вимірювання |Допуски при || |вимірюванні || |кутів приладами || |з точністю || |————————————————|| | 1'' | 2'' |5'' ||———————————————————————————————————————————————+—————+—————+————||Розходження між значеннями одного і того самого| | | ||кута, що отримані з двох напівприйомів | 6'' | 8'' |0,2'||———————————————————————————————————————————————+—————+—————+————||Коливання значення кута, що отримане з різних | | | ||прийомів | 5'' | 8'' |0,2'||———————————————————————————————————————————————+—————+—————+————||Розходження між результатами спостережень на | | | ||початковий напрямок на початку і в кінці | | | ||напівприйому | 6'' | 8'' |0,2'||———————————————————————————————————————————————+—————+—————+————||Коливання значень напрямків, що приведені до | | | ||спільного нуля, в окремих прийомах | 5'' | 8'' |0,2'|——————————————————————————————————————————————————————————————————

Примітка. Якщо різниця зенітних відстаней на два напрямки, що вимірюються, більше 20 град., то розходження між значеннями одного і того самого кута, одержані з двох напівприйомів, можуть бути збільшені в 1,5 раза.

4.1.12. Розходження між значеннями виміряного і обчисленого кута на вихідному пункті не повинні перевищувати: в полігонометрії 4 класу - 6''; 1 розряду - 10''; 2 розряду - 20''. Якщо розходження будуть більшими, тоді визначається третій вихідний напрямок, за яким і проводять відповідний контроль. 4.1.13. При спостереженнях із столиків геодезичних знаків повинні визначатися елементи приведення графічним способом двічі (до початку і після спостережень). Спостереження з прилеглих пунктів полігонометрії на візирні цілі геодезичних знаків не дозволяється. На цих пунктах, з метою збереження триштативної системи, треба вести спостереження на марку, що встановлена на місце теодоліта, яким виконувалася азимутальна прив'язка на столику геодезичного знака. 4.1.14. Кутові і лінійні вимірювання рекомендується проводити одночасно з максимальним використанням реєстраторів та накопичувачів інформації. 4.1.15. Лінії в полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів вимірюють світловіддалемірами, електронними тахеометрами та іншими приладами, що забезпечують необхідну точність вимірювання, що наведена в табл.2. Порядок роботи під час вимірювання ліній конкретним типом приладу наведено в інструкції з експлуатації. 4.1.16. Прилади і обладнання, що фіксують кінці лінії при її вимірюванні, встановлюють над центрами з точністю 1 мм. 4.1.17. При вимірюванні ліній світловіддалемірами та електронними тахеометрами в полігонометрії 4 класу слід виконувати три прийоми, 1 і 2 розрядів - два прийоми. Під прийомом у цих випадках розуміють одне наведення на відбивач і три відліки по табло. Коливання результатів вимірювань у прийомах не повинні бути більшими 3m, де m - середня квадратична помилка вимірювання віддалі, що взята з паспорта приладу. 4.1.18. При вимірюванні ліній світловіддалемірами та електронними тахеометрами один раз за час вимірювання на одному кінці визначається температура повітря термометром-пращем з точністю 1 град.C і тиск - барометром з точністю 5 мм рт. ст. При вимірюванні ліній більше 2 км або при великому перепаді висот між точками стояння віддалеміра і відбивача метеодані треба визначати на обох кінцях лінії. 4.1.19. Перед початком робіт потрібно визначати середню квадратичну помилку вимірювання віддалі одним прийомом. Визначення середньої квадратичної помилки проводять шляхом вимірювання інтервалів взірцевого базису 2 розряду довжиною 100, 300, 500, 1000, 2000, 3000 м або близьких до них інтервалів. 4.1.20. Програму повірок та досліджень світловіддалемірів наведено в дод.14. 4.1.21. Взірцеві базиси 2 розряду (помилки довжин їх інтервалів становлять 1-1,5(Д10^-6 ), де Д - довжина інтервалів у міліметрах) розташовані в таких містах: Київ, Харків, Львів, Херсон, Суми, Вінниця, Житомир, Лубни, Сімферополь, Артемівськ Донецької обл. 4.1.22. Пункт полігонометрії може бути закріплений одним стінним знаком або групою із двох-трьох знаків. 4.1.23. На стінні знаки координати передаються з тимчасових центрів, на яких виконуються всі кутові і лінійні вимірювання ходів полігонометрії. Визначення координат стінних знаків виконують з контролем шляхом порівняння віддалей між стінними знаками, що отримані з обчислень за координатами з виміряними віддалями або з додаткових вимірювань (при відсутності видимості між стінними знаками). У випадку втрати тимчасових центрів їх визначають заново під час прив'язки або прокладання ходів полігонометрії, а під час прив'язки знімальних ходів - засічками від стінних знаків по промірах, що є в абрисах (див.дод.7, в). 4.1.24. Напрямки на стінні знаки в полігонометрії 4 класу вимірюють трьома круговими прийомами після закінчення спостережень на пункти лінії ходу. У полігонометрії 1 і 2 розрядів вимірювання на стінні знаки проводять за програмою вимірювання основних кутів. Коливання в окремих прийомах напрямків, приведених до спільного нуля, не повинні перевищувати величин, що наведені в табл.5.

Таблиця 5

4.2. Трилатерація 4 класу, 1 і 2 розрядів

4.2.1. Мережі трилатерації 4 класу, 1 і 2 розрядів будують у вигляді ланцюгів трикутників, геодезичних чотирикутників, поєднаних і стичних центральних систем, а також у вигляді суцільних мереж із трикутників та геодезичних чотирикутників. Типові схеми побудови мереж трилатерації наведено в дод.1. Мережі трилатерації 4 класу, 1 і 2 розрядів мають відповідати вимогам, що наведені у табл.6.

Таблиця 6---------------------------------------------------------------------| | Трилатерація || Показники |--------------------------------------|| | 4-й клас | 1-й розряд | 2-й розряд||----------------------------+------------+-------------+-----------||Довжина сторони | | | ||трикутника, км | 2-5 | 0,5-5 | 0,25-3 ||----------------------------+------------+-------------+-----------||Мінімально допустима | | | ||величина кута трикутника | 30 град. | 20 град. | 20 град. ||----------------------------+------------+-------------+-----------||Гранична довжина ланцюга | | | ||трикутників між вихідними | | | ||сторонами або між вихідним | 14,0 | 7,0 | 4,0 ||пунктом і вихідною | | | ||стороною, км | | | ||----------------------------+------------+-------------+-----------||Мінімальна довжина вихідної | | | ||сторони, км | 2 | 1 | 1 ||----------------------------+------------+-------------+-----------||Відносна середня квадратична| | | ||помилка вимірювання сторони | 1:120000 | 1:80000 | 1:40000 ||мережі | | | |---------------------------------------------------------------------( Таблиця 6 в редакції Наказу Укргеодезкартографії N 90 ( z0653-99 ) від 27.07.99 )

4.2.2. Метод трилатерації найбільш ефективний у випадках застосування радіовіддалемірів з окремими приймачами-передавачами і переносних щогл у районах з несприятливими умовами видимості для кутових вимірів. 4.2.3. Вимірювання сторін у трилатерації проводять світло-, радіовіддалемірами та електронними тахеометрами різних типів. Типи віддалеміра і програми вимірювань зазначаються в технічному проекті відповідно до технічних вимог щодо довжини і точності вимірювання сторін трилатерації відповідного розряду. 4.2.4. Середню квадратичну помилку вимірювання сторін вираховують за формулою m_д = +- (а + в10^-6 Д), у якій Д - довжина сторони в міліметрах; коефіцієнти а і в характеризують точність конкретного приладу. 4.2.5. Програма вимірювання ліній електронними віддалемірами залежить від типу приладу і довжини лінії, що вимірюється. Загальна кількість прийомів у програмі не повинна бути меншою, ніж це рекомендується для даного типу приладу. 4.2.6. Для вимірювання сторін трилатерації застосовують світловіддалеміри СТ5, СТ10, електронні тахеометри ТАЗ і ТАЗМ, радіовіддалеміри типу ТРАП, МТ-А1 та інші рівноточні їм прилади, що забезпечують точність вимірювання ліній до 3 см. 4.2.7. Усі прилади, які використовують для вимірювання сторін, до початку вимірювань повинні бути перевірені і досліджені за програмою, викладеною в інструкції з експлуатації приладу. 4.2.8. При довжині лінії до 2 км метеорологічні спостереження виконують на одному кінці лінії, при більшій довжині - на обох кінцях лінії, що вимірюється. 4.2.9. Основним документом, що регламентує порядок роботи при вимірюванні ліній, запис і обробку результатів вимірювань у журналі, є інструкція з експлуатації конкретного типу віддалеміра і його технічний опис. 4.2.10. Якщо лінії вимірюють не з центра пункту, елементи центрування та редукції визначають так, як при кутових вимірюваннях, але на центрувальних аркушах обов'язково проводять напрямки на всі пункти, до яких вимірювалися віддалі. 4.2.11. Для визначення поправок за нахил лінії нівелюванням вимірюють перевищення між кінцями ліній. 4.2.12. Після виконання робіт з трилатерації здають такі матеріали: схему мережі трилатерації і прив'язки її до державної геодезичної мережі; журнали вимірювання довжин сторін або результати вимірювань у реєстраторах чи накопичувачах інформації; журнали визначення висот пунктів; аркуші графічного визначення елементів приведення; матеріали дослідження та еталонування електронних віддалемірів; матеріали обчислень і оцінки точності; пояснювальну записку.

4.3. Тріангуляція 4 класу, 1 і 2 розрядів

4.3.1. Тріангуляція 4 класу, 1 і 2 розрядів будується з метою згущення геодезичних мереж до щільності, що забезпечує розвиток знімальної основи великомасштабних знімань у відкритій і гірській місцевостях, або у випадках, коли з будь-яких причин застосування методу полігонометрії неможливе або недоцільне. Вихідними пунктами для розвитку тріангуляції 4 класу, 1 та 2 розрядів служать пункти геодезичної мережі вищих класів або розрядів відповідно. У залежності від розташування і густоти вихідних пунктів на об'єкті знімання мережу тріангуляції 4 класу, 1 та 2 розрядів будують у вигляді сіток, ланцюгів трикутників і вставок окремих пунктів у трикутники, що утворені пунктами мереж вищих класів або розрядів. Кожен пункт тріангуляції 4 класу, 1 і 2 розрядів слід визначати із трикутників, в яких вимірюються всі кути. Засічками з кількістю напрямків не менше трьох визначаються тільки місцеві предмети, що недоступні для спостереження. 4.3.2. Суцільна мережа тріангуляції повинна опиратися не менш ніж на три вихідних геодезичних пункти і на дві вихідні сторони. Ланцюг трикутників повинен опиратися на два вихідні геодезичні пункти і на дві вихідні сторони, що прилягають до пунктів. Вихідними можуть бути сторони полігонометрії, трилатерації або тріангуляції вищих класів, а також сторони розрядної тріангуляції, яка будується за умови, що довжини їх не коротші 1 км, а точність їх визначення не нижча зазначеної в табл.7. Таблиця 7——————————————————————————————————————————————————————————————————————| Показники |4 клас |1 розряд|2 розряд||—————————————————————————————————————————+————————+————————+————————||Довжина сторони трикутника, км, | | | ||не більше | 5,0 | 5,0 | 3,0 ||Мінімально допустима величина кута, | | | ||кутові градуси: | | | ||у суцільній мережі | 20 | 20 | 20 ||сполучного в ланцюжку | | | ||трикутників | 30 | 30 | 30 ||у вставці | 30 | 30 | 20 ||Кількість трикутників між вихідними | | | ||сторонами або між вихідними пунктом | | | ||і вихідною стороною, не більше | 10 | 10 | 10 ||Мінімальна довжина вихідної сторони, км | 2 | 1 | 1 ||Граничне значення середньої квадратичної | | | ||помилки кута, що обчислена за нев'язками | | | ||у трикутниках, кутові секунди | 2 | 5 | 10 ||Гранично допустима нев'язка в трикутнику,| | | ||кутові секунди | 8 | 20 | 40 ||Відносна помилка вихідної (базисної) | | | ||сторони, не більше |1:200000|1:50000 |1:20000 ||Відносна помилка визначення довжини | | | ||сторони в найбільш слабкому місці, не | | | ||більше |1:50000 |1:20000 |1:10000 |——————————————————————————————————————————————————————————————————————