Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. Непередбачені обставини можуть бути виробничого характеру, а також виникати під дією несприятливих атмосферних умов (дощу, вітру, урагану тощо та ін.).

5.2. У pазi порушення нормальної роботи АСП, хоча б в одного газодимозахисника, ланка ГДЗС повинна повертатись на чисте повітря у повному складі. Розбиватися на групи або залишати ланку ГДЗС по одному у непридатному для дихання середовищізабороняється.

5.3. При виявленні несправності в апараті або з’явленні поганого самопочуття газодимозахисник зобов’язаний негайно доповісти про це командиру ланки і діяти пойого вказівці.

5.4. Під час надання допомоги газодимозахиснику безпосередньо у непридатному для дихання середовищі необхідно перевірити наявність повітря в балоні, стан дихальних шлангів, за допомогою кнопки легеневого автомата, додатково подати повітря під маску потерпілого або переключити його маску з легеневим автоматом до обладнаного рятувальним пристроєм АСП іншого газодимозахисника.

5.5. Для евакуації потерпілого, при використанні АСП із рятувальним пристроєм, необхідно діяти згідно з інструкцією заводу-виробника, щодо експлуатації АСП.

5.6. Якщо пошкоджена маска, газодимозахисник повинен зберігати спокій і терміново доповісти про це командиру ланки ГДЗС (керівнику проведення занять) .

5.7. У випадку розриву ременів головного гарнітуру, пошкодження ременів або розриву язичків корпусу маски для кріплення головного гарнітуру, маску слід притиснути рукою щільно до обличчя та у складі ланки ГДЗС вийти в безпечне місце (на чисте повітря).

5.8. У випадку підсмоктування загазованого повітря під маску, слід підтягнути ремені головного гарнітуру, за допомогою кнопки легеневого автомата подати додаткову кількість повітря під маску. Якщо не вдається відновити герметичність маски - в складі ланки ГДЗС вийти на чисте повітря.

5.9. При виникненні непередбачених обставин необхідно негайно припинити відпрацювання вправ пов’язаних з небезпекою;

5.10. При виникненні пожежі терміново зателефонувати на пункт зв’язку НПРЧ по телефону 3-01, приступити до евакуації людей, застосувати первинні засоби пожежегасіння та організувати зустріч оперативно-рятувальних підрозділів.

5.11. При ураженні електричним струмом насамперед звільнити потерпілого від дії струму. Вимкнути рубильник, або викрутити запобіжники. Якщо це неможливо, відтягнути провід сухою палицею або відтягнути потерпілого, використовуючи при цьому діелектричні рукавиці або підручні ізолюючі засоби: суху мотузку, палку і т.д.

5.12. У разі появи у курсанта або студента больових відчуттів, почервоніння, поганого самопочуття – припинити заняття і сповістити викладача;

5.13. У разі отримання курсантом або студентом травми, треба негайно надати йому першу медичну допомогу;

5.14. Порядок надання першої долікарської медичної допомоги у випадку травмування:

5.14.1. При кровотечах:

· Травми, які супроводжуються кровотечами трапляються нерідко. У таких випадках необхідно вживати заходів, котрі спрямовані на зупинку кровотечі. І тільки після цього надати необхідну допомогу потерпілому;

· При значній кровотечі необхідно затиснути артерію пальцем на таких ділянках:

- променеву і ліктьову артерії - у межах внутрішньої поверхні променево-зап’ясного суглоба (при кровотечах кисті, пальців руки);

- сонну артерію - у межах шиї (при кровотечах обличчя);

- плечову артерію - у межах внутрішньої поверхні плеча (при кровотечах передпліччя);

- стегнову артерію - у межах внутрішньої поверхні стегна (при кровотечах стопи і гомілки).

· Для зупинки сильної кровотечі накладається джгут і обов’язково фіксується при цьому час. Так при кровотечі гомілки, джгут накладається на нижню третину стегна; при кровотечі передпліччя - на плечі над ліктьовим суглобом;

· Після зупинки кровотечі та обробки рани накладається пов’язка. Для цього використовують перев’язочний пакет першої допомоги. Якщо поранена кінцівка, то її слід підняти якнайвище і вкласти потерпілого в нерухоме положення.

5.14.2. При забоях і вивихах:

· До забитого місця прикладається щось холодне (лід і збризкування хлоретилом, вологий рушник або носова хусточка, змочені холодною водою). Після цього накладають пов’язку;

· При вивихах не дозволяються будь-які спроби вправити суглоб. Потерпілого необхідно негайно доставити до лікарні;

· При вивихах у суглобах рук, потерпілого транспортують у сидячому положенні, підвісивши руку на хустці, шарфі, бинті;

· При вивиху ноги, потерпілого транспортують у лежачому положенні, наклавши шину.

5.14.3. При переломах:

· При закритих переломах застосовують холод та забезпечують нерухомість ураженої частини тіла, наклавши шину-пов’язку;

· При переломі стегна шину накладають так, щоб забезпечити нерухомість у стегновому, колінному і гомілкостопному суглобах;

· При переломі плеча шина забезпечує нерухомість плечового і ліктьового суглобів, а зігнуту в ліктьовому суглобі руку, фіксують на хустці, шарфі, бинті;

· При переломі передпліччя, фіксують ліктьовий і променево-зап’ястний суглоби;

· При підозрі перелому шийного відділу хребта потерпілого не можна рухати до прибуття спеціальної допомоги.

5.14.4. При сонячному ударі:

· Потерпілого необхідно покласти в затінок, розстебнути комір, прикласти холод до голови, дати понюхати нашатирний спирт. При відсутності зовнішніх ознак життя (припинення дихання та серцебиття), негайно приступити до непрямого масажу серця та штучного дихання;

· Непрямий масаж серця: потерпілого кладуть на горизонтальну площину, підкладають під лопатки валик з одягу, закидають голову назад. Той, хто надає допомогу, стає зліва і, поклавши кисті рук одна на одну і на нижню частину грудини, проводить енергійними поштовхами ритмічне натискання з частотою 60 разів на хвилину, розслабляючи руки після кожного поштовху;

· Штучне дихання: після глибокого вдиху притуляють рот до рота потерпілого, одночасно затискають йому ніс і різко вдувають повітря доти, поки груди потерпілого не почнуть підніматися. Число вдувань 12-20 за хвилину. Якщо допомогу надає лише одна людина, необхідно чергувати 2-3 вдування повітря з 1-м поштовхом на грудині.

5.14.5. При тепловому ударі:

· Тепловий удар, найчастіше, виникає під час посиленої м’язової роботи в умовах високої температури (30-50 0С) і вологості повітря (75%). Тепловому удару характерні головний біль, втома, слабість, безладна мова, задишка, серцебиття, почервоніння шкіри, посилена спрага, невпевнена хода, підвищена температура тіла.

· Надання першої допомоги як при сонячному ударі.

· Викликати лікаря, або прийняти заходи для транспортування потерпілого до найближчого медичного закладу.

· Доповісти про виникнення надзвичайної ситуації начальнику кафедри.

· Якщо обстановка після надзвичайної ситуації або нещасного випадку не загрожує життю і здоров’ю навколишнім працівникам і не погрожує розширенням аварій, то обстановку слід зберігати такою, що була на момент події.

5.15. Особи винні у порушенні даної інструкції, несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством.

Інструкцію з охорони праці

при проведенні практичних занять

в дихальних апаратах на стисненому

повітрі з курсантами та студентами

розробив:

Начальник психолого-тренувального центру

майор служби цивільного захисту Н.І. Леськів