Авангардистські течії в літературі І пол. XX ст.: кубізм, дадаїзм, сюрреалізм

ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

Навчальна програма курсу

«історія зарубіжної літератури xx століття»

Зарубіжна література І пол. XX ст. (20—30-ті роки)

Вступ до літератури І пол. XX ст. «Занепад Європи» і шляхи його подолання. Модерністські концепції світу і людини, революційно-радикальні процеси в суспі­льному і культурному житті Європи. Загальна характеристика літературного розви­тку 20—30-х рр. освоєння літературою нових сфер дійсності, пошуки нових худож­ніх форм. Нові жанри: політичні, романи-памфлети, документальні, інтелектуаль­ний роман і драма, роман-міф. Особливості психологічного аналізу та історизму.

Авангардистські течії в літературі І пол. XX ст.: кубізм, дадаїзм, сюрреалізм

Поезії Г. АПОЛІНЕРА. Еволюція поетичного мислення від неоромантизму до «ноем-розмов» і «віршів-малюнків» (зб. «Алкоголі», «Каліграми. Вірші Миру і вій­ни»). Вплив естетики кубізму на пошуки нових поетичних форм. Поетичний дис­курс Аполінера в контексті раннього авангардизму. Аполінер і сюрреалізм. Сюрре­алістична поетика А. Бретона, П. Елюара та літературні маніфести сюрреалізму. Характерні риси естетики сюрреалізму: «автоматичне письмо», звернення до під­свідомості, алогізм, принцип асоціативних зв'язків.

Експресіонізм:витоки, філософські й естетичні засади, особливості поетики: масштабність символіки, умовність, особливості тональності. «Лівий» і «правий» експресіонізм. Творчість Ф. КАФКИ. Проблематика творчості. Відбиття проблеми відчуження особистості, провини, безглуздості існування у новелах Кафки («Пере­втілення», «У виправній колонії», «Присуд»). Універсалізація і міфологізація світу у творах Кафки. Романістика Кафки як модель «руху до смерті» чи «руху до Зако­ну». Філософський роман «Процес», його проблематика. Модель людини і світу в романі «Замок», художні особливості прози Кафки. Творчість Кафки як «травестія іудейського міфа».

Література «потоку свідомості».Філософське підґрунтя, відмінність реалісти­чної літератури від психологізму. Творчість М. ПРУСТА. Психологічна тема пам'яті в романі «У пошуках загубленого часу». Особливості психологічного аналі­зу: «потік свідомості» як метод воскресіння пам'яті. Прийом часової стереоскопії. Пруст і Бергсон. Відображення в романі соціальних і культурно-історичних про­блем. Розуміння мистецтва як способу віднайдення часу.

Д. ДЖОЙС як творець модерністського роману. Роман «Уліс» його художня природа, зв'язок з ранньою творчістю Джойса («Дублінці», «Портрет художника в юності»). Міфологізація дійсності в романі, роль гомерівського міфи — другий план, пов'язаний з образами «Одісеї». Художнє новаторство в безпосередньому зо-

браженні «потоку свідомості», що поєднує минуле й сучасне. Впливи 3. Фройда. Значення досвіду Джойса в розвитку роману. Психологічна школа в англійській лі­тературі (Д.Лоуренс), американський фрейдистський роман (Г. Міллер).

Своєрідність реалізму І пол. XX ст.Філософсько-моралістична проза А. де СЕНТ-ЕКЗЮПЕРІ («Планета людей», «Маленький принц»). Роман-епопея у творчості Р. РОЛАНА («Жан-Крістоф»), Т. ДРАЙЗЕРА («Американська трагедія»).

Модернізація історії в романі Л.ФЕЙХТВАНГЕРА («Єврей Зюс»): проекція юдейського міфу. Інтелектуальний виховний роман Т. МАННА («Чарівна гора»): формування особистості і перспективи розвитку європейської культури. Роман-міф Т. Манна «Йосип і його брати»: гуманізація міфу і його переосмислення, філософ­ський культурологічний роман Т. Манна «Доктор Фаустус»: проблема культури, мистецтва, естетичного антигуманізму. Доля цивілізації і мистецтва у романі Г. ГЕССЕ «Гра в бісер»: ствердження духовного начала на час руйнації цінностей і культури.

Тема «втраченого покоління» в соціально-психологічному романі Е. М. РЕ­МАРКА («На західному фронті без змін») та Е. ХЕМШГУЕЯ («Прощавай, зброє!»): протест проти війни, концепція кохання, філософія морального стоїцизму, непере­борність «військового синдрому». Повість-притча Хемінгуея «Старий і море»: уні­версальний характер задуму, символіка, біблійний підтекст, стилістична своєрід­ність, техніка «айсберга».

Роман-антиутопія (Г. Уеллс, А. Платонов, О. Хакслі, Дж. Оруел): трансформації жанру в літературі XX ст. від переоцінки концепцій утопічної думки до засудження тоталітаризму.

Модерністська епопеяВ. ФОЛКНЕРА. Відбиття американського міфу у твор­чості Фолкнера. Вплив південної традиції. Проблематика і художня своєрідність роману «Галас і шаленство» (поліфонізм, психологізм, оповідна манера, компози­ція, концепція часу). Соціально-конкретне, національне і вічне в образі Йокнапато-фи. Проблема «сноупсизму» в трилогії «Село», «Місто», «Особняк».