Побудува графіка режиму роботи світлофорної сигналізації і дослідження впливу способів регулювання руху транспортного потоку на пропускну спроможність перехрестя

У 3-ій фазі пішоходи не встигають закінчити перехід проїжджої части ни, оскільки > t_0.з. тобто 24 > 22. Тому необхідно або скоректувати цикл, прийнявшиt_0.з > , або організувати їх поетапний перехід вул. Східної в період 2-ої і 3-ої фаз з улаштуванням на цій вулиці острівців безпеки. Така можливість є. На вул. Східній для руху в прямому напрямі використовується тільки по одній смузі (потоки 2 і 10 на рис. 1.14), і острівці безпеки можуть бути влаштовані за рахунок крайньої лівої смуги на виході з перехрестя так, як це показано на рис. 1.16.

1...28 - номери світлофорів
При цьому в 2-ій фазі пішоходи переходитимуть проїжджу частину

шириною 8,4 м, а в 3-ій фазі 12,6 м. Відповідно

Отримані значення <t_o.2 а < t_o.3, тому приведена вище струк­тура циклу може бути залишена без змін і покладена в основу остаточної схе­ми організації руху і графіка режиму роботи світлофорної сигналізації (див. рис. 1.14 і 1.17. а).

При використанні контролера, що забезпечує управління рухом за ок­ремими напрямками перехрестя, можливе зменшення тривалості циклу за ра­хунок раннього випуску інтенсивного лівоповоротного потоку 3 після про­пуску малоінтенсивного потоку прямого напряму 10 (див. рис. 1.14 і 1.18 такт 1 б).

Рисунок 1.17- Режим роботи світлофорної сигналізації: а - пофазний розїзд транспортних засобів; б - графік фазових коефіцієнтів; в - управління рухом за напрямками перехрестя

Для цього будуємо графік фазових коефіцієнтів, що відображає послі­довність пропуску через перехрестя потоків різних напрямів (рис. 1.17, б). Визначальними будуть потоки 2, 11 і 12... 14 (на рис. 1.17, б їх фазові коефіцієнти відокремлені переривистими лініями), тому Y - 0,30 + 0,12+0,19 = 0,61.

Оскільки число визначальних потоків рівне трьом і тривалість проміж­ного такту рівна 4 с, то L = 12 с, а

Тривалості основних тактів для кожного напряму, розраховані за фор­мулою (1.15) стягуємо у табл. 1.10.

У такті 1 а (див. рис. 1.18) пропускаються потік 10, частково потік 2 і пішохідні потоки 7 і 16. Для пропуску пішохідних потоків потрібний 18 с, що більше t_oAо рівного 14 с. Тому тривалість такту 1 а приймається рівною 18 с.

Рисунок 1.18 - Організація руху на перехресті при управлінні рухом за окремими напрямками

Після такту 1 а протягом 4 с транспортний потік 10 і пішохідні 7 і 16 звільняють перехрестя, а потік 2 продовжує рух.

У такті 1 б можуть бути випущені лівоповоротний потік 3 і правопо- воротні 9 і 1. Одночасно продовжується пропуск потоку 2. Оскільки він вже знаходився в русі 22 с (18 с + 4 с), а г_{о 2} = 34 с, то тривалість такту 1 б складе 12 с,

Далі через 4 с, необхідні для звільнення перехрестя потоком 2, в такті I_в може бути сумісне з потоками 9, 1 і 3 випущений потік 11. Тривалість цього такту визначають за максимальним часом, необхідним для пропуску цих потоків: t_o.9 = 7 с;: t_o.11 = 10 с; t_o.1 = 18 с; t_o.3 = 23 с. Оскільки потоки 9, 1 і З вже знаходилися в русі 16 с (12 + 4), то за цей час транспортний потік 9 вже звільнив перехрестя, транспортному потоку 1 не вистачає ще 2 с, а тран­спортному потоку 3 - 7 с. Транспортний потік 11 тільки почав рух. Для про­пуску цього потоку потрібен час 10 с. Тому тривалість такту I_в приймаємо рівною 10 с.

Через 4 с, необхідні для звільнення перехрестя потоками 9, 11, 1,3, ви­пускаються в такті 2 потоки 4...6 і 12...14. Тривалість такту визначається ін тенсивнішим потоком 12... 14 і повинна бути прийнята рівною 15 с.

Пішоходи (потоки 8 і 15) переходять вул. Східну поетапно (див. рис. 1.16, 1.17, в). У такті їв їм потрібно для цього 11 с, що менше 15 с, через що його тривалість залишається без змін.

У такті 2 пішоходам необхідно 15 с, що дорівнює тривалості цього так­ту. Тому його тривалість залишається без змін.

Після такту 2 через 4 с, необхідні для звільнення перехрестя потоками 4...6 і 12..14, випускаються транспортні 2 і 10 і пішохідні 7 і 16 потоки, тобто процес повторюється.

Підсумувавши тривалість всіх основних і проміжних тактів (з урахува­нням збільшення такту I_а на 4 с), можна отримати остаточну тривалість цик­лу, яка складе 64 с. Послідовність і тривалість сигналів світлофорів для цього випадку показані на рис. 5, в. Використання в даному прикладу методу упра­вління рухом за окремими напрямками дозволяє зменшити тривалість циклу в порівнянні з пофазною організацією руху на 36 с.

Розраховуємо ступінь насичення х_j напрямів руху за формулою:

Результати розрахунків стягуємо у табл. 1.11.

Таблиця 1.11 - Результати розрахунків ступінь насиченнях, напрямів

руху

Ааліз результатів розрахунку ступені насиченнянапрямків руху, що подано у табл. 4 показує, що при управлінні рухом за окремими напрямами ступінь насичення напрямів вирівнюється, що сприяє підвищенню пропуск­ної спроможності перехрестя.

Висновки по роботі.

Контрольні питання

1. Які складові містить структура світлофорного циклу?

2. Зобразите діаграму світлофорного циклу.

3. Яку тривалість мають параметри світлофорного циклу?

4. Що є основною ціллю проектування режиму регулювання у випадку жорсткого програмного управління на ізольованому перехресті?

5. Які елементи входять до складу циклу регулювання?

6. З чого складається втрачений час в циклі?

7. Які правила пофазного роз'їзду транспортних засобів?

8. Що таке потік насичення і які методи його визначення?

9. Як визначається тривалість основного і проміжного тактів?

10. Що таке ступінь насичення напряму руху ?