Загальні обов'язки посадових осіб військової частини по охороні природного середовища

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки людини - невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України і є всенародною справою, оскільки вона неможлива без участі широких верств громадськості, в тому числі і армійської.

Згідно з "Положенням про організацію екологічного забезпечення Збройних Сил України", введеного в дію наказом Міністра оборони України 1995 р. № 171, метою екологічного забезпечення Збройних Сил України є досягнення екологічної безпеки усіх видів діяльності військ (сил) та захист особового складу, озброєння і військової техніки в умовах впливу екологічно несприятливих антропогенних і природних факторів, а також охорона навколишнього природного середовища в місцях дислокації та розташування військ (сил) та інших військових об'єктів.

Командири (начальники) об'єднань, з'єднань, військових частин, військово-навчальних закладів, установ і організацій Міністерства оборони України несуть відповідальність за своєчасне виконання природоохоронних заходів та суворе дотримання вимог щодо забезпечення екологічної безпеки у підпорядкованих військових частинах.

Посадові особи військової частини повинні суворо виконувати вимоги природоохоронного законодавства України, норми і правила охорони природного середовища, раціонального використання природних ресурсів та вимагати цього від підлеглих.

Відповідно до Конституції України всі громадяни (в тому числі і військовослужбовці) зобов'язані берегти природу і охороняти її багатства, а посадові особи (командири і начальники усіх рангів), в межах своїх повноважень, зобов’язані додержуватись вимог природоохоронного законодавства, норм та правил природокористування в місцях дислокації військових частин (підприємств) і вимагати цього від своїх підлеглих. Усі посадові особи Збройних Сил України, вирішуючи питання підвищення бойової готовності військ, зобов'язані вживати заходи щодо запобігання негативного впливу військ на навколишнє природне середовище в місцях їх дислокації.

Обов'язки посадових осіб військової частини (підприємства) з охорони навколишнього природного середовища визначаються і здійснюються залежно від конкретної екологічної обстановки, що склалася в місцях дислокації.

Командир військової частини (начальник підприємства):

несе відповідальність за екологічну обстановку на території (в районі дислокації) частини (підприємства) за стан, утримання і експлуатацію природоохоронних споруд, за запобігання негативному впливу військ на навколишнє природне середовище в ході бойової підготовки і повсякденної діяльності;

здійснює загальне керівництво проведенням заходів щодо виконання вимог природоохоронного законодавства, наказів та директив Міністра оборони України з питань охорони і раціонального використання природних ресурсів;

відповідає за організацію виховання особового складу в напрямку бережливого відношення до збереження природних багатств і організовує екологічну підготовку особового складу;

проводить аналіз стану природоохоронних заходів і ставить завдання на усунення наявних недоліків та на покращення екологічної обстановки в районі дислокації.

Начальник штабу військової частини:

організовує доведення (контроль виконання) до посадових осіб керівних документів з питань охорони природи і раціонального використання її ресурсів;

здійснює планування екологічної підготовки особового складу.

Заступник командира частини по тилу (з матеріально-технічного забезпечення підприємства):

відповідає за стан природоохоронних об'єктів на підпорядкованих дільницях, виконання вимог керівних документів з питань охорони природи і раціонального природокористування;

здійснює керівництво розробкою річного (перспективного) плану охорони природи і раціонального використання природних ресурсів або розділу "Охорона природи і раціональне використання її ресурсів" в річному господарському плані частини (в промфінплані підприємства);

погоджує з органами КЕУ питання будівництва, реконструкції та капітального ремонту природоохоронних об'єктів на підпорядкованих дільницях.

Заступник командира частини з озброєння (головний інженер підприємства):

відповідає за стан природоохоронних об'єктів на підпорядкованих дільницях, за безумовне виконання вимог природоохоронного законодавства в автопарках (парках техніки), технологічних лініях ремонтного підприємства;

несе відповідальність щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища при експлуатації (ремонті) бойової, автотранспортної та іншої техніки (понад встановлених норм граничне допустимих викидів (скидів) шкідливих речовин);

організовує перевірку техніки на діагностичному пункті на токсичність відпрацьованих газів при її експлуатації, забезпечує обладнання контрольно-технічних пунктів діагностичними приладами;

організовує контроль технічного стану та ефективності експлуатації джерел забруднення на підпорядкованих дільницях, вносить пропозиції щодо їх ремонту, реконструкції або капітального будівництва природоохоронних споруд;

забезпечує робочі місця на пунктах технічного обслуговування, ремонту (технологічних дільницях) інструкціями щодо зменшення, ліквідації викидів (скидів) забруднюючих речовин;

відповідає за обладнання та надійну роботу пунктів миття техніки з системою очищення та повторного використання води, за підтримання на території парку техніки належного порядку, виключення проливу нафтопродуктів при проведенні технічного обслуговування та ремонтних робіт на техніці;

здійснює контроль за дотриманням особовим складом на території автопарку (парку техніки, виробничих дільницях) норм і правил охорони природи і раціонального використання природних ресурсів (за економним витрачанням водних ресурсів, нафтопродуктів тощо).

Начальник медичної служби частини:

здійснює контроль за проведенням у частині (підприємстві) санітарно-гігієнічних заходів, спрямованих на запобігання і ліквідацію забруднення навколишнього природного середовища;

систематично проводить санітарний нагляд за дотриманням норм та правил охорони природи на території частини, за роботою водопровідно-каналізаційних споруд, котельні, підсобного господарства та перевірку порядку збирання, вивезення та утилізації господарсько-побутового сміття (відходів);

організовує відбір проб і лабораторний аналіз повітря, води і ґрунту на вміст забруднюючих шкідливих речовин.

Начальники служб частини (підприємства) залежно від посади:

відповідають за охорону природи і раціональне використання природних ресурсів у підлеглих підрозділах (підпорядкованих дільницях), за екологічну підготовку і виховання особового складу, за підтримання природоохоронних споруд у належному стані;

організують утримання бойової, автомобільної та спеціальної техніки в підлеглих підрозділах (підпорядкованих дільницях) в належному стані, що виключає забруднення навколишнього природного середовища;

здійснюють контроль за дотриманням природоохоронного законодавства і виконанням вимог керівних документів з охорони природи і раціональному природокористуванню в підлеглих підрозділах (підвідомчих дільницях);

забезпечують робочі місця в підлеглих підрозділах (підвідомчих дільницях) інструкціями щодо скорочення (утилізації) викидів (скидів) забруднюючих речовин (відходів) в навколишнє природне середовище;

здійснюють контроль за утриманням у чистоті й порядку робочих місць (ділянок) по збиранню, утилізації відходів та нафтовміщуючих стоків;

організують підготовку і проведення занять з екологічного виховання з підлеглим особовим складом.

Відповідальний за охорону природного середовища військової частини (підприємства):

здійснює обстеження і облік джерел забруднення навколишнього природного середовища, контроль за технічним станом і нормальною роботою природоохоронних споруд;

здійснює контроль за своєчасним виконанням запланованих природоохоронних заходів, за правильним використанням коштів, виділених на природоохоронні заходи, за своєчасним введенням в експлуатацію природоохоронних споруд;

здійснює контроль за правильною експлуатацією комунальних споруд (каналізаційних очисних споруд, насосних станцій, котельних тощо), за дотриманням граничне допустимих викидів (скидів) забруднюючих речовин, за своєчасним проведенням лабораторних аналізів цих викидів (скидів);

здійснює контроль за наявністю дозволу на спецводокористування і гранично допустимий викид забруднюючих речовин в атмосферу;

здійснює контроль за раціональним використанням природних ресурсів, за дотриманням встановлених норм і правил водокористування (водовідведення), за додержанням зон санітарної охорони водних джерел, за скидом виробничо-побутових стічних вод (обладнанням пунктів миття техніки системою очищення і повторного водоспоживання, бетонування майданчиків, будівництво лотків і нафтовловлювачів на складах пального тощо);

здійснює контроль за оберіганням водоймів, земель, лісів та ґрунтів від забруднення нафтопродуктами, стічними водами, виробничими відходами і будівельно-побутовим сміттям;

перевіряє наявність у підсобних господарствах та тваринницьких комплексах споруд для збирання, очищення та утилізації відходів тваринництва (ями для збирання рідкої фракції гною, гноєсховища), дотримання санітарних захисних зон;

перевіряє створення на території парків озброєння і техніки наочної природоохоронної агітації (екологічної пам'ятки водію), наявність та ефективність роботи постів діагностики токсичності відпрацьованих газів автотранспорту (наявність у водіїв автомобілів талонів токсичності, наявність технічної документації на технологічний процес утилізації відходів).

Обов'язки й права штатних природоохоронних органів визначені в "Положенні про організацію екологічного забезпечення Збройних Сил України" (додаток до наказу Міністра оборони України 1995 р. № 171).

Командир військової частини (начальник підприємства):

несе відповідальність за дотримання на території частини (у районі дислокації) вимог чинного природоохоронного законодавства України, запобігання негативному впливу військ на природне середовище в ході бойової підготовки і у повсякденній діяльності.

Начальник штабу: організує доведення до відома посадових осіб керівних документів з питань охорони природного середовища та контроль їх виконання, а також здійснює планування екологічної підготовки особового складу.

Заступник командира частини з тилу (матеріально-технічного забезпечення):

відповідає за стан природоохоронних об'єктів на підпорядкованих дільницях, за виконання вимог керівних документів з питань охорони природи і раціонального природокористування; здійснює керівництво розробкою річного Плану охорони природи і раціонального використання природних ресурсів; погоджує з органами КЕУ питання будівництва, реконструкції і капітального ремонту природоохоронних об'єктів; очолює роботу постійно діючої комісії з питань охорони природного середовища;

аналізує стан підпорядкованих об'єктів і виконує природоохоронні заходи; організує обстеження всіх джерел викидів і скидів шкідливих речовин у навколишнє природне середовище та контроль за їх технічним станом; веде контроль забезпеченості частини (підприємства) комунальними спорудами, системами очищення та утилізації шкідливих речовин, пунктами збирання виробнично-побутових відходів (сміття).

Заступник командира частини з озброєння (головний інженер підприємства): відповідає за стан природоохоронних об'єктів на підпорядкованих дільницях, безумовне виконання вимог природоохоронного законодавства в автопарках (парках техніки), технологічних лініях ремонтного підприємства; несе відповідальність за запобігання забрудненню навколишнього природного середовища при експлуатації (ремонті) бойової, автотранспортної та іншої техніки (за понаднормові гранично допустимі викиди і скиди шкідливих речовин); організує на діагностичному пункті перевірку техніки на токсичність відпрацьованих газів під час експлуатації; організує контроль технічного стану та ефективності експлуатації джерел забруднення на підпорядкованих дільницях, вносить пропозиції щодо їх ремонту, а також пропозиції щодо реконструкції або капітального будівництва природоохоронних споруд; забезпечує робочі місця на пунктах технічного обслуговування, ремонту (технологічних дільницях) інструкціями щодо зменшення, ліквідації викидів (скидів) шкідливих речовин; відповідає за обладнання та надійну роботу пункту миття техніки із системою очищення і повторного використання води; за підтримання на території парку надійного порядку, виключення проливів нафтопродуктів при проведенні технічного обслуговування та ремонтних робіт на техніці; здійснює контроль за дотриманням особовим складом на території парку техніки (виробничих дільницях) норм і правил охорони природи і раціонального використання природних ресурсів при експлуатації (ремонті) техніки (за ощадливим витрачанням водних ресурсів, нафтопродуктів тощо).

Начальники служб частини (підприємства) залежно від посади, яку займають: відповідають за охорону природи і раціональне використання природних ресурсів у підпорядкованих підрозділах (підпорядкованих дільницях), за екологічну підготовку і виховання особового складу, за підтримання природоохоронних споруд у належному стані; організовують утримання бойової, автомобільної та спеціальної техніки у підпорядкованих підрозділах (дільницях) в належному стані, який виключає забруднення навколишнього природного середовища; здійснюють контроль за дотриманням природоохоронного законодавства і виконанням вимог керівних документів з питань охорони природи та раціонального природокористування у підпорядкованих підрозділах (дільницях);

забезпечують робочі місця в підлеглих підрозділах (дільницях) інструкціями щодо скорочення (утилізації) викидів (скидів) шкідливих речовин (відходів) у навколишнє природне середовище;

здійснюють контроль за утриманням у чистоті та порядку робочих місць, а також за утриманням ділянок по збору, утилізації відходів та стоків, які містять нафту та інші забруднюючі речовини;

організовують підготовку і проведення занять з екологічного виховання з підлеглим особовим складом.

Відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» військові частини, підприємства, установи і організації сплачують плату за викиди і скиди забруднюючих та шкідливих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення в ньому відходів промислового, сільськогосподарського, будівельного та іншого виробництв.

Плата за забруднення навколишнього природного середовища стягується за: викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення; скиди забруднюючих та шкідливих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти, у тому числі скиди, що проводяться через систему комунальної каналізації; розміщення відходів у навколишньому природному середовищі.

Платежі за викиди (скиди, розміщення відходів) стягуються з підприємств незалежно від форм власності й відомчої належності.

Розміри вказаних платежів встановлюються місцевими, державними адміністраціями і органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України.

Ліміти викидів (скидів забруднюючих речовин І розміщення відходів) встановлюються в тоннах на один рік територіальними природоохоронними органами у формі видачі дозволів на викиди (скиди, розміщення).

За викиди (скиди, розміщення відходів) у межах встановлених лімітів установлюються нормативи плати і коефіцієнти, що враховують територіальні екологічні особливості.

Вказані нормативи і коефіцієнти розробляються і затверджуються Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки за погодженням з Міністерством економіки і Міністерством фінансів України.

За понадлімітні викиди (скиди, розміщення) встановлюється підвищений розмір плати на підставі базових нормативів плати і коефіцієнтів кратності.

Коефіцієнти кратності плати за понадлімітні викиди (скиди, розміщення) встановлюються сільськими, селищними, міськими радами в межах від 1 до 5.

За відсутності на підприємстві затверджених у встановленому порядку лімітів викидів (скидів, розміщення відходів) плата за них стягується як за понадлімітні.

Платежі підприємств за викиди (скиди, розміщення відходів) у межах лімітів підносяться на витрати виробництва, а за понадлімітні проводяться за рахунок доходу, що залишається в розпорядженні підприємства.

Контроль за достовірністю звітних даних по обсягах викидів (скидів, розміщенню відходів) здійснюють органи Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України і Державний комітет статистики України.

Якщо підприємство своєчасно не сплатило платежі, після закінчення строку, при остаточному розрахунку за рік, платежі знімаються у безакцентному порядку.

В галузі природоохоронної діяльності сержант та солдат зобов’язані:

– знати вимоги керівних документів з питань охорони навколишнього середовища і виконувати їх

– охороняти природу та приумножувати Ії багацтва

– слідкувати за виконанням правил експлуатації техніки і підтримувати в справному стані технічні пристрої очищення шкідливих речовин

– не допускати протікання нафтопродуктів на складах ПММ, при заправці техніки в парках та Ії обслуговуванні

– слідкувати за дотриманням мір безпеки і попереджувати протікання рідин, лаків, розчинників на пунктах обслуговування АКБ

– не допускати довготривалої роботи транспорту на холостому ходу в місцях розташування автопарків, житлового та казарменого фонду

– своєчасно доповідати про всі випадки нанесення шкоди природному середовищу, приймати заходи по попередженню нанесення йому негативного впливу та ліквідації наслідків забруднення природного середовища