Україна в післявоєнний період (1945–1955 рр.). Голод 1946–1947 рр

Завершення об’єднання українських земель. Адміністративно-територіальні зміни у повоєнні роки:

1. Включення Закарпаття до складу УРСР відбулось згідно з договором між СРСР і Чехо-Словаччиною від 19 червня 1945 р.

2. 16 серпня 1945 р. радяно-польський договір за яким лінія кордону пролягала на 5-6 км від «лінії Керзона» на користь Польщі; до Польщі відійшла значна частина українських земель – Надсяння, Лемківщина, Холмщина, Підляща; на початку 50-х років відбулось деяке уточнення кордонів: до Польщі відійшла частина землі Дрогобицької області, а до України увійшла прилегла територія і саме місто Червоноград Львівської області.

3. 10 лютого 1947 р. підписано радяно-румунський договір, який юридично зафіксував кордони України у рамках радяно-румунської угоди 28 червня 1940 р. до України увійшла Буковина.

4. 1949 р. ВР УРСР прийняла указ про державний прапор і герб України. Прапор – полотнище, 2/3 частини зверху червоного кольору, 1/3 світло-блакитного. У верхній частині зображення серпа, молота і п’ятикутної зірки.

5. Президія ВР СРСР прийняла постанову про передання Кримської області зі складу Росії до України.

Операція «Вісла» - 1947 р. переселення українських і україно-польських сімей з Надсяння, лемківщини, Холмщини, Підляшшя і поселення їх за заході Польщі на тих землях, які були повернені Польщі Німеччиною. Це населення розміщувалось не компактно, а перемішувалось із польським.

Причини:

1) У східних районах Польщі – Підлящі, Надсянні, Холмщині, Лемківщині – пожвавилась діяльність ОУН-УПА.

2) Вбито заступника міністра оборони Польщі генерала К.Сварчевського.

3) Позбавили ОУН-УПА підтримки у східних районах Польщі з боку українців,. Переселення здійснювалось насильно, а кордони блокували радянські війська і чехословацька прикордонна служба.

Наслідки:

1) Під час цієї операції вбито і взято у полон багато вояків ОУН-УПА.

2) Ця операція знищила бази ОУН-УПА на території Польщі.

3) Вона погіршила становище українців у Польщі.

4) Проти українців організовано концтабір біля Кракова, у якому загинуло багато українців.

Економічний розвиток України в 1945 р. – початку 1950-х років:

1) Серпень 1946 року ВР УРСР прийняла Закон про Четвертий п’ятирічний план відбудови народного господарства України на 1946-1950 рр.

2) План передбачав відбудування розорених районів, підняття промисловості і с/г, відродити культурно-освітню сферу, діяльність наукових установ і навчальних закладів.

3) Основні кошти держави спрямовувались на відбудову важкої промисловості за рахунок легкої, виробництво товарів народного споживання, розвитку соціальної сфери і с/г.

4) Радянське керівництво зосереджувало максимальні кошти та людські ресурси на розвиток військово-промислового комплексу, проводячи політику мілітаризації економіки.

5) Традиційними були методи перевиконання плану – «соціалістичні змагання», «зустрічні плани» тощо.

Здійснення грошової реформи: (грудень 1947 р.)

1) Грошова реформа здійснювалась за рахунок населення. Повноцінний обмін стосувався лише вкладів в ощад касах. У розмірі до 3 тис. крб. обмін грошей здійснювався 1:1, вклади від 3 до 10 тис. крб. скоротились на третину , а вклади понад 10 тис. крб. – на дві третини.

2) Оскільки у сільській місцевості не було установ ощадбанку, населення зберігало гроші вдома, і вони підлягали обміну 1:10.

3) 1947 р. ліквідовано карткову систему

Голод 1946-1947 рр. Причини:

1) Посуха. Неврожайне літо 1946 р.

2) Незбалансована економічна політика державно-партійного керівництва у центрі і на місцях, нехтування с/г сектором економіки.

3) Зменшення внслідок війни посівних площ, занепад матеріально-технічної бази колгоспів, низька продуктивність колгоспно-раднаргоспного виробництва, нестача спеціалістів та робочої сили. Ситуація ускладнювалась розоренням війною підсобних господарств колгоспників.

4) Великі плани хлібозаготівель.

5) Командно-бюрократична система управління і планування.

6) Злочинна позиція державно-партійного виробництва, яке знало про становище в с/г і не вжило заходів.

7) Посилення кримінального переслідування «розкрадачів хліба», поновлення дії «закону про п’ять колосків».

8) Масове вивезення с/г продукції за кордон.

Наслідки голоду:

1) Загинуло від 800 тис. до 1 млн осіб.

2) Голод ускладнив складний процес відбудови.

3) Негативно вплинув на моральний стан суспільства.

4) Почалась масова втеча селян, особливо молодих, у промисловість, на транспорт, на будови.

Внутрішньополітичне становище України. Репресії УРСР у другій половині 1940-х – на початку 1950-х років:

1) Досить складним після війни залишалось внутрішньополітичне становище, особливо у західних регіонах України, де продовжувалась боротьба ОУН-УПА. У східних районах активізувалось громадсько-політичне життя. Українське суспільство чекало на припинення репресії, реформування колгоспної системи, демократизація. Посилювалась активність українських діячів культури. Отож сталінський режим був занепокоєний ситуацією в Україні.

2) 4 червня 1947 р. президія ВР СРСР приймала указ «Про кримінальну відповідальність за розкрадання державного і громадського майна». За зрізання та збирання голодними людьми колосків у період голоду передбачалось ув’язнення від 7 до 10 років із конфіскацією майна.

3) Посилювались репресії проти патріотичної національної інтелігенції – «жданівщини». Жданівщина – політика масових репресій проти творчої інтелігенції. Назва походить від прізвища секретаря ЦК ВКП(б) з ідеології А.Жданова, який очолив ідеологічний відділ ЦК ВКП(б) з 1946 р. та був провідником політики посилення ідеологічного тиску на суспільне й культурне життя.

4) Посилився ідеологічний контроль над трудовим, громадським та навчальним колективами.

5) Здійснювалося ідеологічне оброблення населення через засоби масової інформації (радіо, газети, журнали).

6) Переслідування інтелігенції за «націоналізм», «космополітизм», «низькопоклонство перед заходом».

7) В Україні було прийнято 12 постанов КП(б)У, спрямованих проти творчої інтелігенції. Деякі з них: Про перекручення і помилки у висвітлені історії української літератури в «Нарисі історії української літератури», Про журнал сатири і гумору «Перець», про журнал «Вітчизна», Про журнал «Дніпро» тощо.

8) 1948 р. почалась боротьба з космополітизмом – низькопоклонством перед Заходом.

9) Лисенківщина. Серпень 1948 р. почалось переслідування вчених-генетиків.

10) після смерті А. Шептицького митрополитом стає Й.Сліпий.

11) у 1945 р. Сліпого і багатьох священників заарештовано.

12) У березні 1946 р. скликали Львівський церковний собор на якому ліквідовано греко-католицьку церкву. Собор вважали незаконним, серез відсутність на ньому багатьох священників. Герко-католицьку церкву було розпущено, але не знищено. Вона продовжувала діяти у підпіллі.

13) Подібні події розгортались і на Закарпатті. У серпні 1949 р. московський патріарх оголосив про «возз’єднання» греко-католицької церкви з Російською православною.