Інноваційний проект охоплює наступні етапи. Формування інноваційної ідеї (задуму)

Формування інноваційної ідеї (задуму). Це процес зародження інноваційної ідеї і формулювання генеральної (кінцевої) мети і проекту. На цьому етапі визначаються кінцеві цілі (кількісна оцінка за обсягами, термінами, розмірами прибутку) проекту і виявляються шляхи їхнього досягнення, визначаються суб'єкти й об'єкти інвестицій, їхньої форми і джерела.

Розробка проекту. Це процес пошуку рішень з досягнення кінцевої мети проекту і формування взаємопов'язаного за часом, ресурсами і виконавцями комплексу завдань і заходів реалізації мети проекту.

Реалізація проекту. Це процес виконання робіт з реалізації поставлених цілей проекту. На цьому етапі здійснюється контроль виконання календарних планів і витрати ресурсів, коректування виниклих відхилень і оперативне регулювання ходу реалізації проекту.

Завершення проекту. Це процес здачі результатівпроекту замовнику і закриття контрактів. Цим завершується життєвий цикл інноваційного проекту.

Значна частина проблем пов'язана із ризиками, викликаними фактором новизни робіт, яка збільшує вимоги до креативності виконавців. Креативність є рефлексом команди проекту на новизну і може бути викликана як новизною предметної галузі (об'єктом) розробки, так і новизною технологій виконання чи неможливістю залучення персоналу з досвідом виконання аналогічних завдань.

Ефективність проектів розвитку бізнесу у все зростаючому ступені залежить від нематеріальних чинників - інформаційної забезпеченості, креативного потенціалу персоналу, його професійної компетентності і здібності до розвитку. Найважливішим аспектом менеджменту (вироблення і реалізації управлінських рішень) стає забезпечення високого рівня синергії співробітників, що обумовлює виконання прийнятих планів.

Таким чином практика реалізації інноваційних проектів формує потребу у збільшенні ефективності управління. Закономірною проблемою проектів є ризики, пов'язані з новизною задач. Знизити вплив цих ризиків на процес досягнення цілей проекту можна залученням креативного потенціалу команди. Звідси актуальною є задача управління креативним потенціалом команди інноваційних проектів для спрямування його у зони потенційного ризику та розширення процесу управління інноваційними проектами для врахування дії фактору новизни задач.

11. Інструмент якісного аналізу попиту на новинку.

Попит можна представити одним з трьох способів:

1) у вигляді таблиці із різними значеннями ціни і попиту у натуральному вимірі у різний час реалізації чи на різних ринках в один час;

2) у вигляді графіка, побудованого за даними таблиці;

3) у вигляді формули (аналітично).

Інструментами попереднього (прогнозного) та оперативного (поточного) аналізу попиту є його табличне та графічне зображення.

Табличне зображення попиту - це розташовані в порядку зростання чи зменшення значення ціни продукції, яким відповідають значення кількості одиниць товару, на який існує попит. При великій кількості значень ціни, частому її коливанні або великому розкиді в кількості проданих одиниць продукції доцільно ретельніше відсліжувати тенденцію попиту, групувати значення ціни і представляти дані у вигляді інтервального ряду показників.

Графічне зображення попиту - це крива, що характеризує зміну попиту на продукцію залежно від зміни ціни на неї. Воно дає можливість простежити тенденції зміни попиту, що дуже важливо у прогнозуванні цього явища, визначенні його гнучкості щодо основних чинників впливу. Аналіз кривих попиту на існуючу продукцію дає змогу встановити час завершення її життєвого циклу і заздалегідь підготуватися до виведення на ринок нового товару. Графічне зображення – це і є інструмент якісного аналізу попиту, що дозволяє наглядно відобразити тенденції зміни попиту під впливом ціни.

Аналітичний метод також дозволяє спрогнозувати попит та використовується як інструмент попереднього і послідуючого аналізу попиту (кількісного аналізу).

Найважливіша властивість попиту полягає у зворотній (негативною) залежності між ціною продукції і попитом на неї при незмінності всіх інших факторів. Ця залежність називається законом попиту. Інакше кажучи, при інших рівних умовах зниження ціни приводить до збільшення величини попиту і, навпаки, зростання ціни веде до зниження величини попиту на продукцію.

ЭТО ТОЖЕ МОЖНО НАПИСАТЬ, ЕСЛИ БУДЕТ СОВСЕМ МАЛО:

Для аналізу попиту на інновації використовують такі специфічні методи, як:

- прогнозування майбутніх потреб і попиту споживачів, змін мотивації їхньої поведінки(відповідно до ринкової трансформації економіки України);

- ситуаційне й імітаційне моделювання поведінки споживачів у сьогоденні й майбутньому(наприклад, при аналізі можливостей конверсійного використання технологій, що застосо­вуються у військовій сфері);

- аналіз тенденцій розвитку науково-технічного прогресу, тенденцій зміни технологічної, економічної, соціальної, політичної, культурної, правової, екологічної й інших складових середовища господарювання.

Відмінною рисою згаданих методів є те, що вони оперують можливими (імовірнісними) оцінками майбутніх потреб і запитів, можливої реакції споживачів на нові товари і нові способи їхньої реалізації. Високий ступінь неви­значеності різко збільшує імовірність припущення помилок в оцінках. Природно, це є одним із чинників, які обмежують активність підприємницьких структур і окремих підприємств в галузі розробки і впровадження інновацій (поряд з дефіцитом фінансових ресурсів, залучення яких для фінансування інновацій також ускладнено вна­слідок високого ступеня невизначеності результатів).

Аналіз попиту на нововведення має величезне значення, оскільки від його результатів залежить точність розробки виробничої програми підприємства, стратегія й обсяг реалізації його продукції і, отже, фінансові результати його діяльності.

12. Структура попиту на новинку в залежності від ринків збуту.

Структура попиту – це розподілення обсягів реалізації новинки за її видами в залежності від споживачів, ринків збуту, каналів збуту і фази життєвого циклу новинки.

Структуру попиту на новинку на різних ринках збуту можна представити у вигляді таблиці:

13. Структура попиту на новинку в залежності від каналів збуту на цільовому ринку.

Структура попиту – це розподілення обсягів реалізації новинки за її видами в залежності від споживачів, ринків збуту, каналів збуту і фази життєвого циклу новинки.

Структуру попиту на новинку в залежності від каналів збуту на цільовому ринкуможна представити у вигляді таблиці:

14. Види попиту на новинку у т. ч. за часом.

За ставленням споживачів до товару розрізняють по­пит прихований, негативний, надмірний, повноцінний, нерегулярний, нераціональний або відсутність будь-якого попиту.

Прихований попит. Відображає неможливість задово­лення потреб споживачів за рахунок наявних на ринку то­варів і послуг; якщо виробники продукції ретельно дослі­джують запити споживачів, така ситуація є імпульсом для розроблення нових товарів.

Негативний попит. Може виникати на стадії просуван­ня нового продукту на ринок; відображає факт його недо­люблювання потенційними споживачами, які намагають­ся уникнути його купівлі (нап-лад, попит на генетично модифіковану продукцію, попит вітчизняних споживачів на мікрохвильові печі на час їх виведення на наш ринок). Для подолання негативного попиту виробники новинки мусять докласти значних зусиль, щоб переконати спожи­вачів у її корисності або нешкідливості.

Надмірний попит. Виникає за умови, коли попит пере­вищує пропозицію. Це дуже сприятлива ситуація для ін-новаторів. Вона дає їм можливість швидко вивести новий товар на ринок, зайняти його значну частку, зміцнивши тим самим свої конкурентні позиції.

Повноцінний попит. Передбачає відповідність нововве­день бажанням споживачів, перехід нововведення в стадію зрілості.

Нерегулярний попит. Характеризується виникненням коливань попиту протягом тривалого часу (сезонні коли­вання, характерні для під-в легкої промисловості), їх необхідно брати до уваги, вибираючи час виведення но­винки на ринок, щоб не опинитися у програшній ситуації, коли попит відсутній.

Нераціональний попит. Йдеться про попит на товари, шкідливі для здоров'я. Якщо новий продукт належить до цієї категорії (наприклад, алкогольні, тютюнові вироби)для його просування необхідна належним чином розробле­на маркетингова стратегія, яка включає різноманітні засо­би стимулювання збуту.

Відсутність попиту. Спостерігається у випадках, коли споживачі, на яких орієнтовано в-во певної про­дукції чи її реалізація, не зацікавлені в ній або не знають про неї. Успіх залежатиме від добре продуманої реклами.

Отже, протягом життєвого циклу попит на один і той самий товар може змінюватися: від прихованого — до над­мірного, від надмірного — до його відсутності. Важлива роль у визначенні величини попиту належить маркетинго­вій службі фірми-інноватора.

Для розробників товару надзвичайно важливим завдан­ням є оцінювання величини попиту на різних стадіях жит­тєвого циклу товару. За цією ознакою розрізняють кілька видів попиту.

1) Попит на стадії задуму та розроблення новинки (по­тенційний попит). Від правильного визначення його ве­личини залежить ефективність комерціалізації новинки. Якщо прогноз потенційного попиту завищено, доходи від продажу нового товару можуть не покрити витрат на його розроблення та виведення на ринок і фірма-інноватор по­несе збитки.

Потенційний попит — попит, що відображає можливості потен­ційних споживачів продукції придбати новий товар за встановле­ними цінами протягом його життєвого циклу.

Величина потенційного попиту залежить від кількості майбутніх споживачів продукції, її ціни і ступеня актуалі­зації потреби, для задоволення якої створюється новинка.

2) Попит, що формується на етапі виходу нової продукції на ринок. Величина цього попиту значною мірою залежить від попередньої підготовки ринку до сприйняття нового то­вару, особливо якщо він принципово відрізняється від по­дібних чи має здатність задовольняти ті потреби спожива­чів, які ще не актуалізу-валися на час виведення товару на ринок

3) Попит, що формується на етапі утвердження нової продукції на ринку. Величина цього попиту має бути дос­татньою для того, щоб заохочувати нові групи споживачів

4) Попит, що сформувався на стадії зрілості інновац. продукції. Він має тенденцію до зменшення, оскільки продукція вже придбана основною масою споживачів

15. Спосіб визначення попереднього попиту на новинку.

Попередній попит – це попит, що формується на етапі виходу нової продукції на ринок.

Попередній аналіз попиту на інноваційну продукцію — один з найбільш важливих, оскільки на його базі розробляється виробнича програма і будується стратегія просування на ринку нової продукції. Він проводиться на базі даних, одержуваних за допомогою спеціальних вибіркових обстежень, проведених у сфері споживання інновацій, якщо продукція знаходиться в стадії підготовки дослідного зразка, запуску у виробництво, а іноді на етапі виведення її на ринок. Вибіркові обстеження в сфері споживання можуть бути проведені у вигляді анкетування.

Величина цього попиту значною мірою залежитьвід попередньої підготовки ринку до сприйняття нового товару, особливо якщо він принципово відрізняється від подібних чи має здатність задовольняти ті потреби споживачів, які ще не актуалізувалися на час виведення товару на ринок. Здатність сформувати високий, а то й ажіотажний попит на інновацію є свідченням професіоналізму маркетологів, які розробляють стратегію просування товару на ринок. Наприклад, американські розробники скла із теплозахисним покриттям перед тим, як пустити його у продаж, доручили чотирьом співробітникам час від часу протягом кількох місяців телефонувати на оптові склади будматеріалів із запитанням: «Чи є у вас скло із теплозахисними властивостями?» Коли нарешті скло поступило у продаж, його одразу розкупили.

Якщо інформація про продукцію вже є у споживача і почато її виробництво, то для вивчення попиту можуть бути задіяні журнали обліку замовлень на нову продукцію. Його доцільно використовувати й у процесі поточного аналізу, а також зіставити такі кон'юнктурні індикатори, як середні ціни запасів і середні ціни продажу продукції підприємства. Якщо спостерігається стійкість співвідношення, за якого середня ціна запасів більша за середню ціну продажів у динаміці, то очевидно, що попитом користується більш дешева продукція, якщо навпаки, то споживач віддає перевагу більш дорогій.

16. Спосіб визначення поточного попиту на новинку.

Поточний попит – це попит, що формується на етапі утвердження нової продукції на ринку.

Якщо інформація про новинку вже існує у покупців і розпочато її виробництво та збут, то для вивчення поточного попиту на певний період (рік) можуть бути використані дані журналу обліку (замовлень на нову продукцію).

Журнал обліку замовлень на нову продукцію має вигляд:

Величина цього попиту має бути достатньою для того, щоб заохочувати нові групи споживачів. Рекламну підтримку слід варіювати і надавати їй інформативно-переконуючого характеру: у центрі рекламного повідомлення не просто інформація про нові властивості товару, а підтвердження її графіками, цифрами, висновками наукових експертів. Суттєве значення має також консультування службою маркетингу працівників фірми, які беруть участь у всіх зовнішніх акціях, що стосуються нового товару. Маркетологи повинні надати повну та кваліфіковану консультацію щодо можливостей стимулювання продажу нового товару працівникам, що безпосередньо контактують із споживачами.

17. Спосіб визначення послідуючого попиту на новинку (на стадії зрілості).

Послідуючий попит – це попит, що сформувався на стадії зрілості інноваційної продукції.

На заключній стадії життєвого циклу новинки на фазі зрілості, на етапі підведення підсумків, коли ринок насичений новинкою, аналіз попиту на неї необхідний щоб визначити:

- Відповідність нової продукції потребам покупців

- Ступінь задоволення новинкою покупців

- Досягнення оставлених цілей

При аналізі послідуючого попиту важливо встановити чутливість попиту через коефіцієнт цінової еластичності попиту за формулою:

Ке = (∆О:О1)/ (∆Ц:Ц1) = %∆О/ %∆Ц

де ∆О, О1 – обсяг продажу і його зміна в натуральному вимірі, шт.

∆Ц, Ц1 – ціна і її зміна в грн.

Еластичність показує ступінь чутливості попиту до ціни.

При аналізі попиту на новинку доречно вивчити вплив на нього доходів споживачів.

Коефіцієнт еластичності попиту за доходом має вид:

Ке = (∆О:О1)/ (∆Д:Д1)

Цей коефіцієнт показує, що при збільшенні середніх доходів споживачів на 1% обсяг попиту збільшиться на 3%. Значущість цього показника полягає в тому, що він показує рівень розвитку підприємства.

Чим вище еластичність попиту за доходом, тим ефективніше розвивається підприємство (тим більш воно є дохідним).

Еластичність попиту відносно доходу може бути як позитивною, так і негативною (для товарів нижчої категорії). Важливість його значення для підприємств, що виробляють науково-технічну продукцію, полягає в тому, що з її допомогою здійснюється їх віднесення до визначеної групи за рівнем розвитку.

Якщо динаміка коефіцієнту позитивна (зростає щорічно з однаковими темпами), то підприємство має стабільний розвиток. Постійна еластичність попиту щодо доходу свідчить про стан застою на підприємстві, яке випускає інноваційну продукцію.

18. Місія підприємства, мета його інноваційної політики.

Місія – це призначення, філософія господарювання. Місія сприяє єдності трудового колективу створенню корпоративного (загальнолюдського) духу, що проявляється у наступному:

А) місія робить зрозумілою для співробітників загальну мету і призначення підприємства, тобто співробітники орієнтують свої дії у єдиному руслі;

Б) місія сприяє тому, що співробітники можуть легше ідентифікувати себе з організацією;

В) місія сприяє становленню певного клімату в організації, бо через місію до людей доводяться філософія організації, цінності і принципи;

Г) місія створює можливості більш ефективного управління підприємством, а значить забезпечує належний прибуток і дохід.

Інноваційна політика - форма стратегічного управління, яка визначає цілі та умови здійснення інноваційної діяльності підприємства, спрямованої на забезпечення його конкурентоспроможності та оптимальне використання наявного виробничого потенціалу.

Інноваційна політика свідчить про ставлення керівництва до інноваційної діяльності підприємства, визначає її цілі, напрями, функції та організаційні форми. Вона втілена у відповідних планах і програмах: стратегічних, тактичних та поточних.

Якщо місія визначає лише орієнтири, напрям руху підприємства, що відображає сенс його існування, то конкретні завдання фіксуються у вигляді мети підприємства.

Мета є вихідною для планування діяльності, побудови виробничих стосунків, системи мотивації і контролю та оцінки результатів праці окремих працівників, підрозділів і підприємства в цілому.

Мету планують довгострокову (3-5 років) та короткострокову (1-2 роки).

Види мети підприємства:

1) Виробнича, у т.ч. інноваційна (товарна)

2) Фінансова

3) Ринкова

4) Соціальна

5)

Види мети в рамках фінансових інновацій:

А) прибуток, дохід, рентабельність

Б) положення на ринку, частка ринку, обсяг продажу (попит), частка інновацій

В) продуктивність праці, матеріаломісткість, трудомісткість

Г) фінансові ресурси, які хар-ть структуру капіталу

Д) потужності підприємства, кількість одиниць техніки

Е) розробка і виробництво нової продукції

Є) поновлення технологій (розміри витрат на виконання інноваційного проекту , строки введення в дію нового обладнання)

Ж) строки виведення новинки на ринок, якість продукції

З) робота з покупцями (швидкість обслуговування покупців, кількість скарг з боку покупців, довіра до покупців)

Отже, інноваційна політика є частиною загальної політики підприємства, яка регламентує взаємодію науково-технічної, маркетингової, виробничої та економічної діяльності в процесі реалізації нововведень.