Характеристика методів виховання дітей з інтелектуальною недостатністю

Психічна природа людини постійно об'єктивується - знаходить форми для свого прояву, втілення в почуттях, думках, рухах. Видимими проявами психічного життя є не тільки інтелектуальні здібності, система цінностей, характер, мотиви, пам'ять, уява, мислення, а й вираз обличчя, постава, голос (тембр, сила, інтонація), макро- та мікрорухи, хода. Уся сукупність наших моторних (рухо­вих) та статичних проявів є фізичним вті­ленням психіки. Часто занадто розділяють психічне та фізичне.

Взаємозв'язок цих світів є двосто­роннім. На різних вікових етапах він має різні властивості та ступені взаємовпливу. Найтіснішим він є на першому році життя. Фізіологічне дозрівання нервової системи, її пластичність зумовлюють її значну залеж­ність від зовнішніх впливів. З віком нервова тканина набуває більш сталих характе­ристик, які забезпечують її стабільність, збереження сформованих зв'язків. Але вза­ємний зв'язок і взаємний вплив між пси­хічним і фізичним не зникає, а лише набуває іншого характеру.

Розвиток психомоторики дає підґрунтя для успішного інтелектуального розвитку дитини. Вчасно й добре сформовані моторні та сенсорні навички є первинною ланкою психічного розвитку: «У розумі немає нічого такого,, що перед цим не було б у відчуттях» (М. Монтессорі). А І. Сеченов м'язовий рух вважав первинним елементом діяльності людини, руховим розв'язанням елементарної задачі. Для того щоб формувались вищі психічні функції та властивості (мова, уява, абстрактне мислення), людина повинна набути чуттєвого та м'язового досвіду, який стане базисом, своєрідною «розминкою» для психіки, підготовкою до більш складних видів діяльності, більш складних завдань. Фізична й чуттєва взаємодія зі світом предметів та явищ і стає цією основою.

У дошкільному віці основними мето­дами розвитку психомоторики виступають такі види діяльності, які спрямовані на розвиток фізичних можливостей дитини та формування основних рухових рефлексів: стояння, ходіння, біг, стрибки, орієнтація в просторі та в собі. Також обов'язковим є збагачення сенсорного досвіду. В умовах дошкільного закладу найбільш сприятливими для цього є заняття з фізкультури, ритміки та музичні. Різноманітні вправи, рухливі ігри, танці, співи, гра на музичних інструментах, прослуховування музики різного емоційного настрою і вплив особистості педагога - ось основні ресурси для успішного психо­моторного розвитку дітей в умовах дошкіль­ного закладу.

У системі спеціальної дошкільної освіти поряд із загальнорозвиваючими заняттями з формування елементарних математичних уявлень, розвитку мовлення, конструювання, малювання, аплікації, ліплення, фізичного та музичного розвитку проводять заняття з ритміки. Ці заняття мають загальнозміцню-ючий вплив на фізичний розвиток, а також позитивно впливають на розвиток відчуття ритму, темпу, просторових уявлень. Також формують музичний смак, загальну культуру дітей.

Для дітей з інтелектуальною недостат­ністю характерні такі загальні особливості фізичного розвитку:

· ослабленість організму;

· порушення соматики;

· загальне фізичне недорозвинення;

· порушення розвитку статики і локо­моції, основних рухів, дрібної мото­рики, постави;

· порушення координації елементар­них рухових актів, контролю за ру­хами;

· порушення рівноваги, просторової координації.

Усі ці особливості пов'язані з основним недоліком: слабкістю утворення нових нер­вових зв'язків, зниженими диференційними властивостями головного мозку. Такі обста­вини вимагають розробки специфічних вимог до виховання й навчання дітей з інтелектуальною недостатністю.

До методів психомоторного розвитку можна віднести широкий спектр фізичних, гімнастичних, дихальних вправ, танці, рит­мічні заняття, вправи для розвитку дрібної моторики. Під час навчально-виховного процесу в дошкільному закладі майже всі ці методи використовуються.

Серед традиційних методів ми вико­ристовуємо дихальні вправи для розвитку координації макрорухів і акту дихання, зміцнення серцево-судинної та дихальної систем організму. Обов'язковими умовами успішності занять є дотримання таких вимог:

· короткотривалість виконання кож­ного окремого руху;

· хвилинки релаксації під час вико­нання вправ і в кінці всього ком­плексу;

· наслідування рухів на перших етапах і поступовий перехід до виконання рухів за словесною інструкцією;

· використання безсюжетних ігор на початку, поступовий перехід до гри за правилами;

· уникнення елементів змагання під час ігор;

· врахування індивідуальних можливостей кожної дитини;

· можливість імпровізації, відходу від наміченого плану;

· збереження системності усіх річних занять;

· позитивний емоційний настрій пе­дагога та його особистісні зацікав­леність і віра в успіхи кожного ви­хованця.

Оновлена матеріально-технічна база нашого дошкільного закладу та вивчення сучасних теоретичних засад розвитку й виховання дітей з Інтелектуальною недос­татністю спричинили появу нового погляду на побудову та змістовність занять. Поруч із традиційними гімнастичними вправами під музику, які широко й плідно засто­совуються на музичних заняттях, та звичай­ними фізичними вправами ми почали впроваджувати сучасні види оздоровчої гімнастики, новітні методи оздоровлення (іонізація повітря, ароматерапія). Гімнас­тичні вправи дитячої йоги, які завдяки своєму образному навантаженню створю­ють позитивний емоційний фон, а завдяки специфічному впливу положення тіла на опорно-рухову та нервову системи стиму­люють та зміцнюють увесь організм, також виховують організованість, витримку й силу волі дітей. Усе залежить від того, включаємо ми комплекс до музичного за­няття, чи до фізичного виховання, чи пра­цюємо самостійно. Він може доповнюва­тись співами, співом і танком, музикою, спортивною чи психогімнастичною грою.

Використання іонізатора повітря дало змогу підготувати кімнату для оздоровчих дихальних вправ, які виконують діти перед заняттям. Робота цього апарату сприяє вида­ленню бруду, пилу, кліщів, є профілактичним чинником і має оздоровчий ефект при астмі, бронхіті, алергії, порушеннях сну, сприяє подоланню синдрому хронічної втоми. Повітря насичується іонами, тобто «вітамі­нами повітря». Повітря стає чистим, надає сил і бадьорості, як у горах чи на морському узбережжі.

Короткотривалий сеанс аро-матерапії в кінці заняття створює сприятливу атмосферу для роз­слаблення та відпочинку дітей і має профі­лактичний ефект у разі простудних захво­рювань. Використання простих та ефек­тивних вправ оздоровчої гімнастики (дитячої йоги) сприяє розвиткові образної уяви дітей, розвиває гнучкість і рухливість суглобів та зв'язок, а також розвиває загальну витри­валість вихованців. Увесь комплекс виступає своєрідним тренувальним засобом для нервової системи дітей. Привабливими є легкість виконання та невибагливість вправ, легкість їх образного насичення.

Інтелектуальна недостатність вимагає постійних і системних занять із дитиною з метою розвитку психомоторики. Через обме­жені можливості мозку своєчасно й ефективно

осмислювати зовнішню інформацію та про­дуктивно її засвоювати дитина не має змоги швидко й ефективно соціалізуватись. Тільки постійні розвиваючі заняття та правильно підібраний спосіб життя вихованців озброїть їх необхідними соціальними навичками.