Виникнення грошей. Еволюція концепції

Гроші мають багатотисячолітню історію. Це складний і найважливіший елемент ринкової економіки. Зрозуміти економічну сутність грошей можна лише на основі всебічного розуміння причин їх виникнення та закономірностей розвитку. Існують дві основні концепції, що пояснюють причини виникнення грошей: раціоналістична й еволюційна.

Раціоналістична концепціяпанувала до кінця ХVIIІ ст. Так, П. Самуельсон визначає гроші як "штучну соціальну умовність", а Дж.К. Гелбрейт вважає, що закріплення грошових функцій за благородними металами та іншими предметами - "продукт угоди між людьми". Однак спроби пояснити походження грошей угодою між людьми чи законодавчими актами держави є не дуже переконливими. Адже гроші у своїх найпростіших проявах виникли на ранніх етапах розвитку окремих народів, коли ні фактор взаємної угоди, ні влада держави не могли відігравати істотної ролі у конституюванні такої складної категорії, як гроші. Можна припустити, що держава лише на певній стадії розвитку законодавчо закріпила певний товар, який стихійно виконував роль загального еквівалента. І сьогодні, коли значно зросла регулятивна роль держави щодо грошей, не означає що вона є творцем сучасних грошей. Держава може визначати та змінювати зовнішні атрибути грошей -їх форму, номінал, масу, порядок емісії грошових знаків, курс обміну валют. Але всі ці дії держави щодо грошей не зачіпають їх родової сутності.

Еволюційна концепціявперше була сформульована засновниками класичної політичної економії А. Смітом, Д. Рікардо, а потім була розвинута К. Марксом. Вони аргументовано довели, що гроші мають товарне походження і виникли в результаті тривалого розвитку суспільного поділу праці, товарного виробництва, обміну та послідовної зміни форм вартості.

На ранньому етапі розвитку людського суспільства появі грошей передувала епоха натурального товарообміну (Т₁ - Т₂), коли товар Т₁ виражав свою вартість у протиставленому йому товарі-еквіваленті Т₂. При бартері необхідно знайти партнера, у якого є те, що вам треба, а він повинен хотіти те, що ви пропонуєте до обміну. У міру розвитку товарного виробництва та насичення ринку товарами прямий товарообмін дедалі більше ускладнювався, і міг взагалі не здійснитися, оскільки інтереси учасників товарної угоди не збігалися. Це вимагало вишукування багатьох потенційних партнерів по обміну, здатних задовольнити потреби один одного в товарах і послугах, а потім і досягнення кінцевої мети обміну. Для того щоб отримати потрібний товар, необхідно було попередньо відшукати товар, який би відповідав інтересам усіх учасників обмінних операцій, тобто був загальним еквівалентом. Поступово розвиток обміну стимулював стихійне виокремлення із безлічі товарів якогось одного, найбільш ходового за своїми споживчими властивостями й тому придатного для виконання ролі заг еквівалента. У різних народів товарами, що виконували роль загал еквівалентів, були: худоба, хутро, сіль, зерно, чай, дорогоцінні раковини, залізо, мідь, бронза та ін. З подальшим розвитком товарних відносин роль товару-посередника, який виконував ф-цію заг еквівалента, закріпилась за дорогоцін. металами- сріблом та золотом, а згодом - тільки за золотом. Золото стало краще інших товарів виконувати роль заг еквівал. і називатися грошима завдяки своїм прир властивостям.

Закони грошового обігу.

Виконуючи ф-цію засобу обігу, гроші безпосередньо переміщуються від одного суб`єкта економіки до іншого.

Грошовий обіг –рух грошей при виконанні ними ф-цій засобів обігу і платежу.

Між процесами реалізації суспільного продукту та грошовим обігом існує внутрішній зв`язок, який дістав назву законів грошового обігу.

Закони грошового обігу передбачаютьк-ть грошей, необхідних для реалізації суспільного продукту за різних умов.

За умов нерозвинених кредитних відносин суть закону грошового обігу, сформульованого К.Марксом, полягає в тому, що к-ть грошей, які є в обігу, визначаються сумою цін усіх товарів і послуг, поділеною на швидкість обігу грошової одиниці. Цей зв`язок можна виразити формулою: Мгр=Т·Ц:Ш,

де Мгр – к-ть грошей, які перебувають в обігу; Т – к-ть товарів; Ц – ціна товарів; Ш – швидкість обігу грошової одиниці.

За умов розвитку кредиту формула набуває такого вигляду:

Мгр=(Т·Ц-К+П-ВВ):Ш,

де К – сума цін товарів, прданих у кредит; П – сума строкових платежів, боргових зобов`язань; ВВ – сума взаємопогашених платежів.

За умови паралельного обігу золотих і паперових грошей діяв закон їхнього обігу. Сутність закону обігу паперових грошейполягає в тому, що їх випуск має дорівнювати тій кількості замінених ними золотих грошей, яка необхідна для забезпечення нормального товарного обігу. Переповнення каналів обігу паперовими грошима неминуче призводить до знецінення їх, тобто веде до інфляції.

Американський економіст І.Фішер запропонував формулу збалансованості грошової і товарної маси: M · V = P · Q,

де M – к-ть грошей; Q – фізичний обсяг товарів і послуг; Р – середня ціна; V – швидкість обороту грошей протягом року.

З цього рівняння можна визначити к-ть грошей, необхідних для обігу:

M=P·Q:V

У сучасних умовах потреба в грошах не обмежується лише товарними угодами. Вона доповнюється попитом на гроші, зумовленим заощадженнями готівкових грошей населенням, придбанням комерційних та державних цінних паперів тощо. Якщо позначити цей попит на гроші показником L(r), то формула кількості грошей набуде такого вигляду:

M=P·Q:V+L(r)