![]()
Главная Обратная связь Дисциплины:
Архитектура (936) ![]()
|
Ціноутворення на ринку землі. Ціна землі. Рентні платежі та орендна плата
Розрізняють три ринки ресурсів: ринок праці, ринок капіталу та ринок землі. В ринковому товарообігу ресурсів виробництва є свої особливості, хоча в цілому і тут діє механізм конкурентної рівноваги цін. Сучасна політика ціноутворення є складовою загальної економічної та соціальної політики України і спрямована на забезпечення: - рівних економічних умов і стимулів для розвитку всіх форм власності, економічної самостійності підприємств, організацій та адміністративно-територіальних регіонів держави; - збалансованого ринку засобів виробництва, товарів і послуг, - протидії монопольним тенденціям виробників продукції, товарів та послуг; - об'єктивних співвідношень у цінах на промислову та сільськогосподарську продукцію, що забезпечує еквівалентність обміну; - розширення сфери застосування вільних цін; - підвищення якості продукції; - соціальних гарантій насамперед для низькооплачуваних та малозабезпечених громадян, включаючи систему компенсаційних виплат у зв'язку зі зростанням цін і тарифів; - створення необхідних економічних гарантій для виробників; - орієнтації цін внутрішнього ринку на рівень цін світового ринку. ЦІНА ЗЕМЛІ — капіталістична рента,тобто грош.капітал,що забезпечує його власникові відповідний дохід, але не у формі ренти. ЦЗ встановлюється з урахуванням вартості зем. ділянки, визначеної на основі грош. оцінки. ЦЗ прямопропорц.величині ренти і оберненопропорц.ставці позичкового %. Чинники впливу на ціну землі: Ø маса ренти Ø ек.політика держ.,її становлення Ø банківський % Ø вар-ть освоєння і поліпшення землі Ø співвіднош.попиту і пропоз. Рентні платежі— форма вилучення до державного бюджету частини прибутку підприємств, отриманої завдяки кращим, ніж в ін. виробників, умовам виробництва. Орендна плата — це платіж, який орендар вносить власнику землі за користав. земельною ділянкою. В суму орендної плати насамперед входить сама земельна рента. Якщо земельна ділянка здається в оренду з розташованими на ній будівлями, на ній проведено меліоративні роботи, то орендар за користув. цим основним капіталом, вкладеним в землю, повинен платити амортизаційні відрахування. А оскільки орендар корист. цим капіталом в кредит, то він платитиме ще і позичк. % від нього. На ставку орендної плати впливають термін оренди, розмір банківського відсотка і податків, умови платежу. Складові орендної плати: · земельна рента · амортизаційні відрахув.за корист.капіталом,вклад.у землю · відсоток на вкладений капітал
Заробітна плата: зміст, форми, системи. ЗП – це перетворена вартість робочої сили і форма розподілу за результатами праці та об’єктом конкуренції на ринку. Важливим елементом механізму визначення зп є сис-ма оплати праці. Система оплати праці відображу.певний комплекс чинників,що визнач.величину зп працівників. Залежно від того, який елемент застосовується для визначення міри праці системи заробітної плати поділ.на дві форми зп. Заробітна плата має дві основні форми:відрядну тапогодинну. Кожна із форм проявляє себе у відповідних системах. Відрядна заробітна плата — це форма, що заохочує збільшення обсягів виробництва продукту. Вона застосовується тоді, коли саме від інтенсивностіпраці робітниказалежить обсяг виробництва. Виділяють такі системи відрядної заробітної плати: · пряма відрядна заробітна плата · відрядно-прогресивна заробітна плата · відрядно-регресивна заробітна плата · відрядно-преміальна заробітна плата · акордна заробітна плата · колективна відрядна заробітна Погодинна форма зп застосовується там, де потрібно виробляти ПРОДУКТУ саме стільки, скільки того вимагає технологія. Надлишок виробленої продукції є порушенням технології і не стимулюється. Погодинна форма існує як погодинно-нормативна і погодинно-преміальна. Перша передбачає оплату за відпрацьований час та при виконанні нормативів робіт, які періодично перегляд. Друга (погодинно-преміальна) передбачає оплату праців- ника за відпрацьований час та додаткову виплату премій за .економію витрат, досконаліші форми організації праці тощо.
![]() |