Основний капітал: визначення, структура

Основний капітал –частина промислового капіталу, яка функціонує у натуральній формі ЗВ протягом кількох виробничо-технологічних циклів, частинами переносячи свою вартість на новостворену продукцію.

Основний капітал класифікують за 3 ознаками:

1) за сферою функціонування:

· об`єкти виробничого призначення. До них віносять основний капітал усіх галузей матеріального в-ва – енергетичного, промислового, будівельного, с/г комплексів, транспорту, зв`язку тощо;

· об`єкти невиробничого призначення. Ними є основний капітал житлово-комунального госп., охорони здоров`я, освіти, культури;

2) за натурально-речовою формою. За цією ознакою структурними ел. основного капіталу є будівлі, споруди, передавальні механізми, обладнання, машини, транспортні засоби, інструменти, виробничий і госп. інвентар, робоча худоба, багаторічні насадження;

3) за роллю (ступенем участі) у виробничому процесі:

· активні елементи основн. призначення. До них належать машини, обладнання тощо, які безпосередньо впливають на к-ть і якість виробленої продукції;

· пасивні елементи основного капіталу. Це будівлі, споруди тощо, які створюють лише необхідні умови для виробничого процесу.

Організаційно-правові форми підприємницької діяльності в Укр.

Організац.-правова форма підприємництва –певна форма об`єднання фіз. і юрид. осіб для здійснення спільної д-ті у межах створеної ними, згідно з чинним законодавством, госп. структури.

У 90-ті рр. ХХ ст. в економіці Укр. почали фукціонувати підпр. у формі госп. товариств.

Госп. товариства – підпр. створені на засадах угоди юрид. особами і громадянами шляхом об`єднання їх майна та підпр. д-ті з метою одержання прибутку.

До госп. товариств належать: АТ, ТОВ, ТДВ, повні товариства, командитні тов.

АТ. Вони формуюють статутний фонд, поділений на певну к-ть акцій рівної номінальної вартості, несуть відпов. за зобов`язаннями товариства тільки його майном, а кожен акціонер – у межах належних йому акцій. Статутний фонд АТ не може бути меншим суми, еквівалентної 1250 мінімальним з/п на момент його створ.

ТОВ. Це тов., які мають статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визнач. установчими документами. Статутний фонд повинен бути не меншим суми, еквівалентної 100 мінімальним з/п. ТОВ несуть відпов. за зобов`язаннями лише розміром статутного фонду, а кожний учасник – ризик у межах своїх вкладів до статутного фонду. Це один з найпошир. видів госп. товариств у екон. сфері Укр.

ТДВ. Це тов., учасники яких відповідають за боргами товариства своїми внесками до статуного фонду, а за недостатності цих сум – належним їм майном в однаковому для всіх учасників розмірі, кратному до свого внеску. Граничний розмір відпов. передбачається в установчих документах. В Укр. у формі ТДВ обов`язково повинні функціонувати довірчі тов., які здійсн. представницбку д-ть відповідно до договору, укладеного з довірителями майна щодо реалізації прав його власників.

Повні товариства. Їх учасники зі своїх внесків формують статутний фонд, займаються спільною підпр. д-тю, несуть необмежену і солідарну відпов. усім своїм майном за зобов`язаннями товариства, що виникли до чи після їх вступу до нього.

Командитні товариства. Це тов. змішаного типу, в яких поєднуються особливості ТОВ і повного тов. Одні їх учасники здійснюють підпр. д-ть від імені тов. і несуть відп. за його зобов`язаннями всім своїм майном (повні товариші, або комплементарії). Інші учасники (вкладники, або командисти) не беруть участі в підпр. д-ті ті управлінні тов., їх відпов. обмежена вкладом у майно тов.

Правовий статус усіх видів госп. товариств визнач. нормами ЗУ «Про госп. тов.», який регулює особливості їх сторення, прва та обов`язки, рівень відпов. учасників і засновників.

Витрати виробництва та їхня структура.

Постійні, змінні та валові витрати.

Явні та неявні витрати.

Витрати в-ва - вартісна оцінка затрат економічних ресурсів, здійснених підприємцями задля в-ва продукції.

Класифікація витрат:

1) вмінені витрати - витрати, які належить здійснити підприємцю, щоб відволікти ресурси від їхнього альтернативного використання:

· зовнішні (явні) - витрати на оплату економічних ресурсів, постачальники яких не є власниками фірми (грошові витрати на придбання сировини, палива, обладнання, трудових і транспортних послуг тощо)

· внутрішні (неявні) - витрати фірми на використ. власних (неоплач.) ресурсів. Неявні витрати включають недоотримані підприємцем доходи при найвигіднішому альтернативному застосуванні власних ресурсів. Сучасна економічна наука зараховує до внутрішніх витрат нормальний прибуток - мінімальну плату, необхідну для продовження діяльності підприємця в певній сфері бізнесу

2) витрати:

· витрати в-ва – витрати, які здійснює суб`єкт господарюв. для в-ва продукції

· витрати сусп. – витрати живої та уречевленої праці

3) витрати:

· фіксовані (постійні) (FC) – витрати, величина яких не змін. в залежності від обсягу випуску продукції

· змінні (VC) – витрати, величина яких змін. в залежності від обсягу випуску продукції

· загальні (валові) (TC=FC+VC) – сукупні витрати фірми на придбання та використ. всіх факторів в-ва

· середні (ATC=TC:Q) – сер. величина витрат на в-во одиниці продукції

· граничні (MC= дельта TC: дельта Q) – приріст витрат на в-во ще однієї (додаткової) одиниці продукції

4) залежно від строку, впродовж якого можлива зміна екон. ресурсів, залучених для в-ва, розрізняють:

· витрати фірми в довгостроковому періоді – період, коли фірма збільшує обсяги в-ва при незмінних виробничих потужностях

· витрати фірми в короткостроковому періоді – часовий інтервал, достатній для зміни всіх зайнятих ресурсів