Форми та методи впливу держави на економіку

Основні форми держ.регулювання економіки:

1. Бюджетно-податкова

2. Кредитно-грошова

3. Адміністративно-економічна

4. Цінова

§ Бюджетно-податкове регулювання пов’язане з функ­ціонуванням державних фінансів, формуванням державного бюджету та державними витратами і спрямоване нареалізацію цілей соціально-економічного розвитку країни.

§ Кредитно-грошове регулювання— діяльність держа­ви, спрямована на забезпечення економіки повноцінною і стабільною національною валютою та регулювання грошо­вого обігу відповідно до потреб економіки.

§ Адміністративно-економічне регулюванняпередба­чає заходи адміністративного та економічного характеру, спрямовані на створення умов для функціонування ринкової системи і реалізації соціальних цілей суспільства

§ Цінове регулювання— вплив держави на ринкове ціно­утворення шляхом законодавчих, адміністративних чи судо­вих заходів з метою проведення кон’юнктурної та структур ної політики, приборкання інфляції, стимулювання виробниц­тва, його модернізації, посилення конкурентоздатності націо­нальної економіки, пом’якшення соціальної напруги тощо.

Методи державного регулювання економіки— це су­купність способів, прийомів та засобів державного впливу на соціально-економічний розвиток країни. ОСНОВНІ МЕТОДИ:

1. Держконтракт і держзамовлення - це договори між державою і суб'єктами господарювання на виготовлення певного товару чи виконання певного виду послуг з метою задоволення соціально-економічних потреб споживача, стимулювання виробництва дефіцитного товару, у тому числі на експорт, розвитку пріоритетних галузей і виробництв, впровадження нових технологій, виконання міжнародних угод та задоволення соціальних потреб суспільства.

2. Субсидія - форма цільової фінансової або матеріальної допомоги держави окремим суб'єктам економіки

3. Субвенція- форма грошової чи матеріальної допомоги, що надається державою в екстремальних ситуаціях

4. Дотація– різновид субсидій

5. Ліцензування - видача державними органами дозволу на право займатися певним видом діяльності,

6. Фіксовані ціни на товари і тарифи на послуги

7. Економічні стандарти і нормативи - втілюють показники ефективності виробництва

Міжнародна торгівля. Фритредерство і протекціонізм.

Міжнародна торгівля – сфера міжнародних товарних відносин, специфічна форма обміну продуктами праці (товарами і послугами) різних країн. З іншого боку, міжнародна торгівля є сукупністю зовнішньої торгівлі всіх країн світу. При цьому зовнішня торгівля окремих країн виступає складовою міжнародної торгівлі. Розрізняють торгівлю товарами і послугами.

Зовнішню і міжнародну торгівлю характеризують:

1) експорт;

2) імпорт;

3) торговельний баланс;

4) загальний обсяг зовнішньої торгівлі (зовнішньоторговельний оборот);

5) загальний обсяг міжнародної торгівлі (світовий товарообіг);

6) товарна структура;

3) географічна структура.

Фритредерство – економічна політика, яка характеризується свободою торгівлі і невтручанням держави в особисту підприємницьку сферу життя суспільства. Зовнішньоекономічна політика, за якої держава не втручається у торгівельні відносини з іншими країнами; відсутність штучних (створених урядом) бар'єрів на шляху торгівлі між окремими фірмами різних країн.

Протекціонізм - економічна політика держави, спрямована на обмеження міжнародної торгівлі.

Глобалізація як тенденція соціально-економічного розвитку

Глобалізація (франц.- всезагальний, такий, що охоплює всю земну кулю) — це складний багатогранний процес, який поширюється на всі сфери суспільного життя: економічну, соціальну, політичну, духовну.

На сьогодні регулювання у системі економічних відносин здійснюється міжнародними організаціями:

Ø Організація Об’єднаних Націй (ООН);

Ø Світова організація торгівлі (СОТ);

Ø Міжнародний валютний фонд (МВФ);

Ø Світовий банк та ін.

Глобалістика - це самостійна сфера знань про найзагальніші, планетарні проблеми сучасного і майбутнього розвитку людської цивілізації.

Глобальні проблеми — це проблеми, які є загальносвітовими, такими, що зачіпають інтереси усіх держав і націй, класів, соціальних груп, політичних партій, кожної людини зокрема.