Які ви знаєте вокальні мелізми?

Методи розпізнавання різних видів вокалізації – вокальні мелізми

Мордент

Трель

форшлаг (короткий і довгий)

Группетто

Кожен з представлених видів має своє власне позначення в нотному листі і свої правила виконання.

Форшлаг - вид мелізма, що представляє собою один або кілька коротких звуків, що стоять перед основним звуком. Форшлаг буває короткий і довгий. Короткий форшлаг може складатися з одного або декількох звуків виконуваних перед основним звуком. Тривалість форшлагу включається в тривалість звуку, що знаходиться перед основним звуком. Якщо короткий форшлаг складається з однієї ноти, то його позначення - маленькавосьма нота з перекресленим штилем. Якщо він складається з декількох нот, то його позначають кількома маленькими шістнадцятими нотами, штилі не перекреслюють.

Довгий форшлаг утворюється за допомогою одного звуку і виконується завжди за рахунок основного звуку. Позначається маленької нотою, але штиль не перекреслює. Тривалість маленької ноти рівна половині тривалості основного звуку.

Мордент – це вид мелізма, мелодійна фігура якого складається з трьох звуків: Морде́нт (італ. mordente, букв. — гострий, їдкий, кусючий) — назва мелізму, швидке чергування основного звуку і допоміжного (секундою вище або нижче за головний). Всі морденти виконуються за рахунок тривалості основної ноти.

Мордент, як і вібрато (а також і трель), позначається на письмі своєрідною хвилястою лінією. Існують такі різновиди мордентів:

Простий мордент (верхній, або просто мордент). Складається з 3-х звуків: основного, допоміжного (секундою вище) і повторення основного. Якщо допоміжний звук необхідно альтерований, знак альтерації ставиться над мордентом.

Перекреслений мордент (або зворотний, нижній). Складається з 3-х звуків: основного, допоміжного (секундою нижче) і повторення основного. Якщо допоміжний звук альтерований, знак альтерації ставиться під перекресленим мордентом.

Подвійний верхній мордент (або просто подвійний мордент). Складається з двох простих (одинарних) мордентів - у швидкій черговості виконуються п'ять нот: головна (яка написана і над якою виставлено подвійний мордент), верхня допоміжна (яка стоїть на секунду вище за головну), ще раз головна, ще раз верхня допоміжна і знову головна.

Подвійний нижній мордент (або подвійний перекреслений, зворотний перекреслений). Складається з двох перекреслених мордентів. Як і подвійний верхній мордент, виконується з п'яти нот, однак допоміжна нота секундою нижче за основну.

Зрідка застосовується також потрійний мордент, що складається з трьох мордентів.

Морденти виникли в XV-XVI століттях. В епоху бароко (XVII-XVIII ст.) стали одним з найпоширеніших в інструментальній музиці мелізмів. У музиці того часу виконання морденту - простого, подвійного, а іноді й потрійного - залежало не стільки від позначення, скільки від музичного контексту. Не було повної єдності і в способах позначення, який саме допоміжний звук - верхній або нижній - слід брати в морденті. Термін «мордент» інколи поширювали на інші види мелізмів - подвійний форшлаг, групето - за умови їх швидкого, не співучого виконання (Л. Моцарт у "скрипковій школі"- "Violinschule", 1756). Нерідко особливими термінами позначали дуже близькі до морденту мелізми, наприклад, неповна трель (нем. Praltriller, Schneller). В сучасній музиці морденти використовують рідко.

Трель - вид мелізма, мелодійна фігура якого складається з двох швидко повторюваних звуків однакової тривалості. Один із звуків - основний (позначений нотою, над якою стоїть знак трелі), інший - допоміжний (як правило, верхній допоміжний, віддалений від основного на секунду).Знак трелі ставиться над нотою, яка позначає основний звук трелі.

Группетто - це вид мелізма, що полягає у швидкому виконанні певної послідовності нот, що складається з основних і допоміжних звуків. Допоміжні звуки знаходяться від основних на відстані секунди. Групетто починається з верхньої, або нижньої допоміжної ноти. Якщо знак группетто стоїть над нотою, то мелізм виконується за рахунок тривалості цієї ноти. Якщо знак группетто стоїть між нотами, то мелізм виковнується за рахунок тривалості другої половини першої ноти. Якщо верхній допоміжний звук необхідно виконати, використовуючи випадковий знак альтерації, то цей знак ставлять над знаком группетто. Якщо нижній допоміжний звук необхідно виконати, використовуючи випадковий знак альтерації, то цей знак ставлять під знаком группетто. Щоб уникнути різночитань, багато композиторів прописували группетто нотами, не скорочуючи нотний запис вищеописаним способом.