Числовий приклад опрацювання фрагменту геодезичної мережі на площині в проекції Гаусса-Крюгера
Нехай фрагмент геодезичної мережі (тріангуляції) 2-го класу складається з двох трикутників (рис.4.8), сторона одного з них є вихідною стороною даної мережі, тобто відомо її довжина і геодезичний азимут; відомо також геодезичні координати вихідного пункта :
B1 =51о 58’08.3168”
L1 =21о 50’11.3692”
A12=177о 15’41.494”
S12 =24796.232 м
| | Виміряні горизонтальні кути на пунктах даної мережі (рис.4.8), приведені на поверхню еліпсоїда Красовського, наведені в табл. 4.7
| |
Таблиця 4.7
Назва
вершин
| Виміряні та приведені до еліпсоїда кути
| С
B
A
| 55о54’45.56”
55 46 30.66
68 18 46.67
|
|
| D
C
B
| 60o 52’14.52”
56 19 23.45
62 48 23.90
|
Всі обчислення виконують для триградусної зони в послідовності, яка вказана у параграфі 4.6, наступним чином:
1) Обчислення плоских прямокутних координат пункта за його геодезичними координатами; виконується за формулами (4.19). Перед обчисленнями координат проводять встановлення номера триградусної зони, в якій розташований пункт та довготи осьового меридіана :
,
а потім обчислюють самі координати та зближення меридіанів:
;
для контролю проводять обчислення геодезичних координат вихідного пункту за отриманими плоскими прямокутними на основі формул (4.20). При цьому значення величини , а .
2) Попереднє (наближене) розв’язування трикутників проводиться з метою обчислення наближених довжин сторін мережі, які необхідні в свою чергу для обчислення сферичних надлишків трикутників та наближених координат пунктів. Сторони обчислюються за формулами плоскої тригонометрії (теоремою синусів), а сферичний надлишок за формулою (3.4). Результати обчислень приведені в таблиці 4.8.
Таблиця 4.8
№
трикутника
| Трикутники
| Довжини
сторін, м
| Сферичний надлишок
|
1
| B
c a
A
C
b
|
c=24796
b=24756
a=27821
|
|
2
| B
d c
C
D
b
|
d=27821
b=28329
c=26504
|
|
3) Дирекційний кут хорди зображення геодезичної лінії початкової сторони на площині обчислюється за формулою (4.11). Поскільки значення поправки поки що нам невідоме, то можемо знайти тільки наближене значення дирекійного кута:
.
4) Обчислення наближених координат пунктів, необхідних для визначення поправок , а також приведення довжини вихідної сторони на площину в проекції наведено у таблиці 4.9.
Таблиця 4.9
Елементи
| A(1)
| A(1)
| B(1)
| B(1)
| C(1)
| B(2)
| C(2)
| D(2)
|
кут
| 176036’09”
| 176036’09”
68018’47”
| 356036’09”
55046’31”
| 300049’38”
62048’24”
| 120049’38”
56019’23”
|
| 176036’09”
| 244054’56”
| 300049’38”
| 238001’16”
| 177009’01”
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | | | | | | |
5) Обчислення поправок за формулою (4.31) проводять згідно таблиці 4.10.
Таблиця 4.10
Елементи
| A(1)
| A(1)
| B(1)
| B(1)
| C(1)
| B(2)
| C(2)
| D(2)
|
| -24752
| -10495
|
| -14037
| -28294
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
-3.632
|
-1.329
|
1.840
|
-1.828
|
-2.545
|
|
3.663
|
1.130
|
-1.553
|
1.562
|
2.579
|
6) Введення поправок у виміряні напрями та врівноваження кутів за умови сум виконують згідно таблиці 4.11.
Таблиця 4.11
№ трикутника
| Назва кута
| Виміряні та приведені до поверхні еліпсоїда кути
| Поправки в кути
| Поправки за врівноваження
| Врівноважені
плоскі кути
|
| C
B
A
| 55о54’45.56”
55 46 30.66
68 18 46.67
| -2.683
1.823
2.304
| -0.482
-0.482
-0.482
| 55о54’47.76”
55 46 28.36
68 18 43.88
| 180 00 02.89
| =1.444
| =1.446
| 180 00 00.00
|
| D
C
B
| 60o 52’14.52”
56 19 23.45
62 48 23.90
| -1.016
-0.992
3.669
| -0.07
-0.07
-0.07
| 60o 52’15.47”
56 19 24.37
62 48 20.16
| 180 00 01.87
| =1.660
| =0.210
| 180 00 00.00
|
7) Обчислення довжини вихідної сторони на площині (довжини хорди зображення геодезичної лінії) за формулою (4.36)
м.
8) Обчислення остаточного значення дирекційного кута вихідної сторони на площині за формулою (4.11)
.
|