Основні завдання навчального курсу „Право Європейського Союзу”

Правові засади інтеграційних процесів в Європейському Союзі

План

1. Основні завдання навчального курсу „Право Європейського Союзу”.

2. Витоки та розвиток концепцій європейської інтеграції.

3. Періодизація інтеграційного процесу в рамках Європейського Союзу.

4. Загальна характеристика установчих договорів ЄС.

Основні завдання навчального курсу „Право Європейського Союзу”.

Початок XXI століття наша країна розпочала активними діями практично в усіх напрямках суспільної сфери. Розуміння на держа­вному рівні того, що проблеми внутрішньої та зовнішньої політики легше розв'язувати в союзі з успішними й доброзичливими державами-сусідами, дедалі частіше підкріплюється реальними кроками. Зокрема, Україна все активніше залучається до інтеграційних процесів, що вже понад півстоліття досить успішно розвиваються між державами на європейському континенті.

З багатьох вагомих мотивів слід вивчати право та інституції ЄС наведемо два найважливіші. Перший, і найпрагматичніший, полягає в тому, що ЄС, маючи найбільший у світі єдиний ринок і межуючи з Україною, може стати передусім найголовнішим партнером як у сфері капіталовкладень, так і в усіх інших важ­ливих сферах суспільного життя. Для українських юристів, на цьому етапі важливо мати хоча б початкові знання про структуру ЄС правову та інституційну систему, процеси законотворчості. Ціл­ком очевидно, що таких знань не досить, позаяк Євросоюз сьо­годні - це гармонія благополуччя безпеки та технічних стандар­тів, банківського права і права компаній, екологічних заходів і захисту прав споживачів, діяльності у сфері сільського госпо­дарства та соціальної політики, що в найближчому майбутньому матиме практичне значення для українських підприємців і юрис­тів. Надзвичайно важливими є досягнення ЄС у розвитку еконо­міки та монетарного союзу, в напрямку створення міжнародної комерційної діяльності і правового суспільства.

Суть другого мотиву полягає в тому, що право ЄС надає вели­кий простір і можливості для порівняльного вивчення національ­них правових систем держав-членів. Особливої ваги ці обставини набувають з огляду на тривалу адаптацію законодавства України до законодавства ЄС у рамках виконання відповідних угод між Україною та ЄС, що є необхідною передумовою членства в ЄС.

Предмет курсу – право Європейського Союзу – як самостійна правова система має комплексну юридичну природу. Вона поєднує у собі риси, характерні як для міжнародного, так і для внутрішньодержавного права; містить норми різних галузей і правових інститутів (конституційне, адміністративне, цивільне, трудове, карне, екологічне, митне, банківське, податкове право й ін.); має своєрідний і унікальний структурний розподіл (право Європейських співтовариств; правові основи другої і третьої «опор» Союзу й ін.).

Неоднозначну правову природу має й організація Європейський Союз, що містить у собі три інших організації (Європейське співтовариство, Європейське об'єднання вугілля і сталі, Європейське співтовариство по атомній енергії). Створений відповідно до міжнародних договорів (Договір про Європейський Союз, договори про заснування Європейських співтовариств), Європейський Союз у даний час має ознаки не тільки міжнародної організації, але також конфедерації і федерації. Це обумовлено головним чином наявністю в Союзу досить широких владних повноважень, добровільно переданих йому державами-членами.

Складний характер юридичної природи Європейського Союзу і його правової системи обумовлює міждисциплінарний характер навчального курсу «Право Європейського Союзу». У процесі його вивчення студент повинний спиратися на знання в галузі теоретичних, історичних і спеціальних (галузевих) юридичних наук: теорії держави і права, конституційного права, міжнародного публічного, міжнародного приватного права, цивільного права й ін.

Структура курсу складається з Загальної й Особливої частин. У Загальній частині розглядаються правові основи формування, устрою і діяльності організації Європейський Союз у цілому, загальні питання побудови його правової системи, юридичний статус органів Європейського Союзу.

При вивченні Особливої частини студент одержує уявлення про окремі напрямки правового регулювання суспільних відносин з боку Європейського Союзу, найважливіші положення установчих документів, законодавства і прецедентного права Європейського Союзу, що закріплюють порядок створення і функціонування загального ринку ЄС, що регулюють статус юридичних осіб, питання трудового, авторського права на території Європейського Союзу, єдину валюту ЄС (євро) і ін.

Сучасний Європейський Союз виступає одночасно як союз держав і як союз народів. У цьому зв'язку, приступаючи до вивчення курсу, студентові необхідно в першу чергу усвідомити, які саме країни входять зараз до складу Європейського Союзу (тобто є його державами-членами), а які ввійдуть у найближчому майбутньому (держави-кандидати). Як визначається територія Союзу, хто визнається громадянином Союзу, які офіційні мови і що являє собою офіційна символіка Союзу? Важливим і актуальним на сьогоднішній день питанням є питання про умови і порядок вступу в Союз нових держав-членів.

При вивченні всіх розділів курсу студентам рекомендуються:

Підручники:

1. «Право Европейского Союза» (отв. ред. проф. Кашкин С.Ю. М., 2002);

2. Европейское право. Учебник для вузов. Отв.ред. Л.М.Энтин.– М.:НОРМА, 2002.

3. Топорнин Б.Н. Европейское право: Учебник. – М.: Юристъ, 1998.

5. Кернз В. Вступ до права Європейського Союзу Навч. посіб. Пер. з англ. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2002

6. Хартли Т.К. Основы права Европейских Сообществ. Введение в конституционное и административное право Европейских Сообществ. М.; Будапешт, 1998.

7. Свобода Павел. Вступ до європейського права. – К.: Вид-во „K.І.C.”, 2006. (переклад із чеської).

8. Грицяк Ігор. Право та інституції Європейського Союзу. - К.: Вид-во „K.І.C.”, 2006. (враховані найважливіші конституційно-правові нововведення, передбачені Договором про запровадження Конституції для Європи).

Студент може користуватися також іншими підручниками і навчальними посібниками з дисципліни (у тому числі на іноземних мовах або перекладними), однак варто мати на увазі, що в них може міститися не весь матеріал, охоплений програмою курсу «Право Європейського Союзу».

Для успішного засвоєння курсу велике значення має вивчення нормативного матеріалу. З цією метою студентам рекомендується використовувати: збірник «Право Європейського Союзу: Документи і коментарі» (М.: Терра, 1999), у якому містяться тексти найважливіших установчих договорів Європейського Союзу в діючій редакції і коментарі до них, а також нормативні акти й інші документи по навчальній дисципліні.

При підготовці до семінарських занять і заліку, написанні контрольних робіт студентам рекомендується поряд з навчальною літературою і нормативними матеріалами використовувати монографії й інші роботи, у яких висвітлюються різні питання права Європейського союзу. Список додаткової літератури по кожній темі, що рекомендується студентам, поміщений у методичних матеріалах.

При цьому варто враховувати, що Європейський Союз і його правову систему характеризують дуже високий динамізм. Зокрема, необхідно мати на увазі, що навчальна і монографічна література по даній дисципліні, що видана до 1992 р., значною мірою застаріла. Вона не враховує корінних перетворень, здійснених Договором про Європейський Союз 1992 р. Найкраще користуватися літературою, виданою в останні рік-два, у тому числі новітніми роботами.

З урахуванням високої інтенсивності інтеграційних процесів у Європейському Союзі студентам також рекомендується уважно стежити за поточними подіями в житті цієї організації і її правової системи, що відбивають у відповідних публікаціях на сторінках періодичної преси, у повідомленнях по телебаченню й в інших засобах масової інформації.

Корисним джерелом зведень про нові явища в праві Європейського Союзу можуть служити документи, статті, огляди законодавства й інші матеріали, розташовувані на відповідних Інтернет-сайтах:

1. Офіційний сайт Європейського Союзу - www.europa.eu.int

2. Європейское агентство офіційних публікацій - eur-op.eu.int

3. Європейський парламент - www.europarl.eu.int

4. Суд Європейських співтовариств - curia.eu.int/en

5. Європейський центральний банк - www.ecb.int

6. Європейське агентство з оточуючого середовища - www.eea.eu.int

7. Асоціація Європейських досліджень- www.aes.org.ru

8. Екологічне законодавство ЄС - www.eel.nl

9. Офіційний сайт Центру Європейського Порівняльного Права - www.eclc.gov.ua 31.