Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)


 

 

 

 



Фактори ризику захворювання на туберкульоз



Соціальні Медико-біологічні
Низький матеріальний рівень життя Тривале перебування в осередках туберкульозу Несприятлива екологічна обстановка Міграція населення, відсутність житла Стреси Перебування в ув’язненні Зловживання алкоголем, наркотичними засобами Цукровий діабет Пневмоконіози Тривала гормональна і цитостатична терапія Психічні захворювання Залишкові зміни в легенях і лімфатичних вузлах після перенесеного туберкульозу Вперше інфіковані Гіперергічна проба Манту Пологи і післяпологовий період, ВІЛ-інфекція

Різні хвороби (кір, кашлюк, грип, захворювання щитовидної залози, що супроводжуються її гіпофункцією), психічні травми та білково-калорійна недостатність також є несприятливими щодо захворювання на туберкульоз.

 

 

Патоморфоз туберкульозу

 

Патоморфоз – це стійкі кількісні якісні зміни в нозології під впливом різних факторів. Термін ввів Гелльпах у 1929 р.

 

Розрізняють патоморфоз:

 

Ідеопатичний або спонтанний Індукований або терапевтичний
Це зміна нозологічної форми, що не пов'язано із застосуванням терапевтичних заходів. Обумовлений поліпшенням соціально-економічного розвитку країни, підвищенням добробуту народу (повноцінне харчування, заняття спортом, оздоровлення в санаторіях тощо). Обумовлений лікуванням хворих на туберкульоз, проведенням вакцинації (ревакцинації) у дітей і підлітків, хіміопрофілактики.

 

 

Характеристика патоморфозу туберкульозу сьогодні – відмічається збільшення:

- кількості інфікованих дітей;

- захворюваності населення на легеневий та позалегеневий туберкульоз;

- смертності від туберкульозу легень;

- кількості вперше виявлених хворих з поширеними формами туберкульозу (міліарний туберкульоз, казеозная пневмонія);

- кількості вперше виявлених хворих з деструктивними формами туберкульозу легень;

- кількості уперше виявлених хворих молодого віку;

- кількості хворих на хіміорезистентний туберкульоз (первинна медикаментозна стійкість МБТ - 15-30%, вторинна - до 75%);

- захворюваності на туберкульоз серед хворих на ВІЛ/СНІД.

-Серед вперше виявлених хворих найчастіше зустрічається інфільтративна форма туберкульозу (близько 60%).

Збудник туберкульозу

Збудник туберкульозу відкритий Р. Кохом 24 березня 1882 року.


Класифікація МБТ

 
 


Патогенні Атипові

 

1. М. Tuberculosis 1. Умовно патогенні

(викликає захворювання в (викликають мікобактеріоз)

людей у 95-97% випадків)

2. M. Bovis 2. Сапрофіти (не патогенні для людей)

3. M. africanum

Властивості МБТ

 

Біологічні Біохімічні (обумовлені головними компонентами МБТ) Фізичні   Мінливість(виникає під дією різних факторів)
МБТ є факультативними аеробами.   Ростуть повільно - перші колонії з’являються на 12-30 день, а іноді через 2 міс.   Розмножуються МБТ переважно простим діленням на дві клітини, іноді - розгалуженням або відбрунькуванням окремих зерен. Антигенні властивості МБТ - забезпечуютьсябілками.   Патогенність, вірулентність, стійкість до кислот, лугів та спиртів МБТ пов’язані з ліпідами.   Токсичність МБТ,зумовлюютьполісахариди. Також з ними пов’язують виявлення певних антитіл у сироватці крові. Стійкість МБТ до нагрівання, охолодження, висушування.   Утворення ниткоподібних, зернистих, кокоподібних, фільтрівних, оскольчастих, L-форм МБТ.   Виникнення стійкості МБТ до одного або декількох антимікобактеріальних препаратів.

 

Патогенність – основна видова ознака МБТ - можливість МБТ викликати захворювання.

Головний фактор патогенності - токсичний гліколіпід - корд-фактор. Корд-фактор зумовлює токсичну дію на тканини і захищає МБТ від фагоцитозу.

Вірулентність - ступінь патогенності; можливість росту і розмноження мікобактерій у певному макроорганізмі і здатність викликати специфічні патологічні зміни в органах. Вірулентним вважають штам мікобактерій, якщо він у дозі 0,1- 0,01 мг викликає захворювання на туберкульоз, а через 2 місяці - смерть гвінейської свинки масою 250-300г. Якщо після введення цієї дози тварина вмирає через 5-6 місяців, то цей штам вважають слабковірулентним.

L-форми МБТ – характеризуються вираженими морфологічними і функціональними властивостями, зниженим метаболізмом і низькою вірулентністю. Перетворення МБТ у L-форми відбувається під дією протитуберкульозних препаратів, які порушують їх ріст і розмноження, формування клітинної стінки.

Первинна резистентність –резистентність МБТ , яка визначена у вперше виявлених хворих, яким ніколи не призначали протитуберкульозні препарати.

Вторинна або набута резистентність– резистентністьМБТ, яка виявлена у хворих, яким призначали протитуберкульозні препарати протягом більше ніж 4 тижні.

Монорезистентність– резистентність МБТ проти 1 з 5 препаратів І ряду.

Полірезистентність - резистентність МБТ проти 2 протитуберкульозні препаратів І ряду.


Патогенез туберкульозу

 



Просмотров 1608

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.su - 2025 год. Все права принадлежат их авторам!