Характеристика реакції на пробу Манту з 2ТО ППД – Л

За допомогою проби Манту виявляють інфікованість організму та імунітет (післявакцинальний або інфекційний).

Про інфікованість організму дитини/підлітка свідчить поява віражутуберкулінової проби або її поступове наростання кожного року.

Віраж

Перехід негативної Збільшення діаметру

проби Манту в позитивну попередньої післявакцинальної реакції на

пробу Манту на 6 мм та більше

Диференціальна діагностика після вакцинного та інфекційного імунітету

Підшкірна туберкулінова проба запропонована Р. Кохом у 1891 році.

Використовується з метою:

- диференціальної діагностики туберкульозу;

- визначення активності туберкульозного процесу.

В даний час проба практично не використовується у зв’язку з наявністю інформативніших сучасних методів діагностики.

Під шкіру /після її обробки/, в ділянці нижнього кута лопатки вводять 20-50 ТОтуберкуліну.

Залежно від стану організму і застосованої дози туберкуліну може виникнути місцева, загальна і вогнищева реакції.

Місцева через 72 години з’являється інфільтрат розміром 10-20 мм.

Загальна реакція проявляється підвищенням температури тіла, нездужанням, погіршенням стану через 6-12 годин після підшкірного введення туберкуліну.

Вогнищева реакція - це загострення туберкульозного запалення в легенях. При туберкульозі легень вогнищева реакціяможе проявлятисяпоявою чи підсиленням кашлю, збільшенням кількості мокротиння, появою або посиленням болю в грудній клітці, кровохарканням.

Модифікації проби Коха доповнюють її результати - аналізують гемограму, протеїнограму, імунологічні показники. У хворих на туберкульоз після введення туберкуліну збільшується кількість лейкоцитів /на 1000 і більше/, підвищується ШОЕ на 3 мм/год, водночас зменшується кількість лімфоцитів /на 10 клітин/. З боку білкових фракцій виявляється підвищення рівня α₁ та α₂ глобулінів і зменшується рівень альбумінів відповідно на 10 від похідної величини.

Функціональна діагностика

Головні задачі дослідження функції зовнішнього дихання у хворих на ТБ легень:

- оцінка стану ФЗД;

- діагностика типу і ступеня вентиляційної недостатності;

- визначення рівня порушення бронхіальної прохідності;

- визначення можливості проведення хірургічного втручання.

Головною метою електрокардіографічного обстеження хворих на ТБ:

- визначення функціонального стану міокарду;

- визначення електрокардіографічних ознак хронічного легеневого серця.

Для оцінки ФЗД, встановлення типу, ступеня вентиляційної недостатності (ВН), використовують показники: ЖЄЛ – життєва емність легень, ФЖЄЛ – форсована життєва ємність легень, ОФВ₁ – об’єм форсованого видиху за першу секунду, відношення (ОФВ_1/ЖЄЛ)х100%- тест Тіффно, МОШ₂₅ – максимальна об’ємна швидкість при видиху 25% ЖЄЛ, МОШ₅₀ - максимальна об’ємна швидкість при видиху 50%ЖЄЛ, МОШ₇₅ - максимальна об’ємна швидкість при видиху 75%ЖЄЛ. Показники МОШ₂₅, МОШ₅₀, МОШ₇₅ – відображають рівень порушення бронхіальної прохідності, а саме: МОШ₂₅ характеризує стан прохідності крупних бронхів, МОШ₅₀ – середніхбронхів, а МОШ₇₅ – дрібнихбронхів.

На інші показники меншою мірою звертають увагу, через те, що вони суттєво не підвищують інформацію про стан вентиляційної функції легень.

Дослідження функції зовнішнього диханняпроводять у стані спокою чи після фізичного навантаження. Обстеження слід проводити зранку, натще або через 1,5-2 години після їжі.

Прилади, що здійснюють комп'ютерну обробку даних, автоматично за введеними антропометричними параметрами обчислюють належні величини /н.в./ таких показників як: ЖЄЛ, ФЖЄЛ, ОФВ₁, ПОШ, МОШ₂₅, МОШ₅₀, МОШ₇₅, МВЛ і порівнюють з ними фактичні значення.

Схема визначення типу порушень вентиляційної функції легень.

Рестриктивний тип:

ЖЄЛ < 80% н.в., ОФВ₁ > 70% н.в., ОФВ₁/ЖЄЛх100% >70%.

Всі швидкісні показники (МОШ_50, МОШ_75,) в нормі

Обструктивний тип:

ЖЄЛ > 80% н.в., ОФВ < 70% н.в., ОФВ₁/ЖЄЛх100% < 70%.

Рестриктивно-обструктивний (змішаний) тип:

ЖЄЛ < 80% н.в., ОФВ < 70% н.в., ОФВ₁/ЖЄЛх100% < 70%, а також зменшення швидкісних показників.

Одночасне зниження ОФВ_1, ОФВ₁/ЖЄЛх100% /тест Тіффно/, ПОШ, МОШ₂₅, МОШ₅₀, МОШ₇₅, СОШ_25-75, СОШ_75-85.вказує на наявність вираженої, більш поширеної чи генералізованої бронхіальної обструкції.

Дихальна недостатність - це стан, коли не забезпечується нормальне насичення крові киснем і виведення вуглекислого газу. Тобто, про її наявність свідчить порушення вентиляційної функції і гіпоксемія.

У нормі концентрація кисню (або насичення киснем НвО₂) становить 96-98%. Розрізняють три ступені гіпоксемії: І ступінь – насичення артеріальної крові киснем знижується до 90%, II ступінь - в межах 89-80%, ІІІ - від 79 до 60%. Вміст кисню у крові більше характеризує стан компенсаторних механізмів функції дихання, ніж ступінь недостатності дихання. Тому насичення крові киснем не повністю відбиває функціональну повноцінність апарату зовнішнього дихання.

Серцево-судинна система. Порушення діяльності серцево-судинної системи при туберкульозі зумовлено специфічною інтоксикацією і змінами гемодинаміки в малому колі кровообігу, що призводить до гіпертрофії правого шлуночка.

За даними Г. Відімскі для хронічного легеневого серця характерні наступні прямі та непрямі ознаки.

Прямі ознаки:

1) зубець R у V₁> 5(7) мм; 2) відношення R/S у V₁> 1;

3) власне відхилення в V₁ - 0,03-0,05 с;

4) RV₁ + SV₅> 10,5 мм (індекс Соколова);

5) qR у V₁за умови відсутності вогнищевих уражень міокарда;

6) неповна блокада правої ніжки пучка Гіса з зубцем RV ₁> 10 мм;

7) повна блокада правої ніжки пучка Гіса з зубцем RV ₁> 15 мм;

8) ознаки перевантаження правого шлуночка у V₁—V _2.

Непрямі ознаки:

1) зубець R у V₅< 5 мм; 2) зубець S у V₅> 5 мм; 3) відношення R/S у V₅< 1;

4) неповна блокада правої ніжки пучка Гіса з зубцем RV₁< 10 мм;

5) повна блокада правої ніжки пучка Гіса з зубцем RV₁< 15 мм;

6) відношення R/S у V_5: R/S у V₁< 10 (індекс Салазара-Содді-Палареса);

7) зубець Т у V₁—V₂негативний; 8) зубець S у V₁< 2 мм;

9) легеневі зубці Р_II—P_III; 10) відхилення електричної вісі серця вправо;

11) тип S_I—S_II—S_III; 12) співвідношення R/Q в аVR> 1.

Матеріали для самоконтролю

Питання для самоконтролю

Епідеміологія туберкульозу

1. Які показники відображають епідеміологічну ситуацію з туберкульозу?

2. Що у фтизіатрії означає поняття “інфікованість” як стан організму?

3. Який найпоширеніший шлях зараження МБТ?

4.Скласти таблицю груп населення з підвищеним ризиком захворювання на туберкульоз.

5.Написати класифікацію мікобактерій туберкульозу.

6. Який вид МБТ найчастіше викликає захврювання на туберкульоз у людини?

7.Як довго ростуть МБТ на поживних середовищах?

8.Яка фракція МБТ забезпечує їх стййкість до кислот, лугів і спиртів?

9. Що представляють собоюL-форми МБТ?

10. Яке захворювання викликають умовно патогенні МБТ?

11. Який найпоширеніший шлях зараження МБТ?

12. Що таке патогенність?

13. Що таке корд-фактор?

14. Яким чином відбувається проникнення МБТ до організму людини при контактному шляху зараження?

15. В чому полягає відмінність протитуберкульозного імунітету від імунітету при інших інфекційних хворобах?

16. Що складає основу природної резистентності до туберкульозу?

17. З яких реакцій (феноменів) складається набутий імунітет?

18. Яка основна ланка у механізмі протитуберкульозного імунітету?

19. Яка схеиматично можна відобразити специфічний імунітет?

20. Написати клінічний діагноз певної форми туберкульозу легень.