Структура платіжного балансу: рахунок поточних операцій, рахунок операцій з капіталом і фінансових операцій

Платіжний баланс складається з трьох частин:

❖ "Рахунок поточних операцій"; ❖ "Рахунок операцій із капіталом та фінансових операцій"; ❖ " Рахунок офіційних резервів".

Рахунок поточних операцій включає всі операції з реальними цінностями, які відбуваються між резидентами та нерезидентами, а також операції, пов'язані з безоплатними наданням або одержанням цінностей, які призначені для поточного використання. У структурі поточного рахунка виділяються чотири основні компоненти: товари, послуги, доходи та поточні трансферти. Експортні операції записуються на стороні кредиту, імпортні - на стороні дебету.

1. Під товарамимаються на увазі група статей платіжного балансу, яка підсумовує за ринковими цінами експорт і імпорт звичайних товарів, товарів для подальшого оброблення (товари, що перетинають кордон з метою подальшого оброблення, після чого вони повертаються до країни - власника товару), ремонт товарів (вартість ремонту пересувного устаткування), придбання товарів у портах транспортними організаціями (паливо, продовольство, матеріальні запаси, допоміжні матеріали).

2. Послуги,які надають резиденти нерезидентам, та навпаки, включають:

■ транспортні послуги; ■ поїздки; ■ послуги зв'язку; ■ будівельні послуги; ■ страхові послуги; ■ фінансові послуги; ■ інші послуги (комп'ютерні. інформаційні, роялті та ліцензійні послуги, послуги приватним особам, послуги в сфері культури і відпочинку)

3. Доходи- це група статей, яка включає платежі між резидентами і нерезидентами, пов'язані з оплатою праці нерезидентів, і операції, пов'язані з доходами на інвестиції.

Оплата праці включає заробітну плату та інші виплати, отримані працівниками і службовцями за межами країни, резидентами яких вони є, за роботи, виконані ними для резидентів інших країн.

Доходи від інвестицій поділяються на:

■ доходи від прямих інвестицій: від паєвої участі в капіталі компанії (дивіденди, розподілений і нерозподілений прибуток зарубіжних відділень, реінвестований прибуток); відсотки за борговими зобов'язаннями (відсотки, сплачувані прямому інвестору підприємством прямого інвестування, і навпаки); ■ доходи від портфельних інвестицій: рух коштів між резидентами і нерезидентами в результаті купівлі і продажу акцій, облігацій, довгострокових цінних паперів, державних векселів та інших інструментів фінансового ринку; ■ доходи від інших інвестицій: відсотки (надходження і виплата) за іншими фінансовими вимогами і зобов'язаннями (відсотки за депозитами, позиками від МВФ).

4. Поточні трансферти.Ця стаття відображає операції міждержавного передавання матеріальних ресурсів, якщо в обмін країна не отримує ніякого вартісного еквівалента.

До поточних трансфертів належать: грошові трансферти урядам на фінансування витрат, гуманітарна допомога, регулярні внески міжнародним організаціям, оплата урядом або міжнародними організаціями витрат на надання технічної допомоги.

Рахунок операцій з капіталом і фінансовими інструментами фіксує рух капіталу, за допомогою якого фінансується експорт та імпорт товарів і послуг, і поділяється на рахунок операцій з капіталом і фінансовий рахунок.

Рахунок операцій з капіталом відображає капітальні трансферти і придбання / продаж нематеріальних нефінансових активів.

Капітальні трансферти - це трансферти, які передбачають передавання права власності на основний капітал. До них належать інвестиційні трансферти (кошти, що передаються однією країною іншій з метою оплати купівлі основного капіталу: будинків, споруд, аеродромів, аеропортів, мережі зв'язку, лікарень тощо); трансферти, пов'язані з міграцією (перекази мігрантів, вартісна оцінка майна мігрантів, яке перевозиться з країни в країну), анулювання боргу кредитором (списання всієї або частини суми боргу корпорацій банком); приватні пожертвування на інвестиційні цілі (наприклад, переказ спадку, заповіданого на фінансування будівництва лікарень).

Стаття "Придбання / продаж нематеріальних нефінансових активів" охоплює операції з активами, які не є результатом виробництва (земля, її надра), а також нематеріальні, невідчутні активи (придбання патентів, торговельних знаків, авторських прав).

Обсяги операцій, що відображаються за цим рахунком, як правило, незначні.

У фінансовому рахунку відображаються всі операції, в результаті яких права власності переходять на зовнішні фінансові активи та вимсти країни, тобто виникають та погашаються фінансові зобов'язання між резидентами та нерезидентами.

Фінансовий рахунок поділяється на дві класифікаційні групи, що охоплюють операції з фінансовими активами (активи) та операції з фінансовими зобов'язаннями (пасиви). Обидві групи поділяються на три функціональні категорії: прямі, портфельні та інші інвестиції. До складу активів належить також така категорія, як резервні активи.

Облік прямих інвестицій здійснюється залежно в°д їхньої спрямованості: окремо показують інвестиції резидентів за кордон (відплив капіталу) та інвестиції нерезидентів у внутрішню економіку (приплив капіталу).

Прямі інвестиції поділяють на акціонерний капітал, реінвестовані доходи та інший капітал (кредити підприємствам прямого інвестування).

Портфельні інвестиції поділяються на дві групи: операції з іноземними цінними паперами і вітчизняними цінними паперами.

Операції з портфельними інвестиціями поділяються на операції з цінними паперами, що забезпечують участь у капіталі (акції, сертифікати участі, АДР), операції з борговими зобов'язаннями (облігації, інструменти грошового ринку, тобто казначейські зобов'язання, векселі, банківські акцепти, фінансові деривативи, тобто опціони, варанти, ф'ючерси).

До категорії "Інші інвестиції" входять торгові та банківські кредити, позики, включаючи кредити та позики МВФ та міжнародних фінансових організацій, угоди про фінансовий лізинг, готівкова валюта та депозити, а також інші короткострокові активи/пасиви.

Найважливішою частиною фінансового рахунка є резервні активи, які включають зовнішні активи країни, що перебувають під контролем органів грошово-кредитного регулювання і в будь-який час можуть бути використані для прямого фінансування дефіциту платіжного балансу або для здійснення інтервенцій на валютному ринку, щоб підтримати курс національної валюти. Резервні активи включають:

■ монетарне золото, яке перебуває в розпорядженні центрального банку або уряду країни і може бути реалізоване на світових ринках золота або міжнародним організаціям за іноземну валюту; ■ спеціальні права запозичення (СДР) - резервний актив, що випускається МВФ, який розподіляється між країнами-членами відповідно до їхніх квот. Його використовують для придбання іноземної валюти, надання кредитів і здійснення платежів; ■ резервну позицію в МВФ, тобто суму резервної частки країни в капіталі МВФ (становить 25 % квоти країни в капіталі фонду); ■ валютні активи, які складаються з іноземної валюти, банківських депозитів, урядових цінних паперів, акцій підприємств, фінансових деривативів. Валютні активи в структурі резервних активів мають найбільшу частку; ■ інші вимоги, котрі включають решту вимог в іноземній валюті. Валютні резерви визначають масштаби платоспроможності даної країни.