Регулювання міжнародної макроекономіки: МВФ: основні цілі; групи функцій: нагляд за валютною політикою країн-членів, кредитно-фінансова діяльність, технічна допомога, емісія СДР

Міжнародний валютний фонд — МВФ засновано в 1945 p. згідно з рішенням Бреттон- Вудської конференції. Членами Фонду є 186 держав, у тому числі й Україна. Штаб-квартира МВФ міститься у Вашингтоні.

Основні цілі МВФ:

- зміцнювати міжнародне співробітництво в галузі валютної політики; - забезпечувати життєздатність міжнародної системи платежів і стабілізувати ринок іноземної валюти; - надавати кредитів країнам-членам.

МВФ виконує такі групи функцій: нагляд за валютною політикою країн-членів; кредитно-фінансова діяльність, технічна допомога; емі­сія СДР.

1.Нагляд за валютною політикою країн-членів являє собою спостереження за політикою країн-членів у галузі встановлення валю­тних курсів. Кожна країна зобов’язана надати МВФ за його запитом інформацію, необхідну для здійснення нагляду. Це — інформація про реальний грошовий, бюджетний і зовнішній сектори економіки, про структурну політику уряду (приватизація, ринок праці, навколишнє середовище). У процесі нагляду виявляються потенційні дисбаланси, які можуть дестабілізувати валютні курси. За підсумками нагляду МВФ надає урядам відповідні рекомендації.

2.Кредитно-фінансова діяльність є однією з найважливішиf5 фу­нкцій МВФ. Вона полягає у використанні фінансових ресурсів МВФ країнами-членами й кредитуванні за допомогою залучених ресурсів.

Механізм фінансування. Фінансові ресурси МВФ надаються у формі трьох модифікацій, які називаються фінансовими можливостя­ми: регулярні, концесійні і спеціальні.

1. Регулярнефінансування поділяється на короткострокове й по­довжене.

Короткострокове здійснюється в ме­жах резервних угод строком на 12—18 місяців. Це фінансування для виправлення короткострокових макроекономічних дисбалансів. Нада­ється траншами в розмірі 25 % квоти. Купівля валюти здійснюється на умовах 2—7 % щорічних

Подовжені угодиукладаються строком на три роки. Вони спрямо­вані на підтримку економічних реформ у країнах-членах. Викуп валю­ти має відбутися не пізніше, ніж через 10 років.

2. Концесійне фінансуванняпризначене для найменш розвину­тих країн, чий доход на душу населення не перевищує 825 доларів. Цей вид фінансування надається на пільгових умовах під 0,5 % щоріч­них з виплатою боргу через 10 років.

3. Спеціальне фінансуваннянадається у зв’язку з надзвичайни­ми обставинами. До них належать стихійне лихо, соціальні завору­шення, різке падіння цін на експортні товари або підвищення їх — на імпортні. Спеціальне фінансування здійснюється також з урахуванням труднощів перехідного періоду, що стосується, зокрема, країн Центра­льної та Східної Європи.

Кредитні операції МВФ. Крім фінансових операцій, Фонд здійс­нює й чисто кредитні. До середини 70-х років кредити надавалися пе­реважно розвинутим країнам; потім ситуація різко змінилася, і прак­тично всі кредити йдуть у країни, що розвиваються, і в країни з перехідною економікою.

Кредити МВФ, крім прямого призначення, відіграють роль гаранта для одержання країною коштів від інших кредиторів. Якщо МВФ дав кредит, то це — вираження довіри до країни щодо її платоспро­можності.

3._ Технічна допомога МВФ полягає в сприянні країнам-членам у здійсненні ними грошової, валютної політики, банківського нагляду, бюджетної й податкової політики, упорядкуванні статистики, в розро­бленні фінансового й економічного законодавств.

Технічна допомога здійснюється шляхом направлення місій МВФ у центральні банки й міністерства фінансів країни. Така допомога надається на прохання країни.

4.Випуск СДР є специфічною функцією МВФ для поповнення міжнародних валютних резервів.

СДР (СПЗ) — спеціальні права запозичення, це міжнародний валютний актив. Вони призначені для по­повнення офіційних валютних резервів, погашення дефіциту платіж­ного балансу країни й розрахунків її з Фондом.

СДР поділяються між країнами-членами пропорційно їхнім квотам. Країни, що мають свій рахунок в СДР, можуть придбати в інших країнах-членах їхню валюту на відповідну суму. Частка СДР у світових валютних резервах становить 2 %. Курс СДР щодо долара розраховується на підставі «кошика» курсів провід­них валют — долара США, фунта стерлінгів, євро, єни.

Міжнародний валютний фонд, незважаючи на певні суперечливос­ті й труднощі функціонування, є головним органом регулювання між­народних валютно-кредитних відносин.