Регулювання міжнародної торгівлі: ЮНКТАД: мета; завдання; напрями діяльності

ЮНКТАД— орган Генеральної Асамблеї ООН, заснована в 1964 р. її утворення ґрунтувалося на тій підставі, що ГАТТ була напів­закритою організацією, своєрідним «клубом обраних», вхід до якого був закритим для багатьох країн. Тому за ініціативою соціалістичних країн і низки країн, що розвиваються, було вирішено створити орган у системі ООН, який регулював би міжнародну торгівлю за принципа­ми, як передбачалося, більш справедливими. Головна ідея полягає в перенесенні наголосу в механізмі регулювання на користь країн, що розвиваються, особливо найменш розвинутих.

Головна мета ЮНКТАД — сприяти розвиткові міжнародної торгі­влі для прискорення міжнародного розвитку, особливо країн, що роз­виваються, допомогати їм у вирішенні проблем, які виникають у зв’язку з процесами глобалізації та інтеграції в світову економіку на рівноправній основі.

До основних завдань ЮНКТАД належать такі:

1) аналіз тенденцій у глобальній економіці та оцінювання їхнього впливу на розвиток;

2) сприяння країнам, що розвиваються, зокрема найменш розвину­тим, у максимальному посиленні позитивного впливу глобалізації та лібералізації торгівлі, а також їхній інтеграції в міжнародну торгове­льну систему та активній участі в міжнародних торгових переговорах;

3) вивчення глобальних тенденцій у потоках прямих іноземних ін­вестицій та їхнього впливу на торгівлю, технології, економічний роз­виток;

4) допомога країнам, що розвиваються, в залученні інвестицій;

5) допомога країнам, що розвиваються, в розвитку підприємств та підприємництва, зокрема малих та середніх підприємств;

6) допомога країнам, що розвиваються, та країнам з перехідною економікою в підвищенні ефективності установ сприяння торгівлі.

Діяльність ЮНКТАД проводиться за трьома напрямами.

1. Міжурядові наради із залученням експертів. Міжурядові перего­вори під егідою ЮНКТАД сприяють запровадженню справедливих умов торгівлі. Результати переговорів відображені в низці важливих документів.

ЮНКТАД брала активну участь у розробленні принципів «Нового міжнародного економічного порядку», який був ініційований політи­ками країн, що розвиваються. В цьому напрямі, зокрема, Конференція наполягає на обмеженні практики антидемпінгових заходів, які широ­ко застосовують розвинуті країни проти менш розвинутих, на відмові від торговельних блокад та ембарго.

У розробленні міжнародного механізму торговельної політики ва­жливе місце посідають заходи щодо визначенню преференцій для кра­їн, що розвиваються. Особлива увага надається найменш розвинутим країнам, що не мають виходів до моря (таких багато в Африці), та ост­рівним країнам.

Оскільки сировина залишається поки що основним експортним то­варом для найменш розвинутих країн, ЮНКТАД приділяє торгівлі си­ровиною особливу увагу. Утворено спеціальні дослідні групи з сиро­винних товарів, укладено відповідні міжнародні угоди, підписано конвенції щодо умов торгівлі сировиною.

Крім суто торговельних, ЮНКТАД відає й іншими питаннями мі­жнародного економічного співробітництва. Це валюта і фінанси; мор­ські перевезення; страхування передачі технологій; міжнародні інвес­тиції.

2. Проведення досліджень, аналіз стратегій та збирання даних, які використовуються при нарадах представників урядів та експертів. Аналітична діяльність охоплює такі сфери: тенденції світової економі­ки та їхній вплив на процес розвитку; макроекономічна політика; кон­кретні проблеми розвитку, використання успішного досвіду розвитку країнами, що розвиваються, й країнами з перехідною економікою; пи­тання, пов’язані з фінансовими потоками й заборгованостями. За ре­зультатами досліджень складається банк інформації, яку надають країнам-членам.

3. Надання технічної допомоги країнам, що розвиваються. Діяль­ність ЮНКТАД у галузі технічного співробітництва охоплює понад 300 проектів більше ніж у 100 країнах. Серед них: - автоматизована система митних даних, яка допомагає урядам модернізувати митні процедури та управління митними службами. Вона використовується більше ніж у 60 країнах і вже стає міжнарод­ним стандартом у галузі автоматизації митних процедур; - система попереднього повідомлення про переміщення вантажів, яка допомагає африканським країнам у розвитку їхнього транспортно­го сектора з використанням комп’ютерних технологій для спостері­гання за переміщенням вантажів морськими та наземними шляхами; - програма ЕМПРЕТЕК сприяння розвитку малих та середніх пі­дприємств. Інформаційна мережа дає можливість підприємцям корис­туватися базами даних, які стосуються питань комерційної діяльності.