Формування набору тем професійної теоретичної підготовки фахівця

Приклад формування набору тем професійної теоретичної підготовки фахівця збиральника ЕМ і А – у таблиці Б 5, додатку Б; монтажника радіо і спеціального обладнання літальних апаратів − у таблиці В 5 додатку В; програміста − у таблиці Д 5 додатку Д.

Примітка:

До розділу “Техніка” відносяться теми, зміст яких сформульовано в тактичних цілях при формуванні професійної компетентності учнів у виді умінь: пояснювати (або характеризувати) принцип дії пристроїв, основні схеми, параметри, види, класифікацію досліджуваних технічних систем (устаткування, апаратів або ін.). Отже, якщо ціль так сформульована, то в змісті програми професійної підготовки найменування тем в розділі “Техніка” увійдуть, як:

1. Поняття (визначення, суть) досліджуваної технічної системи (або об'єкта).

2. Види (або класифікація) даного об’єкта.

3. Конструктивне виконання і принцип дії об’єкта в цілому і його окремих частин (складових).

4. Основні параметри (або величини) досліджуваної технічної системи.

До розділу “Технологія” відносяться теми, зміст яких сформульовано там же (тобто в тактичних цілях, у професійній компетентності), але у виді наступних груп умінь:

1 група – мати загальне представлення (або вміти розповідати) про виробничий (технологічний) процес на підприємстві в цілому, про ті види (способи) виконання робіт, які необхідно освоїти на первісному етапі оволодіння заданою професією.

2 група умінь: аналізувати, робити висновки про найбільш раціональний спосіб (види, методи) виконання робіт (трудових процесів), що входять у функціональні обов’язки майбутнього фахівця.

Перша група умінь повинна знайти своє відображення в змісті розділу “Загальна технологія”, а друга − у розділі “Конкретна технологія”.

Аналогічно, відповідно до тактичних цілей, складаються теми по розділах “Організація і керування”, “Охорона праці”, “Екологія” та ін.

На основі усіх виконаних розробок у п.1.3.4. формується тематичний план з дисципліни “…..”. Він повинен включати тематику спеціальних дисциплін (“Спецтехнологія” тощо), регламентувати послідовність вивчення тем і кількість часу, що відводиться на їх вивчення, посеместрове членування навчальних курсів, відбивати форми навчання.

Пункт 1.3.4. оформлюється в наступній послідовності:

1. Визначення тематичного плану.

2. Представлення плану у виді таблиці 1.6.

Таблиця 1.6

Зведено-тематичний план підготовки фахівця

Приклад зведено плану підготовки фахівця збиральника ЕМ і А – у таблиці Б 6, додатку Б; монтажника радіо і спеціального обладнання літальних апаратів − у таблиці В 6 додатку В; програміста − у таблиці Д 6 додатку Д.

Виконання ІІ розділу курсової роботи «Проектування технологій навчання за темою “…” курсу ”…”.

Зміст даного розділу представлений на рис. 2.1

Рис. 2.1 Зміст другого розділу курсового проекту ”Проектування технологій навчання за темою “…” курсу “…””

Проектувальна робота на даному етапі обмежується однією навчальною темою курсу “Спецтехнологія”, обраної з тематичного плану даної дисципліни. Спочатку з урахуванням характеристик навчальної групи (приклади характеристик наведені у таблиці А 1 додатку А) варто визначити зміст навчання, потім на його основі вибрати технології навчання і здійснити планування навчального процесу, після чого розробити сценарій одного з уроків за даною темою.

У п. 2.1.1. оперативна мета навчання повинна бути сформульована у формі знань і умінь, які необхідно сформувати в майбутнього фахівця в ході вивчення теми. Наприклад, для збиральника електричних машин і апаратів вивчення теми “Пристрій та принцип дії машини постійного струму” у курсі спецтехнології повинно відбуватись з метою: “Сформувати представлення про призначення електричних машин постійного струму (МПС), знання про особливості побудови і функціонування МПС, їх види і режими роботи, а також уміння характеризувати різні види МПС, обґрунтувати вибір у тій або іншій ситуації конкретної МПС”.

У процесі навчання відбувається планомірне формування знань, умінь, навичок, а також необхідних властивостей особистості учня. Основою такої планомірної передачі знань служить чітко сформульована мета. Ціль повинна бути виражена через дії, згруповані по рівнях засвоєння теми, кожний з яких має визначені характеристики: умови, результат, критерії оцінки.

Відповідно до теорії В.П. Беспалька, існують чотири рівні засвоєння навчального матеріалу.

Так, на першому рівні учень не тільки сприймає інформацію, але в нього формується загальне представлення про об’єкт діяльності, з’являється пізнавальний інтерес. Для цього рівня характерне рішення найпростіших задач на знаходження деякого об’єкта в ряді інших, впізнавання на слух і за зображенням (позначенням) заданих елементів (властивостей) тощо.

Другий рівень характеризує алгоритмічну діяльність по пам’яті або здатність відтворювати і використовувати наявну інформацію для рішення задач за заданим алгоритмом.

Третій рівень характеризує етап продуктивної дії. На цьому рівні орієнтована основа діяльності засвоєна таким чином, що сформовані дії ідеалізуються і учень здатен виконати їх у розумі. Він вирішує нестандартні задачі відповідно до конкретних ситуацій і об’єктів. Перехід до етапу розумової діяльності приводить до формування творчого мислення, однієї зі складових якого є уміння вирішувати конструкторські задачі, що приводить до формування нових знань і учень робить “відкриття для себе”. Але він ще не робить нічого нового для суспільства.

Четвертий рівень характеризує продуктивну дію, що виконується шляхом самостійного конструювання нової орієнтованої основи діяльності. На цьому етапі добувається нова інформація, і цей рівень характеризує дослідницьку діяльність.

Четвертий рівень у підготовці майбутнього робітника свідомо буде відсутній, тому що згідно п. 1.1.2. курсової роботи наукові дослідження не входять у професійні обов’язки цього фахівця.

Вибір третього рівня обумовлюється складністю матеріалу теми і кваліфікаційних вимог до майбутнього фахівця. Якщо йому доведеться швидко приймати рішення в нестандартних ситуаціях, наприклад, під час ремонту електричних машин або налагодження, регулювання устаткування, то передбачення засвоєння матеріалу на третьому рівні є обов’язковим. У противному випадку – можна обмежити навчання другим рівнем.

Далі стосовно до закладених в меті дій визначаються їх еталони у виді умов, результатів і критеріїв оцінки. Умовою для засвоєння матеріалу теми учнями на першому рівні є наявність у них базових знань і умінь, на другому рівні – умінь здійснювати дії першого рівня тощо. Повне втілення мета повинна знаходити в результаті, який доцільно сформулювати у виді підсумкових контрольних завдань. А в критеріях оцінки знань, умінь необхідно показати скільки чоловік із групи, при якому ступені самостійності, у якому обсязі і на якому рівні повинно справитися з запропонованими завданнями. Приклад постановки оперативних цілей за темою “Пристрій та принцип дії машини постійного струму” запропонований у таблиці Б 7 додатку Б; теми “Радіоелементи: індуктивності та комутуючі пристрої” у таблиці В 7 додатку В; теми “Центральні процесори обчислювальних машин” у таблиці Д 7 додатку Д. Оформити п. 2.1.1. “Постановка оперативних цілей за темою “…””курсової роботи рекомендується в послідовності:

1. Характеристика цілей, сформульованих на даному етапі дидактичного проектування.

2. Кількісна і якісна характеристика рівнів засвоєння навчального матеріалу.

3. Визначення кількості рівнів засвоєння матеріалу даної теми.

4. Постановка оперативних цілей вивчення з теми і вибір відповідно до них еталонів дій учнів (табл. 2.1.)

Таблиця 2.1