Тема: Розвиток світової драматургії в І пол. ХХ ст

План

1. Загальна характеристика розвитку драми. Пошуки оновлення у царині форми та змісту драматичних творів: екзистенціалістська драма (творчість А. Камю і Ж.-П. Сартра), драма-притча (творчість Ф. Дюрренматта і М. Фріша), психологічний театр (драми А. Міллера, Т. Вільямса).

Бертольт Брехт

1. Життєвий і творчий шлях драматурга. Еволюція світогляду й творчості письменника.

2. Рання поезія і драматургія, їх співвідношення з експресіонізмом. Світоглядний перелом 2 пол. 20-х рр., прихід до комуністичної партії. Політична ангажованість творчості Брехта і її авангардистський характер.

3. Б.Брехт як драматург-новатор. „Епічний театр” Б.Брехта, його теоретичні принципи й творча практика, спрямовані на пробудження активного ставлення глядача до зображуваного.

4. Філософсько-сатиричний характер п'єс на сучасні, історичні і міфологічні сюжети.

5. „Матінка Кураж та її діти” – драма-пересторога напередодні Другої світової війни. Відображення в п’єсі небезпечних симптомів, що становлять серйозну суспільну загрозу.

6. Історико-літературні джерела та сучасний політичний підтекст твору, його антивоєнний пафос й алегоричний сенс.

7. Морально-етичний конфлікт твору. Образ Анни Фірлінг на прізвисько Кураж маркітантка. Образ Кураж – пророча метафора майбутнього Німеччини.

8. Осуд невтримного потягу до наживи і тих негативних моральних якостей, які призводять до людських жертв.

9. Показ в образі матінки Кураж небезпечної пасивності звичайної людини як винуватця минулих і майбутніх катастроф.

10.Утілення в образах дітей Кураж трагічної долі людських чеснот в умовах війни: сміливості (Ейліф), чесності (Швейцеркас) і доброти (Катрін). „Ефект очуження” та інші ознаки «епічного театру» в творі, їх ознаки.

11.Повчальна своєрідність п’єси „Добра людина із Сезуаня”. Умовність сюжету твору.

12.Образ доброї проститутки Шен Де. Втілення в її образі активного начала, позитивних моральних якостей.

13.Драматичний конфлікт п’єси (між добротою, щирістю почуттів Шен Де та злим, егоїстичним „двоюрідним братом” Шой Де). Складність психологічної колізії, глибина її розкриття в п’єсі. Роздвоєність почуттів головної героїні

14.Притчовий характер драми.

15.Проблема моральної відповідальності вчених за наслідки наукових досліджень у драмі „Життя Галілея”.

16.Конфлікт твору. Можливість згубних наслідків розвитку науки для людства в драмі, питання про співвідношення в ній інтелектуального і морального начал, про етичну відповідальність ученого за здійснювані відкриття.

17.Неоднозначність образу Галілея. Інтелектуальний характер драми.

18.Вічні образи і традиційні сюжети в творчості Б.Брехта.

19.Брехт і розвиток світової драматургії.

„Матінка Кураж і її діти”, „Добра людина із Сезуана”, „Життя Галілея”

Література

История зарубежной литературы ХХ века / Под ред. Л.Г.Андреева. – М., 1998. 2-е вид. – М., 2000.

Бертольд Брехт: Библиографический указатель. – М., 1969.

Фрадкин И. Бертольд Брехт: Путь и метод. – М., 1965.

Фрадкин И. Вечные образы и традиционные сюжеты в творчестве Бертольда Брехта // Вечные образы и сегодняшние проблемы в литературах Центральной и Юго-Восточной Европы. – М., 1997.

Клюев В. Театрально-эстетические взгляды Брехта. – М., 1966.

Клюев В. Театрально-эстетические взгляды Брехта. Опыт эстетики Брехта. – М., 1988.

Копелев Л. Брехт. – М., 1966 (серия „Жизнь замечательных людей”).

Сурина Т. Станиславский и Брехт. – М., 1975.

Шумахер Э. Жизнь Брехта. – М., 1988.

Райх Б.Ф. Брехт. Очерк творчества. – М., 1960.

Книпович Е. Брехт-теоретик // Брехт Б. О литературе. – М., 1988.

Затонський Д. Дискусії про реалізм і Бертольд Брехт // Затонський Д. У пошуках сенсу буття. – К., 1967.

Зингерман Б. Очерки истории драмы ХХ века. – М., 1979.

Кургинян М.С. Человек в литературе ХХ века. – М., 1989.

Оклянский Ю.М. Гарем Бертольда Брехта: Роман-расследование. – М., 1997.

Туровская М. На границе искусств. Брехт и кино. – М., 1985.

Чирков О.С. Бертольд Брехт. – К., 1981.

Чирков О.С. Бертольд Брехт. Життя і творчість. – К., 1984.

Затонський Д., Зібер Й. Брехт Бертольд. Матінка Кураж та її діти // Тижневик „Зарубіжна література”. – 1998. – № 5.

Проскурникова Т.Б. Арто, Барро, Брехт и «театр абсурда» // Западное искусство. ХХ век. – М., 1997.

Ваман В.П., Волков Е.В. Бертольд Брехт и традиции немецкой культури // Вестник Московського университета. Сер. 7. Философия. – М., 1988. – № 1.

Векверт М. „Я верю в кроткую власть разума” // Театр. – 1988. – № 1.

Девекин В.Н. Бессмертие Бертольда Брехта // Брехт Б. Избранное. – М., 1990.

Твори:

Брехт Б. Про мистецтво театру. – К., 1974.

Брехт Б. Копійчаний роман. Матінка Кураж та її діти. Кавказьке крейдяне коло. – К., 1987.

Театр: В 5 т. – М., 1963 – 1965.

Брехт Б. Избранные произведения. – М., 1976.

Брехт Б. Избранное. – М., 1990.

Семінарське заняття № 4