Тема 2: Модерністська проза XX ст

Марсель Пруст

1. М. Пруст – французький письменник-модерніст. Біографія і особистість письменника, його творчий шлях.

2. Роман „В пошуках втраченого часу” як „суб'єктивна епопея”. Вставна новела „Кохання Сванна” – своєрідна прелюдія до багатоголосого роману, вираження в ній провідних мотивів (зокрема, любові і мистецтва) і колізій.

3. Повість як драматична історія кохання духовно багатої, витонченої особистості до жінки, негідної такого почуття. Одухотворення почуття любові, роль мистецтва в цьому процесі. Крах Сванна як наслідок „зради мистецтва”.

4. Особливості нарації в творі: зближеність автора й наратора (оповідача), суб’єктивізація романного світу. Присутність об’єктивного світу, своєрідність його репрезентації. Аналітичний струмінь в романі. Провідні мотиви й особливості композиції твору.

5. Глибина і витонченість психологічного аналізу. Тема мистецтва.

6. Особливість художнього часу і художнього простору роману. Образ автора у творі.

7. Місце М. Пруста у світовій літературі.

„Кохання Сванна”

Джеймс Джойс

1. Дж. Джойс – ірландський письменник, представник модерністської та постмодерністської прози. Новаторство в сфері поетики, способів письма, в яких художня форма займає місце змісту, кодуючи в собі ідейні, психологічні та ін. виміри.

2. Особливості художнього методу Дж. Джойса: використання „потоку свідомості”, пародії, стилізації, комічних прийомів, міфологічних і символічних площин зображення; створення нової експериментальної мови (аналітичне членування мови і тексту) та образності (руйнування цілісності).

3. Становлення Дж. Джойса („Дублінці”, „Портрет художника замолоду”). Джойс та Ірландія, складність позиції письменника.

4. Роман „Улісс” – „Євангеліє від модернізму”. Сприйняття та інтерпретація сучасності як панорама абсурду. Міфічні (гомерівські) паралелі, їхня роль в організації структури твору.

5. Основні персонажі, їхня співвіднесеність на різних рівнях. Натуралістична докладність оповіді й „потік свідомості”. Імітація різних стилів прози від давнини до сучасності, елементи пародіювання.

6. Інтелектуальний характер текстів Дж. Джойса, їхня насиченість ремінісценціями та алюзіями (натяками), яскраво виражена інтертекстуальність

7. Мовне багатство й словотворчість Дж. Джойса. Його вплив на подальшу прозу і теорію літератури.

„Улісс”

Герман Гессе

1. Г. Гессе – один із найвидатніших німецьких письменників, найоригінальніший і найхимерніший митець митець ХХ сторіччя. Життєвий і творчий шлях письменника. Нобелівська премія 1946 р.

2. Проблема драматичної незлитності і нероздільності творчого духу і суєтного буття в інтелектуально-філософському романі „Гра в бісер”. Спроба письменника вибудувати в романі справжню утопію світлого майбутнього культури та її творців.

3. Віднесеність подій, що відбуваються в романі, в далеке майбутнє, у фантастичну країну інтелектуальної еліти – утопічну Касталію. Глибинний філософський зміст роману. Символіка гри вбісер, її сутність та різнотлумачення.

4. Гра в бісер як творчі експерименти з чудовими, довершеними скарбами людського духу, творення комбінацій, асоціацій, порівнянь тощо з них і на їх основі. Повна відреченість членів ордену від звичного людського життя.

5. Образ Йозефа Кнехта, Магістра Гри, члена Ордену Гравців у бісер, головного героя роману. Три варіанти його життєпису, які відбуваються в різні проміжки часу. Постать Йозефа Кнехта як сміливе узагальнення долі творчої людини, яка незалежно від історичних і соціальних обставин, розвивається в певному напрямі.

6. Прагнення Йозефа Кнехта, невдоволеного своїм життям і творчістю, до кардинальних змін. Втеча з Касталії і випадкова безглузда смерть. Символічний сенс загибелі головного героя.

7. Складність сюжету, композиції та стилю роману. Синтез форм, характерних для різних романних жанрів, їх цілісність і гармонійність.

8. „Гра в бісер” – найвище досягнення у творчості Г. Гессе. Велика популярність роману.

„Гра в бісер”

Література

История зарубежной литературы ХХ века / Под ред. Л.Г.Андреева. – М., 1998. 2-е вид. – М., 2000.

Марсель Пруст

Андреев Л. Марсель Пруст. – Ленинград, 1968.

Балашова Т. В. Автор, герой, рассказчик в цикле Пруста // Вопросы филологии. – 1999. – № 1.

Горбовская С. Г. В поисках Марселя Пруста // Вопросы филологии. – 2000. – № 6.

Горяча Н. Синтез мистецтв у романі М. Пруста „У пошуках утраченого часу” // Слово і час. – 2003. – № 11.

Горяча Н. „У пошуках утраченого часу” М. Пруста як роман про мистецтво та митця: Епістемологія та поетика: Дис. канд. філол. наук. – К., 2003.

Делез Ж. Марсель Пруст и знаки. – С.-Пб., 1999.

Женетт Ж. Фигура. – М., 1998.

Мамардашвили М. К. О призвании и точке присутствия: (Из курса „Лекций о Марселе Прусте”) // Конгениальность мысли. – М., 1999.

Мамардашвили М. К. Психолог, топология пуги: М. Пруст „В поисках утраченного времени”. – С.-Пб., 1997.

Манн П. Аллегории чтения: Фигуральньїй язык Руссо, Ницше, Рильке и Пруста. – Екатеринбург, 1999.

Мориак Ф. Пруст. – М., 1999.

Моруа А. В поисках Марселя Пруста. – С.-Пб., 2000.

Набоков В. В. Пруст // Набоков В. В. Лекции по зарубежной литературе. – М., 1998.

Ніколенко О. Концепція особистості у романі М. Пруста „У пошуках утраченого часу” // Всесвітня література та культура. – 2000. – № 1.

Подорога В. А. Начало в пространстве мысли: (Мераб Мамардашвили и Марсель Пруст) // Конгениальность мысли. – М., 1999.

Подорога В. А. Двойное время //Феноменология исскусства. – М., 1996.

Ортега-і-Ґасет X. Вибрані твори. – К., 1994.

Ревель Ж. -Ф. О Прусте. – М., 1995.

Рорті Р. Самотворення і пов’язаність: Пруст, Ніцше та Гайдеґґер // Антологія світової літературно-критичної думки XX ст. – Львів, 2001.

Тадьє Ж.-І. Хроніка життя й творчості Марселя Пруста // Всесвіт. – 1996. – № 11/12.

Таганов А. Н. Марсель Пруст и французский литературый авангард 1920-х годов // Национальная специфика произведений зарубежной литературы XIX – XX веков. – Иваново, 1993.

Таганов А. Н. Формирование структуры повествования в творчестве М. Пруста // Национальная специфика произведений зарубежной литературы XIX – XX веков. – Иваново, 1993.

Таганов А. Н. Художественная система Марселя Пруста в контексте учений о „соответствиях” // Национальная специфика произведений зарубежной литературы XIX – XX веков. – Иваново, 1998.

Таганов А. Н. Жанр пастиша в творчестве Марселя Пруста // Национальная специфика произведений зарубежной литературы XIX – XX веков. – Иваново, 1994.

Толмачев М. В. Перечитывая Пруста // Иностранная литература. – 1988. – № 6.

Фернандес Д. Древо до корней: Психоанализ творчества. – С.-Пб., 1998.

Форгач А. Экскурсия в дом Пруста: Очерк // Иностранная литература. – 2001. – № 3.

Твори:

Пруст М. У пошуках утраченого часу: В 7 т. – К., 1997-2000.

Пруст М. Против Сент-Бева. – М., 1999;

Пруст М. Пленница. – С.-Пб., 1999.

Пруст М. По направлению к Свану. – М., 1973.

Пруст М. Под сенью девушек в цвету. – М., 1976.

Пруст М. Содом и Гоморра. – М., 1987.

Джеймс Джойс

Гарин И.И. Век Джойса. – М., 2000.

Гончаренко Э. „Роман-портрет” и споры о его герое: „Портрет художника в юности” Дж. Джойса // Проблемы современной науки. – М., 2000.

Гончаренко Э. Творчество Джойса и модернизм. 1900–1930. – Днепропетровск, 2000.

Гончаренко Э. „Дублинцы” Джеймса Джойса: классика модерн. новеллы. – Днепропетровск, 2000.

Гончаренко Е. Читач написів (до 120-річчя від дня народження Джеймса Джойса) // Всесвіт. – 2002. – № 5–6.

Жантиева Д. Джеймс Джойс. – М., 1967.

Жлуктенко Н. Английский психологический роман ХХ века. – К., 1998.

Литературный мир об „Улиссе” // Иностранная литература. – 1989. – № 11.

Мелетинский Е. М. Антитеза: Джойс и Томас Манн // Мелетинский Е. М. Поэтика мифа. – М., 1976.

Набоков В. В. Джеймс Джойс // Набоков В. В. Лекции по зарубежной литературе. – М., 1998.

Урнов Д. Дж. Джойс и современный модернизм // Современные проблемы реализма и модернизма. – М., 1964.

Эко У. Поэтика Джойса. – С.-Пб., 2003.

Элиот Т. С. „Улисс”: Порядок и миф // Иностранная литература. – 1988. – № 12.

Хорунжий С. С. „Улисс” в русском зеркале. – М., 1994.

Хорунжий С. С. Принципы сознания и восприятия в художественной системе Джойса // Психоанализ и наука о человеке. – М., 1995.

Шахова К. О. Джеймс Джойс // Литература Англії ХХ століття. – К., 1993.

Твори:

Джойс Дж. Улісс. Уривки з роману // Всесвіт. – 1966. – № 5.

Джойс Дж. Портрет митця замолоду // Всесвіт. – 1975. – № 6.

Джойс Дж. Оповідання із збірки „Дублинці”: Зустріч. Земля // Всесвіт. – 2002. – № 5–6..

Джойс Дж. Дублинцы. – М., 1982.

Джойс Дж. Изгнанники. – М., 1992.

Джойс Дж. Улисс. – М., 1993.

Джойс Дж. Собрание сочинений: В 3 т. – М., 1993-1994.

Герман Гессе

Березина А. Герман Гессе. – Ленинград, 1976.

Завадська Е. Відгомін культур Сходу у творчості Гессе // Всесвіт. – 1977. – № 5.

Затонский Д.В. Гессе – заперечення і ствердження // Минуле, сучасне, майбутнє. – К., 1982.

Затонский Д.В. Герман Гессе – автор „Гри в бісер” // Гессе Г. Гра в бісер. – К., 1983.

Каралашвилли Р. Мир романов Г. Гессе. – Тбилиси, 1984.

Наливайко Д. Шляхи Германа Гессе // Всесвіт. – 1977. – № 5.

Павлова Н.С. Герман Гессе // Типология немецкого романа. – М., 1987.

Седельник В.Д. Герман Гессе и швейцарская литератрура. – М., 1970.

Целлер Б. Герман Гессе, сам свидетельствующий о себе и о своей жизни. – Челябинск, 1998.

Твори:

Гессе Г. Степовий вовк // Всесвіт. – 1977. – № 4, 5.

Гессе Г. Гра в бісер. – Харків, 2001.

Гессе Г. Игра в бисер. – СПб, 2003.

Гессе Г.Степной волк. – СПб, 2003.

Гессе Г.Собрание сочинений: В 4 т. – СПб, 1994.

Гессе Г. Собрание сочинений: В 8 т. – М.; Харьков, 1996.