![]()
Главная Обратная связь Дисциплины:
Архитектура (936) ![]()
|
Тема 2: Модерністська проза XX ст
Марсель Пруст 1. М. Пруст – французький письменник-модерніст. Біографія і особистість письменника, його творчий шлях. 2. Роман „В пошуках втраченого часу” як „суб'єктивна епопея”. Вставна новела „Кохання Сванна” – своєрідна прелюдія до багатоголосого роману, вираження в ній провідних мотивів (зокрема, любові і мистецтва) і колізій. 3. Повість як драматична історія кохання духовно багатої, витонченої особистості до жінки, негідної такого почуття. Одухотворення почуття любові, роль мистецтва в цьому процесі. Крах Сванна як наслідок „зради мистецтва”. 4. Особливості нарації в творі: зближеність автора й наратора (оповідача), суб’єктивізація романного світу. Присутність об’єктивного світу, своєрідність його репрезентації. Аналітичний струмінь в романі. Провідні мотиви й особливості композиції твору. 5. Глибина і витонченість психологічного аналізу. Тема мистецтва. 6. Особливість художнього часу і художнього простору роману. Образ автора у творі. 7. Місце М. Пруста у світовій літературі.
„Кохання Сванна” Джеймс Джойс 1. Дж. Джойс – ірландський письменник, представник модерністської та постмодерністської прози. Новаторство в сфері поетики, способів письма, в яких художня форма займає місце змісту, кодуючи в собі ідейні, психологічні та ін. виміри. 2. Особливості художнього методу Дж. Джойса: використання „потоку свідомості”, пародії, стилізації, комічних прийомів, міфологічних і символічних площин зображення; створення нової експериментальної мови (аналітичне членування мови і тексту) та образності (руйнування цілісності). 3. Становлення Дж. Джойса („Дублінці”, „Портрет художника замолоду”). Джойс та Ірландія, складність позиції письменника. 4. Роман „Улісс” – „Євангеліє від модернізму”. Сприйняття та інтерпретація сучасності як панорама абсурду. Міфічні (гомерівські) паралелі, їхня роль в організації структури твору. 5. Основні персонажі, їхня співвіднесеність на різних рівнях. Натуралістична докладність оповіді й „потік свідомості”. Імітація різних стилів прози від давнини до сучасності, елементи пародіювання. 6. Інтелектуальний характер текстів Дж. Джойса, їхня насиченість ремінісценціями та алюзіями (натяками), яскраво виражена інтертекстуальність 7. Мовне багатство й словотворчість Дж. Джойса. Його вплив на подальшу прозу і теорію літератури.
„Улісс” Герман Гессе 1. Г. Гессе – один із найвидатніших німецьких письменників, найоригінальніший і найхимерніший митець митець ХХ сторіччя. Життєвий і творчий шлях письменника. Нобелівська премія 1946 р. 2. Проблема драматичної незлитності і нероздільності творчого духу і суєтного буття в інтелектуально-філософському романі „Гра в бісер”. Спроба письменника вибудувати в романі справжню утопію світлого майбутнього культури та її творців. 3. Віднесеність подій, що відбуваються в романі, в далеке майбутнє, у фантастичну країну інтелектуальної еліти – утопічну Касталію. Глибинний філософський зміст роману. Символіка гри вбісер, її сутність та різнотлумачення. 4. Гра в бісер як творчі експерименти з чудовими, довершеними скарбами людського духу, творення комбінацій, асоціацій, порівнянь тощо з них і на їх основі. Повна відреченість членів ордену від звичного людського життя. 5. Образ Йозефа Кнехта, Магістра Гри, члена Ордену Гравців у бісер, головного героя роману. Три варіанти його життєпису, які відбуваються в різні проміжки часу. Постать Йозефа Кнехта як сміливе узагальнення долі творчої людини, яка незалежно від історичних і соціальних обставин, розвивається в певному напрямі. 6. Прагнення Йозефа Кнехта, невдоволеного своїм життям і творчістю, до кардинальних змін. Втеча з Касталії і випадкова безглузда смерть. Символічний сенс загибелі головного героя. 7. Складність сюжету, композиції та стилю роману. Синтез форм, характерних для різних романних жанрів, їх цілісність і гармонійність. 8. „Гра в бісер” – найвище досягнення у творчості Г. Гессе. Велика популярність роману.
„Гра в бісер”
Література История зарубежной литературы ХХ века / Под ред. Л.Г.Андреева. – М., 1998. 2-е вид. – М., 2000. Марсель Пруст Андреев Л. Марсель Пруст. – Ленинград, 1968. Балашова Т. В. Автор, герой, рассказчик в цикле Пруста // Вопросы филологии. – 1999. – № 1. Горбовская С. Г. В поисках Марселя Пруста // Вопросы филологии. – 2000. – № 6. Горяча Н. Синтез мистецтв у романі М. Пруста „У пошуках утраченого часу” // Слово і час. – 2003. – № 11. Горяча Н. „У пошуках утраченого часу” М. Пруста як роман про мистецтво та митця: Епістемологія та поетика: Дис. канд. філол. наук. – К., 2003. Делез Ж. Марсель Пруст и знаки. – С.-Пб., 1999. Женетт Ж. Фигура. – М., 1998. Мамардашвили М. К. О призвании и точке присутствия: (Из курса „Лекций о Марселе Прусте”) // Конгениальность мысли. – М., 1999. Мамардашвили М. К. Психолог, топология пуги: М. Пруст „В поисках утраченного времени”. – С.-Пб., 1997. Манн П. Аллегории чтения: Фигуральньїй язык Руссо, Ницше, Рильке и Пруста. – Екатеринбург, 1999. Мориак Ф. Пруст. – М., 1999. Моруа А. В поисках Марселя Пруста. – С.-Пб., 2000. Набоков В. В. Пруст // Набоков В. В. Лекции по зарубежной литературе. – М., 1998. Ніколенко О. Концепція особистості у романі М. Пруста „У пошуках утраченого часу” // Всесвітня література та культура. – 2000. – № 1. Подорога В. А. Начало в пространстве мысли: (Мераб Мамардашвили и Марсель Пруст) // Конгениальность мысли. – М., 1999. Подорога В. А. Двойное время //Феноменология исскусства. – М., 1996. Ортега-і-Ґасет X. Вибрані твори. – К., 1994. Ревель Ж. -Ф. О Прусте. – М., 1995. Рорті Р. Самотворення і пов’язаність: Пруст, Ніцше та Гайдеґґер // Антологія світової літературно-критичної думки XX ст. – Львів, 2001. Тадьє Ж.-І. Хроніка життя й творчості Марселя Пруста // Всесвіт. – 1996. – № 11/12. Таганов А. Н. Марсель Пруст и французский литературый авангард 1920-х годов // Национальная специфика произведений зарубежной литературы XIX – XX веков. – Иваново, 1993. Таганов А. Н. Формирование структуры повествования в творчестве М. Пруста // Национальная специфика произведений зарубежной литературы XIX – XX веков. – Иваново, 1993. Таганов А. Н. Художественная система Марселя Пруста в контексте учений о „соответствиях” // Национальная специфика произведений зарубежной литературы XIX – XX веков. – Иваново, 1998. Таганов А. Н. Жанр пастиша в творчестве Марселя Пруста // Национальная специфика произведений зарубежной литературы XIX – XX веков. – Иваново, 1994. Толмачев М. В. Перечитывая Пруста // Иностранная литература. – 1988. – № 6. Фернандес Д. Древо до корней: Психоанализ творчества. – С.-Пб., 1998. Форгач А. Экскурсия в дом Пруста: Очерк // Иностранная литература. – 2001. – № 3. Твори: Пруст М. У пошуках утраченого часу: В 7 т. – К., 1997-2000. Пруст М. Против Сент-Бева. – М., 1999; Пруст М. Пленница. – С.-Пб., 1999. Пруст М. По направлению к Свану. – М., 1973. Пруст М. Под сенью девушек в цвету. – М., 1976. Пруст М. Содом и Гоморра. – М., 1987. Джеймс Джойс Гарин И.И. Век Джойса. – М., 2000. Гончаренко Э. „Роман-портрет” и споры о его герое: „Портрет художника в юности” Дж. Джойса // Проблемы современной науки. – М., 2000. Гончаренко Э. Творчество Джойса и модернизм. 1900–1930. – Днепропетровск, 2000. Гончаренко Э. „Дублинцы” Джеймса Джойса: классика модерн. новеллы. – Днепропетровск, 2000. Гончаренко Е. Читач написів (до 120-річчя від дня народження Джеймса Джойса) // Всесвіт. – 2002. – № 5–6. Жантиева Д. Джеймс Джойс. – М., 1967. Жлуктенко Н. Английский психологический роман ХХ века. – К., 1998. Литературный мир об „Улиссе” // Иностранная литература. – 1989. – № 11. Мелетинский Е. М. Антитеза: Джойс и Томас Манн // Мелетинский Е. М. Поэтика мифа. – М., 1976. Набоков В. В. Джеймс Джойс // Набоков В. В. Лекции по зарубежной литературе. – М., 1998. Урнов Д. Дж. Джойс и современный модернизм // Современные проблемы реализма и модернизма. – М., 1964. Эко У. Поэтика Джойса. – С.-Пб., 2003. Элиот Т. С. „Улисс”: Порядок и миф // Иностранная литература. – 1988. – № 12. Хорунжий С. С. „Улисс” в русском зеркале. – М., 1994. Хорунжий С. С. Принципы сознания и восприятия в художественной системе Джойса // Психоанализ и наука о человеке. – М., 1995. Шахова К. О. Джеймс Джойс // Литература Англії ХХ століття. – К., 1993.
Твори: Джойс Дж. Улісс. Уривки з роману // Всесвіт. – 1966. – № 5. Джойс Дж. Портрет митця замолоду // Всесвіт. – 1975. – № 6. Джойс Дж. Оповідання із збірки „Дублинці”: Зустріч. Земля // Всесвіт. – 2002. – № 5–6.. Джойс Дж. Дублинцы. – М., 1982. Джойс Дж. Изгнанники. – М., 1992. Джойс Дж. Улисс. – М., 1993. Джойс Дж. Собрание сочинений: В 3 т. – М., 1993-1994. Герман Гессе Березина А. Герман Гессе. – Ленинград, 1976. Завадська Е. Відгомін культур Сходу у творчості Гессе // Всесвіт. – 1977. – № 5. Затонский Д.В. Гессе – заперечення і ствердження // Минуле, сучасне, майбутнє. – К., 1982. Затонский Д.В. Герман Гессе – автор „Гри в бісер” // Гессе Г. Гра в бісер. – К., 1983. Каралашвилли Р. Мир романов Г. Гессе. – Тбилиси, 1984. Наливайко Д. Шляхи Германа Гессе // Всесвіт. – 1977. – № 5. Павлова Н.С. Герман Гессе // Типология немецкого романа. – М., 1987. Седельник В.Д. Герман Гессе и швейцарская литератрура. – М., 1970. Целлер Б. Герман Гессе, сам свидетельствующий о себе и о своей жизни. – Челябинск, 1998.
Твори: Гессе Г. Степовий вовк // Всесвіт. – 1977. – № 4, 5. Гессе Г. Гра в бісер. – Харків, 2001. Гессе Г. Игра в бисер. – СПб, 2003. Гессе Г.Степной волк. – СПб, 2003. Гессе Г.Собрание сочинений: В 4 т. – СПб, 1994. Гессе Г. Собрание сочинений: В 8 т. – М.; Харьков, 1996.
![]() |