РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ОПОДАТКУВАННЯ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА УКРАЇНИ

⇐ Предыдущая 567 8 9 10 11 Следующая ⇒

2.1. Аналіз ринку продукції рослинництва в Україні

Сільське господарство є найважливішою складовою частиною агропромислового комплексу України. Воно відіграє вирішальну роль у забезпеченні населення продуктами харчування, а промисловості - сировиною. Успішний розвиток сільського господарства створює передумови для ефективної діяльності багатьох підприємств рідних галузей народного господарства. Основним засобом виробництва в сільському господарстві є земля. Йому властива сезонність, тобто піднесення, спади й припинення виробничого циклу в окремі періоди року. Продукція сільського господарства може призначатися як для виробничого, так і для власного споживання в підприємстві. Наприклад, продукція рослинництва може бути використана як насіння, корм для худоби, а також як натуроплата для членів господарства [8 с.142].

Поточний рівень виробництва у сільському господарстві України знаходиться далеко від потенційного рівня. Внаслідок соціально-економічних перетворень після розпаду СРСР галузь зазнала суттєвих втрат, як у якісних, так у кількісних показниках. Зокрема скоротилися посівні площі основних сільськогосподарських культур,впала врожайність .

Україні є другою за площею країною у Європі. Загальна площа території становить 603,7 тис.км² , при цьому 71% є придатними для сільськогосподарського використання. На територію України припадає близько 22% всієї землі, що придатна для сільськогосподарського обробітку у Європі. Дві третини площі земель придатних для сільськогосподарського обробітку вкриті чорноземом. Завдяки унікальним природно-кліматичним умовам галузі Україна відіграє важливу роль на світовому ринку продуктів харчування. У 2009 році в Україні було вироблено близько 2,2% зернових у світі , 20% соняшнику та соняшникової олії та 3% рапсу [ 9,с. 46].

Чорноземні ґрунти і сприятливий клімат, велика густота населення, землеробські навички, і зручне економіко-географічне положення зробили рослинництво базовою галуззю с/г.

Україна щодо виробництва озимої пшениці, кукурудзи, цукрових буряків посідає перше, а щодо посівів соняшнику – друге місце між державами СНД. На півночі та Поліссі Південно-західного району прохолодний, вологий клімат і підзолисті ґрунти. Тут дуже добре ростуть льон і сіяні трави. Крім сіяних трав для молочної худоби використовують заплавні луги та лісові пасовища. Більше ніж в інших районах вирощують картоплю. Із зернових культур родять жито та овес, а також гречка. У лісостепу склався найважливіший в Україні район виробництва цукрових буряків та озимої пшениці. Їх вирощуванню сприяють помірна кількість опадів і чорноземні ґрунти. У районі багато садів, а в Закарпатті – виноградників. У Південно-Західному районі на відміну від Донецько-Придніпровського, більше значення має харчова промисловість, особливо цукрова. Вона дає країні понад 40% цукру. У Південному районі де мало опадів і високі літні температури, на чорноземних та каштанових ґрунтах сіють озиму пшеницю, ячмінь , соняшник, на поливних землях – рис. На узбережжі Чорного моря і в Криму багато садів, виноградників, а в степах – бахчанів.

Найважливішим основним засобом і територіальної базою функціонування виробничих процесів у сільському господарстві є земля. Україна має значний земельний фонд ,який перебуває у розпорядженні с/г підприємств і господарств.

Продукція сільського господарства та харчової промисловості традиційно займає велику частку в загальному експорті України. Після набуття незалежності за винятком початку 90-х років, Україна майже постійно була нетто-експортером продукції сільського господарства та харчової промисловості. За цей період у торговельних відносинах відбулися значні зміни: взаємостосунки з головними партнерами, насамперед Росією; торговельна політика (перехід від підтримки імпорту та обмеження експорту до захисту національного виробника через застосування тарифних та нетарифних обмежень на імпорт); коливання обсягу сільськогосподарського виробництва, деякою мірою у зв'язку зі змінами в національній і макроекономічній політиці, зокрема політиці валютних курсів.

Експортний потенціал аграрного сектору визначають нарощуванням експорту зерна, олійних культур, цукру та інших культур.

У 2010 р. експортовано продукції рослинництва на суму 2235,9 млн. дол США, або 74,7% загального обсягу експортованої сільськогосподарської продукції. У структурі експорту найбільша частка припадає на олію (18,6%), зернові (13,4%), насіння олійних культур (8,1%), цукор, мелясу та кондитерські вироби (6,7%) [31,с.78].

Щодо експорту/імпорту в даний час, Державна служба статистики України подає такі дані за 2012 рік:

1) Експорт :

o пшениця: Іспанія(263837 дол. США), Єгипет(519811 дол. США);

o кукурудзи: Іспанія (449373 дол. США), Ізраїль(138165 дол. США), Республіка Корея (178663 дол. США) , Португалія (205094 дол.

США);

o соєві боби : Італія (205094 дол. США), Єгипет(77209 дол. США);

o насіння свиріпи : Бельгія (134341 дол. США), Нідерланди (111246 дол. США);

o насіння соняшника : Туреччина( 94765 дол. США);

o олія соняшникова: Індія (1001604 дол. США), Єгипет (446152 дол.

США), Іспанія (142880 дол. США).

2) Імпорт:

o олія пальмова :Індонезія( 106474 дол. США), Mалайзія (25570 дол. США);

o насіння та плоди : Чеська Республіка( 4618 дол. США);

o насіння соняшникове: США (58266 дол. США);

o рис : Пакистан (7622 дол. США);

o кукурудза: Угорщина (59105 дол. США), Румунія (57135 дол. США).

З цих статистичних даних можна зробити висновок,що Україна, більше експортує продукцію рослинництва ,ніж імпортує.

У 2010р. частка продукції рослинництва у загальному обсязі сільськогосподарського виробництва склала 58,1%. Порівняно з 2009р. у галузі рослинництва спостерігалося скорочення обсягів виробництва на 4,6%, у т.ч. в аграрних підприємствах − на 6,7%, господарствах населення − на 2,9%. Господарствами населення було вироблено 54,7% усієї продукції рослинництва. У структурі виробництва продукції рослинництва частка зернових культур у 2010р. склала 28,3%, картоплі та овоче-баштанних культур − 40,6%, технічних культур − 20,2%, плодів, ягід та винограду − 7,2%. Загальна посівна площа сільськогосподарських культур під урожай 2010р. порівняно з 2009р. зменшилась на 38,5 тис. га (на 0,1%) і становила 27,0 млн. га. В аграрних підприємствах посівні площі сільськогосподарських культур зменшились на 1,1% і становили 19,0 млн. га, або 70,4%, господарствах населення – збільшилися на 2,2% (8,0 млн. га, або 29,6%). У 2010р. під зерновими культурами було зайнято 15,1 млн. га (55,9% загальної посівної площі), що на 4,7% менше проти попереднього року. Частка озимих культур у зерновому клині склала 52,3% (7,9 млн. га), з яких під пшеницею було зайнято 6,1 млн. га; ярих культур – 47,7% (7,2 млн. га). У площі ярих зернових культур переважав ячмінь (42,1%), на кукурудзу припадало 37,7% посівів, пшеницю яру – 4,4%. Під технічні культури у 2010р. було відведено 7,3 млн. га, що на 11,5% більше проти 2009р., у т.ч. під олійні культури – 6,7 млн. га (на 9,2% більше), під цукрові буряки – 0,5 млн. га (у 1,6 рази більше), під картоплю та овоче-баштанні культури – 2,0 млн. га (на 0,8% більше), під кормові культури – 2,6 млн. га (на 2,2% менше). У сільськогосподарських підприємствах переважну частку посівів займали зернові (59,4%) та технічні культури (32,9%), тоді як у господарствах населення під зерновими знаходилось 47,9% посівів, під картоплею та овоче-баштанними – 23,5%, під кормовими культурами – 15,4%. У 2010р. виробництвом зернових і зернобобових культур займалося 38,2 тис. аграрних підприємств, соняшнику – 20,0 тис., цукрового буряку – 2,0 тис., сої – 5,9 тис., ріпаку озимого – 4,6 тис. підприємств. Цими господарствами вироблено 29,8 млн. т зернових та зернобобових культур, у середньому по 27,6 ц з 1 га, 5,6 млн. т соняшнику (по 15,4 ц з 1 га), 12,7 млн. т цукрового буряку (по 281,5 ц з 1 га), 1,6 млн. т сої (по 16,2 ц з 1 га), 1,3 млн. т ріпаку озимого (по 17,5 ц з 1 га). Слід відмітити, що продуктивність великих підприємств значно вища, ніж у середньому по 3 підприємствах. Так, 1,3 тис. виробників зернових і зернобобових культур з обсягом виробництва понад 5,0 тис. т кожний отримали з кожного гектара на 9,8 ц збіжжя більше, ніж у середньому по аграрних підприємствах. Господарствами населення у 2010р. вироблено 97,4% картоплі, 90,2% баштанних культур, 88,1% овочів, 83,6% плодів і ягід, 24,2% зерна, 17,5% соняшнику та 7,9% цукрових буряків. Індекс обсягу сільгоспвиробництва у січні—жовтні 2012 р., порівняно з відповідним періодом 2011 р., становив 94,9%, в т.ч. у сільгосппідприємствах — 92,3%, у господарствах населення — 97,5%. Індекс обсягу виробництва продукції рослинництва становив 91,7.Господарства населення одержали 25% загального обсягу виробництва зерна, 97% картоплі, 89% овочів та 84% плодів та ягід.

За січень–вересень попереднього року індекс обсягу виробництва продукції рослинництва порівняно з відповідним періодом 2010р. склав 121,1%, у т.ч. в сільськогосподарських підприємствах – 121,4%, у господарствах населення – 120,8% [26].

Виробництво продукції рослинництва сільськогосподарськими підприємствами залишилось прибутковим. За попередніми підсумками господарської діяльності сільгосппідприємств (крім малих) у 2010р. рентабельність виробництва продукції рослинництва становила 26,4%, проти 16,9% у 2009р. Прибутковим, навіть без урахування дотацій, було вирощування соняшника (64,5%), ріпаку (25,9%), овочів відкритого ґрунту (21,4%), зернових культур (13,7%). Суттєво зросла рентабельність виробництва картоплі – з 12,9% у 2009р. до 47,5% у 2010р. Одним із визначальних елементів у системі заходів щодо нарощування обсягів і підвищення урожайності сільськогосподарських культур є застосування добрив. Під урожай 2010р. сільськогосподарськими підприємствами, крім малих, на площі 12,6 млн. га (69,5% посівних площ) унесено 1,1 млн. т мінеральних добрив (у поживних речовинах), що на 19,6% більше рівня 2009р. У середньому на 1 га загальної посівної площі під усі посіви внесено по 58 кг добрив проти 48 кг у 2009р. Із загальної кількості мінеральних добрив 63,9% використано під зернові культури, 32,2% – під технічні, 1,3% – під картоплю й овочеві культури. У структурі внесених мінеральних добрив найбільшу питому вагу займали азотні добрива (73%), на фосфорні та калійні припадало відповідно 14,9% та 12,1% обсягу. Органічні добрива (9,9 млн. т, що на 5,4% менше рівня 2009р.) внесено на площі 0,4 млн. га, що складає лише 2,2% загальної площі посівів. Найбільше органіки (45,1%) внесено під зернові культури (4,5 млн. т, або на 19,2% менше проти 2009р.) та 26,8% – під технічні культури (2,7 млн. т, або на 37,5% більше). Для покращення якості ґрунтів аграрними підприємствами, крім малих, у 2010р. вапнування ґрунтів проведено на площі 73,2 тис. га, гіпсування ґрунтів – на 4,4 тис. га. У ґрунт унесено 340,8 тис. т вапняного борошна й інших вапнякових матеріалів, 23,4 тис. т гіпсу. Площа, на якій застосовувалися засоби захисту сільськогосподарських рослин, становила 12,2 млн. га, у т.ч. пестициди – 10,8 млн. га, що відповідно на 9,3% і на 10,0% більше показників 2009р. У вартісній структурі реалізації продукції сільськогосподарськими підприємствами продукція рослинництва займає 67% від загального обсягу реалізації. У 2010р. порівняно з попереднім роком її продано більше на 26%. Частка зернових культур у загальному обсязі реалізації продукції рослинництва склала 43,7%, олійних культур − 37,6%[26]. Продаж комерційним господарюючим суб’єктам є основним напрямом збуту продукції для сільськогосподарських підприємств, на який припадає 82,5% усієї реалізованої продукції рослинництва. У 2010р. сільськогосподарські підприємства за цим напрямом реалізували 79% зернових культур, 90% олійних культур, 78,6% картоплі, 61,4% винограду, 58,8% баштанних культур. На ринку і безпосередньо переробним підприємствам реалізовано 13,6% рослинницької продукції. За цими напрямами було продано 93,3% цукрових буряків, 49,4% овочів, 50,1% плодів та ягід. Середні ціни продажу сільськогосподарськими підприємствами продукції рослинництва, що склалися у 2010р., зросли проти 2009р. на 39,8%. Дані щодо середніх цін реалізації основних видів продукції рослинництва відображені в таблиці. У загальній вартості експорту сільськогосподарської продукції і продовольства продукція рослинного походження становила 40,1%. При цьому, 62,1% загального обсягу експорту продукції рослинництва припадало на зернову групу, 27,3% – на насіння і плоди олійних рослин. Експорт зерна в натуральному вимірі за 2010р. склав 13,9 млн. т, що менше показника попереднього року на 46%. У вартісному вимірі експорт зернових культур скоротився на 30,6% (за рахунок скорочення поставок пшениці, ячменю та кукурудзи). Порівняно з 2009р. на 17,8% збільшився обсяг експорту їстівних плодів, горіхів та цитрусових, на 4,3% – насіння і плодів олійних рослин.На продукцію рослинництва припадає 27,3% всього імпорту сільськогосподарської продукції та продовольства. В обсязі імпорту продукції рослинництва найбільшу частку займають їстівні плоди і горіхи, цитрусові – 46,9%, а також кава, чай, прянощі – 15% [6].

Індекс виробництва продукції рослинництва у 2010р. порівняно з 2009р. становив 95,4%, у т.ч. в сільськогосподарських підприємствах - 93,3%, у господарствах населення - 97,1%.

Аграрними підприємствами (крім малих) для забезпечення врожаю 2012р. підготовку ґрунту під посіви озимих культур (включаючи чисті пари) проведено на площі 6,6 млн. га (як і торік); зяблеву оранку – на площі 2,8 млн. га (на 5,6% більше); озимі на зерно і зелений корм, включаючи ріпак, посіяно на площі 4,7 млн. га (на 3,4% менше, ніж торік), у т.ч. зернові на зерно – на площі 3,8 млн. га (на 2,4% менше) [6].

⇐ Предыдущая 567 8 9 10 11 Следующая ⇒

Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.su - 2024 год. Все права принадлежат их авторам!