ФУНКЦІЇ КЕРІВНИКА В ПРОЦЕСІ УПРАВЛІННЯ

Керівник повинен знати свої функціональні обов 'язки, свої права і повноваження в різних сферах служ­бової діяльності: в організації оперативно-службової діяль­ності, в підборі, підготовці, вихованні і розстановці кадрів, створенні необхідних умов для їх роботи, розпорядженні матеріальними цінностями і фінансами, прогнозуванні си­туації і плануванні роботи. Керівник повинен знати свою компетенцію щодо вжиття заходів покарання і заохочення, щодо організації службових відряджень, щодо прийому на роботу і звільнення.

Керівник повинен здійснювати свої функі/ії такими методами і засобами, щоб вони були зрозумілими для коле­ктиву в цілому і окремих працівників, враховувати, що ін­тереси підлеглих не завжди співпадають з намірами керів­ників, і навпаки.

Функції керівника здійснюються безперервно і цик­лічно, залежно від обставин і завдань, вони мають охоплю­вати всі напрямки діяльності органу внутрішніх справ і окремих його підрозділів. Залежно від завдання, обсягів і часу виконання, функції керівника можуть поділятися на основні і допоміжні, постійні й тимчасові, внутрішні й зо­внішні, але серед них немає другорядних. Кожний день ке­рувати органом внутрішніх справ - це постійна функція на­чальника органу, займатись науковою організацією праці -допоміжна, очолювати міжрайонну пошукову групу, орга­нізовану наказом вищого керівника - тимчасова, розробити графік чергування, виплатити заробітну плату - внутрішня, функція зв'язку з населенням і засобами масової інформації - зовнішня. За робочий день начальник районного відділу внутрішніх справ десятки разів може змінювати види своєї

діяльності. Важливо, щоб ці зміни проходили плавно, без­болісно для колективу, органічно поєднувались між собою.

Керівники вищих рівнів можуть частину своїх фун­кцій передавати підлеглим. МВС України в 1992 р. право призначення начальників районних і міських відділів внут­рішніх справ передало обласним управлінням, а Управлін­ня внутрішніх справ в областях делегувало право призна­чення молодшого начальницького складу начальникам ря­ду районних і міських органів.

Не можна передавати ті функції, виконання яких

закріплено нормативними актами законодавчого характеру або вищими органами управління. Не можна, наприклад, передавати право процесуального затримання іншим поса­довим особам крім тих, кому це право надано законом. Де-легуючи окремі повноваження підлеглим, керівник пови­нен посилити контроль за їх виконанням іншими особами. Разом з обов'язками слід передавати і відповідні права. Пе­редавати повноваження можна не тільки керівникам ниж­чого рівня, але й рядовим виконавцям. Це фактично має мі­сце, коли рядові працівники призначаються виконуючими обов'язки старших по службі, очолюють тимчасові струк­тури, створені для виконання певних завдань, коли праців­ник зараховується до резерву на висунення, проходить ста­жування за індивідуальним планом, виконує доручення ке­рівника щодо вивчення якоїсь проблеми, перевіряє вико­нання наказу, керує оперативно-слідчою групою і т.ін. Пе­редача повноважень оформлюється наказом, в якому ви­значається кому, в яких обсягах, на який час передаються ті

чи інші функції.

Керівник одночасно організує діяльність підлеглої

системи на виконання різних завдань: охорону громадсько­го порядку і боротьбу із злочинністю, боротьбу з економіч­ною злочинністю, забезпечення дорожнього руху і пожеж­ної безпеки, профілактику загальної злочинності та індиві­дуальної профілактики. Залежно від завдань, які стоять пе­ред керівником, визначаються його функції у сфері органі­зації, аналізу, прогнозування, контролю та обліку, підго­товки кадрів тощо.

Функції керівника органу внутрішніх справ можна

умовно поділити на: організаційно-адміністративні, спеці-107

<<>>
альні, забезпечення, виховні, методичні, контрольні, громад­ські (представниі(ькі).

Організаційно-адміністративні передбачають здій­снення таких методів і прийомів управління, які здатні за­безпечити найвищу ефективність діяльності органу внут­рішніх справ. Начальник органу спільно з відповідними службами розподіляє обов'язки між підлеглими, координує їх діяльність, здійснює підбір, навчання, розстановку і пе­реміщення кадрів, видає накази і розпорядження, організує виконання поставлених перед системою завдань.

Керівник органу внутрішніх справ виконує і спеці­альні функції, як найбільш професіонально підготовлений працівник, грамотно ставить, роз'яснює шляхи їх виконан­ня, особисто очолює оперативно-розшукові групи по роз­криттю найбільш небезпечних злочинів, навчає підлеглих за принципом «роби, як я». Керівник органу внутрішніх справ виконує і специфічні функції по управлінню операти-вно-розшуковою діяльністю ОВС, займаючись нею особисто.

Функції забезпечення направлені на матеріально-технічне, фінансове, медичне та інше забезпечення опера­тивно-службової діяльності.

Виховна функція керівника здійснюється в процесі його повсякденної діяльності. Керівник виховує і особис­тим прикладом, і навчанням, і контролем,'методами пере­конання і примусу. Керівник постійно повинен мати на ува­зі виховне значення прийнятих ним управлінських рішень. Виховну функцію бажано здійснювати адресне з метою по­зитивного впливу на конкретних працівників, корекції їх поведінки, свідомого відповідального ставлення до вико­нання покладених на них обов'язків.

Методичні функції передбачають розробку най­більш ефективних прийомів і методів підготовки, прийнят­тя і виконання управлінських рішень.

Контрольні функції направлені на вивчення і пере­вірку стану керованої системи (об'єкта управління) після реалізації організаційно-адміністративних функцій.

Керівник органу внутрішніх справ виконує з начні представницькі функції, бо він є, по суті, громадським дія­чем, бере участь у різних нарадах і конференціях, у роботі різних виборних органів, підтримує зв'язки з громадськими організаціями, спільно з ними розробляє рішення щодо

охорони громадського порядку, профілактики правопору­шень, з різних соціальних питань і тим самим виконує гро­мадські функції.

Усі функції по управлінню системою керівник по­винен виконувати своєчасно і комплексно.

Функціональні обов'язки керівника розробляються на певний час, вони змінюються залежно від тих прав і по­вноважень, які надає вищий суб'єкт управління відповідно до діючого законодавства і нормативних актів МВС України.

Орієнтовно функціональні обов'язки начальника Управління МВС України в області можуть бути такими:

Начальник УМВС в області:

1. Одночасно за посадою є:

а) начальником міліції області;

б) головою колегії управління, організує її роботу. втілює у життя її рішення;

в) керівником оперативної наради з усіх питань дія­льності Управління, органів та підрозділів;

г) начальником цивільної оборони Управління вну­трішніх справ (забезпечує вирішення питань військово-мобілізаційної роботи);

д) старшим оперативним начальником для органів, підрозділів, установ, учбових закладів, підпорядкованих безпосередньо МВС України, які розташовані на території області, забезпечує їх постійну взаємодію з територіальни­ми органами внутрішніх справ, делегує свої функції опера­тивного управління деякими з цих органів, підрозділів, установ своїм заступникам;

є) першим заступником керівника оперативного штабу під час проведення операції «Сполох», забезпечує діяльність органів внутрішніх справ під час проведення операції, а також навчань і тренувань;

ж) заступником голови обласної координаційної ради з питань охорони правопорядку та боротьби зі зло­чинністю.

2. У разі необхідності делегує своїм заступникам та іншим керівникам частину наданих йому за посадою повноважень.

3. Здійснює на засадах єдиноначальності та колегі­альності загальне керівництво діяльністю Управління вну-

<<>>
трішніх справ і несе персональну відповідсиїьність за успі­шне вирішення покладених на нього завдань.

4. Організує в Управлінні внутрішніх справ:

а) збирання та аналіз інформації про оперативну об­становку;

б) контроль за виконанням законів, рішень органів державної влади та управління, наказів, вказівок, рішень колегії МВС України;

в) використання позитивного досвіду роботи орга­нів та підрозділів внутрішніх справ України, виявлення, вивчення та упровадження досвіду роботи підпорядкованих органів;

г) реєстрацію та облік вчинених злочинів, а також результатів оперативно- службової діяльності; координує використання у боротьбі зі злочинністю автоматизованого банку даних;

д) організовує роботу щодо розкриття особливо тя­жких злочинів та розшуку небезпечних озброєних злочинців.

5. Організовує матеріально-ресурсне забезпечення органів, підрозділів та установ внутрішніх справ, для чого:

а) забезпечує планування і фінансування, ефективне використання коштів та матеріальних засобів, які виділяю­ться на утримання органів внутрішніх справ, додержання режиму економії;

б) затверджує, кошториси на капітальний ремонт і технічні (технологічні) проекти на будівництво підпри­ємств, будинків та споруд;

в) дозволяє придбання і утримання органами внут­рішніх справ техніки та майна (згідно з наказом МВС України), переводить підпорядковані підприємства та ор­ганізації з однієї групи за оплатою праці до іншої у зв'язку зі зміною обсягів виробництва, відносить заново створені підприємства до таких груп;

г) забезпечує необхідні умови праці та побуту осо­бового складу і членів сімей працівників органів та підроз­ділів внутрішніх справ;

д) дозволяє видачу одноразової допомоги та при­ймає особисто рішення про матеріальну допомогу праців­никам органів внутрішніх справ;

6. Організує і контролює роботу з кадрами:

а) призначає на посади і звільняє з них працівників органів, підрозділів та установ відповідно до встановленої номенклатури посад;

б) присвоює чергові спеціальні звання начальниць­кого складу до підполковника міліції (підполковника внут­рішньої служби) включно;

в) звільняє з органів внутрішніх справ осіб началь­ницького складу до підполковника міліції (підполковника внутрішньої служби), а через хворобу зі зняттям з військо­вого обліку - до полковника міліції (полковника внутріш­ньої служби) включно;

г) керує групами професійної підготовки начальни­ків служб управління і начальників міськрайорганів внут­рішніх справ та відділів міліції;

д) у встановленому порядку, керуючись типовими штатами, створює, затверджує штати, реорганізує і скасо­вує підрозділи, затверджує штати підрозділів (за винятком апарату управління державної служби охорони), змінює ка­тегорію працівників у межах встановленого фонду заробіт­ної плати і загальних лімітів чисельності для міських і ра­йонних органів внутрішніх справ, відділів міліції.

7. Здійснює адміністративно-розпорядчу діяль­ність, у тому числі:

а) здійснює дисциплінарну практику в повному об­сязі наданих йому Дисциплінарним статутом органів внут­рішніх справ повноважень, заохочує громадян за активну роботу з охорони громадського порядку і боротьби зі зло­чинністю;

б) видає у межах своєї компетенції, на основі і у ви­конання законів та інших нормативних актів, накази та ін­струкції (в тому числі, спільні з керівниками інших ві­домств) і дає вказівки, обов'язкові для виконання безпосе­редньо підпорядкованими органами, підрозділами, підпри­ємствами та установами.

Орієнтовно функціональні обов'язки начальника відділу УМВС в місті, районі можуть бути такими.

Начальник відділу:

1) керує діяльністю відділу внутрішніх справ (далі -відділу) та забезпечує виконання поставлених перед відді­лом завдань; є начальником органу дізнання, старшим опе­ративним начальником для всіх (за винятком вищих) орга-

II!

<<>>
нів і підрозділів внутрішніх справ, які розташовані на тери­торії міста (району);

2) безпосередньо керує штабом (групою аналізу та інформації), черговою частиною, підрозділами дізнання, державної служби боротьби з економічною злочинністю та експертно-криміналістичною, фінансовою та господарсь­кою діяльністю, канцелярією, оперативним зв'язком, відді­леннями міліції (за їх наявності);

3) забезпечує негайне реагування на повідомлення про порушення громадського порядку, злочини, стихійні лиха, масові безладдя та інші надзвичайні пригоди;

4) організує роботу служб та підрозділів відділу щодо своєчасного попередження, припинення і розкриття злочинів, розшуку злочинців та осіб, які пропали без вісти;

особисто здійснює контроль та бере участь в організації розкриття тяжких злочинів;

5) організовує у встановленому порядку взаємодію відділу з іншими органами внутрішніх справ, у тому числі на транспорті, з установами виконання покарань, іншими державними органами у питаннях охорони громадського порядку і боротьби зі злочинністю;

6) забезпечує своєчасне надання інформації з пи­тань боротьби зі злочинністю до інстанцій; вносить пропо­зиції щодо вдосконалення правоохоронної діяльності до місцевих органів представницької та виконавчої влади;

7) керує роботою оперативної наради, забезпечує розробку піврічних та оперативних планів відділу, квар­тальних планів роботи служб відділу, особисто контролює хід їх виконання;

8) заслуховує звіти керівників відділів міліції, які дислокуються на території району, дає їм обов'язкові до виконання вказівки, які стосуються координації дій у пи­таннях боротьби зі злочинністю і охорони громадського порядку;

9) організує взаємодію між працівниками карного розшуку, державної служби безпеки, ДАІ, дільничними ін­спекторами міліції, іншими службами і підрозділами у ви­рішенні кримінально-процесуальних, адміністративно-правових і оперативно-розшукових завдань;

10) здійснює контроль за роботою підлеглих з дже­релами оперативної інформації, особисто бере участь в їх

підборі та придбанні, заведенні та реалізації оперативних обліків;

11) організує надання практичної допомоги підроз­ділам міліції, які дислокуються на території району, у пи­таннях охорони громадського порядку та боротьби зі зло­чинністю;

12) забезпечує процесуальну самостійність слідчого підрозділу відділу на базі норм кримінально-процесуаль­ного права;

13) спільно з керівником слідчого підрозділу здійс­нює контроль за додержанням строків слідства і утримання заарештованих осіб під вартою, вживає заходів щодо недо­пущення порушень цих строків;

14) організує та контролює роботу дізнання у кри­мінальних справах і протокольній формі досудової підго­товки матеріалів; особисто затверджує процесуальні доку­менти дізнання (постанови про порушення або відмову в порушенні кримінальних справ, зупинення провадження ді­знання у кримінальних справах, передання справ за підслі­дністю та протоколи про обставини вчинення злочину);

15) здійснює контроль за додержанням підлеглими обліково-реєстраційної дисципліни, дотриманням законності;

16) забезпечує контроль за порядком затримання і доставлення громадян у відділ; затверджує протоколи за­тримання на підставі вимог Кримінально-процесуального кодексу України;

17) особисто виїжджає на місця вчинення тяжких злочинів і організує роботу з розшуку злочинців по «гаря­чих слідах»;

18) розглядає підвідомчі міліції, згідно зі ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справи про адміністративні порушення та накладає у вста­новленому порядку адміністративні стягнення;

19) організує та особисто проводить серед населен­ня роботу щодо роз'яснення чинного законодавства, ін­формує про заходи, яких вживають органи внутрішніх справ для зміцнення правопорядку і боротьби зі злочинніс­тю; забезпечує взаємодію із засобами масової інформації;

<<>>
ОРІЄНТОВНИЙ ГРАФІК РОБОТИ НАЧАЛЬНИКА

Схема 4