ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОБО­ТИ 3 КАДРАМИ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Розвиток демократії, зміцнення законності і держа­вної дисципліни, дотримання прав і свобод людини нероз­ривно пов'язані з підвищенням якості і ефективності робо­ти органів внутрішніх справ, яка, в свою чергу, залежить від належної організації їх управління.

Головним напрямком управлінської діяльності в рі­зних соціальних системах, в тому числі і в системі органів внутрішніх справ, є робота з персоналом, тобто діяльність з відбору, підготовки, розміщення, виховання, організації та контролю виконання функціональних обов'язків конкрет­них працівників. Служба в органах внутрішніх справ хара­ктеризується особливими умовами. Вона вимагає не тільки значних фізичних, моральних і емоціональних зусиль, а та­кож постійної готовності діяти з високою динамічністю і в

Сливка С.С. Основні аспекти прояву соціальної культу­ри працівників міліції. Львів, 1992. С. 25.

непередбачуваних та непрогнозованих обставинах. Для неї притаманні постійні зміни умов діяльності і характеру, фа­кторів зовнішнього середовища, котрі впливають на пра­цівника. У цих умовах особливого значення набуває психо­логічне забезпечення роботи з кадрами органів внутрішніх справ. Психологічне забезпечення діяльності особового складу органів внутрішніх справ - це комплекс ціленаправ-лених заходів щодо професійної орієнтації молоді, профе­сіонального психологічного відбору і психологічного супро­водження працівників у процесі їх підготовки до служби та виконання службових обоє 'язків.

Метою проведення заходів психологічного забез­печення службової діяльності є оптимізація виконання обов'язків на основі індивідуально-психологічних особли­востей працівників, своєчасне надання -психологічної до­помоги в професіональній адаптації та психологічної реа­білітації після стресових ситуацій.

Виходячи із мети, основними завданнями психоло­гічного забезпечення є:

- робота по професійно-психологічному відбору кандидатів на службу в органи внутрішніх справ;

- забезпечення професійно-психологічної підготов­ки працівників органів внутрішніх справ;

- заходи щодо підтримання належного соціально-психологічного клімату в колективі;

- індивідуальна психологічна допомога працівникам;

- первинна психопрофілактика;

- психологічне супроводження проходження служби;

- психологічний аналіз професіональної діяльності;

- психологічне обстеження та дослідження проце­сів, що відбуваються навколо та у самому колективі.

Відомо, що кожна людина володіє різною мірою придатності чи непридатності до того чи іншого виду дія­льності. І завдання спеціалістів полягає в тому, щоб допо­могти кожній людині вибрати для себе той вид праці, який би найбільшою мірою відповідав її особистим якостям. Практика показує, що в багатьох випадках працівники не досягають бажаних результатів тільки тому, що не пройш­ли професіонального відбору, їм не надали допомоги в професіональній орієнтації, що не була встановлена психо­логічна придатність до професії. Психологічна придатність

<<>>
до професії - це якість особистості, яку можна визначити за двома критеріями: успішному оволодінню професією і сту­пенем задоволеності людини своєю працею. Професійна придатність формується в процесі навчально-професійної і трудової діяльності, але це не виключає необхідності вивчення природних передумов професійної придатності, виявлення всіх фізіологічних, психологічних і соціальних чинників, що дозволяє в кожному конкретному випадку намічати прийоми і методи досягнення оптимального ре­зультату. Робота по професійно-психологічному відбору кандидатів на службу в органи внутрішніх справ та на навчання здійснюється за допомогою методів соціально-психологічного вивчення та професійної психодіагностики. Ця робота здійснюється працівниками підрозділів соціаль­ної роботи та психологічного забезпечення управлінь (від­ділів) по роботі з особовим складом, як правило, в співпра­ці з центрами психіатричної допомоги та психофізіологіч­ного відбору управлінь охорони здоров'я. Здійснення про­фесійно-психологічної підготовки здійснюється психоло­гами в основному за допомогою таких форм, як проведення занять з різними категоріями працівників та підготовки, надання методичних матеріалів, а також консультацій кері­вництва.

Основними темами занять з професійної психологі­чної підготовки мають бути такі: «Формування психологіч­ної готовності у працівників до дій в екстремальних ситуа­ціях службової діяльності», «Відпрацювання навичок без­конфліктного спілкування з колегами і громадянами», «Са­мовладання та саморегуляція працівника органів внутріш­ніх справ», «Психологічний захист від стресогенних факто­рів», «Профілактика суїцидальних проявів серед працівни­ків (слухачів)», «Професійне спілкування працівників з громадянами», «Методи психологічного впливу в системах управління», «Психологічна згуртованість і психологічні контакти в колективі» тощо. Заняття з питань професійно-психологічної підготовки можуть проводитись як колекти­вно, так і індивідуально. Від індивідуальної професійно-психологічної підготовки конкретних працівників значною мірою залежить соціально-психологічний клімат в органі внутрішніх справ.

Поняття «психологічний клімат» розглядається, як правило, в зв'язку з психологічною сумісністю та психоло­гічною згуртованістю. Високий рівень сумісності, єднання є важливим фактором впливу на формування соціально-психологічного клімату в колективі. Під психологічним кліматом розуміється сформована в окремому підрозділі чи в цілому органі внутрішніх справ моральна (емоціональна) атмосфера, комфортна чи дискомфортна для членів колек­тиву. Основними показниками психологічного клімату в колективі є задоволеність працею і окремими сторонами службової діяльності, перспективами просування по служ­бі, підвищення кваліфікації, характером міжособистісних стосунків у підрозділах і в органі внутрішніх справ в ціло­му, станом трудової дисципліни і законності, плинністю кадрів, конфліктністю та шляхами їх розв'язання. Особли­вості психологічного клімату в окремих підрозділах вивчаються шляхом співбесід, анкетування, інтерв'ю, соці-ометрії, аналізу діяльності і її результатів, знайомством з умовами праці та побуту. Безумовно, що найкращих ре­зультатів у роботі досягають ті колективи органів внутріш­ніх справ, в яких створений і підтримується оптимальний соціально-психологічний клімат. Важлива роль в форму­ванні останнього належить керівникам, кожний із яких му­сить намагатись завоювати авторитет, відповідний не тіль­ки формальному статусу начальника, але і визначеного лі­дера - найбільш важливого і ініціативного члена колекти­ву. Оптимальний соціально-психологічний клімат створює необхідні передумови для високої морально-психологічної стійкості колективу органу внутрішніх справ, його згурто­ваності, які проявляються в здатності протистояти впливу деструктивних чинників, екстремальних ситуацій при збе­реженні своїх соціальних функцій.

При здійсненні заходів по підтриманню належного соціально-психологічного клімату необхідно враховувати обставини економічного, політичного, соціального, демог­рафічного та іншого характеру, які на нього впливають, зо­крема діяльність адміністрації, органів місцевого самовря­дування, громадських організацій, рівень матеріального, технічного та фінансового забезпечення, розподіл функціо­нальних обов'язків, формальні і неформальні взаємовідно-

<<>>
сини, вікові та статеві особливості колективу, національний склад і таке інше.

Після виконання тих чи інших заходів по підтримці належного соціально-психологічного клімату слід проана­лізувати зміни в настроях працівників, в їх ставленні до ви­конання службових обов'язків, у взаємних стосунках, у до­триманні правил внутрішнього розпорядку і дисципліни.

Працездатний згуртований колектив виникає не зразу - цьому передує довгий процес становлення і розвит­ку, успіх яких визначається рядом обставин, мало залежних від того, формується колектив свідомо і ціленаправлено, за наказом, чи стихійно. Перш за все мова іде про ясні і зро­зумілі цілі майбутньої діяльності колективу, відповідних внутрішнім напрямкам, ради досягнення яких люди готові повністю чи частково відмовитись від свободи рішень і вчинків й підкоритись груповій владі. Прикладом може бу­ти створення слідчо-оперативної групи для розкриття зло­чину, яка працює в злагоді і сумлінно, будучи об'єднаною не тільки рішенням керівника, але і власним бажанням до­сягти цілі і, навпаки, якщо така група не згуртована, а її члени не терплять один одного, то вона ніколи не буде ма­ти успіху в роботі.

Другою важливою умовою успішного формування колективу є наявність певних, навіть незначних досягнень у процесі спільної діяльності, які наглядно демонструють її явні переваги перед індивідуальною.

В офіційному, формальному колективі, участь в ро­боті якого є обов'язковою, досягнення, навіть незначні, не­обхідно заохочувати.

Одним із основних завдань психологічної роботи є вивчення особового складу в підрозділах органів внутріш­ніх справ та надання практичних рекомендацій керівництву по переміщенню працівників з метою підвищення якості виконання службових обов'язків.

Практика дає можливість після ґрунтовного вивчення колективу побудувати структуру неформальних взаємостосунків між всіма співробітниками, визначити мі­сце кожного працівника в своєму колективі, встановити за­сади, на яких грунтується об'єднання особового складу в мікрогрупи, а в разі з'ясування негативного спрямування цих засад вчасно вжити заходів щодо запобігання розвитку

негативних явищ. Методика також дає можливість виявити та вчасно спрогнозувати напрямок можливого негативного впливу з боку осіб, які можуть бути віднесені до «групи ри­зику», на колег в колективі. Поряд з цим вона дає можли­вість з'ясувати стан справ з процесом адаптації молодих працівників на новому робочому місці та надати керівницт­ву рекомендації щодо сприяння цим працівникам у швид­кому та ефективному адаптуванні до умов служби.

Соціометричні дослідження дають кращий резуль­тат під час застосування їх поряд з методиками індивіду­ально-психологічного вивчення кожного працівника колек­тиву, що досліджується.

Молодих працівників, які проходять початкову під­готовку, необхідно знайомити з курсом «Початкова психо­логічна підготовка». Під час занять вони вивчають специ­фіку роботи в екстремальних умовах, ознайомлюються з психотравмуючими факторами, які можуть мати місце під час ексцесів, та з можливими психічними захворюваннями, що можуть виникнути в результаті впливу таких факторів в умовах підвищеного ризику для життя.

Кожний працівник, що проходить початкову психо­логічну підготовку, має змогу на практичних заняттях з'ясувати свій тип вищої нервової діяльності, тип нервової системи та згідно з отриманими результатами - тип темпе­раменту, що в чистому вигляді проявляється лише в екст­ремальних умовах з прямою загрозою життю та здоров'ю осіб, які перебувають у таких умовах. Визначивши всі по­зитивні й негативні сторони власної поведінкової реакції в надзвичайній ситуації, працівник зробить висновок щодо корегування власної поведінки на службі, та окреслює на­прями роботи над особистими вольовими якостями.

З особами, схильними до систематичних порушень дисципліни, необхідно проводити заходи психолого-педагогічного впливу, які б включали індивідуально-виховну роботу, проведення психокорекційної роботи з ви­користанням психологічних тестів, співбесід, відвідування за місцем проживання з метою з'ясування об'єктивних причин, що могли призвести до порушень службової дис­ципліни та неправильної поведінки в побуті.

Індивідуальна допомога працівникам надається психологами в основному в ході індивідуальних психологі-

<<>>
чних консультацій. Така допомога може надаватись і чле­нам сімей працівника, якщо це може позитивно вплинути на його власний психологічний стан.

Індивідуальна психологічна допомога може надава­тися як за ініціативою психологів, так і за дорученням кері­вництва та зверненням працівників або членів їх сімей.

Основними підставами для надання індивідуальної психологічної допомоги можуть бути:

- конфліктність і труднощі у взаєминах з членами сім'ї;

- нервово-психічна перевтома, викликана трудно­щами служби і соціально-економічного стану в ОВС і дер­жаві в цілому;

- конфліктність і труднощі у взаєминах з колегами та громадянами;

- негативний психологічний вплив з боку криміналітету;

- психотравми, отримані під час виконання службо­вих обов'язків;

- порушення дисципліни працівником. Спостереження показують, що кваліфікована інди­відуальна психологічна допомога, як правило, дає позитив­ні зміни в самопочутті працівника, в його поведінці та ста­вленні до роботи.

З метою запобігання девіантної поведінки, загибелі і травматизму працівників здійснюється первинна психо­профілактика. Вона проводиться психологами спільно з медичними працівниками. Психопрофілактика дозволяє виявити працівників, які за своїми індивідуально-психологічними якостями потребують поглибленого пси­хологічного супроводження з метою запобігання вказаним проявам. Посиленої психологічної уваги потребують також працівники, що потерпіли внаслідок психотравматичних ситуацій. Окремі з них можуть бути направлені до центрів психіатричної допомоги та психофізіологічного відбору, з іншими проводиться індивідуальна профілактична робота за місцем служби. Психологами органів внутрішніх справ проводиться також робота по профілактиці суїцидів серед особового складу. Така робота здійснюється у формах ін­дивідуальної та групової первинної психопрофілактики, а також у ході проведення занять з професійної підготовки. З метою глибокого вивчення причин і умов, що сприяють не-

гативній поведінці окремих працівників, доцільно до участі в службових розслідуваннях залучати і психологів.

Психологічне супроводження проходження служби здійснюється психологами шляхом участі в роботі кадро­вих комісій, підготовки аналітичних документів стосовно працівників, котрих включають до резерву на висунення, переводять на інші посади, висувають на заміщення керів­них посад. Психологи беруть участь в атестуванні праців­ників, здійснюють психологічну підтримку адаптації моло­дих працівників, курсантів і слухачів до умов служби. Вони готують експертні висновки стосовно пересування праців­ників по службі та тих працівників, яких включено до гру­пи «ризику».

Психологи можуть залучатись і безпосередньо до проведення оперативно-розшукових заходів та слідчих дій як спеціалісти. Вони беруть участь або складають само­стійно психологічні портрети злочинців, можуть брати участь в проведенні допиту, спостерігаючи за підозрюва­ним чи звинуваченим, під час обшуку та інших слідчих дій робити висновки та давати поради оперативним працівни­кам, які такі дії виконують. Рекомендується залучати пси­хологів і до проведення слідчо-оперативних дій з неповно­літніми, або з потерпілими, яким необхідна психологічна підтримка.

У ряді органів внутрішніх справ психологи надають консультації населенню через засоби масової інформації, в деяких органах внутрішніх справ та в вузах МВС впрова­джено «телефони довіри», за якими працівники можуть отримати невідкладну анонімну психологічну допомогу та консультацію.

Важливим моментом психологічного забезпечення роботи з кадрами органів внутрішніх справ є психологіч­ний аналіз професіональної діяльності. Психологічний ана­ліз професіональної діяльності становить основу для таких науково-практичних задач, як профвідбір, профконсульта-ція, профадаптація і профреабілітація, профпідготовка і профперевтомлення, профтравматизм, реконструкція існу­ючих і проектування нових видів професіональної діяльно­сті. На основі психологічного аналізу професіональної дія­льності розробляються професіограми і психограми, психо­логічні портрети різного виду професіональної діяльності.

<<>>
Психологічний аналіз професіональної діяльності застосовується і при соціологічних дослідженнях стосовно громадської думки про успіхи і недоліки працівників орга­ну внутрішніх справ, організації заходів паблік рілейшнз (зв'язків з оточенням).

Узагальнюючи, слід сказати, що психологічне за­безпечення роботи з кадрами органів внутрішніх справ реа­лізується через наступні функції:

- організаційну - впровадження результатів і реко­мендацій психологічних досліджень, організація практич­них заходів (в т. ч. навчання раціональним навичкам діло­вого спілкування, прийняття колективних рішень, адапта­ція до служби, корекція поведінки та інше);

- дослідницьку - вивчення різних психологічних явищ серед особового складу;

- пропагандистську - розповсюдження психологіч­них і психогігієнічних знань в колективі;

- консультативну - регулювання взаємовідносин, зняття внутрішньої і міжособистісної напруги, надання психологічної допомоги;

- виховну - прищеплення почуття поваги один до одного, колективізму, культури спілкування, відповідаль­ного, свідомого і сумлінного ставлення до своїх обов'язків.

Психологічне забезпечення роботи з кадрами орга­нів внутрішніх справ мусять здійснювати не тільки психо­логи, а й інші працівники, перш за все керівники, працівни­ки відділів (відділень) по роботі з особовим складом, меди­чні працівники, працівники соціальної служби.