Місце Конституційного Суду України в системі вищих органів державної влади

Завданням Конституційного Суду України є гарантування верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України.

Організація, повноваження та порядок діяльності Конституційного Суду України визначаються Конституцією України та Законом України “Про Конституційний Суд України”. Діяльність Конституційного Суду України ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повноти і всебічності розгляду справ та обґрунтованості прийнятих ним рішень. Конституційний Суд України є особливим судовим органом конституційного контролю. Така природа Конституційного Суду пояснюється тим, що останніми роками у світі дедалі більше обґрунтовується думка про те, що поряд із законодавчою, виконавчою і судовою владою має існувати четверта влада — контрольна. Контрольна влада згідно з однією з теорій у науці конституційного права — влада, яка посідає самостійне місце в системі розподілу державної влади поряд з законодавчою, виконавчою і судовою. У більшості держав контрольна влада представлена вищими органами держави особливого роду (конституційні суди, рахункові палати, державні контролери, суперінтенданти, омбудсмени). На відміну від відомчого, адміністративного контролю, інститути контрольної влади посідають самостійне місце, вони організаційно відокремлені від інших гілок влади. Органи контролю, і зокрема Конституційний Суд України, займаються лише розслідуванням, перевіркою, вивченням стану справ і не мають права втручатися в оперативну діяльність установ і підприємств. Звичайно, вони доповідають про результати перевірок іншим органам держави, які і застосовують відповідні заходи до порушників. Самі ж органи контролю, у тому числі і Конституційний Суд України, як правило, ніяких покарань призначати не можуть.

Направляючи звернення до КСУ, автори повинні врахувати два важливих моменти. Однією з основних вимог до змісту конституційного звернення є наявність обгрунтування в офіцій­ному тлумаченні положень КУ та законів України Підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України є наявність неоднозначно­го застосування положень Конституції та законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод.

У конституційному зверненні зазначаються: 1) прізви­ще, ім'я, по батькові громадянина України, іноземця чи особи без громадянства, адреса, за якою особа проживає, або повна назва та місцезнаходження юридичної особи; 2) відомості про представника особи за законом чи уповноваженого за дорученням; 3) статті (окремі положення) Конституції та законів України, тлумачення яких має дати КСУ; 4) обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні Консти­туції та законів України; 5) дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються суб'єкти права на конституційне звернення (копії цих документів і матеріалів додаються); 6) перелік документів і мате­ріалів, що додаються. До конституційного звернення має бути додано: 1) тексти статей (окремих положень) Конституції та закону України, офіційне тлума­чення яких необхідно дати, із зазначенням джерел їх опублікування; 2) довіреність або інший документ, що підтверджує повноваження представника за законом або уповноваженого за дорученням; 3) на­лежним чином оформлені копії рішень судів або інших органів дер­жавної влади, які підтверджують факти неоднозначного застосування положень Конституції та законів України, що потребують офіційного тлумачення; 4) інші матеріали та документи, на які посилаються авто­ри, обґрунтовуючи необхідність в офіційному тлумаченні положень Конституції та законів України. Правильність копій документів має бути належним чином завірена (печаткою (штампом) та підписом від­повідної посадової особи, юридичної особи за місцем роботи чи про­живання). Конституційне звернення, документи та інші матеріали до нього подаються у трьох примірниках.Стосовно конституційних подань і звернень діє положення ч. 1 ст. 44 Закону, згідно з яким вони можуть бути відкликані за письмовою заявою суб'єктів, які їх направили до КСУ, в будь-який час до дня роз­гляду на пленарному засіданні. А в ст. 60 Закону підкреслюється, що конституційне подання або конституційне звернення надсилається до КСУ без стягнення державного мита. І лише у тому разі, якщо має місце зловживання правом на звернення до КСУ, останній після при­йняття рішення про відмову у відкритті конституційного провадження у справі може прийняти рішення про стягнення із суб'єкта державно­го мита у розмірі, встановленому законом.