Банківські операції з векселями

Вексельне поручительство

Відповідно до постанови правління нацбанку України від 16.12.2002 “Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України”:

4. Платіж за векселем банк може забезпечити авалем повністю або в частині його суми.

4.1 Аваль учиняється банком або на векселі, або на алонжі із таким написом: "вважати за аваль" або будь-яким іншим рівнозначним цьому напису. Його підписує аваліст.

4.2 Уважається, що для здійснення авалю достатньо лише підпису аваліста на лицьовому боці векселя, якщо лише це підпис не трасата або трасанта.

В авалі банку має зазначатися за кого він виданий. Якщо такої вказівки немає, то він вважається виданим за трасанта. Аваль може бути виданий у будь-який час (складання, видача, будь-який інший етап обігу векселя).

4.3. Здійснюючи платіж за векселем, банк, який його авалював, набуває прав, що випливають з векселя, проти особи, зобов'язання якої він забезпечив, і проти тих осіб, які зобов'язані перед останньою особою за переказним векселем, а також відповідає так само, як і та особа, зобов'язання якої він забезпечив.

4.4. Юридична або фізична особа, яка бажає пред'явити вексель до авалювання, подає до банку заяву, зразок якої встановлює банк.

4.5. Авалювання векселів банк здійснює на підставі укладеного з позичальником договору про авалювання, який може укладатися на певний термін (генеральна угода про авалювання), та/або авалювання визначених векселів (окремий договір про авалювання).

4.6. Векселі подаються в банк для авалювання пред'явником - позичальником або іншою особою (векселедержателем) разом із реєстром пред'явлених до авалювання векселів не менше ніж у двох примірниках.

4.8. Банк зобов'язаний оплачувати вексель тільки в тій сумі, на яку він дав аваль. Також банк має право сплатити векселедержателю відсотки і пеню на повну суму векселя, витрати на опротестування, відсилання повідомлень та інші витрати, якщо вимога про ці витрати пред'явлена банку векселедержателем або надписувачем, який оплатив вексель у порядку регресу.

Банк не зобов'язаний відшкодовувати векселедержателю (надписувачу) витрати на опротестування, якщо векселедавець (трасант) зняв із себе відповідальність за будь-які витрати

(зокрема, застереженнями "оборот без витрат", "без протесту" або іншими рівнозначними).

4.9. Банк зобов'язаний платити за авальованим ним векселем у таких випадках:

- якщо була відмова платника від платежу або акцепту - проти пред'явлення опротестованого в неплатежі або неакцепті векселя;

- якщо трасат припинив платежі незалежно від того, здійснив він акцепт чи ні або в разі безрезультатного звернення стягнення на його майно - проти пред'явлення опротестованого векселя;

- у разі визнання трасата банкрутом незалежно від того, здійснив він акцепт чи ні або в разі визнання банкрутом трасанта за векселем, який не підлягає акцепту, - проти рішення суду про

визнання банкрутом.

Якщо аваль наданий за акцептанта або векселедавця простого векселя, то для звернення вимоги до банку-аваліста здійснення протесту не обов'язкове. Банк може вимагати від векселедержателя належних доказів того, що він звертався з вимогою про платіж або

акцепт, але в цьому було відмовлено.

Якщо з вимогою про платіж до банку звертається не останній векселедержатель, а надписувач, який придбав вексель за регресом, то в цьому разі банк відповідає лише перед тим із надписувачів,

який вчинив свій підпис після позичальника.

4.10. Зобов'язання банку як аваліста припиняється в разі оплати ним векселя.

Відповідальність банку як аваліста припиняється в разі:

оплати векселя платником;

оплати векселя особою, яка вчинила свій підпис раніше

позичальника;

закінчення строку позовної давності проти банку-аваліста.

Гроші за авальованим і прийнятим банком до сплати векселем банк у строки, визначені законодавством для переказу грошей, перераховує на поточний рахунок векселедержателя або надписувача, який оплатив вексель у порядку регресу.

Особа, яка одержала платіж, має надати банку розписку про це.

Після оплати векселя банк-аваліст набуває права регресної вимоги проти особи, за яку він надав аваль, а також проти всіх осіб, зобов'язаних перед цією особою, як солідарних боржників.

Банківські операції з векселями

Українські комерційні банки здійснюють операції з векселями відповідно до Законів України "Про цінні папери і фондову біржу", "Про підприємства в Україні", "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", "Про банки і банківську діяльність", "Про Національний банк України", "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", "Про обіг векселів в Україні".

Вексель-цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселетримачу).

Банки можуть здійснювати такі операції з векселями:

1) Кредитні- операції, що супроводжуються наданням або залучення грошових коштів проти векселів або під забезпечення векселями:

- активні:а) врахування векселів; б) надання кредитів під заставу векселів

- пасивні(рефінансування кредитних ктивних, гарантійних і розрахункових операцій):а) переврахування придбаних векселів; б) одержання кредитів під заставу векселів.

2) Торговельні- операції з вкладення або залучення грошових коштів під векселі:

- активні:а) купівля векселів;

- пасивні:а) продаж придбаних векселів.

3) Гарантійні- операції, що супроводжуються взяттям банку на себе зобов'язань платежу за векселями з умовою відкладення, тобто оплатити векселі при настанні певних обставин і в обумовлений строк:

а) авалювання векселів; б) видачу гарантій на забезпечення оплати векселів.

4) Розрахункові:

- операції з оформлення заборгованості векселями:а) акцептація переказних векселів банком, виданих на банк кредитором банку; б)видача простих векселів банком кредиторові банку;в)видача банком переказних векселів на боржника банку;г)видача банку простих векселів боржником банку;

- Операції з розрахунків з використанням векселів:вексельний платіж банку кредитору;б)вексельний платіж боржника банку.

5)Комісійні та довірчі:а) інкасування векселів; б) оплата векселів, у яких банк виступає особливим платником(доміциліатом); в) зберігання векселів (оригіналів, копій і примірників);г) купівля, продаж і обмін векселів за дорученням клієнтів.

Виступати суб'єктами вексельного права тобто переймати на себе всі права і обов'язки, що випливають із змісту векселя, мають право банки, які мають статус юридичної особи. Установи банку, які не мають статусу юридичної особи, можуть отримати від головного банку - юридичної особи повноваження на здійснення всіх або окремих операцій з векселями у порядку.