Свопи: поняття, основні властивості, зміст, порядок оформлення та реалізації. Загальна характеристика іпотечних цінних паперів. Випуск та обіг іпотечних цінних паперів

Своп — це угода між двома контрагентами про обмін у майбутньому платежами відповідно до визначеного в контракті умовами. У контракті сторони можуть погодити будь-який зручний їм порядок обміну, у результаті виникають різні модифікації свопов:

• простий — стандартний, укладається між двома партнерами і не містить ніяких додаткових умов;

• Амортизуючий — укладається між двома партнерами, його передбачувана сума рівномірно зменшується з наближенням терміну закінчення угоди;

• Наростаючий — передбачувана сума якого рівномірно збільшується;

• складний (або структурований) — в якому беруть участь кілька сторін і, як правило, кілька валют;

• відкладений або форвардний — містить умову про те, що сторони будуть обмінюватися відсотковими платежами, починаючи з обумовленої дати в майбутньому;

• активний — який змінює тип відсоткової ставки активу;

• пасивний — який змінює тип відсоткової ставки пасиву;

• круговий — припускає обмін твердо-відсоткових платежів в одній валюті на платежі з плаваючим відсотком, в іншій валюті;

• що продовжується своп дає одній стороні право(опціон) на продовження терміну дії свопа понад установлений період;

• Індексний — в ньому суми платежів прив'язуються до значень індексу, наприклад, індексу споживчих цін, індексу акцій або облігацій;

• у свопі з нульовим купоном твердо-відсоткові платежі зростають по складному відсотку протягом дії свопа, а сплата всієї суми здійснюється по закінченні свопа;

• свопціон — опціонний своп. Він являє собою опціон на своп, звичайно європейський. Опціонний своп кодл надає право сплатити фіксовану суму й одержати плаваючий відсоток, а опціон пут надає право сплатити суму, що плаває й одержати фіксований відсоток. Покупець опціону платить продавцю премію. При виконанні опціону покупець і продавець стають сторонами свопа.

ІПОТЕЧНІ ЦІННІ ПАПЕРИ – цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів. До І.ц.п. належать: іпотечні облігації, іпотечні сертифікати та заставні.

Іпотечні облігації – облігації, виконання зобов’язань емітента за якими забезпечене іпотечним покриттям. Можуть випускатися звичайні та структуровані іпотечні облігації. Емітентом звичайних іпотечних облігацій є іпотечний кредитор, а емітентом структурованих іпотечних облігацій – спеціалізована іпотечна установа.

Іпотечний сертифікат – іпотечний цінний папір, забезпечений іпотечними активами або іпотеками.

Заставна – борговий цінний папір, який засвідчує безумовне право його власника на отримання від боржника виконання за основним зобов’язанням, за умови, що воно підлягає виконанню в грошовій формі, а в разі невиконання основного зобов’язання – право звернути стягнення на предмет іпотеки.

Можуть випускатися наступні види іпотечних облігацій:

звичайні іпотечні облігації;

структуровані іпотечні облігації.

Емітентом звичайних іпотечних облігацій є іпотечний кредитор, який несе відповідальність за виконання зобов'язань по таких іпотечних облігаціях іпотечним покриттям і всім іншим своїм майном, на яке відповідно до законодавства може бути обернене стягнення.

Емітентом структурованих іпотечних облігацій є спеціалізована іпотечна установа, яка несе відповідальність за виконання зобов'язань по іпотечних облігаціях тільки іпотечним покриттям.

Відповідно до ЗУ «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом і іпотечні сертифікати»від 19.06.2003 р. № 979-IV іпотечні сертифікати:

мають номінальну вартість або вказівку частки консолідованого іпотечного боргу, яка приходиться на один сертифікат (номінальна вартість може бути встановлена в національній валюті з урахуванням інфляційної обмовки);

можуть бути іменними або на пред'явника;

можуть випускатися в документарній або бездокументній формі.

Сертифікати на пред'явника випускаються тільки в документарній формі; розміщуються тільки шляхом відкритої (публічного) пропозиції.

Існують наступні різновиди іпотечних сертифікатів:

іпотечні сертифікати з фіксованою прибутковістю;

іпотечні сертифікати участі.

Випуск сертифікатів з фіксованою прибутковістю передбачає, що власником іпотечних активів залишається емітент, а грошові потоки, що отримуються по таких сертифікатах їх власниками, складаються з номінальної вартості таких сертифікатів, що виплачується емітентом при погашенні, та відсотків. При випуску сертифікатів участі вважається, що власники сертифікатів передають іпотечні активи в довірчу власність управителеві відповідно до договору управління іпотечними активами, підписаного між емітентом і управителем.

При податковому і бухгалтерському обліку іпотечних цінних паперів необхідно врахувати наступні моменти:

по-перше, іпотечні цінні папери виділені в ЗУ «Про цінні папери» в окрему групу оскільки їх не можна віднести до групи пайових цінних паперів та до групи боргових цінних паперів.

по-друге, аналіз правової природи звичайних іпотечних облігацій і іпотечних сертифікатів з фіксованою прибутковістю дозволяє віднести їх до групи боргових цінних паперів. Придбання звичайних іпотечних облігацій (іпотечних сертифікатів з фіксованою прибутковістю) на етапі емісії означає, що емітенту надаються грошові кошти, сума яких повертається на етапі погашення, аналогічно як у випадку з борговими цінними паперами.

Структуровані іпотечні облігації і іпотечні сертифікати участі передбачають або участь власників таких цінних паперів в управлінні іпотечними активами - генераторами доходів, або отримання доходів виходячи з частки участі в платежах по іпотечних активах.