Правовий статус емітентів цінних паперів

Емітент - юридична особа, у тому числі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Автономна Республіка Крим або міська рада, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади чи міжнародна фінансова організація, які від свого імені розміщують емісійні цінні папери та беруть на себе зобов'язання за ними перед їх власниками.

Емітент від свого імені розміщує (емісійні) або видає (неемісійні) цінні папери і зобов'язується виконувати обов'язки, що випливають з умов їх розміщення (видачі). Емітент повинен усі зобов'язання, що виникають у зв'язку з розміщенням (видачею) цінних паперів, виконувати в строки і в порядку, передбаченими актами законодавства України, а також рішеннями про розміщення цінних паперів.

Економічною характеристикою емітентів цінних паперів є те, що вони – споживачі інвестиційного капіталу, який отримують шляхом випуску цінних паперів.

Право юридичної особи на випуск цінних паперів – право бути емітентом – є спеціальним, а не абсолютним. Це означає, що конкретні види цінних паперів можуть випускатися лише конкретними юридичними особами. Є певна залежність між тим, які види цінних паперів можуть випускатися, і тим, які саме юридичні особи можуть випускати конкретні цінні папери. Наприклад, ощадні сертифікати в Україні можуть випускати лише банки. Інакше кажучи, існують обмеження та вимоги щодо того, які види цінних паперів можуть випускати конкретні емітенти.

Емітентом акцій є юридичні особи, створені в організаційно-правовій формі акціонерних товариств (закритих або відкритих). Порядок створення, діяльності, реорганізації та ліквідації акціонерних товариств визначається Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та Законом України “Про господарські товариства”. Особливості створення, діяльності, реорганізації та ліквідації окремих видів акціонерних товариств визначається спеціальними законами: для банків – Законом України “Про банки і банківську діяльність”, для фондових бірж – Законом України “Про цінні папери і фондову біржу”, для страхових компаній – Законом України “Про страхування”, для корпоративних інвестиційних фондів – Законом України “Про інститути спільного інвестування (корпоративні та пайові інвестиційні фонди)”.

Емітентом інвестиційних сертифікатів пайових інвестиційних фондів є не інвестиційний фонд, а компанія з управління активами повноваження якої прописані у Законі України “Про інститути спільного інвестування (корпоративні та пайові інвестиційні фонди)”.

Емітентом облігацій підприємств є підприємства будь яких організаційно-правових форм. Порядок створення, діяльності, реорганізації та ліквідації підприємств визначається Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України. Особливості окремих видів підприємств визначається спеціальними законами: колективних сільськогосподарських підприємств – Законом Україні “Про колективне сільськогосподарське підприємство”, фермерського господарства – Законом України “Про фермерське господарство”, господарських товариств – Законом України “Про господарські товариства”, а окремих видів акціонерних товариств – див. абзац про емітентів акцій.

Емітентом облігацій місцевих позик є, згідно Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, сільська, селищна, міська, районна, обласна, міст Києва та Севастополя Рада, а також Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Емітентом облігацій державних позик та казначейських зобов’язань Україниє держава в особі Міністерства фінансів України. Особливості емісії названих цінних паперів визначаються Бюджетним кодексом України та Законом України “Про цінні папери і фондову біржу”.

Емітентом ощадних сертифікатів є банки. Повноваження банків щодо розміщення ощадних сертифікатів регулюються статтями 1059 та 1065 ЦК України, статтями 163, 164, 334 та 340 ГК України та Законом України “Про цінні папери і фондову біржу”.

Емітентом іпотечних сертифікатів може бути як банк, так і небанківська фінансова установа, яка згідно чинного законодавства може бути кредитодавцем. Особливості емісії іпотечних сертифікатів визначаються у Законі України “Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати”. При цьому ключовим для визначення поняття емітента іпотечних сертифікатів стає визначення “кредитна установа” згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”: кредитна установа - фінансова установа, яка відповідно до закону має право за рахунок залучених коштів надавати фінансові кредити на власний ризик.

Емітентом сертифікатів ФОН(фонду операцій з нерухомістю) є банк або інша фінансова установа, якщо вона відповідає вимогам, встановленим Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг, а також має дозвіл на здійснення емісії сертифікатів ФОН. Особливості емісії іпотечних сертифікатів визначаються у Законі України “Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю”.

Емітентом векселів є юридичні та фізичні особи, які видали векселя. Повноваження цих осіб по видачі векселів передбачені Женевською конвенцією 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції; Женевською конвенцією 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі; Женевською конвенцією 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів; Законами України “Про цінні папери і фондову біржу” та “Про обіг векселів в Україні”. При цьому слід враховувати, що векселя не є емісійними цінними паперами, інформація про емісію векселів не реєструється, випуск векселів (як сукупність цінних паперів) не існує також, тому слово емітент до осіб, які видають векселя, застосовується виключно з філологічної точки зору.

Емітентом заставної є іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем.