Промислове виробництво в Збройних Силах України

Економіка промисловості відображає досить розгалужену систему відносин, що характеризується тими ж поняттями та категоріями, що стосуються економіки виробництва будь-якої галузі. Як і в будь-якій галузевій економіці, у ній виявляються специфічні особливості розвитку виробничих відносин у їхній взаємодії з продуктивними силами.

Виробнича сфера економіки Збройних Сил України – це сфера застосування виробничої праці, тому що в процесі виробництва створюються або відновлюються визначені частини сукупного суспільного продукту в матеріально-речовинній формі, що дозволяє йому відокремлюватися від процесу праці і задовольняти виробничі й суспільні потреби.

Частина промислових підприємств МОУ виробляють новий військовий продукт у його речовій натуральній формі. Це стосується промисловості, що виготовляє будівельні конструкції і деталі спеціального призначення, збірні будівлі, деякі види будівельних матеріалів. Крім того, до нової продукції належать вироби як результат зборки, що постачаються ззовні або виготовляються на підприємствах Міністерства оборони України, окремих вузлів і деталей.

Проте виробництво нової військової продукції носить обмежений характер, воно пов'язано із задоволенням визначених потреб ЗС України, основний же напрямок діяльності промислових підприємств Міністерства оборони України – це ремонт і модернізація озброєння й військової техніки.

В організації процесу військово-економічного забезпечення ЗС досягається раціональний поділ функцій між сферою матеріального виробництва народного господарства й економікою ЗС України із забезпечення їх озброєнням, військовою технікою, військовим майном та їх ремонтом і модернізацією. Поділ життєвого циклу зброї за принципом: виробництво – оборонна промисловість, експлуатація, ремонт – збройні сили має велике військове й економічне значення.

В/економ діяльність п-ва визнач наявністю конкретного виду продукту. Обсяги, що випускаються, продукції та ін. економ показників установл тільки на рівні дійсної потреби в цій продукції.

Д-сть промислових підп.-в МОУ обмеж й обсягом асигнувань.

Структура промисловості ЗСУ визначається насамперед тим, що вона має багатогалузевий характер. У її складі є як підприємства, що випускають нову продукцію, так і ті, які здійснюють ремонт і модернізацію. Та й іншою вона не може бути, тому що господарство ЗС України саме по собі багатогалузеве. Промисловість ЗС України здійснює усі види ремонту за всім переліком озброєння, військової техніки і військового майна, лісгоспами і деревообробними підприємствами, друкарнями, картографічними фабриками, заводами залізобетонних конструкцій і деталей, кар'єрами для розробки нерудних копалень і т. д.

Промислові підп.-ва можуть бути центрального і військового підпорядкування. За ознакою управління й порядку фінансування можуть бути госпрозрахунковими і бюджетними.

Господарський розрахунок передбачає окупність витрат і рентабельність роботи.

Важливою характеристикою економіки промисловості ЗСУ виступають речовинні елементи вир-ва: основні виробничі фонди, що беруть участь тривалий час у процесі вир-ва і переносять свою вартість на утворюваний продукт; та оборотні фонди.

У загальній характеристиці економіки промислового виробництва ЗС України важливо виділити форми поділу праці. Ці форми виражаються в концентрації, спеціалізації, кооперуванні.

Вимога концентрації виробництва в умовах бурхливого розвитку продуктивних сил суспільства є невід'ємного в кожній галузі виробництва, у тому числі й у промисловості ЗС України. Вирішення питань концентрації повинно враховувати військово-оперативну доцільність в розміщенні підприємств із метою досягнення високої мобілізаційної готовності.

Спеціалізація підприємств МОУ здійснюється в рамках забезпечуючих органів. Водночас здійснюється спеціалізація ремонту за видами конкретної військової техніки й озброєння. Необхідна спеціалізація при роботах здійснюється також за видами промислових підприємств того або іншого виду ЗС, роду військ або центрального управління. Так свої специфічні задачі мають арсенали й бази, госпрозрахункові та промислові підприємства, свою спрямованість мають підприємства, що випускають нову продукцію.

Кооперування як форма організації виробництва проводиться в рамках споріднених підприємств. Особливо це характерно для підприємств будівельної промисловості, що випускають нову продукцію.