Капітальне будівництво в Збройних Силах України

Капітальне будівництво ЗС України з економічної точки зору – це процес створення нового продукту в його натурально-речовинній формі. Результатом капітального будівництва виступають нові виробничі й невиробничі фонди, що є необхідною матеріальною умовою для з'єднання в єдине ціле речовинних й особистих чинників бойової готовності ЗСУ.

Вкладення в створення нових об'єктів здійснюються за рахунок фонду нагромадження національного доходу. Усередині фонду річного нагромадження виділяються дві складові частини: фонд нагромадження засобів виробництва (виробниче нагромадження) і фонд нагромадження засобів і предметів невиробничого призначення (невиробниче нагромадження). Обидві ці частини збільшують суспільне багатство.

Капітальні вкладення в МОУ спрямовані на створення нагромаджень в господарстві ЗСУ. Ці нагромадження мають форму спеціального (створення устаткування бойових позицій, місць базування ракет, авіації, сил ППО, Військово-Морські Сили), виробничого (розширення фондів промислового, будівельного виробництв) і невиробничого нагромаджень, пов'язаних зі створенням фондів культурно-побутового й оздоровчого призначення, житлово-комунального господарства.

У порівнянні з капітальним будівництвом, що здійснюється у народному господарстві, будівництво в ЗСУ має ряд техніко-економічних особливостей, що впливають на економічний бік капітального будівництва в збройних силах. Будівництво в ЗСУ здійснюється в умовах територіальної розкиданості, змін технічних рішень у зв'язку з прискоренням темпів відновлення озброєння й військової техніки, специфічних особливостей у комплектуванні трудових ресурсів, підвищених вимог до умов режиму й зберігання військової таємниці, мобільності будівельно-монтажних організацій.

Основні виробничі фонди в будівництві – це насамперед будівельні машини, механізми, транспортні засоби, виробничі споруди. Структура основних виробничих фондів у цілому по будівельній індустрії країни характеризується такими даними: виробничі будівлі і спорудження – 18%; будівельні машини і механізми – 53%; транспортні засоби – 20%; виробниче устаткування – 6 %; інші основні виробничі фонди – 3%.

До оборотних фондів належать предмети праці у вигляді основних і допоміжних матеріалів, готових конструкцій і деталей, палива, що цілком переносять на продукт у процесі будівельного виробництва свою вартість.

99. Військова торгівля в Збройних Силах України.

Військова торгівля являє собою частину державної торгівлі для забезпечення товарами особового складу ЗС, членів сімей військовослужбовців, у деяких випадках військова торгівля обслуговує і цивільне населення.

Функціонування окремої системи військової торгівлі пов'язано з особливостями забезпечення військовослужбовців: територіальна віддаленість військових частин і установ від місць із розвинутою торгівлею, необхідність забезпечення потреб військовослужбовців із дотриманням умов, властивих військовим гарнізонам, об'єктам з обмеженим правом допуску інших осіб; специфічність цілого ряду товарів, які споживаються в основному військовослужбовцями; необхідність в армійських умовах централізації всіх питань забезпечення особового складу (будь-якими конкретними формами і методами) у єдиній ланці.

Підприємствами військової торгівлі виступають: магазини роздрібної торгівлі, торгово-заготовчні бази, книготоргівельні бази, установи суспільного харчування, побутового обслуговування, що об'єднуються (виходячи з конкретних умов) у відділи, відділення, об'єднані дирекції військової торгівлі. Відділи, відділення, об'єднані дирекції носять загальну типову назву "військторг".

Підприємства військової торгівлі подані досить широким діапазоном діяльності, і них покладене не тільки торгове, але і побутове обслуговування військ. Торговельно-побутове забезпечення включає торгівлю продовольчими та непродовольчими товарами, громадське харчування і побутове обслуговування.

В кожній військовій частині або гарнізоні ( поряд розташованих військових частинах), береговій базі з’єднання кораблів та військово-морській базі за діючими нормативами утворюються:

продовольчі та непродовольчі магазини (універсальні і спеціалізовані)- хлібні, овочеві, меблеві, господарських товарів та інші;

солдатські (матроські) магазини та кіоски, у тому числі, кіоски в казармах і на кораблях 1, 2 рангів;

магазини та кіоски “Військова книга”;

їдальні, кав’ярні та буфети, а також магазини кулінарії;

складські та службові приміщення;

фруктоовочесховища;

комбінати побутового обслуговування, ательє (майстерні) з пошиву та ремонту обмундирування та взуття, перукарні, фотоательє, майстерні з ремонту годинників та інші виробничо-побутові об’єкти;

пункти прокату, приймальні пункти хімічного чищення;

цехи по виробництву безалкогольних напоїв, випічці хлібобулочних виробів, переробці плодів та овочів, коптильні цехи;