І. Міжнародна організація праці (МОП). Структура, завдання та напрямки діяльності

Срс № 1 міжнародна організація праці

Міжнародна організація праці (МОП). Структура, завдання та напрямки діяльності

ІІ. Головні напрями діяльності МОП

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Міжнародна організація праці (МОП) -- спеціалізована установа Ліги Націй, а після Другої світової війни -- Організації Об'єднаних націй (ООН), що була заснована у 1919 році урядами різних країн для підтримки міжнародного співробітництва у справі забезпечення миру в усьому світі й зменшення соціальної несправедливості за рахунок поліпшення умов праці. У 20 столітті першочерговими завданнями діяльності Міжнародної організації праці є підтримка демократії і соціального діалогу, боротьба з бідністю і безробіттям, заборона дитячої праці.

В роботі МОП беруть участь представники роботодавців, організацій трудящих та представники урядових структур. У 1946 році МОП стала першою спеціалізованою установою ООН. Сьогодні членами МОП є 170 країн. МОП приймає різні конвенції і розробляє рекомендації, а також встановлює міжнародні стандарти у сфері праці, зайнятості, професійної підготовки, умов праці, соціального забезпечення, безпеки праці й здоров'я.

МОП активно працює в Україні з початку 90-х років.

І. Міжнародна організація праці (МОП). Структура, завдання та напрямки діяльності

Міжнародна організація праці (МОП) створена у 1919 р. за ініціативою та за активної участі західної соціал-демократії як своєрідна відповідь на революції у Росії та інших європейських країнах. Рішення створити міжнародну організацію, що усіляко сприяла би суспільному прогресу через встановлення й підтримання соціального миру між різними прошарками суспільства, було прийнято задля вирішення виникаючих у суспільстві протиріч не насильницьким, а еволюційним, мирним шляхом.

МОП -- одна з найдавніших і найбільш представницьких міжнародних організацій. Створена відповідно до Версальського мирного договору при Лізі Націй у 1946 p., вона стала першою спеціалізованою установою ООН. Якщо на момент її створення у ній брали участь 42 держави, то тепер їх 175 за станом на 1 грудня 2001 р. Україна є членом МОП з 1954 р. У 1969 р. з нагоди 50-річчям МОП було присвоєно Нобелівську премію миру. Відмінна риса МОП -- її трьохрівнева структура, в границях якої здійснюються переговори між урядами, організаціями працюючих і підприємцями. Делегати цих трьох груп представлені й можуть радитися на однакових умовах на всіх рівнях МОП. Прийняття рішень передбачає облік взаємних інтересів і досягнення спільних угод, однак особливою складністю є узгодження різних, а часто й протилежних інтересів.

Головні цілі МОП -- сприяння соціально-економічному прогресу, підвищенню добробуту й поліпшенню умов праці людей, захист прав людини.

Виходячи з цих цілей, основними завданнями МОП є такі:

* розробка погодженої політики й програм, що спрямовані на вирішення соціально-трудових проблем;

* розробка й прийняття міжнародних трудових норм у вигляді конвенцій і рекомендацій для здійснення визначеної політики;

* допомога країнам, що сприяють вирішенню проблем зайнятості та скороченню безробіття;

* захист прав людини (права на працю, на об'єднання, захист від примусової праці, дискримінації і т. ін.);

* боротьба з бідністю, за поліпшення життєвого рівня працюючих, розвиток соціального забезпечення;

* розробка програм стосовно поліпшення умов праці та виробничого середовища, техніки безпеки і гігієни праці, охорони та відтворення довкілля;

* сприяння об'єднанням працюючих і підприємців у їх роботі спільно з урядами щодо регулювання соціально-трудових відносин;

* розробка дій стосовно захисту найуразливіших груп працюючих (жінки, молодь, люди похилого віку, працюючі емігранти).

Перелічені завдання були й залишаються головними в діяльності МОП. Разом із тим, у зв'язку з переходом економіки країн Східної Європи до ринкових відносин, МОП було надано нових пріоритетів, закріплених в програмі й бюджеті на подальші роки. Це є підтримка процесу демократизації, розвиток трипартизму, продовження боротьби з бідністю, особливо шляхом збільшення зайнятості, зокрема за допомогою організації широкої перепідготовки робочої сили.

Програма та бюджет МОП спрямовані на реалізацію чотирьох стратегічних цілей:

* підтримку й впровадження основних принципів та прав у сфері праці;

* створення більших можливостей жінкам і чоловікам для забезпечення гідної зайнятості та доходів;

* розширення системи соціального захисту та підвищення її ефективності;

* зміцнення трипартизму й соціального діалогу.

Методи організації роботи МОП в останні роки характеризуються переміщенням центру ваги її дії зі штаб-квартири до регіонів.

Структура МОП складається з 9 ланок, що тісно пов'язані між собою Міжнародна конференція праці (МКП) -- найвищий орган МОП, відбувається щорічно у Женеві. Кожна держава-член представлена на МКП чотирма делегатами з правом вирішального голосу: двома -- від уряду й по одному -- від працюючих і підприємців. Кожний делегат може мати необхідну кількість радників.

Робота МКП проходить паралельно на пленарних засіданнях і в комітетах, що створені згідно з порядком денним. МКП визначає напрямок роботи МОП у цілому, тут обговорюються соціальні проблеми у сфері праці, заслуховується звіт про роботу МОП за минулий рік, розробляються та затверджуються міжнародні норми праці у вигляді концепцій і рекомендацій, вносяться зміни до Статуту, затверджуються програма й бюджет організації, раз на три роки вибирається адміністративна рада. Уся діяльність МОП визначається її Статутом, а порядок роботи МКП -- її Регламентом, що затверджується щорічно.

Регіональні конференції скликаються за необхідністю й можливістю для обговорення питань, що мають інтерес для даного регіону. Україна через своє географічне положення входить до середовища дії Європейської конференції. У вересні 1995 р. у Варшаві відбулася V Європейська конференція, а у жовтні 1998 р. в Києві -- наступна VI конференція. Далі були конференції у Будапешті та Женеві. Галузеві комітети обговорюють соціально-трудові проблеми, що характерні для окремих найбільш важливих і масових галузей та для сфер економіки: хімічної, вугільної, будівельної, внутрішнього транспорту, машинобудування, текстильної та ін. Комітети збираються раз на декілька років.

Адміністративна рада -- виконавчий орган МОП. Він керує роботою МОП у період між конференціями, вирішує багато питань, пов'язаних з її діяльністю, визначає порядок денний конференції та нарад, спрямовує діяльність Міжнародного бюро праці (МБП), а також різних комітетів, що створені при ньому. Адміністративна рада вибирає Генерального директора МБП і контролює його роботу, розглядає проект бюджету, що представляється МБП, а також фінансові кошториси, які потім виносяться на схвалення сесіb конференції. Рада має тристоронній склад із 56 членів: 28 представників урядів, 14 працюючих і 14 підприємців.

Міжнародне бюро праці є постійним секретаріатом МОП, її адміністративним і виконавчим органом, дослідним та інформаційним центром. Персонал МБП, зайнятий у центральному апараті бюро в Женеві та в країнах, де МОП здійснює свої проекти, а також у 40 відділеннях, -- це є близько 1900 службовців і технічних експертів (110 національностей). Відділення МБП є й у Києві. Для забезпечення більшого зв'язку з регіонами із 1992 р. широко почалося створення дисциплінарних консультативних груп. Так, у жовтні 1992 р. у Будапешті почала діяти східноєвропейська консультативна група, що покликана полегшити перехід постсоціалістичних країн до ринкової економіки. МБП, що є також постійним секретаріатом МОП, організовує роботу цієї організації. На чолі МБП стоїть Генеральний директор. Його призначає Адміністративна рада, що обирається терміном на З роки, вона складається з 28 представників урядів, 14 представників роботодавців, 14 представників професійних спілок. З березня 1999 р. Генеральним директором МБП є пан Хуан Сомавіа.

МБП активно працює в Україні від початку 90-х років XX ст., його робота має системний характер і базується на найважливіших проблемах соціальної політики, що містять такі напрями:

* розвиток ринку праці, сприяння зайнятості та професійному навчанню, в тому числі допомога інвалідам;

* соціальний захист і соціальне забезпечення;

* реформування статистики праці та дослідження рівня соціально-економічної захищеності населення;

* соціально-трудові відносини, підтримка соціального діалогу;

* забезпечення тендерної рівності;

* запобігання та ліквідація дитячої праці.

У результаті розвитку активної та ефективної співпраці МБП з країнами Центральної та Східної Європи (Будапешт), Регіональним офісом МОП у Європі та Центральній Азії, іншими департаментами МБП у Женеві, а також з урядом, профспілками й об'єднаннями роботодавців України було підготовлено та підписано в жовтні 1998 р. угоду між Україною та МБП "Політика активного партнерства. Національні цілі для України". Для реалізації цієї угоди було розроблено робочий план та запроваджено спільний контроль за її виконанням.

МБП та Міжнародний навчальний центр МОП у Турині організували участь тристоронніх делегацій України з питань ринку праці, розвитку малих та середніх підприємств і забезпечення зайнятості. Було також надано фінансову підтримку участі українських урядових та тристоронніх делегацій на конференціях і семінарах, організованих у Будапешті й Женеві.

На початку 90-х років XX ст. Бюро статистики МОП розпочало роботу в Україні, спрямовану на реформування статистики праці, створення інформаційної системи ринку праці на національному та місцевому рівнях. Допомога надавалася не лише Міністерству статистики України (з 1997 р. -- Державний комітет статистики), але й Міністерству праці України, Державному центру зайнятості. Протягом 1996 р. надано допомогу в складанні вибірки для першого обстеження гнучкості робочої сили (відтоді такі вибірки здійснювалися щорічно, а починаючи з 1999 р. -- щоквартально).