Громадянські основи, романтичний характер культурно-просвітницької роботи діячів «Руської трійці»

“Руська трійця” (1833—1837рр.) - громадсько-культурне об’єднання, за своїм характером — демократично-просвітницький гурток, що об’єднував 20 осіб). Засновники гуртка — вихованці Львівської семінарії: Маркіян Шашкевич (1811 — 1843), Іван Вагилевич (1811—1866), Яків Головацький (1814—1888). Походили з родини сільських священиків. Вони були пов’язані особистою дружбою, спільними інтересами та ідейними переконаннями, за що їх однокурсники прозвали “Руською трійцею”. Цю назву вони дали і гуртку.

Завдання “Руської трійці” - за допомогою друкованого слова та літературної творчості рідною мовою “підняти дух народний, просвітити народ”, допомогти народові усвідомити “гідність свою і свою силу”, пропагувати ідеї відродження української нації та культури; поширювати українські народні традиції, фольклор, ідеї об’єднання українських земель; популяризувати українську історію; розвивати національну самосвідомість українського народу; підтримувати й продовжити на галицькій землі справу, розпочату літературними діячами Наддніпрянської України, налагодити і підтримувати з ними зв’язки; перетворити народну мову на літературну. Це, на їхню думку, відкрило б селянству доступ до знань і полегшило б його долю.

Діяльність “Руської трійці”- проводили велику фольклористично-збиральницьку роботу (“ходили в народ”, записували народні пісні й перекази, слова і вирази, вживані простими людьми, тощо). Підготували до друку збірку поезій народною мовою, в якій прозвучав заклик до єднання народних сил, до національного пробудження. 1836 p. І. Вагилевич переклав українською мовою “Слово о полку Ігоревім”. Це був перший в українській літературі переклад цієї історичної поеми. Утім надрукувати цей переклад він не зміг. 1836 p. М. Шашкевич підготував до друку “Читанку для діточок в народних училах руських”. Світ вона побачила лише 1850 p., вже після смерті М. Шашкевича. Члени “Руської трійці” почали виголошувати в церквах промови українською мовою. М. Шашкевич виголосив свою промову українською мовою перед вищим духовенством і гостями у музеї семінарії (промови виголошували тоді лише німецькою, польською або латинською мовами). Члени гуртка налагодили тісні стосунки з відомими діячами української культури — М. Максимовичем, І. Срезневським та з борцями за свободу Чехії, Словаччини, Словенії. У 1834 р. гуртківці підготували до друку історико - літературний збірник “Зоря”, в якому було вміщено біографію Б. Хмельницького, вірш М. Шашкевича про С. Наливайка, про рух опришків. Віденська цензура заборонила видавати “Зорю”.У 1837 р. “Руська трійця” видала в Будапешті альманах “Русалка Дністрова”, написаний українською мовою.

Особливість діяльності “Руської трійці”. “Руська трійця”, будучи яскравим представником культурницького етапу українського національного руху, одночасно зберігала певні риси етапу фольклорно-етнографічного і робила перші спроби прориву у політичний етап. Альманах “Русалка Дністрова” (львівська цензура заборонила альманах, було конфісковано близько тисячі примірників. До читачів дійшло лише 250). У “Русалці Дністровій”: друкували народні пісні, думи, перекази, історичні документи; звеличували боротьбу українського народу за своє визволення, проголошували необхідність возз’єднання всіх українських земель; засуджували іноземних поневолювачів українців; оспівували героїчну визвольну боротьбу народу.

Основні ідеї “Русалки Дністрової”: необхідність єдності українського народу, розділеного кордонами різних держав, прославлення народних борців за соціальне і національне визволення, пропаганда ідей власної незалежності і утворення своєї державності. Значення альманаху “Русалка Дністрова”- це була перша заява західних українців про своє існування, свою національну гідність. Я. Головацький так визначив значення “Русалки Дністрової”: “Вона запалила вогонь, що його тільки гробова перста загасити може, врятувала народ від загибелі й відкрила очі кожному письменному чоловікові, у якого лишилося ще незіпсоване українське серце, показала йому його положення, обов’язки для народу й спосіб, як ті обов’язки треба сповнити”. Це була перша книга в Галичині, написана, народною українською мовою. Видання альманаху довело, що народна мова може бути літературною. Альманах залишив помітний слід у розвиткові національної свідомості в західноукраїнських землях.“Русалка Дністрова” поряд із “Кобзарем” Т. Шевченка стала духовним орієнтиром національно-патріотичних сил західноукраїнських земель на тривалу перспективу. Видання “Русалки Дністрової” було вершиною діяльності “Руської трійці”

Наслідки діяльності “Руської трійці”: поширювали українську мову і літературу; досліджували і популяризували історичне минуле; видали український альманах “Русалка Дністрова”; визначили головці програмні засади українського національного руху; пробуджували національну самосвідомість народу.

Значення діяльності “Руської трійці” - діяльність гуртка була кроком уперед у розвитку національного руху на західноукраїнських землях, учасники гуртка вперше в українському суспільному русі Західної України внесли до програмних документів ідею возз’єднання всіх українських земель у складі майбутньої федерації, патріотичні ідеї гуртка запалювали серця молодих галичан, члени “Руської трійці” започаткували новий етап у розвиткові національного руху на західноукраїнських землях у дусі романтизму, вони виступали за впровадження української мови й культури в усі сфери громадського життя, своєю різнобічною діяльністю здійснили перехід від фольклорно-етнографічного етапу національного руху до культурницького, започаткували нову демократичну культуру в Галичині, під впливом гуртка західноукраїнська інтелігенція почала переорієнтовуватися на народні маси, учасники “Руської трійці” сприяли піднесенню освітнього рівня та пробудженню національної свідомості народу Західної України, гуртківці перейшли від вирішення культурно-мовних до постановки соціально-економічних і політичних питань. Їхню діяльність І. Франко згодом назвав “явищем наскрізь революційним”, відомий український історик О. Єфименко назвала членів “Руської трійці” трьома ластівками, “що відкрили весну відродження галицько-руської народності».