ДЕРЖАВНЕ ОБОВ'ЯЗКОВЕ СТРАХУВАННЯ 1 часть

ББК 67я2

© В. Г. Гончаренко,
П.П. Андрушко,
І5В> 966-06-0321-5 Т.П.Базова та ін., 2003

Передмова

_

добуття Україною незалежності, вихід її в сферу самостійного міжна­родного спілкування, перехід на істотно нові господарські стосунки і пов'язані з цим нові форми й методи правового ре­гулювання викликали необхідність створення заново законо­творчого процесу і впровадження в життя численних норма­тивних актів різних рівнів. Усе це в свою чергу зумовило не­обхідність систематизації, вдосконалення, створення і стан­дартизації української юридичної термінології. Ця проблема має загальнодержавне значення і належить до категорій національної безпеки, бо прямо впливає на оптимізацію здійснення державою своїх функцій. Зрозуміло, що за таких умов створення термінологічних, зокрема тлумачних, слов­ників є потребою дня.

У пропонованому Словникові подано тлумачення основної термінології юридичної науки, законодавства, курсів юридич­них дисциплін, що вивчаються у закладах освіти, та повсяк­денної юридичної практики. Словник охоплює як традиційну теоретико-правову й галузеву термінологію, так і сучасні за­позичення та утворення, що набувають значного впливу в умовах становлення ринкових відносин.

У деяких статтях даються відомості про зміни, які відбулися в застосуванні тих чи інших термінів, що дасть змогу уникнути вживання застарілої термінології і водночас забезпечить доцільне використання літератури минулих років.

Назви статей набрано великими літерами НАПІВЖИРНИМ ШРИФТОМ. Якщо термін має синоніми, то їх подано після терміна в дужках, напр. НЕПЕРЕБОРНА СИЛА (форс-мажор).

З

Якщо термін у статті повторюється, то його подано в ній опнією або кількома літерами, напр. СВІДОК —С.; СЕЗОННІ РОБОТИ - С. р.

Терміни, на які зроблено посилання в тій чи іншій статті, на­брано світлим курсивом.

До термінів іншомовного походження подано етимологічні довідки, напр. САНКЦІЯ(лат. запсііо — найсуворіша поста­нова).

Для зручності користування подано покажчик термінів.

У роботі над словником взяли участь викладачі Академії адвокатури України та юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Умовні скорочення

- ---

англ. — англійський

АПК — Арбітражно-процесуальний кодекс

араб. — арабський

афр. — африкаанс

букв. — буквально

гол. — голландський

ГПК — Господарський процесуальний кодекс

гр. — грецький

див. — дивись

ДПА — Державна податкова адміністрація

їм. — імені

італ.— італійський

і т. д. — і так далі

і т. п. — і тому подібне

КЗпП — Кодекс законів про працю

КК — Кримінальний кодекс

КПК — Кримінально-процесуальний кодекс

лат. — латинський

МОЗ — Міністерство охорони здоров'я

МСЕК —медико-соціальна

експертна комісія наз. — називається напр. — наприклад нім. — німецький ООН — Організація

Об'єднаних Націй пол. — польський п. — пункт р. - рік ред. — редакція СНД — Союз Незалежних

Держав ст. — стаття та ін. — та інші т. з. — так званий т. ч. — таким чином тур. — турецький у т. ч. — у тому числі фр. — французький ЦК — Цивільний кодекс ЦПК — Цивільний

процесуальний кодекс ч. — частина

А

АБАНДОН(фр. аЬапсІоп — відмова) — відмова власни­ка страхового полісу (як правило, вантажо- чи судновлас­ника) від своїх прав на застраховане майно на користь страхової компанії з метою одержання від неї повної страхової суми.

АБОЛІЦІЯ(лат. аЬоІіііо — скасування, знищення) — 1) скасування закону, рішення; 2) припинення криміна­льної справи; 3) ліквідація посади або відмова від неї.

АБОРТ(лат. аЬогіиз — викидень) — передчасне перери­
вання вагітності у перші 28 тижнів та вигнання з порож­
нини матки плода, ще не спроможного до самостійного
І життя поза тілом матері. А., зроблений у термін вагітності

до 12 тижнів, називають раннім; від 12 до 28 тижнів — пізнім.Розрізняють самочинний та штучний А. Само­чинний А. виникає, як правило, з комплексу причин (анатомічні чи фізіологічні відхилення, інфекції, травми, діяхімічних речовин тощо) і потребує негайної гінеко­логічної допомоги. Штучний А. може здійснюватись як законно (медичний А.), так і незаконно (кримінальний А.). МедичнийА. Законодавство України, на відміну від законодавства деяких країн (напр., США), надає жінці право самій вирішувати питання про бажаність материн­ства. Втім, пізні штучні А. без наявності соціальних і ме­дичних показань в акушерській практиці, як правило, не допускаються. В окремих випадках пізні А. можуть здійснюватись у певному порядку лише у разі, коли про­довження вагітності є небезпечним для життя чи здоров'я жінки, коли є загроза передання потомству тяжкого за-

АБСОЛЮТНІ ПРАВА

АВТОРСЬКИЙДОГОВІР

хворювання батьків, коли існують соціальні показання для такої операції. Соціальними показаннями визнають­ся, напр., вагітність унаслідок зґвалтування, позбавлення жінки материнських прав, наявність трьох або більше дітей чи дитини-інваліда, смерть чоловіка під час вагітності або його перебування в місцях позбавлення волі тощо.

А. здійснюється за наявності згоди вагітної жінки або за її бажанням, обов'язково в акредитованому закладі охо­рони здоров'я, лікарем відповідного фаху та кваліфікації, який має дозвіл на проведення операцій з переривання вагітності.

Кримінальний А. Кримінальне законодавство Ук­раїни встановлює кримінальну відповідальність за неза­конне проведення А. лікарем або особою, що не має спеціальної медичної освіти. А., проведений лікарем, є незаконним, коли він проводився не у спеціально акре­дитованому закладі охорони здоров'я, коли існували ме­дичніпротипоказання для цієї операції і лікарю було про це відомо, коли проведення пізнього А. не було зумовле­не відповідними показаннями, коли А. здійснювався за-^г:;:-;:-:;•: у. і: засобами чи методами, коли строк вагітності становив понад 28 тижнів (за відсутності стану крайньої необхідності). А., проведений особою, що не має спеціальної медичної освіти, незаконний за будь-яких умов (навіть у разі проведення його лікарем, але іншої фахової спеціалізації). За вчинення незаконного прове­дення А., яке спричинило тривалий розлад здоров'я жінки або її смерть, законодавством установлена підви­щена відповідальність.

АБСОЛЮТНІ ПРАВА— права суб'єкта, щодо яких будь-яка інша особа завжди зобов'язана утримуватись від дій, що ущемляють ці права. Вони є принципово недо­торканними. Закон захищає А. п. проти невизначеного кола осіб. До А. п. належать право власності, право на честь і гідність, право на життя і здоров'я, на освіту, на недоторканність особи тощо.

АВАЛЬ(фр. ауаі — порука за векселем) — вексельна порука. Особа, яка здійснила А., приймає на себе відповідальність за виконання зобов'язань будь-якою із зобов'язаних за векселем осіб (акцептантом, векселедав-

цем, індосантом). Аваліст, який оплатив вексель, має право вимагати відшкодування платежу з тієї особи, за яку він дав А., а також з осіб, відповідальних перед ним. Оформлюється А. або гарантійним підписом аваліста на лицьовій стороні векселя, або на прикріпленому до ньо­го аркуші.

АВАНС(фр. ауапсе, від ауапсег — платити наперед) — сума коштів, яка вноситься в рахунок наступних платежів або виплачується в рахунок майбутніх виплат, передбаче­них законодавчими актами. Напр., робітникам і службов­цям А. видається за платіжними відомостями в рахунок заробітної плати, відрядженим особам і переведеним пра­цювати в іншу місцевість — за витратними касовими ор­дерами.

АВІЗО(італ. аууізо — повідомлення, попередження) — офіційне поштове або телеграфне повідомлення, яке за­стосовується в банківській практиці, про зміни у взаємних розрахунках між контрагентами. За допомогою А. банки повідомляють своїх клієнтів про дебетові й кредитові запи­си, про залишки коштів на рахунку, про виплату переказів, виставлення чеків, відкриття акредитивів.

АВТЕНТИЧНЕ ТЛУМАЧЕННЯ- роз'яснення норма­тивного акту, якщо він суперечливо застосовується або викликає неясності на практиці, тим органом, який ви­дав цей акт. А. т. є одним із видів офіційного норматив­ного тлумачення.

АВТОРСЬКЕ СВІДОЦТВО- це документ, що засвідчує авторство особи, творчою працею якої створено твір, винахід, корисну модель, промисловий зразок, комп'ютерну програму. За автором визнаються майнові та немаинові права щодо створеного об'єкта авторського права і права промислової власності. Основні положення, пов'язані з правами автора, регулюються Законом Ук­раїни "Про авторське право і суміжні права", "Про охо­рону прав на винаходи і корисні моделі", "Про охорону прав на промислові зразки".

АВТОРСЬКИЙ ДОГОВІР- це цивільно-правова уго­да, відповідно до якої одна сторона (автор) на платній чи безоплатній основі надає іншій стороні (користувачеві) певні майнові права на твір. За своєю правовою приро-

АГРАРНЕ ПРАВО

АДВОКАТСЬКА ТАЄМНИЦЯ

дою А. д. може бути реальною угодою (А. д. про переда­чу вже існуючого твору) чи консенсуальною (А. д. про створення певного твору). А. д. укладається автором (йо­го нащадком або правонаступником), як правило, пись­мово. Усні угоди укладаються в разі публікування в періодичних виданнях та енциклопедіях. А. д. може пе­редбачати передання видавцеві виняткових прав, коли ав­тор дозволяє використовувати свій твір у порядку, перед­баченому А. д., тільки одній особі, яка забороняє викори­стовувати твір будь-кому іншому, або невиняткових прав, коли дозволяється використовувати твір як особі, котра одержала виняткові права на використання твору, так і іншим особам, які також одержали право на його вико­ристання.

АГРАРНЕ ПРАВО — одна з важливих галузей права України, що є правонаступником колгоспного та сільськогосподарського права. А. п. України, перебуваю­чи у стані формування як самостійної, інтегрованої галузі національного права, має власний предмет — аграрні правовідносини, що являють собою взаємопов'язані інте­гровані правовідносини майнового, земельного, членсь­кого, засновницького (учасницького), управлінського та трудового характеру в усій багатоманітності їх прояву в процесі здійснення діяльності суб'єктів аграрного підприємництва.

АДВАЛОРНЕ ВІДРАХУВАННЯ - мито або податок, які стягуються у вигляді відсотків від вартості товару.

АДВОКАТ (лат. асіуосаіиз, від аоЧюсо — запрошую, за­кликаю) — за законодавством України особа, яка є грома­дянином України, має вищу юридичну освіту, стаж робо­ти за спеціальністю юриста або помічника А. не менше двох років, склала кваліфікаційні іспити, одержала свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України. А. не може бути працівником суду, прокуратури, нотаріату, органів внутрішніх справ, служби безпеки, державного уп­равління. Не може бути А. особа, яка має судимість. Про­фесійні права, честь і гідність А. охороняються законом. А. не має права вступати зі своїм клієнтом у трудові відносини, він виконує покладений на нього Консти-

гуиією України обов'язок щодо надання правової допо-«с-гн громадянам та юридичним особам. (Див. ще: Адвока­тура. Захисник).

АДВОКАТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ — діяльність адвокатів _:до забезпечення права на захист від обвинувачення й -2ллння правової допомоги громадянам та юридичним осо-м при вирішенні справ у судах та інших державних ор-шах. А. д. здійснюється у формі надання консультацій і юз'яснень із юридичних питань, усних і письмових -Ювідок щодо законодавства; складання заяв, скарг та -::ішх документів правового характеру; засвідчення копій документів у справах, які веде адвокат; здійснення пред­ставництва в суді, інших державних органах; надання оридичної допомоги підприємствам, установам, ор-нізаціям; здійснення правового забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності громадян та юридичних осіб; виконання передбачених гимінально-процесуальним законодавством обов'язків у процесі дізнання та досудового слідства. Адвокат може здійснювати й інші види А. д., передбачені законодавст­вам. Вона не є підприємницькою, в результаті А. д. не ут­не рюється прибуток. А. д. не належить до сфери вико--іння робіт чи надання послуг, а становить самостійний, "гггдбачений Конституцією України, вид діяльності — ллання правової допомоги.

АДВОКАТСЬКА ТАЄМНИЦЯ - питання, з яких гро-

їдянин або юридична особа зверталися до адвоката, суть онсультацій, порад, роз'яснень та інших відомостей, от-

іманих адвокатом при здійсненні адвокатської діяль--хтї. Вимагання від адвоката, помічника адвоката або

:-:здових осіб чи технічних працівників адвокатського ■"єднання відомостей, які становлять А. т., забороняється економ. Зазначені особи не можуть бути допитані як гнідки з питань, які є предметом А. т. Водночас ці особи -:е мають права розголошувати інформацію, що становить Ь т.. й використовувати її у своїх інтересах або в інтере­сах третіх осіб. Адвокат не може розголошувати дані -судового слідства без дозволу слідчого або прокурора.

инні у розголошенні відомостей досудового слідства ад­вокати несуть відповідальність згідно з чинним законо­давством.

ЇО

АДВОКАТСЬКЕ БЮРО

АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

АДВОКАТСЬКЕ БЮРО — організаційна форма діяль­ності адвокатури в Україні. А. б. відкривається одним ад­вокатом, який хоче набути статусу юридичної особи. Адво­кат, який утворив А. б., має право наймати технічних працівників та користуватися іншими правами, що, згідно з законодавством, належать юридичній особі. Поря­док реєстрації А. б. законом не визначений, як правило, воно реєструється місцевими органами виконавчої влади за місцезнаходженням. А. б. не отримують прибутку, не здійснюють підприємницьку діяльність.

АДВОКАТСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ - організаційна фор­ма діяльності адвокатури в Україні. Згідно з чинним за­конодавством України адвокат для здійснення адвокатсь­кої діяльності може об'єднуватися з іншими адвокатами у А. о. (колегії, адвокатські фірми, контори тощо). На відміну від адвокатського бюро. А. о. утворюються не менш як двома адвокатами. А. о. діють на засадах доб­ровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. А. о. є неприбутковими організаціями, вони не ведуть підприємницьку діяльність. Відповідно до Конституції України та чинного законодавства А. о. забезпечують право на захист і надають правову допомогу не на заса­дах підприємництва, а як окрему конституційну функцію адвокатури, яку не можна зводити до виконання робіт або надання послуг. А. о. є юридичними особами, діють на підставі законодавства та своїх статутів. А. о. реєстру­ються Міністерством юстиції України. Місцеві органи державного управління згідно з законом мають сприяти А. о. у вирішенні соціальних питань, наданні в оренду придатних для роботи приміщень з пільгами щодо оренд­ної плати тощо.

АДВОКАТУРА — в Україні добровільне професійне громадське об'єднання, покликане сприяти захисту прав, свобод і представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб та надавати їм іншу юридичну допомогу. Відповідно до Конституції України А. діє для забезпечення права на за­хист від обвинувачення й надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах.

АДЕНДУМ — доповнення до договору.

АДЖЕСТЕР (англ. асУинГег) — експерт, який складає

іг^иіу. де засвідчує суму витрат у разі аварії транспорт-

: судна і встановлює частки витрат, які нестимуть

всник судна, особа, що його застрахувала, та власник

жінтажу.

АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ - різно-юридичної відповідальності громадян за скоєні ними -::ггративні правопорушення. Порядок та умови притяг-^: до А. в. регулюються Кодексом України про -істративні правопорушення. А. в. підлягають особи, які .".",: на момент вчинення адміністративного правопору----л 16-річного віку. Іноземці та особи без громадянства не­рв А в. на загальних підставах. Службові особи підлягають і за адміністративні правопорушення, пов'язані з недо-: -. -:ням ними встановлених правил у сфері охорони по­року управління, державного і громадського порядку, при-^:. здоров'я населення та інших правил, забезпечення ви­кання яких входить до їхніх службових обов'язків. ■. '- військовослужбовців, призваних на збори військово-юв'язаних, а також осіб рядового і начальницького складів органів внутрішніх справ настає за порушення він, норм і стандартів, що стосуються забезпечення :~е:<и дорожнього руху, санітарно-гігієнічних і санітар-•-ротиепідемічних правил і норм, правил полювання, ібальства та охорони рибних запасів, митних правил, шення корупційних діянь, неправомірне використання кржавного майна, невжиття заходів щодо окремої ухвали г чи окремої постанови судді щодо подання органу іання, слідчого або припису чи подання прокурора, а та-■ зрушення законодавства про державну таємницю. : зазначених осіб не можуть бути застосовані виправні юоти та адміністративний арешт. У разі вчинення за-зченими особами інших адміністративних правопору­шень вони несуть відповідальність за дисциплінарними путами. При порушенні правил дорожнього руху кшя.ми транспортних засобів Збройних Сил України або _;-:\ утворених відповідно до законів України військо-і гормувань — військовослужбовцями строкової служ-^праф як адміністративне стягнення до них не засто­совується. До зазначених осіб як захід адміністративного гнення застосовується попередження.

АДМІНІСТРАТИВНА ЮРИСДИКЦІЯ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ АРЕШТ

А. в. неповнолітніх застосовується до осіб, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення 16-річного віку. У разі скоєння неповнолітнім адміністра­тивного правопорушення у віці від 14 до 16 років — відповідальність несуть їхні батьки або особи, які їх замінюють. До осіб віком від 16 до 18 років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, як-от: зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; застереження; дога­на або сувора догана; передання неповнолітнього під на­гляд батьків або осіб, які їх замінюють. У разі вчинення особами у віці від 16 до 18 років адміністративних право­порушень, пов'язаних із придбанням, перевезенням, зберіганням наркотичних засобів та їх прекурсорів, пору­шенням правил дорожнього руху, стрільбою у невстанов-лених місцях, злісним невиконанням законних вимог працівників міліції та порушенням вимог придбання, зберігання вогнепальної зброї та користування нею, відповідальність настає на загальних підставах.

АДМІНІСТРАТИВНА ЮРИСДИКЦІЯ - діяльність органів державного управління та їх службових осіб у вирішенні індивідуальних адміністративних спорів та за­стосуванні відповідних юридичних санкцій в адміністра­тивному порядку (без звернення до суду). А. ю. є складо­вою правоохоронної діяльності органів управління. Вона здійснюється за правилами адміністративного процесу з урахуванням підвідомчості справ про адміністративні правопорушення в такій послідовності: порушення адміністративної справи, розгляд її по суті, прийняття рішення, оскарження та перегляд рішення, виконання рішення.

АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО - одна з профільних, фундаментальних галузей правової системи України. А. п. визначається як сукупність юридичних норм та правових інститутів, призначених для регулювання суспільних відносин, що складаються у зв'язку з виконавчо-розпо­рядчою діяльністю органів виконавчої влади та здійснен­ня іншими органами діяльності управлінського характе­ру. Предметом правового регулювання А. п. виступають суспільні відносини управлінського характеру, що скла­даються у сфері державного управління в процесі прак-

і реачізації завдань і функцій виконавчої влади. голом правового регулювання виступають способи та >ми юридичного впливу на регулювання суспільних мснн, суть яких зводиться до встановлення певного г-_:ку дій, заборони певних дій під страхом застосуван-іаповідних юридичних засобів впливу; надання мож-юстівибору одного з варіантів належної поведінки, ібачених адміністративно-правовою нормою; надан-[ожливості діяти за своїм бажанням у межах, перед­ніх адміністративно-правовою нормою.

АДЛИШСТРАТЙВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ (адмі­ністративний проступок) — протиправна, винна (умисна ■вобережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на дер-кийабо громадський порядок, власність, права і сво-:«:^и громадян, на встановлений порядок управління і за законодавством передбачено адміністративну •ювіда,іьність. До А. п. належить порушення громадсь-о порядку, правил дорожнього руху, санітарних, про-:~:>жежних, митних правил, правил використання за-■:.е вимірювань, укладення неправомірних угод між [приємцями тощо. А. п. тягнуть адміністративну :овідальність у вигляді: попередження; штрафу; оплат-о вилучення предмета, який був знаряддям або безпо-таеднім об'єктом А. п.; конфіскації зазначених пред-ів або грошей, одержаних внаслідок А. п.; позбавлен-■ спеціального права; виправних робіт; адміністративно-грешту. Останні два види стягнень накладаються лише .у {суддею). Законами України може бути передбачено ністративне видворення за межі України іноземців та осіббез громадянства за вчинення А. п., які грубо пору­шують правопорядок.

АДМІНІСТРАТИВНИЙ АРЕШТ - один із видів і^ч:ністративного стягнення, який застосовується лише у -яткових випадках за окремі види адміністративних ■-цу-юрушень на строк до п'ятнадцяти діб. А. а. призна­ємся місцевим судом {суддею місцевого суду). А. а. не : ».г застосовуватися до вагітних жінок, жінок, які ма-■ літей віком до дванадцяти років, до-осіб, які не до­сягли вісімнадцяти років, до інвалідів першої і другої игп.до військовослужбовців і призваних на збори

АКРЕДИТИВ

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО

військовозобов'язаних, а також осіб рядового й началь­ницького складу органів внутрішніх справ.

АКРЕДИТИВ(лат. ассгесІШуиз — довірчий) — грошо­вий документ, що видається банком на ім'я фізичної осо­би, яка має вклад або вносить кошти з цією метою. Гроші за А. можна отримувати у будь-якій установі даного бан­ку на всій території України по пред'явленню А., паспор­та та контрольного листа до А. Одній особі можуть бути видані кілька А. Юридичним особам і на пред'явника А. не видається.

АКТИГРОМАДЯНСЬКОГО СТАНУ- державні за­писи фактів народження, смерті, одруження, розірвання шлюбу, усиновлення, встановлення батьківства, зміни імені, по батькові, прізвища. Згідно з чинним законодав­ством органи реєстрації актів громадянського стану вида­ють відповідне свідоцтво про зроблений запис.

АКТИ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ- юридична форма здійснення повноважень органів державної влади. Форма А. о. д. в. (закон, постанова, інструкція, указ, на­каз та ін.), порядок їх видання і набуття чинності зале­жать від належності органу, що видає акт, до тієї чи іншої гілки влади та від його компетенції і встановлюються за­коном або іншим нормативним актом. А. о. д. в. можуть бути нормативними (містять загаль­нообов'язкове правило поведінки, адресовані невизначено-му колу суб'єктів і розраховані на багаторазове застосуван­ня, напр. закон про громадянство, правила прийому до на­вчальних закладів тощо) і правозастосовчими (спря­мовані на врегулювання конкретних відносин, індивідуаль­но визначеним учасникам яких адресовані та розраховані на одноразове застосування, напр, указ про прийняття кон­кретної особи до громадянства, наказ про зарахування кон­кретної особи до навчального закладу тощо). Нормативні А. о. д. в. за юридичною силою поділяються на закони (приймаються законодавчим органом і ма­ють вищу юридичну силу) та підзакон ні акти (прий­маються іншими органами державної влади і не можуть суперечити законам). Правозастосовчі А. о. д. в. завжди є підзаконними актами.

Ат'їВ(лат. асііуш — дієвий) — 1) частина бухгал-

ого балансу, що відбиває в коштах усі цінності, які

кхзтьпідприємству, організації (кошти, боргові вимо-

інших установ); 2) перевищення грошових доходів

г;<і!\ видах балансів; 3) будь-яка власність юридичної

-: і особи.

АКТИВНЕ ВИБОРЧЕ ПРАВО- право обирати до

них державних органів та органів місцевого

урядування. В. Україні А. в. п. мають усі громадяни,

■осягли 18 років, крім тих, яких визнано судом

:.-;;п\'и.

КТЙВНІ ОПЕРАЦІЇ БАНКІВ- фінансові операції,

-омогою яких банки розміщують вільні грошові ко-

: метою отримання прибутку. До них належать: кре-

п операції, купівля цінних паперів, лізингові та фак-

жнговіоперації.

АКЦЕПТ(лат. ассерШз — прийнятий) — 1) згода укла-уі^овір відповідно до пропозиції (оферти) другої сто-': 2) в міжнародному праві — одностороння заява про взаністьумовами договору; 3) прийняття платником расатом)за переказним векселем (траттою) обов'язку пггиза векселем у разі настання зазначеного в ньо-т строку;4) згода банку гарантувати сплату суми, зазна-г-о: в переказному векселі. АКЦИЗНИЙ ЗБІР— непрямий податок на високорен-гяьні тамонопольні товари, що діє в Україні. Об'єкта-тгиаткування А. з. є обороти з реалізації вироблених пані підакцизних товарів (продукції), визначених за­ві, атакож митна вартість імпортованих (ввезених, ресланих) на митну територію України товарів (про-її). А. з. входить до ціни підакцизних товарів і фак-шо сплачується споживачем.

.АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО- товариство, статут-і капітал якого поділений на певне число акцій одна-мномінальної вартості. А. т. самостійно відповідає за '-:;; зобов'язаннями і несе ризик збитків, пов'язаних з = н:стю товариства, у межах вартості акцій, що йому _~г>:2ть. А. т. може створюватися юридичними і фізични-і особамина підставі укладеного між засновниками уста­ючого договору. Особи, що створюють А. т., несуть

— 17 —

АКЦІЯ

АНАЛОГІЯ ЗАКОНУ

солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виник­ли до реєстрації А. т. Обмеження щодо участі у створенні А. т. встановлюються законом. А. т. може бути закри­тим, і тоді його акції розповсюджуються тільки серед за­сновників. Це товариство не може проводити відкриту підписку на акції, а акціонери не можуть без рішення за­гальних зборів продати свої акції. А. т. відкритого ти­пу проводить відкриту підписку на акції, а його акціоне­ри вільно розпоряджаються своїми акціями. Питання про створення, функціонування й ліквідацію А. т. регламенту­ються Законом України "Про господарські товариства".

АКЦІЯ (лат. асііо — рух, дія) — цінний папір без уста­новленого строку обігу, що засвідчує участь власника у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство та право на участь в управлінні ним і дає право на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду й ча­стини майна в разі ліквідації товариства. А. можуть бути іменними, на пред'явника, привілейованими та прости­ми. В іменних А. ім'я володільця зазначено на А. й за­несено до книги акціонерного товариства. В А. на пред'явника їхнім володільцем є пред'явник. Привілейовані А. дають власникам переважне право на одержання дивідендів, а також пріоритетну участь у розподілі майна акціонерного товариства в разі його ліквідації, але не дають права брати участь в управлінні акціонерним товариством, якщо інше не передбачено йо­го статутом. А. прості не дають права на одержання дивідендів, але надають можливість брати участь в уп­равлінні організацією-емітентом.