Порядок обліку та визначення показників руху працівників

5.1. Рух працівників облікового складу характери­зується змінами облікової кількості штатних працівників унаслідок прийому на роботу та вибуття з різних при­чин. Рух працівників за звітний період може бути наве­дений у вигляді балансу: облікова кількість штатних пра­цівників на початок періоду плюс кількість прийнятих протягом звітного періоду мінус кількість тих, які вибу­ли за цей період, дорівнює обліковій кількості штатних працівників на кінець звітного періоду.

5.2. У кількості прийнятих працівників ураховуються особи, які зараховані на підприємство наказом (розпо­рядженням) власника підприємства (установи, органі­зації) про прийняття на роботу у звітному періоді.

5.3. У кількість працівників, які вибули з підприємства, включаються усі особи, які у звітному періоді залишили роботу на цьому підприємстві, незалежно від причин звільнення (розірвання трудового договору за ініціати­вою працівника або адміністрації, за згодою сторін, при­зов або вступ на військову службу, переведення праців­ника в іншу організацію, засудження до відбуття пока­рання тощо) або переведення яких оформлене наказом, а також ті, які вибули у зв'язку зі смертю.

5.4. У кількість працівників, які вибули за власним бажанням, включаються усі працівники, що вибули у зв'язку з розірванням трудового договору з ініціативи працівника, а також у випадках:

— угоди сторін;

— прийняття на роботу за конкурсом;

— переїзду на нове місце проживання, переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість, за кордон;

— хвороби або інвалідності, що перешкоджає про­довженню роботи або проживанню в цій місцевості;

— вступу до навчального закладу, аспірантури або клінічної ординатури;

— необхідності догляду за хворим членом сім'ї або інвалідом І групи, або дитиною-інвалідом;

— звільнення за власним бажанням вагітних жінок, жінок, які мають дітей у віці до чотирнадцяти років;

— виходу на пенсію;

— інших поважних причин.

5.5. Звільнений працівник ураховується у кількості тих, які вибули з першого дня його виключення з обліко­вої чисельності (перший робочий день після дати, за­значеної у заяві, наказі про звільнення).

Приклад.

Працівника звільнено за власним бажанням 31 груд­ня, що припадає на п'ятницю (останній день його виходу на роботу, за який здійснюються нарахування). Згідно з пунктом 2.2 цієї Інструкції його необхідно виключити з облікової кількості штатних працівників з 4 січня — пер­шого робочого дня наступного року. Відповідно у фор­мах державних статистичних спостережень зазначений працівник відображається у кількості працівників, які ви­були, у звітах наступного року (за січень, І квартал).

5.6. До числа працівників облікового складу, які прийняті та вибули, не включаються:

— зовнішні сумісники;

— працівники, зайняті згідно з цивільно-правовими договорами;

— працівники, переведені з інших підприємств згідно з договорами між суб'єктами господарювання.

5.7. Рух працівників характеризується показниками їхнього обороту та постійності.

5.7.1. Оборот працівників— сукупність прийнятих працівників та тих, які вибули за визначений період.

Інтенсивність обороту працівників характеризується коефіцієнтами:

— загального обороту, який розраховується як відно­шення суми прийнятих працівників та тих, які вибули за звітний період, до середньооблікової кількості штатних працівників;

— прийому, який розраховується як відношення кількості прийнятих за звітний період працівників до середньооблікової кількості штатних працівників;

— вибуття, який розраховується як відношення кількості працівників, які вибули за звітний період, до середньооблікової кількості штатних працівників.

5.7.2.Коефіцієнт плинності кадрів характеризує надлишковий оборот і розраховується як відношення кількості працівників, яких звільнено за звітний період за прогул та інші порушення трудової дисципліни, не­відповідність займаній посаді, а також за власним ба­жанням (крім звільнених за власним бажанням з поваж­них причин, наведених у пункті 5.4 цієї Інструкції), до середньооблікової кількості штатних працівників.

5.7.3.Коефіцієнт відновлення працівників характе­ризує процес відновлення кількості працівників, які ви­були з різних причин, за рахунок кількості прийнятих. Він розраховується діленням кількості прийнятих пра­цівників за період на кількість працівників, які вибули за цей період.

5.7.4. Коефіцієнт постійності кадрів — відношення кількості працівників, які перебували в обліковому складі весь звітний рік, до середньооблікової кількості працівників за рік.

Кількість працівників, які перебували в обліковому складі весь рік, визначається так: із облікової кількості штатних працівників на 1 січня виключається кількість працівників, які вибули впродовж року (крім переведе­них на інші підприємства), але не виключаються працівники, які вибули із числа прийнятих у звітному році, оскільки в обліковому складі штатних працівників на 1 січня їх не було.