Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)


 

 

 

 



ОБЧИСЛИ КІЛЬКІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ ПО-НОВОМУ



 

Інструкція, що коментується (далі — Інструкція № 286), набрала чинності вже з 1 січня. Зрозуміло, що з цієї дати всі статистичні показники визначатимуть за її методою. Проте одразу ж виникає запитання: як заповнити звітність за останній період 2005 році, яку необхідно подати на по­чатку нинішнього, адже торік ще діяла Інструкція зі стати­стики чисельності працівників, зайнятих у народному гос­подарстві України, затверджена наказом Мінстату Украї­ни від 07.07.95 р. № 171 (далі — Інструкція № 171)? На нашу думку, у цій ситуації слід керуватися Інструкцією № 171, оскільки саме на неї потрібно було спиратися при веденні обліку працюючих та визначенні всіх показників їх кількості за 2005 рік. Хоча не виключено, що нас чека­тимуть окремі роз'яснення.

Принципових змін небагато. Добре відомі всім два ме­тоди обчислення середньооблікової чисельності праців­ників (середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу та середньооблікова чисельність всьо­го персоналу в еквіваленті повної зайнятості) зберегли­ся, хоча і мають дещо оновлений вигляд. Набір показників, порядок обчислення яких регулює Інструкція № 286, роз­ширився. Умовно їх можна поділити на три групи.

Перша група—це дані, які потрібні для розрахунку середньої кількості працівниківна підприємстві. Ці по­казники мають відповідати кількості фізичних осіб, які пра­цюють на умовах як трудового (основне місце роботи або сумісництво), так і цивільно-правового договору без ста­тусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Якщо порівняти їх з тими, що були в Інструкції № 171, то побачимо, що середньообліковій чисельності штатних пра­цівників облікового складу тепер відповідає середньо-облікова кількість штатних працівників,а обліковій чисельності на дату — облікова кількість штатних пра­цівників, їх зміст суттєво не змінився.

Усі чотири показники середньої кількості працівників (далі— СК) необхідно розраховувати на базі щоденних даних кількості працівників (далі— КП).

Крім того, що цей показник використовується у статистичній звітності, він також знадобиться при складанні Звіту про за­йнятість та працевлаштування інвалідів, Розрахунку суми стра­хових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне стра­хування, Розрахункової відомості про нарахування і перера­хування страхових внесків та витрачання коштів Фонду со­ціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Податкового розрахун­ку комунального податку і т. д.

Для визначення облікової кількості штатних праців­никівберуть осіб, які перебувають у трудових відносинах . із підприємством на цей момент, незалежно від форми та тривалості укладеного з ними трудового договору, утому числі працівників, які тимчасово не виконують своєї ро­боти вдень, за який проводиться розрахунок (наприклад, у них вихідний за робочим графіком, лікарняний, відпуст­ка). Не включають до цієї кількості працівників, прийня­тих за сумісництвом з інших підприємств та задіяних на підставі цивільно-правових договорів. Перелік осіб, яких враховують або, навпаки, не враховують в обліковій кількості, ви знайдете у п. п. 2.4 — 2.6 Інструкції № 286.

Що розуміти під кількістю зовнішніх працівниківта кількістю працюючих за цивільно-правовими догово­рами,зрозуміло з самих назв. Але слід пам'ятати, щодо останньої не входять фізичні особи, які мають статус при­ватного підприємця.

При розрахунку КП кожну особу враховують тільки один раз як цілу одиницю, у тому числі тих, хто отримує на під­приємстві

півтори або дві ставки та працівників, для яких встановлено неповний робочий день (тиждень). Працю­ючих за цивільно-правовими договорами враховують як цілі одиниці за кожен день дії договору. Якщо штатний працівник виконує для свого роботодавця роботу за та­ким договором, він потрапляє до облікової кількості штат­них працівників як одна ціла одиниця, а до кількості пра­цюючих за цивільно-правовими договорами — ні.

Показники СК за місяць формуються на підставі даних КП. Для визначення місячного СК потрібно знати КП на кожний календарний день цього місяця, у тому числі вихідні та святкові (неробочі) дні (для них КП приймають нарівні останнього робочого дня, що передував вихідним або святковим (неробочим)). Суму КП за всі календарні дні слід поділити на кількість календарних днів у місяці. Результат округлюють за звичайними правилами матема­тики. Але, як і раніше, певні категорії працівників, вклю­чені в облікову кількість штатних працівників, не входять в середньооблікову кількість працівників (пп. пп. 2.5.8 та 2.5.9 Інструкції).

Для того щоб обчислити СК за більший період (наприк­лад, квартал), підсумуйте місячні показники СК та поділіть на кількість місяців в періоді. Наприклад, СК за І квартал 2006 р. розраховуватимуть так:

СК= (СК січня+ СК лютого + СК березня) / 3 місяці.

Друга група — середня кількість усіх працівників в еквівалентіповної зайнятості2(далі — СКПЗ). Цей показ­ник відображає умовну кількість працівників, яку необхід­но залучити до виконання всього обсягу роботи, яка є на підприємстві, за умови, що кожен працюватиме повний робочий день, виходячи зі встановленої його тривалості. На відміну від попередніх показників, він не відповідає фактичній кількості фізосіб на підприємстві, а базується наданих обліку робочого часу.

Для розрахунку беруть штатних та позаштатних праців­ників. Перелік останніх вичерпний і обмежується п. 4.4 Інструкції .

Місячний СКпз працівників, за якими ведеться облік ро­бочого часу (штатні працівники, зовнішні сумісники), ви­значають за допомогою таких показників:

оплачений робочий час (загальна кількість лю­дино-годин робочого часу).Цей показник відображає загальну кількість годин, за які працівникам здійснено нарахування з фонду оплати праці. Дані можна брати з табеля обліку робочого часу, розрахунково-платіжної відомості тощо. Але пам'ятайте: у кількість людино-годин включають також невідпрацьований час (пп. 4.2.1 та пп. 4.2.2 Інструкції № 286), а години, відпрацьовані понад­нормово, — ні;

табельний фонд робочого часу.Він дорівнювати­ме нормі тривалості робочого часу одного працівника згідно із законодавством. Скажімо, у січні 2006 р. при нор­мальній тривалості робочого часу і п'ятиденному робочо­му тижні він становитиме 159 годин; при скороченій три­валості для осіб віком від 16 до 18 років — 144 години. Тут завжди можна скористатися інформацією Міністерства праці та соціальної політики України (лист Мінпраці "Про норму тривалості робочого часу на 2006 рік" від 04.10.95 р. №7881/0/14-05/036-15).

Для розрахунку СКпз за місяць оплачений робочий час ділять на табельний фонд робочого часу.

Ось приклад: у січні 2006 р. на підприємстві працює 5 осіб. Норма тривалості робочого часу на січень стано­вить 159 годин. Якщо кожен працює повний 8-годинний робочий день, оплачених людино-годин буде 795. СКПЗ дорівнюватиме 5-ти (795 /159). Але якщо хтось з праців­ників має лише півставки, і оплачених людино-годин за місяць вийшло, скажімо, — 650, тоді СКПЗ становитиме 4 (650/159).

Для визначення СКПЗ працівників, облік робочого часу яких не ведуть, Інструкція № 286 передбачає можливість обчислювати цей показник, поділивши суму нарахованих на їх користь коштів на середньомісячну заробітну плату одного штатного працівника за цей саме місяць. Так ви­значають кількість надомників, учнів та слухачів профе­сійно-технічних навчальних закладів, які проходять вироб­ничу практику на підприємстві.

Для працюючих на умовах цивільно-правового догово­ру запропоновано інший спосіб: кожного такого праців­ника приймають як одну одиницю за кожен календарний день протягом дії договору. Їх кількість сумують та ділять на кількість календарних днів у періоді, за який проводять розрахунок. Знову ж таки приватних підприємців при об­численні не враховують. Аналогічно обчислюють СКПЗ пе­реведених на роботу на підприємство за договорами між суб'єктами господарювання.

Розглянемо такий приклад. На підприємстві у січні 2006 року за цивільно-правовими договорами працюва­ли дві фізичні особи. Одна з них уклала договір на пері­од з 21 по 27 січня (7 днів), а інша —з 12 січня і продов­жує за ним працювати (договір діяв у січні 20 днів). Роз­рахунок буде таким: (7 + 20) / 31 = 0,87. Значить, у кількості працівників в еквіваленті повної зайнятості вра­ховують 1 особу. СКПЗ за період більше місяця розрахо­вується аналогічно порядку, передбаченому для показ­ників СК першої групи за такий самий період.

Третя група.На сьогодні показники руху праців­никівне дуже поширені і в подібній інструкції пропи­сані вперше. Напевне, незабаром слід очікувати нових форм статистичної звітності, де вони будуть викорис­товуватися.

Загалом Інструкція № 286 регулює тільки основні спо­соби розрахунку статистичних показників кількості пра­цівників. У формах статистичної звітності можуть бути пе­редбачені також показники чисельності за окремими ка­тегоріями працівників (наприклад, працюючих пенсіо­нерів, інвалідів, жінок, працівників зі шкідливими умова­ми праці, працівників за різними віковими категоріями, професіями і т. д.).



Просмотров 1102

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.su - 2025 год. Все права принадлежат их авторам!