У якій категорії диспансерного обліку і як довго потрібно спостерігати хворого?

Задача 12. Хворий 35-ти років доставлений до стаціонару зі скаргами на кашель з виділенням мокротиння, яке містить прожилки крові яскраво-червоного кольору. Наявність домішок крові хворий відмічає протягом тижня, але до лікаря не звертався.

Рік тому захворів на інфільтративний туберкульоз верхньої частки лівої легені у фазі розпаду та обсіменіння, МБТ+. Лікувався протягом 6 місяців, після чого самовільно припинив лікування.

Оглядова рентгенограма (на даний момент): у верхній частці лівої легені виявлено порожнину розпаду розміром 4,5х3,5 см і вогнищеві тіні різної інтенсивності в обох легенях.

1. Яке ускладнення туберкульозу виникло у хворого?

2. Що повинен призначити лікар у першу чергу?

3. Препарати якої групи одночасно знижують тиск у системі легеневої артерії і у бронхіальних артеріях?

Задача 13. Хворий 44-х років поступив до стаціонару зі скаргами на загальну слабість, кашель, підчас якого виділяється яскраво-червона, пінява кров (загальна кількість крові, що виділилась 300 мл). Ніяких домішок до крові немає. Хворий виснажений, блідий. Зліва, над нижньою часткою легені, вислуховуються різнокаліберні хрипи.

Рентгенологічно: у S₂ правої легені відзначається порожнина розпаду 3,0х4,0 см у діаметрі, верхня частка зменшена в об’ємі, правий корінь підтягнутий угору.

1. Яке ускладнення туберкульозу виникло у хворого?

2. Яку невідкладну допомогу потрібно надати хворому?

3. Який препарат потрібно призначити з метою підвищення згортання крові?

4. Який препарат потрібно призначити з метою зниження фібринолітичної активності крові?

Задача 14. Хвора 50-ти років. Поступила до стаціонару зі скаргами на різкий біль у лівій половині грудної клітки при диханні, задишку. На туберкульоз хворіє більше 10 років, лікується нерегулярно.

Об’єктивно: стан хворої тяжкий. Ліва половина грудної клітки відстає в акті дихання, міжреберні проміжки випнуті. Перкуторно над лівою легенею відмічається тимпаніт, аускультативно – відсутність дихання.

1. Яке ускладнення туберкульозу виникло у хворої?

2. Які дані свідчать про наявність цього ускладнення?

3. Яке дослідження потрібно провести хворій для підтвердження наявності цього ускладнення?

4. Яку невідкладну допомогу слід надати хворій?

Задача 15. Хворий 50-ти років раптово відчув різкий біль у правій половині грудної клітки. Наявна задишка, ціаноз, холодний піт. Перкуторно над правою легенею – тимпаніт, дихання різко ослаблене. Рентгенологічно (місяць тому): у верхній частці правої легені, субплеврально, визначалась порожнина розпаду розміром 4,0х3,0 см і вогнищеві тіні різної інтенсивності в обох легенях. Зараз права легеня колабована до кореня на 2/3 свого об’єму, серце та органи середостіння зміщені вліво

Попередній діагноз: правобічний закритий спонтанний пневмоторакс.

1. Яка вірогідна причина появи пневмотораксу?

2. Яке дослідження допоможе встановити тип спонтанного пневмотораксу?

3. Чи правомірним буде в плані лікування перевести закритий спонтанний пневмоторакс у відкритий?

4. Якою має бути першочергова лікувальна тактика щодо хворого?

Задача 16. Пацієнт 55-ти років. Хворіє на туберкульоз впродовж 7 років. Чотири роки тому діагностовано фіброзно-кавернозний туберкульоз легень, МБТ+. Протягом останнього півроку у хворого при виконанні фізичного навантаження з’явилась задишка, яка поступово наростала. В теперішній час задишка з’являється при підйомі на другий поверх.

Об’єктивно: частота дихання 24 за хвилину, пульс – 86 ударів за хвилину. Тони серця прискорені, ритмічні. Над легеневою артерією вислуховується акцент ІІ тону. Печінка при пальпації болісна, виступає з-під краю реберної дуги на 4 см.

Яке ускладнення туберкульозу розвинулось у хворого?

Які дані свідчать про наявність цього ускладнення?

3. Яке дослідження краще провести для діагностики ускладнення, що виникло у хворого?

Задача 17. Пацієнт 57-ми років. Хворіє на циротичний туберкульоз легень впродовж 7 років. Під час проходження курсу лікування у хворого в аналізі крові було виявлено лейкоцитоз - 11,0x109/л, еозинофілію - 10%, підвищення ШОЕ - 22 мм/год. Незважаючи на проведений курс лікування, в аналізі крові продовжує визначатись еозинофілія та підвищена ШОЕ.