Організація цивільного захисту

Система цивільного захисту України організована та функціонує за територіально- виробничим принципом.

Територіальний принцип полягає у створенні цивільного захисту в масштабах і на територіях згідно з адміністративно-територіальним поділом України.

Виробничий принцип – в організації і функціонуванні цивільного захисту в усіх галузях зайнятості населення( від міністерств та інших центральних органів до об’єктів господарювання.

Керівництво цивільним захистом України згідно із структурної схемою її побудови здійснює Кабінет Міністрів України, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади , місцеві державні адміністрації, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і підпорядкованості.

Начальником цивільного захисту України є Прем”єр- міністр України, а його заступником – Міністр Міністерства з надзвичайних ситуацій.

Згідно задміністративно-територіальним поділом України голови місцевих державних адміністрацій є начальниками цивільного захисту своїх адміністративних одиниць. В міністерствах, відомствах, інших центральних органах виконавчої влади, на підприємствах, в установах, організаціях, навчальних закладах начальниками ЦЗ є їх керівники.

Безпосереднє виконання завдань цивільного захисту здійснюється постійно діючими органами управління у справах цивільного захисту, в тому числі створеними у складі підприємств, установ і організацій силами і службами цивільного захисту.

Основними завданнями цивільного захисту є:

- збирання та аналітичне опрацювання інформації про надзвичайні ситуації;

- прогнозування та оцінка соціально-економічних наслідків надзвичайних

ситуацій;

- здійснення нагляду і контролю у сфері цивільного захисту;

- розроблення і виконання законодавчих та інших нормативно-правових

актів, дотримання норм і стандартів у сфері цивільного захисту;

- розроблення і здійснення запобіжних заходів у сфері цивільного захисту;

- створення, збереження і раціональне використання матеріальних ресурсів,

необхідних для запобігання надзвичайним ситуаціям;

- розроблення та виконання науково-технічних програм, спрямованих на

запобігання надзвичайним ситуаціям;

- оперативне оповіщення населення про виникнення або загрозу виникнення

надзвичайної ситуації, своєчасне достовірне інформування про обстановку,

яка складається, та заходи, що вживаються для запобігання надзвичайним

ситуаціям та подолання їх наслідків;

- організація захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій,

надання невідкладної психологічної, медичної та іншої допомоги

потерпілим;

- проведення невідкладних робіт із ліквідації наслідків надзвичайних

ситуацій та організація життєзабезпечення постраждалого населення;

- забезпечення постійної готовності сил і засобів цивільного захисту до

запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків;

- надання з використанням засобів цивільного захисту оперативної допомоги

населенню в разі виникнення несприятливих побутових або нестандартних

ситуацій;

- навчання населення способам захисту в разі виникнення надзвичайних,

несприятливих побутових або нестандартних ситуацій та організація

тренувань;

- міжнародне співробітництво у сфері цивільного захисту.

Кабінет Міністрів України, як головний орган виконавчої влади центрального

рівня, в процесі управління у сфері ЦЗ відповідає за наступні напрямки:

- забезпечення реалізації заходів щодо попередження надзвичайних

ситуацій та ліквідації їх наслідків ;

- розподіл міст і територій за групами, а юридичних осіб за категоріями,

щодо реалізації заходів у сфері ЦЗ;

- створення резервів засобів індивідуального захисту і майна цивільного

захисту, матеріально-технічних та інших фондів на випадок НС у мирний і

воєнний час, а також визначає обсяг і порядок їх використання;

- вживає заходи для забезпечення готовності органів управління у справах ЦЗ,

сил і засобів ЦЗ до дій в умовах надзвичайних ситуацій;

- створення єдиної системи підготовки органів управління у справах ЦЗ, сил

ЦЗ та населення до дій в умовах НС;

- визначає порядок створення спеціалізованих професійних та невоєнізованих

пошуково-рятувальних формувань;

- задовільняє мобілізаційні потреби військ, органів управління у справах ЦЗ

та установ цивільного захисту.

Структурна схема системи цивільного захисту України приведена нижче на рис.1 На ній відображені як органи центральної виконавчої влади, територіальні ор-

гани регіонального рівня, а також структура системи ЦЗ на рівні підприємств. Центральним органом виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи є Міністерство з надзвичайних ситуацій ( МНС) .

Його функціональні завдання зводяться до таких:

- забезпечує здійснення державної політики у сфері ЦЗ, захисту населення, територій та місцевостей від наслідків надзвичайних ситуацій, запобігання таким ситуаціям;

- організовує розробку і здійснення відповідних заходів з ЦЗ;

- керує діяльністю підпорядкованих йому органів управління у справах ЦЗ та спеціалізованими формуваннями;

- здійснює контроль за винонанням вимог ЦЗ, станом готовності сил і засобів ЦЗ, проведенням рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення НС;

- координує діяльність центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевого самоврядування та юридичних осіб щодо ліквідації наслідків НС, проведення пошуку і рятування людей;

- здійснює оповіщення людей про загрозу виникнення НС, забезпечує належне функціонування відомчих територіальних і локальних систем оповіщення;

- проводить навчання населення, представників органів управління і сил ЦЗ з питань захисту і дій у НС;

- організовує фінансове і матеріально-технічне забезпечення військ ЦЗ, пошуково-рятувальних та інших підпорядкованих йому спеціалізованих формувань

		Територіальні управління ЦЗ

Рис.1. Структурна схема системи ЦЗ.

- створює підприємства для виробництва спеціальної та аварійно-рятувальної техніки, засобів захисту населення та засобів контролю за радіаційною та хімічною обстановкою тощо.

Керівництво підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності й підпорядкуваннязабезпечує своїх працівників засобами індивідуального та коллективного захисту, організовує здійснення евакуаційних заходів, створює сили для ліквідації наслідків НС та забезпечує їх готовність до практичних дій, виконує інші заходи з ЦЗ і несе пов”язані з цим матеріальні та фінансові витрати в порядку та обсязі, передбачені законодавством.

Власники потенційно небезпечних об’єктів відповідають за захист населення , що проживає в зонах можливого ураження, від наслідків аварій на цих об”єктах.

На радіаційних, хімічних і вибухонебезпечних підприємствах створюються локальні системи виявлення загрози виникнення надзвичайної ситуації та оповіщення персоналу і населення, що проживає в зонах можливого ураження; запроваджують інженерно-технічні заходи, які зменшують ступінь ризику виникнення аварій, пожеж та вибухів і несуть витрати щодо їх здійснення в обсягах, передбачених відповідними нормативно-правовими актами.