Система передачі значень одиниць фізичних величин від еталону до робочих засобів

Передавання розміру одиниці фізичної величини від первинного еталона до робочих засобів вимірювальної техніки здійснюється за схемою

Під передаванням розміру одиниці фізичної величини розуміють зведення одиниці фізичної величини, яка відтворюється або зберігається досліджуваним засобом вимірювальної техніки до розміру одиниці, що відтворюється або зберігається еталоном чи зразковим ЗВТ при їх звіренні. Це передавання здійснюється за участю зразкових засобів вимірювальної техніки, тобто ЗВТ, що служать для повірки інших ЗВТ і затверджених офіційно як зразкові. Засоби, що мають метрологічні характеристики, які відповідають найвищому ступеню повірочної схеми метрологічної служби, називають вихідними зразковими ЗВТ (1-го

розряду). Всі інші зразкові ЗВТ за ієрархією поділяють на зразкові ЗВТ відповідно другого, третього та четвертого розрядів.

15.Міжнародна система одиниць (СІ) (міжнародна абревіатура SI з фр. Système International d'Unités) — це сучасна форма метричної системи, збудована на базі семи основних одиниць^[1]. СІ є найчастіше використовуваною системою одиниць при проведенні розрахунків в різних галузях науки, техніки, торгівлі тощо.У 1960 11-ю Генеральною конференцією з мір та ваг Міжнародна система одиниць СІ була рекомендована як практична система одиниць для вимірювань фізичних величин. Головна мета впровадження такої системи — об'єднання великої кількості систем одиниць (СГС, МКГСС, МКС тощо) з різних галузей науки й техніки та усунення труднощів, пов'язаних з використанням значної кількості коефіцієнтів при перерахунках між ними і створенням великої кількості еталонів для забезпечення необхідної точності. Переваги СІ забезпечують підвищення продуктивності праці проектантів, виробників, науковців; спрощують та полегшують навчальний процес, а також практику міжнародних контактів між державами.Міжнародна система одиниць СІ складається з набору одиниць вимірювання та набору кратних і часткових префіксів до них. Система також визначає стандартні скорочені позначення для одиниць та правила запису похідних одиниць.

16.похибка вимірювання-відхилення результату вимірювання від істинного значення вимірюваної фіз.величиниохибка вимірювання є кількісною характеристикою точності вимірювання..помилка вимірювання-неточності в спостереженнях над надійністю,розбіжності між дійсністю і зареєстрованими результатами спостережень над нею.

17.Абсолютна похибка вимірювання - це похибка вимірювання, виражена в одиницях вимірюваної величини.Відносна похибка вимірювання - це похибка вимірювання, виражена як відношення абсолютної похибки 4=|x−xd| до виміряного значення.Інструментальна похибка - складова похибки вимірювання, зумовлена властивостями засобу вимірювання. Ця похибка в свою чергу може містити кілька компонентів, зокрема, похибку засобу вимірювання та похибку обумовлену взаємодією засобу вимірювання з об'єктом вимірювання.Методична похибка — складова похибки вимірювання, обумовлена недосконалістю методу вимірювання або невідповідністю об'єкта вимірювання його моделі, прийнятій для вимірювання.Похибка оператора - складова похибки вимірювання, обумовлена індивідуальними властивостями оператора.Дана класифікація зручна для ідентифікації компонентів повної похибки вимірювання з метою її оцінювання.За закономірностями виникнення та прояву розрізняють систематичні та випадкові похибки.Систематична похибка - складова загальної похибки вимірювання, яка залишається постійною або закономірно змінюється під час повторних вимірювань однієї і тієї ж величини.Випадкова похибка - складова загальної похибки вимірювання, яка змінюється випадковим чином (як за знаком, так і за величиною) під час повторних вимірювань однієї і тієї ж величини. Таким чином, повна похибка вимірювання є сумою систематичної та випадкової похибок.

18. Нормальні умови (НУ) експлуатації — сукупність факторів, що встановлені нормативно-технічною документацією як номінальні; у таких умовах похибки обладнання близькі до нормативних, що можуть бути визначені й гарантуватися. Ці умови є базою, відносно якої виявляються зміни властивостей виробу в інших умовах. Зазвичай це параметри:температура — +25 °C ± 10 °C;атмосферний тиск — 750 ± 30 мм рт. ст.;відносна вологість — 65 ± 15%.Робочі умови експлуатації — сукупність факторів, межі яких нормують (регламентують, гарантують) характеристики показників якості виробів, зазначених у технічних умовах та іншій технічній документації^[5].

19.Клас то́чності- це задане у відсотках відношення допустимої основної абсолютної похибки вимірювального приладу в робочій частині шкали до верхньої межі діапазону вимірювань. Клас точності — це узагальнена характеристика засобу вимірювальної техніки, що визначається границями його допустимих основних і додаткових похибок, а також іншими характеристиками, що впливають на його точність, значення яких регламентуються стандартами на окремі види засобів вимірювань^[1].Наприклад, якщо манометр на верхню межу вимірювання 500 кгс/см² має клас точності 2, то це означає, що максимально можлива похибка становить 2 відсотки від 500 кгс/см², що відповідає абсолютній похибці в 10 кгс/см².Значення класу точності відповідно до стандарту, як правило є написане на шкалі приладів.

20. Основна похибка засобу вимірювань. Похибка засоби вимірювань , застосовуваного в нормальних умовах.Додаткова похибка засобу вимірювань. Складова похибки засобу вимірювань , що виникає додатково до основної похибки внаслідок відхилення який-небудь з впливають на неї величин від нормального значення або внаслідок виходу за межі нормальної області значень .

21. Випадкова похибка засобу вимірювань. Складова похибки засобу вимірювань , що змінюється випадковим чином.

22. На практиці часто замість встановлення закону розподілу оцінюють певні її характеристики — середнє квадратичне відхилення (точкова характеристика) або довірчі границі (інтервальна характеристика). Вказані характеристики можуть бути оцінені за менших затрат в порівнянні із затратами на встановлення закону розподілу.

Статистично середнє квадратичне відхилення випадкової похибки результату вимірювання може бути наближено оцінено за результатами повторних вимірювань , одержаними в умовах збіжності, як

,

23. Нормальний закон розподілу.Якщо випадкова похибка є результатом впливу більш ніж чотирьох впливаючих ФВ, рівновеликих і незалежних, які викликають похибки, що мають будь-які закони розподілу, то закон розподілу випадкової композиційної похибки наближається до так називаного нормального закону розподілу імовірностей.

Нормальний закон розподілу похибок має такі дві властивості:

— число позитивних похибок дорівнює числу негативних — розподіл симетричний;

— малі похибки зустрічаються частіше, ніж великі, поява дуже великих похибок — малоймовірна подія.

Нормальний закон розподілу називають також законом Гауса. Щільність розподілу імовірності представляється формулою за законом гауса.

де - середнє квадратичне відхилення (СКВ) випадкової величини Х.

Координатою центру ваги фігури, яка обмежена кривої щільності розподілу і віссю абсцис (рис. 4), буде математичне сподівання М(Х) розглянутої сукупності випадкових величин Х, яким є ряд результатів равноточных повторних вимірювань.

24.

27.

Де

28. Статистичний ряд розподілу — впорядкований розподіл одиниць досліджуваної сукупності на групи за групувальною (варіативною) ознакою. Вони характеризують склад (структуру) досліджуваного явища, дозволяють судити про однорідність сукупності, межі її зміни, закономірності розвитку досліджуваного об'єкта. Залежно від ознаки статистичні ряди розподілу діляться на:

1. атрибутивні (якісні);

2. варіаційні (кількісні):

· дискретні;

· інтервальні.

29.

30. Розгляд почнемо з передбачуваного експерименту, у якому виконують багаторазові прямі виміри якоїсь випадкової фізичної величини, проведені без зміни умов експерименту. Закономірності в поводженні величини видні з гістограми. Гістограма – східчаста діаграма, що показує як часто при вимірах з’являються результати, що попадають у той чи інший інтервал DX між найменшим Xmin і найбільшим Xmax з обмірюваних значень величини x. Гістограму будують у наступних координатах: по осі абсцис відкладають вимірювану величину x, по осі ординат – Dn/(nDx)(рис.3.1). Тут n – повна кількість проведених вимірів, Dn – кількість результатів, що потрапили в інтервал[x, x+Dx] Відношення Dn/n є частка результатів, що виявились в зазначеному інтервалі. Воно має сенс імовірності попадання результату окремого виміру в даний інтервал. Вираз Dn/(nDx), одержуваний після розподілу Dn/n на ширину інтервалу Dx, набуває змісту щільності імовірності..

31.критерій узгодженості Колмогорова (також відомий, як критерій узгодженості Колмогорова — Смирнова) використовується для того, щоб визначити, чи підпорядковуються два емпіричних розподіли одному закону, або визначити, чи підпорядковується емпіричний розподіл певній моделі.

	Правило (параметричний критерій Колмогорова). якщо статистика n−−√Dn перевищує квантиль розподілу Колмогорова Kα заданого рівня значимості α, то нульова гіпотеза H0 (у відповідність закону F(x)) відкидається. . Інакше гіпотеза приймається на рівні α.

32.Критерій узгодженості Пірсона - один з найвідоміших критеріїв , тому його часто і називають просто "критерій хі-квадрат". Використовується для перевірки гіпотези про закон розподілу.Ґрунтується на групованих даних. Якщо отримана статистика перевищує квантиль розподілу заданого рівня значимості з або з ступенями вільності, де k — число спостережень або число інтервалів (для випадку інтервального варіаційного ряду), а p — число оцінюваних параметрів закону розподілу, то гіпотеза відкидається. А якщо ні, то гіпотеза приймається на заданому рівні значимості .

34.Довірча ймовірністьв визначається дослідником за принципом практичної неможливості, а саме: події з імовірністю, близькою до 1, вважаються вірогідними (достовірними); події з імовірністю, близькою до 0, визнаються невірогідними (неможливими). Цей принцип не може бути доказаний математично. До того ж його сформульовано до однократного виконання випробування.Поруч із поняттям "довірча ймовірність" в використовується поняття "рівень значущості" а. Між в і а існує співвідношення: в =1- а.