УПРАВЛІННЯ МІЖНАРОДНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

МІЖНАРОДНІ ГАНІЗАЦІЇ

ПРАВООХОРОННІ ОР-

Захищаючи спокій і мир на Землі, турбуючись про забезпечення прав і свобод людини, вирішуючи проблеми боротьби зі злочинністю і охорони правопорядку, світова спільнота створила цілий ряд міжнародних правоохорон­них організацій світового і регіонального масштабу. Орга­ни внутрішніх справ України, виконуючи свої функції по охороні громадського порядку і боротьбі зі злочинністю, діють не ізольовано, а спільно з правоохоронними систе­мами інших країн, керуючись національним законодавст­вом, міжнародними договорами і угодами, ідеями і політи­кою виробленими міжнародними правоохоронними органі­заціями. Найбільшою за кількістю членів-держав і найав­торитетнішою міжнародною організацією є Організація Об'єднаних Націй. До її складу входить близько 200 країн, майже всі незалежні держави світу. Україна є співзаснов-ницею цієї організації і бере активну участь у всіх видах ді­яльності 00Н.

Організація Об'єднаних Націй займається практич­но всіма сферами житгя світової спільноти. З моменту сво­го заснування (1945 р.) особливу 00Н приділяє проблемам забезпечення миру і спокою, захисту прав і свобод людини, боротьби зі злочинністю та охорони здоров'я людства.

Організація Об'єднаних Націй приймає свої доку­менти у формі резолюцій, протоколів і заяв (звернень). На Генеральній Асамблеї чергові щорічні сесії розпочинають­ся третього вівторка і працюють до середини грудня. Для забезпечення співробітництва в окремих напрямках 00Н створює спеціалізовані органи, в тому числі й органи (спе-

ціалізовані установи), які займаються (в межах своєї ком­петенції) питаннями запобігання злочинності, боротьби з нею і кримінальної юстиції. »

Міжнародними органами 00Н, що займаються за­хистом прав людини, є: Рада Безпеки, Генеральна асамб­лея, Економічна і соціальна рада, спеціальні комітети та інші.

Під егідою Економічної і соціальної ради 00Н ді­ють Комісія по наркотичних засобах, Комітет з питань по­передження і боротьби з наркоманією і Міжнародна Рада з контролю над наркотичними засобами. Для фінансування міжнародних програм по боротьбі з наркоманією в межах 00Н створено Фонд боротьби зі зловживаннями наркотич­ними засобами. Навіть простий перелік цих установ гово­рить про те, яке значення 00Н надає проблемі боротьби з наркоманією в світовому масштабі. Радянський Союз, в руслі політики якого діяла й Україна, довго не визнавав небезпеки наркоманії і не брав активної участі в роботі міжнародних організацій по боротьбі з наркоманією. Тому колишні республіки Союзу, й Україна в тому числі, при­ступили до вирішення проблеми наркоманії, тільки отри­мавши незалежність. Відповідно до міжнародних докумен­тів в Україні прийнято Національну програму боротьби з наркоманією, створено в системі Міністерства внутрішніх справ спеціальну службу - Управління по боротьбі з неза­конним обігом наркотиків.

У складі Економічної і соціальної ради 00Н діють комісії з прав людини, регулярно проводяться конгреси з питань запобігання злочинності і поводження з в'язнями. Для фінансування заходів щодо попередження злочинності, боротьби з нею та усунення шкідливих наслідків злочинно­сті, захисту прав і свобод людини створені Цільовий фонд соціального захисту і Фонд добровільних внесків 00Н для жертв катувань.

Шостий комітет 00Н розглядає правові питання світового значення, основними серед яких є питання охо­рони правопорядку, миру і спокою, а також питання захис­ту громадянських і політичних прав. Окремими питаннями кримінальної політики займаються Спеціальний комітет з питань міжнародного тероризму, спеціальний комітет роз-

<<>>
робки конвенції по боротьбі з найманством. Комітет проти катувань.

При 00Н діє Міжрегіональний науково-дослідний інститут з питань злочинності і правосуддя. Інститут тісно взаємодіє з комісією 00Н по міжнародному праву, зі спе­ціалізованими установами правового характеру окремих країн і має регіональні інститути з питань запобігання зло­чинності і кримінальної юстиції (Африка, Європа, Латин­ська Америка, Далекий Схід). 00Н для забезпечення між­народного співробітництва в окремих напрямках створила ряд організацій, які також займаються правоохоронною ді­яльністю і захистом прав і свобод людини в різних сферах. Це такі організації, як Всесвітня організація охорони здо­ров'я (ВОЗ), Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО), Міжнародна морська організація (ЇМО), Організа­ція Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), Всесвітній поштовий союз (ВПС), Продоволь­ча і сільськогосподарська 00Н (ФАО), Організація 00Н з питань промислового розвитку (ЮНІДО).

Рада Європи, створена у 1949 р., об'єднала на кі­нець 1998 року 40 країн, Україна стала її членом 1995 року.

Співробітництво в Раді Європи полягає в обгово­ренні й розробці проблем, які становлять загальний інтерес для її членів у різних галузях: економіці, політиці, науці, правотворчій діяльності.

Особливу увагу Рада Європи приділяє розробці за­гальних принципів законодавства, не дублюючи національ­ні законодавчі акти. Під егідою Ради Європи за станом на перше січня 1998 р. прийнято 163 конвенції й угоди, які в сукупності складають своєрідний загальноєвропейський звід законів, у числі яких 25 конвенцій, 85 рекомендацій, ряд рішень з різноманітних аспектів політики у сфері боро­тьби зі злочинністю. Серед Європейських рекомендацій та конвенцій у галузі кримінального законодавства найбільше відомі Європейська Конвенція про видачу злочинців і Єв­ропейська Конвенція про взаємну допомогу з кримінальних питань. Положення цих конвенцій забезпечують багатосто­роннє співробітництво на стадії кримінального розсліду­вання, зокрема, у знятті показань потерпілого, виконанні судових і слідчих доручень щодо збору доказів, обміну ін­формацією, видачі злочинців. Окрім конвенцій, Рада Євро-

пи (Комітети експертів) розробляє рекомендації з широкого кола питань: боротьби з комп'ютерними злочинами, «від­мивання» грошей, відбуття покарань та ін.

Європейські конвенції зобов'язують тих, хто при­єднався до них, прийняти законодавчі акти, які б відповіда­ли європейській політиці в галузі боротьби зі злочинністю.

Європейські конвенції виходять із того, що не має значення, де, в якій країні було скоєно тяжкий злочин, під­тверджений фактами. Цим Рада Європи підкреслює всесві­тнє загальне значення боротьби з такими злочинами, як те­роризм, наркобізнес, незаконна торгівля зброєю, «відми­вання» грошей, здобутих злочинними шляхом, корупція та інші, скоєння яких має стати невигідним і небезпечним на всій Землі.

Рішенням Комітету Міністрів Ради Європи (587-я зустріч, 1 квітня 1997 р.) був затверджений Комітет експер­тів з кримінально-правових та кримінологічних аспектів організованої злочинності.

Мета Комітету - аналізувати під контролем Євро­пейського Комітету з проблем злочинності (СДРС) харак­тер організованої злочинної діяльності в країнах-членах Ради Європи, оцінювати заходи, що вживаються проти ор­ганізованої злочинності (враховуючи законодавчі), визна­чати шляхи покращення існуючих національних заходів та міжнародного співробітництва в цьому напрямку.

Останнім часом значно активізувалась робота з ба­гатосторонніми документами регіонального європейського співробітництва Європейського Союзу, Ради Європи, Чор­номорського економічного співробітництва, Європейської ініціативи, Північно-атлантичного союзу. Цей напрямок потребує належного організаційного та кадрового забезпе­чення.

Найбільш результативними є ті положення догово­рів, що регулюють здійснення обміну інформацією, обмін досвідом (навчання), а також угоди з питань прикордонно­го співробітництва.

МВС України в міжнародній діяльності тісно спів­працює з Міністерством закордонних справ та іншими пра­воохоронними органами - Міністерством юстиції, Гене­ральною прокуратурою, Службою безпеки, Державним ми­тним комітетом, Державною податковою адміністрацією,

<<>>
Державним комітетом у справах охорони кордонів. Пого­дження планів договірно-правової роботи, організація спі­льних експертних засідань, консультацій, нарад дозволяє значно підвищити якість документів та ефективність їх ре­алізації.

Найбільш тісне міжнародне співробітництво органи внутрішніх справ України здійснюють через Раду Мініст­рів внутрішніх справ держав-учасників СНД та через Бюро координації боротьби з організованою злочинністю та ін­шими небезпечними злочинами в країнах Співдружності Незалежних Держав, що було створене на засіданні Ради голів Урядів СНД 24 вересня 1993 р. і розпочало свою дія­льність у Москві в травні 1994 р.

Бюро у своїй діяльності керується Статутом СНД, національними законодавствами держав - учасниць Спів­дружності, Рішенням голів Урядів СНД про спільні заходи в боротьбі з організованою злочинністю та іншими небез­печними видами злочинів від 12 березня 1993 р., Угодою про взаємодію міністерств внутрішніх справ держав - уча­сниць Співдружності у сфері боротьби зі злочинністю від 24 квітня 1992р.

Бюро координації боротьби з організованою зло­чинністю та іншими небезпечними злочинами в країнах СНД ставить перед собою такі завдання:

- формування спеціалізованого банку даних на базі комп'ютерного центру і подання ініціативної інформації у відповідні міністерства внутрішніх справ;

- сприяння у здійсненні міждержавного розшуку учасників організованих злочинних угруповань, осіб, які скоїли найбільш небезпечні злочини і переховуються від кримінального переслідування;

- забезпечення узгоджених дій при проведенні опе-ративно-розшукових заходів і комплексних операцій, що зачіпають інтереси кількох держав - учасниць Співдруж­ності, відпрацювання рекомендацій по боротьбі з міжнаро­дною злочинністю.

Органи внутрішніх справ України налагодили зв'язки з Міжнародною організацією кримінальної поліції-Інтерполом, про що мова йтиме окремо.

Налагоджуються також зв'язки з Міжнародною асоціацією шефів поліції (МАШП), яка нараховує у своїх

лавах більше 13 тис. керівників поліції з 85 країн світу. Асоціація проголосила у своєму статуті такі основні за­вдання:

- удосконалення наукового забезпечення і якості поліцейської служби;

- розробка і розповсюдження сучасних організацій­них, технічних і тактичних прийомів у діяльності поліції;

- вивчення, узагальнення і втілення в практичну ді­яльність передових, науково обгрунтованих прийомів і ме­тодів управління поліцейськими органами;

- розвиток міжнародного співробітництва і розпо­всюдження інформації про діяльність поліції, обмін досві­дом роботи;

- постійна турбота про підвищення професійної майстерності працівників поліції;

- стимулювання працівників поліції на досягнення і підтримку високих професійних стандартів у роботі, осо­бистій та колективній поведінці.

З 1940 р. рада МАШП знаходиться у Вашингтоні. Асоціація має своє друковане видання «Шеф поліції», роз­робляє спеціальні програми підготовки поліцейських і під­вищення їх кваліфікації, проводить семінари і конференції керівників поліцейських систем не тільки США, а також Європи та Азії.

Міжнародна асоціація шефів поліції розробляє ре­комендації урядам з питань боротьби зі злочинністю, неза­конного обігу наркотиків, застосування зброї, безпеки до­рожнього руху, розробки соціально-орієнтованої моделі поліцейської служби, сучасних методів управління. Асоці­ація розробила також кваліфікаційні вимоги до правоохо­ронних органів США, що можуть служити високим стан­дартом, якому бажано було б відповідати й органам внут­рішніх справ України. За рекомендацією асоціації США створено Національну комісію акредитації правоохоронних органів.

Діяльність Міжнародної асоціації шефів поліції від­значено Організацією Об'єднаних Націй, яка надала асоці­ації статут консультативного органу 00Н.

Про авторитет цієї міжнародної правоохоронної ор­ганізації говорить і те, що на щорічних конференціях Між­народної асоціації шефів поліції, як правило, виступають з

<<>>
доповідями Президент США, міністр юстиції США, дирек­тор ФБР, директор Національного агентства по контролю за наркотиками, глави урядів і країн, запрошених на кон­ференції.

Сучасні тенденції зростання транснаціональної зло­чинності в усьому світі - поширення наркобізнесу, «відми­вання» грошей, незаконний обіг зброї, радіоактивних мате­ріалів, торгівля людьми, викрадання історичних та культу­рних цінностей, автомобілів тощо, використання з цією ме­тою міжнародних зв'язків, високих технологій, - виклика­ють серйозне занепокоєння світової громадськості та уря­дів держав світу. Авторитетними міжнародними організа­ціями (00Н, ОБСЕ, НАТО, Радою Європи) організована транснаціональна злочинність визнана фактором, що ста­новить загрозу безпеці держав, їхнім економікам та фунда­ментальним правам людини.

Боротьба з міжнародною злочинністю потребує об'єднання і координації зусиль держав, перш за все інтен­сивного розвитку співпраці між правоохоронними органа­ми в усьому світі.