Лекція 3. Винищувальні методи захисту рослин

План:

1. Фізико-механічний метод захисту рослин. Огороджувальні канавки для захисту від шкідників і їх розселення. Коритця з бродячою патокою. Ловильні пояси. Клеєві кільця. Збирання і знищення шкідників і зимуючих гнізд. Обв’язування стовбурів дерев у садах. Обрізання і спалювання сухих гілок у садах. Сонячне прогрівання та прогрівання насіння і саджанців ягідних культур в гарячій воді перед сівбою і садінням. Охолодження насіння. Сушка зерна. Нагрівання зерна за допомогою напруги високої частоти і іонізуючого випромінювання. Використання світлових пасток.

2. Біофізичний метод захисту рослин. Регулювання дії комах за допомогою феромонів. Порушення росту і розвитку комах. Порушення генетичної структури популяції комах і відтворення потомства.

3. Біологічний метод захисту рослин. Використання комахоїдних птахів та тварин. Хижі та паразитарні комахи та кліщі. Способи використання проти шкідників їх природних ворогів: сезонна колонізація, інтродукція, акліматизація, внутрішньоареальне розселення, охорона і використання місцевих ентомофагів. Використання паразитарних нематод. Біологічні препарати на основі грибів, бактерій, вірусів, актиноміцетів.

4. Хімічний метод захисту рослин. Економічні пороги шкідливості. Критерії доцільності використання інсектицидів, фунгіцидів, гербіцидів. Класифікація пестицидів. Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Способи використання пестицидів. Сучасний стан і перспективи розвитку хімічного методу захисту рослин. Шляхи удосконалення асортименту пестицидів та вимоги до них.

Конспект лекції:

1. Фізико-механічний метод захисту рослин. Огороджувальні канавки для захисту від шкідників і їх розселення. Коритця з бродячою патокою. Ловильні пояси. Клеєві кільця. Збирання і знищення шкідників і зимуючих гнізд. Обв’язування стовбурів дерев у садах. Обрізання і спалювання сухих гілок у садах. Сонячне прогрівання та прогрівання насіння і саджанців ягідних культур в гарячій воді перед сівбою і садінням. Охолодження насіння. Сушка зерна. Нагрівання зерна за допомогою напруги високої частоти і іонізуючого випромінювання. Використання світлових пасток.

Фізико-механічний метод полягає у використанні:

• огороджувальних канавок для захисту від шкідників і їх розселення;

• коритець з бродячою патокою;

• ловчих поясів з товстого газетного або гофрованого паперу, мішковини, якими обв'язують штамби плодових дерев,

• клеєвих кілець з спеціального гусеничного клею, яким намазують штамби плодових дерев;

• збирання і знищення шкідника і зимуючих гнізд;

• обв’язування стовбура молодих дерев у садах;

• обрізання і спалювання сухих гілок у садах;

• сонячного прогрівання, або прогрівання насіння в гарячій воді перед сівбою і садінням;

• охолодження насіння;

• сушка зерна;

• нагрівання зерна за допомогою напруги високої частоти і іонізованого випромінювання;

• світлових пасток з використанням штучних джерел освітлення.

2. Біофізичний метод захисту рослин. Регулювання дії комах за допомогою феромонів. Порушення росту і розвитку комах. Порушення генетичної структури популяції комах і відтворення потомства.

Біофізичний метод оснований на:

• регулюванні дії комах з допомогою феромонів;

• регулюванні росту і розвитку комах;

• порушенні генетичної структури популяції комах і відтворення потомства.

Порушення росту і розвитку комах проводять за рахунок зміни гормонального балансу. На ендокринну систему комахвпливають штучними гормонами, які імітують біологічну активність гормонів комах. Імітатори гормонів комах розділяють на слідуючі групи: аналоги ювенільного гормону - ювеноіди, аналоги линочного гормону - екзоїди; інгібітори синтезу хітину, антиювінільні препарати – прекоціни. Обробіток гормональними препаратами на стадії яйця приводе до порушення ембріонального розвитку і загибелі личинок в яйці, або зразу після відродження. При обробітку інгібіторами синтезу хітину на стадії личинки проходе порушення хітиноутворення, що приводе до загибелі личинок в процесі наступної або слідуючої за нею линьки. Обробіток личинок аналогами ювенільного гормону приводе до порушення морфогенетичних процесів, що забезпечує утворення нежиттєздатних форм, які зберігають морфологічні і анатомічні ознаки двох послідуючих фаз розвитку.

Використання препаратів на стадії імаго приводить до порушення репродуктивного розвитку, зниження плодючості, стерильності яєць.

Зміна генетичної структури виду дає можливість використовувати таких комах для зменшення популяції шкідника. Статева стерилізація комах проводиться під впливом іонізуючого випромінювання типу альфа -, бета -, гамма -, рентгенівських променів, нейронів, а також специфічних хімічних речовин - хемостерилізаторів (діматиф, тіотеф, третамін і ін.). При заплідненні з випущенні в природу стерильними самцями самки відкладають нежиттєздатні яйця, з яких потомство не розвивається.

В основі захисту рослин лежить насичення природної популяції шкідливого організму генетично неповноцінними особинами того самого виду. Недостатньо життєздатні або безплідні особини отримані відбором або дією будь – якого чинника, при схрещуванні з особинами природної популяції спричинюють зниження чисельності й у кінцевому результаті – вимирання шкідника. Тому генетичний метод захисту рослин також є автоцидним методом.

Недостатня життєздатність може виражатися в спадково закріпленій недорозвиненості життєво важливих органів, різкому переважанні самців у популяції, несприятливій зміні життєвого циклу тощо. Безплідність популяції зумовлюється ушкодженням хромосомного апарату під дією різних чинників. До генетичного методу боротьби з шкідниками належать променева і хімічна стерилізація, внутрішньовидова цитоплазматична несумісність, бездіапаузні популяції.

3. Біологічний метод захисту рослин. Використання комахоїдних птахів та тварин. Хижі та паразитарні комахи та кліщі. Способи використання проти шкідників їх природних ворогів: сезонна колонізація, інтродукція, акліматизація, внутрішньоареальне розселення, охорона і використання місцевих ентомофагів. Використання паразитарних нематод. Біологічні препарати на основі грибів, бактерій, вірусів, актиноміцетів.

Біологічний метод захисту рослин полягає в застосуванні для боротьби з шкідниками, збудниками хвороб і бур’янами живих організмів та продуктів їх життєдіяльності. Тваринний світ за трофічною спеціалізацією поділяють на такі групи: фітофаги, які живляться рослинами, зоофаги – тваринами, сапрофаги і некрофаги – рештками росини і трупами тварин, сапрофаги також живляться продуктами життєдіяльності тварин (екскрементами тощо). Взаємовідносини між організмами в біоцинозах багатогранні. Для біологічної боротьби використовують хижаків і паразитів. Крім хижацтва і паразитизму відомі й інші типи взаємовідносин між організмами, зокрема симбіоз та антибіоз.

Хижацтво – найпростіший і найпоширеніший тип взаємовідносин у тваринному світі. Хижаки поїдають свою жертву зазвичай відразу або впродовж короткого періоду. Хижаками є багато видів комах, павуків, кліщів.

Для боротьби з шкідливими організмами використовують:

• комахоїдних птахів і тварин;

• хижих і паразитарних комах і кліщів;

• паразитарних нематод;

• біологічні препарати.

Основними способами використання проти шкідників їх природних ворогів є сезонна колонізація, інтродукція, акліматизація, внутрішньоареальне розселення, охорона і використання місцевих ентомофагів.

4. Хімічний метод захисту рослин. Економічні пороги шкідливості. Критерії доцільності використання інсектицидів, фунгіцидів, гербіцидів. Класифікація пестицидів. Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Способи використання пестицидів. Сучасний стан і перспективи розвитку хімічного методу захисту рослин. Шляхи удосконалення асортименту пестицидів та вимоги до них.

Втрати врожаю внаслідок впливу шкідливих організмів значні в усьому світі. Знизити їх дає змогу комплекс захисних заходів, найважливішим з яких нині залишається фітофармакологічний. Обробки хімічними засобами дають швидку віддачу з найменшими затратами часу і засобів, однак використовувати їх потрібно в єдиній системі комплексної або інтегрованої боротьби, коли чисельність чи ступінь розвитку шкідливих організмів перевищує економічний поріг шкодочинності і коли інші методи неефективні.

Хімічний метод захисту рослин полягає у застосування пестицидів хімічного синтезу (хімічних засобів захисту рослин), які здатні викликати загибель різноманітних видів шкідливих організмів або порушувати їх розвиток. Пестициди кваліфікують за призначенням, способом проникнення та характером дії на шкідливі організми, за хімічною будовою і складом.

Сучасні хімічні засоби захисту рослин мають широку універсальну дію, їх можна використовувати проти більшості шкідників, хвороб і бур’янів на різних сільськогосподарських культурах, а також обробляти ними складські приміщення, теплиці, техніку, елеватори та інші споруди. На сьогоднішній день структура виробництва і застосування пестицидів склалася слідуючим чином у світі: на гербіциди припадає 44% ринку, на інсектициди - 31%, на фунгіциди – 19%, на всі інші – 6%. Найбільша доля гербіцидів припадає на кукурудзу, сою, пшеницю; інсектициди – на бавовник, садові та овочеві культури, рис; фунгіцидів – на садові та овочеві культури, рис, пшеницю, але це не постійні дані. Наприклад, в останній час у світовому с.-г. відмічається така тенденція, як збільшення долі фунгіцидів і зменшення гербіцидів в загальному обсязі.

Найважливіший шлях оптимізації хімічного методу і зниження дії на навколишнє середовище – впровадження інтегрованого захисту рослин. Основна ціль якого - це знизити масштаби застосування пестицидів. В Великобританії, наприклад, фермери використовують на 41% менше хімікатів, ніж 8 років тому назад. Це тому, що пестициди більш досконалі, із більш специфічною активністю і завдяки використанню більш точної технології прогнозу в сільському господарстві. Там, де раніше вносили 7-8 кг/га пестицидів, тепер можна вносити тільки 5 г/га без зниження ефективності.

Для використання хімічних засобів захисту рослин потрібно, щоб препарати були достатньо безпечними для людини, тварин, рослин та мікроорганізмів і повністю розкладалися до безпечних речовин в оброблюваних рослинах та об’єктах навколишнього середовища. Препарати, які використовують для захисту рослин, мають бути не шкідливі для культур, які обробляють, і не погіршувати якості врожаю.Якщо обробку рослин потрібно проводити незадовго до збирання врожаю, то слід використовувати нестійкі препарати, які повністю розкладаються до його збирання. Хімічні засоби захисту рослин мають бути вибухо - , вогнебезпечними, зручними у використанні, не спричинювати корозію тари та обладнання.

Таким чином, при застосуванні пестицидів виникають екологічні проблеми. Серед них:

1. Поява нових шкідників. 2. Розвиток резистентності. 3. Поява в харчових продуктах залишків пестицидів, що перевищують допустимі норми, загальне забруднення навколишнього середовища. 4. Знищення дикої фауни і флори.

Сучасні пестициди повинні володіти слідуючими властивостями: 1. Малою гострою та хронічною токсичністю для людини та тварин; 2. Помірною персистентністю та здатністю розкладатися впродовж одного вегетаційного періоду у зовнішньому середовищі; 3. Високою біологічною та економічною ефективністю, зручністю використання, зберігання та транспортування; 4. Селективністю по відношенню до корисних організмів.