Основні шкідники, хвороби та бур’яни плодових культур

Основні шкідники яблуні:

Ø багатоїдні: личинки хрущів, мишовидні гризуни;

Ø спеціалізовані: зелена яблунева попелиця, білан жилкуватий, золотогуз, непарний і кільчатий шовкопряди, яблунева міль, яблунева плодожерка, яблуневий квіткоїд, листокрутка, бурий і червоний кліщі.

Основні хвороби яблуні: парша, борошниста роса, плодова гниль, чорний рак, цитоспороз, філостиктоз (бура плямистість).

Основні шкідники груші:

Ø багатоїдні: личинки хрущів, мишовидні гризуни, оса звичайна;

Ø спеціалізовані: грушева листоблішка, зелена яблунева попелиця, грушева плодожерка, грушевий квіткоїд, грушевий галовий кліщ.

Основні хвороби груші: парша, плодова гниль, чорний рак, філостиктоз (бура плямистість), септоріоз (біла плямистість), буруватість листків груші, цитоспороз.

Основні шкідники вишні:

Ø багатоїдні: личинки хрущів;

Ø спеціалізовані: вишнева попелиця, плодова міль, вишнева трубкокрутка, блідоногий вишневий пильщик, вишнева муха.

Основні хвороби вишні: коккомікоз, моніліоз, клястероспоріоз, кучерявість листків персика, борошниста роса.

Основні шкідники сливи:

Ø багатоїдні: личинки хрущів;

Ø спеціалізовані: сливовий бруньковий кліщ, сливова попелиця, сливова листоблішка, листкова плодожерка, чорний плодовий пильщик.

Основні хвороби сливи: моніліоз, клястероспоріоз, полістігмоз, іржа, кучерявість листків персика, бактеріальний рак.

Основні бур’яни плодових:

Ø однорічні двосім’ядольні: щириця звичайна, грицики звичайні, лобода біла, редька дика, гірчиця польова, талабан польовий, осот городній, ромашка (триреберник) непахуча, гірчак березковидний і розлогий, зірочник середній;

Ø однорічні односім’ядольні: мишій сизий і зелений, півняче просо;

Ø багаторічні кореневищні: пирій повзучий;

Ø багаторічні стержнекореневі: кульбаба лікарська, полин гіркий;

Ø багаторічні коренепаросткові: осоти (рожевий, жовтий), березка польова.

2. Агротехнічні заходи. Вибір експозиції саду. Планування території багаторічних насаджень. Внесення добрив. Підготовка ґрунту. Добір сортів. Закладка насаджень. Система обробітку ґрунту. Підживлення. Зрошення. Догляд за кроною. Обробіток ґрунту в міжряддях та навколо штамбів. Захист штамбів плодових дерев від пошкоджень мишовидними гризунами та зайцями.

Інтегрований захист плодових культур ґрунтується на виконанні загального комплексу агротехнічних заходів, спрямованих на підтримання тривалого і сталого плодоношення дерев та їх доброго фізіологічного стану. При цьому підвищується стійкість дерев проти ураження збудниками хвороб і пошкодження шкідниками. Від правильного вибору експозиції території саду, набору сортів, системи обробітку ґрунту, підживлень та зрошення, догляду за кроною тощо в значній мірі залежить і фітосанітарний стан насаджень.

Восени необхідно проводити обробіток ґрунту в міжряддях для заробки в ґрунт листя, ураженого паршею, плямистостями і з гусеницями мінуючих молей. В період набубнявіння плодових бруньок і початок розпускання зелених бруньок (зелений конус) на деревах вирізають пагони, які уражені борошнистою росою, а також проводять обробіток ґрунту в міжряддях та в пристовбурних кругах.

3. Інтегрований захист плодових насаджень від шкідників, хвороб та бур’янів. Специфіка шкідників плодових культур. Сезонні та хронічні хвороби плодових культур. Захист плодових культур в період вегетації. Карантинні заходи при вирощуванні плодових культур.

На початку висування бутонів дерева яблунь та груш обприскуюють мідьутримуючими фунгіцидами, за виключенням бордоської рідини, проти парші та інсектицидами дурсбан (1,5 – 2 л/га) або нурел-Д (1,2 – 2 л/га) проти квіткоїда, букарки, сірого брунькового довгоносика. В цей період необхідно також обробляти ґрунт в пристовбурних кругах для знищення квітуючої кульбаби.

В період відокремлення бутонів та рожевих бутонів сади обприскують рубіганом (0,6 л/га) проти парші та борошнистої роси з додаванням препарату нурел – Д (1,5 л/га) або дурсбан (1,5 – 2 л/га) проти мінуючих молей, яблуневого плодового пильщика. В період цвітіння в садах розвішують феромонні пастки, а в період закінчення цвітіння сади обприскують рубіганом (0,6 – 0,8 л/га) проти парші та борошнистої роси з додаванням дурсбану (1,5 л/га) за наявності яблуневого плодового пильщика.

Через 10 – 12 днів після закінчення цвітіння за наявності опадів сади обприскують проти парші мідьутримуючими фунгіцидами, а сорти, які сильно уражуються борошнистою росою – системними фунгіцидами ефективними проти цього збудника.

На початку масового вильоту та відкладання яєць яблуневою плодожеркою першого покоління сади обприскують сонетом (0,6 л/га) з додаванням системних фунгіцидів триазольної групи, а через 14 днів після попереднього обприскування повторюють обробку фунгіцидами цієї ж групи.

За наявностю опадів через 14 – 16 днів після попередньої обробки в садах застосовують мідьутримуючі фунгіциди. На початку масового вильоту та відкладання яєць яблуневою плодожеркою другого покоління сади рекомендується обприскувати інсектицидом сонет (0,6 л/га) з додаванням фунгіцидів триазольної групи.

Дворазове застосування рубігану та системних триазольних фунгіцидів в чергуванні з контактними мідьутримуючими фунгіцидами в поєднанні в системі заходів з піретроїдами та фосфор органічними інсектицидами або комбінованим препаратом нурел – Д, а також біологічно активним препаратом сонет з додаванням, за наявності кліщів, акарициду демітан забезпечує надійний захист яблуневих садів від ураження паршею, борошнистою росою та від пошкодження шкідниками і виключає появу резистентних до фунгіцидів рас збудників хвороб та стійких до інсектицидів і акарицидів популяцій шкідників.

Зачистка ран на штамбах і скелетних гілках із захватом здорових тканин, дезинфекція їх 3—5%-м розчином мідного купоросу і замащування водоемульсійною фарбою з додаванням 2% топсину або пастою Сантар-СМ. Зрізують плодові тіла трутовиків на штамбах і скелетних гілках. Місця зрізів дезинфікують З—5% мідним купоросом і замазують садовим варом або пастою Сантар-СМ. Обробка насаджень раз на два роки 1%-м ДНОКом, 40%-м р.п. (15 кг/га на зерняткових і 10 кг/га — кісточкових) при нормі витрати робочої рідини 1000—2000 л/га, щоб забезпечити добре покриття ("промивку") крони і штамбів дерев