Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)


 

 

 

 



Перевірка перед складанням декларації з податку на прибуток



Зорієнтуватися, які саме цифри потрапляють до декларації з податку на прибуток, вам допоможе стандартний звіт “Аналіз субконто”. Головне — правильно настроїти цей звіт в “1С.Бухгалтерії 8”.

Заходимо до меню “Звіти Аналіз субконто”, установлюємо період формування звіту за квартал та відкриваємо настройки звіту. У розділі:

1. “Види субконто” — додаємо субконто “Статті витрат”.

2. “Показники” — ставимо прапорець навпроти значення “ПО (дані податкового обліку)”.

3. “Групування” — ставимо прапорець напроти рядка “Статті витрат“, подвійним клацанням миші відкриваємо колонку “Поле“. У вікні “Вибір поля“, що відкрилося, переходимо на гілку “Статті витрат“. У ній знаходимо значення “Стаття декларації податку на прибуток“ і подвійним клацанням вибираємо її. Має бути вибрано тип групування “ З групами“.

4. “Відбір” — ставимо прапорець напроти рядка “Податкове призначення“. У колонці “Вид порівняння“ вибираємо “Рівне“, а в колонці “Значення“ — варіант «Господ. д-сть».

5. Формуємо звіт.

Для невиробничих активів не виконується розрахунок амортизації, їх облік ведеться для коректного визначення залишкової вартості при відображеннях операцій вибуття необоротних активів у податковому обліку.

Переведення ОЗ із виробничих до складу невиробничих прирівнюється до умовного продажу, а тому потрібно нарахувати податкові зобов'язання на залишкову вартість об'єкта. Ця операція оформляється документом “Зміна податкового призначення ОЗ”.

У реквізиті “Податкове призначення” вказують нове податкове призначення об'єкта ОЗ. Після того як у табличній частині документа сформовано список, скористаємося кнопкою «Заповнити» для автоматичного заповнення табличної частини інформацією про об'єкти ОЗ за даними обліку.

Розрахунки з податку на прибуток

Документ “Розрахунки з податку на прибуток” призначено для розрахунку та ре­єстрації в системі відстрочених податкових активів (ВПА) та зобов'язань (ВПЗ), а також для відображення суми витрат з податку на прибуток у фінансовому обліку.

Документ проводять наприкінці податкового періоду після того, як усі документи введено і всі дані перевірено. Заповнюючи документ, у шапці зазначимо організацію, для якої здійснюється розрахунок. Потім у реквізиті “Поточний податок на прибуток” вручну необхідно вказати суму податку на прибуток за даними податкового обліку. Параметр “Розрахувати відстрочені податкові активи і зобов’язання” управляє роз­рахунком відстрочених податкових активів та відстрочених податкових зобов'язань. Якщо напроти нього стоїть прапорець, у документі з'являється закладка “Статті ОНА і ОНО”. Автоматично заповнити табличну частину на цій закладці допоможе кнопка “Заповнити”. При цьому до табличної частини потраплять ті статті ВПА та ВПЗ, для яких у довіднику “Статті відстрочених податкових активів і зобов’язань” настроєно правила оцінки статей.

Після заповнення інформацію в табличній частині можна редагувати, у тому числі доповнювати відомостями про статті, автоматичне заповнення та розрахунок щодо яких не передбачено.

На закладці “Додатково” вказують рахунки обліку доходів і витрат, а також аналітику щодо них.

Під час проведення документ формує проведення на рахунках 17 “Відстрочені по­даткові активи“ та 54 “Відстрочені податкові зобов'язання”. У результаті залишки на цих рахунках стають рівними сумам, зазначеним у табличній частині документа. Сума поточного податку на прибуток, скоригована на зміну величин ВПА та ВПЗ, відображається як витрата (дохід) з податку на прибуток.

Закриття періоду

Значна частина регламентних операцій виконується спеціалізованим документом “Закриття місяця”.Виконання решти операцій забезпечується спеціалізованими окремими документами.

Перш ніж розпочати проведення регламентних операцій, слід перевірити правильність відображення в обліку звичайних господарських операцій. Перевірити правильність ведення обліку допоможе "Експрес-перевірка ведення обліку” (меню “Операції” – “Регламентні операції”; меню “Звіти” –“ Аналіз стану бухгалтерського обліку”).

Рекомендується перепровести всі документи за звітний період за допомогою групової обробки “Групове перепроведення документів” (меню “Сервіс” –“ Групове перепроведення документів”).

Регламентні операції, що виконуються документом “Закриття місяця” може бути оформлено як одним, так і різними примірниками цього документа. При цьому для більшості таких операцій обов'язково має дотримуватися послідовність їх виконання. Кожну регламентну операцію можна проводити не більше одного разу на місяць, інакше документ не можна буде провести.

До типових операцій, що завершує період належать:

· нарахування амортизації необоротних активів у бухгалтерському і податковому обліку. Для деяких об’єктів основних засобів амортизацію могдо бути нараховано раніше – наприклад, при списанні або передачі, при зміні стану податкового призначення ОЗ. Такі випадки у програмі відстежуються автоматично;

· переоцінка валютних коштів та відображення курсових різниць у бухгалтерському і податковому обліку. Така переоцінка не здійснюється за немонетарними рахунками, переліченими у регістрі відомостей “Немонетарні рахунки” (меню “Підприємство” - “Облікова політика”). Для розрахунку та відображення в обліку курсових різниць необхідно встановити курси валют на останню дату періоду в регістрі відомостей “Курси валют”(довідник “валюти” ( меню “Банк”); задати рахунки обліку доходів і витрат від курсової різниці та значення їх аналітичного обліку в регістрі відомостей “Параметри обліку курсових різниць”. У податковому обліку виконується переоцінка балансової вартості готівкової та безготівкової валютної заборгованості за договорами з видом “Інші” та ознакою “Підлягають переоцінці”. Отримана курсова різниця включається до складу доходів ( витрат);

· коригування вартості списаної номенклатури в бухгалтерському обліку — для організацій, в обліковій політиці яких установлено спосіб оцінки матеріально-виробничих запасів “по середній”, виходячи із середньої вартості списаних товарів на кінець місяця. Протягом місяця списання МВЗ здійснюється за “миттєвою” середньою ціною, розрахованою на дату документа. При виконанні цієї операції формуються коригувальні проведення в бухгалтерському обліку, що доводять вартість списання ТМЦ до середньої за місяць;

· розрахунок та списання сум витрат майбутніх періодів. Цю операцію призначено для автоматичного розрахунку сум та їх списання з рахунку 39 до дебету рахунків обліку витрат, зазначених у довіднику “Витрати майбутніх періодів” (меню “Підприємство” -“Інше”). В довіднику необхідно зазначити правила розрахунку сум списання витрат майбутні періодів;

· розрахунок і коригування собівартості продукції (послуг). Цю операцію призначено для розрахунку фактичної собівартості випущеної протягом періоду продукції (послуг) та формування коригувальних проведень у бухгалтерському обліку. Ця операція закриває рахунок 91 і 23. Якщо в підрозділах на кінець звітного періоду визначено залишки у незавершеному виробництві, їх необхідно зареєструвати у вартісному виразі за допомогою документа “Інвентаризація незавершеного виробництва”. Після проведення документа “Закриття місяця” залишок на рахунку 23 дорівнюватиме залишку, зазначеному в документі “Інвентаризація незавершеного виробництва” за відповідний період. Для проведення цієї операції необхідно в обліковій політиці задати такі настройки:

ü на закладці “Виробництво” необхідно настроїти алгоритм розподілу витрат на рахунках 23,91;

ü встановити переділи для організації;

ü у регістрі відомостей “Порядок підрозділів для закриття рахунків” за допомогою документа “Установка підрозділів для закриття рахунків” (меню “Підприємство” – “Облікова політика” – “Установка підрозділів для закриття рахунків” ) має бути встановлено порядок підрозділів для закриття рахунків витрат при розрахунку собівартості готової продукції.

· переоцінка вартості запасів на дату балансу в бухгалтерському обліку (за номенклатурними позиціями, для яких визначено ціну чистої вартості реалізації), якщо для організації зазначено параметри оцінки запасів на дату балансу;

· розрахунок торговельної націнки щодо товарів, переданих у НТТ, якщо для організації облік у роздрібній торгівлі ведеться за продажними цінами.

Документом оформляються й операції, пов'язані з податковим обліком основних засобів.

У програмі наприкінці періоду також необхідно провести такі регламентні операції податку на прибуток та ПДВ, а саме:

· коригування очікуваного податкового кредиту і податкових зобов'язань щодо всіх незакритих авансів (документ “Реєстрація авансів в податковому обліку”);

· коригування очікуваного та підтвердженого ПДВ у разі неотримання податкових документів або помилок при їх заповненні (документ “Коригування очікуваного і підтвердженого ПДВ”);

· розрахунок та відображення в обліку податку на прибуток, а також відстрочених податкових активів та зобов'язань за допомогою документа “Розрахунки за податком на прибуток”;

· нормування витрат з податку на прибуток;

· визначення фінансового результату за допомогою документа “Визначення фінансових результатів” (меню “Операції” – “Регламентні операції”). Документ рекомендується проводити наприкінці місяця, після відображення всіх господарських операцій, що впливають на доходи і витрати., у тому числі і з податку на прибуток.

Стандартні звіти

Стандартні звіти можна поділити на зведені та детальні. При побудові зведених звітів використовуються бухгалтерські підсумки. Навіть якщо діапазон виведення підсумків не кратний місяцю, використання підсумкових даних значно прискорює роботу програми.

Детальні звіти будуються за реєстрованими в ІБ проводками. Це, наприклад, картка рахунку або картка субконто. При виведенні детальної інформації з бухгалтерських підсумків можна отримувати лише початкове сальдо, решту інформації доведеться відшукувати, “перекопуючи” всі наявні проводки.

Зведені звіти

Оборотно-сальдова відомість

Оборотно-сальдова відомість використовується найчастіше, адже це по-суті поточний баланс підприємства. Якщо при переміщенні комірками курсор миші набирає характерного вигляду “Плюс з лупою” то цю цифру можна розгорнути. Деталізація звіту викликається подвійним клацанням миші по комірці. Можлива деталізація оборотно-сальдової відомості: оборотно-сальдова відомість по рахунку; картка рахунку; аналіз рахунку; обороти рахунку по місяцях і днях. Кнопка “Настройка” відкриває та закриває Панель настройок. Кнопка “Історія” виводить список параметрів, що використовувалися при формуванні попередніх звітів. Для збереження та повторного використання настройок, у програмі передбачено можливість їх збереження та повторного використання. Для цього призначено кнопки “Зберегти настройки звіту” і “Загрузити настройки звіту”.

На панелі настройок можна задати додаткові умови відбору. Вона складається з розділів :

· Показники. Так, у звіті може бути одночасно відображено данібухгалтерського та податкового обліку. Для валютних рахунків передбачена можливість виводити інформацію у звіті в іноземній валюті, для чого навпроти параметра “Валютна сума” слід встановити прапорець;

· Групування. У цьому розділі задаються параметри, за якими слід формувати дані у звіті. Групування можливе за субрахунками (прапорець навпроти параметра “По субрахунках”) і за аналітичними об’єктами

(субконто). Якщо треба сформувати звіт з деталізацією по субконто, у колонці “Поле” необхідно вказати вид субконто. Наприклад, у колонці “Поле” можна задати деталізацію субконто “Банківські рахунки” за видом рахунку;

· Додаткові дані. Розділ дозволяє додати до звіту додаткові дані;

· Розгорнуте сальдо. Під розгорнутим сальдо розуміють сальдо, складене з двох компонентів: дебетового і кредитового. Причому дебетове і кредитове сальдо визначається як сума дебетових і кредитових сальдо всіх субрахунків нижчого рівня. Щоб визначити, на яких рахунках потрібно формувати розгорнуте сальдо, і призначено даний розділ;

· Відбір. У розділі задаються критерії, згідно з якими фільтруються дані при складанні звіту. Щоб включити один з елементів відбору, треба поставити прапорець навпроти нього і вказати умову відбору в полі “Вид порівняння”. Використовуються такі типи порівнянь: “дорівнює”( параметр має дорівнювати значенню); “Не дорівнює” (параметр не має дорівнювати значенню); “В списку” ( параметр має дорівнювати одному із значень, вказаних у списку значень графа “Значення”); “В групі із списку” (у графі “Значення” вказують групи та параметр, який має входити до однієї із зазначених груп).

Кнопка “Настройка” відкриває та закриває Панель настройок.

Шахова відомість

У вікні звіту можна встановити період його формування, а також задати настройки для виведення такої інформації:

· “По валютах” – при включеному прапорці виводитимуться дані щодо кожної валюти для валютних рахунків;

· “По субрахункаx” – при включеному прапорці виводитимуться дані по субрахунках;

· “Дані позабалансових рахунках” – при включеному прапорці виводитимуться дані по балансових і позабалансових рахунках.

Механізм деталізації дозволяє побудувати із Шахової відомості звіт щодо проведень, а з нього – перейти до операції, якою вибране проведення було зареєстровано.

Шахова відомість є надто громіздкою, тому рідко застосовується, переважно для пошуку помилкових проведень. Хоча для цього є більш компактніші звіти, наприклад, “ Зведені проводки”.



Просмотров 581

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.su - 2024 год. Все права принадлежат их авторам!